З метою санітарно-гігієнічної безпеки слід передбачати влаштування санітарно-захисної смуги (лісосмуги) в 15 м з боку населеного пункту і 10 м вздовж магістральних доріг.
Санітарно-захисні смуги повинні влаштовуватись у відповідності з ДБН 360-92. Розміщення зрошувальних систем з використанням стічних вод недопустимо:
3.7.Водогосподарська система з використанням стічних вод повинна включати: водозабірні пристрої, насосні станції, регулюючі ємкості, магістральні та внутрішньогосподарські зрошувальні мережі, водоохоронні споруди, виробничі будинки і споруди служби експлуатації, спостережну режимну сітку свердловин, дороги, лісозахисні насадження.
3.8.При виборі ділянки, в складних гідрогеологічних умовах під зрошувальні системи з використанням стічних вод, необхідно передбачати регулювання водно-сольового режиму грунтів зони аерації та постійний контроль за якістю грунтових вод. Слід здійснювати контроль і за якістю міжпластових (артезіанських) вод, які живляться за рахунок грунтових вод на конкретних ділянках надр.
3.9.Для обгрунтування вибору зрошувальних ділянок з різними дренажними умовами необхідний глибокий аналіз елементів геологічних структур, літологічної будови покривних відкладів, гідродинаміки водоносних горизонтів та інших факторів, впливаючих на формування водно-сольового балансу в умовах зрошення.
3.10.При експлуатації слабодренованих площ необхідно враховувати положення рівнів грунтових вод (1,0–1,25 м в полі і 2,5 м в населених пунктах); одноразово слід передбачати заходи агротехнічного характеру щодо збільшення вбирної здатності грунтів: попередження утворення поверхневого стоку, внесення органічних добрив, застосування раціональних способів обробітку грунту, спеціальний підбір сільськогосподарських культур та інші.
4. ОЦІНКА ПРИДАТНОСТІ МІСЬКИХ СТІЧНИХ ВОД ДЛЯ УТИЛІЗАЦІЇ НА ПОЛЯХ ЗРОШЕННЯ
4.1.Для зрошення повинні направлятись знезаражені стічні води, скид яких в дренажну систему допускається тільки у випадку відповідності їх вимогам СанПіНу 4630-88.
4.2.При оцінці якості стічних вод, що використовуються для зрошення, необхідно застосовувати агроекологічні підходи, зокрема враховувати: концентрацію токсичних іонів, токсичну лужність, санітарно-гігієнічні показники, вміст важких металів.
4.3.Придатність стічних вод для зрошення визначається складом інгредієнтів, їх концентрацією і співвідношенням, генетичними особливостями грунту та біологічними характеристиками сільськогосподарських культур.
4.4.Для попередньої оцінки можливого використання для зрошення стічних вод слід застосовувати класичні методи: Можейко А.М. та Воротника Т.К., Буданова М.Ф., Департамента сільського господарства США, Антипова-Каратаєва та інші (табл. 1).
Таблиця 1 (обов’язкова). Методи меліоративної оцінки стічних вод
|
Метод оцінки |
Показники, мг-екв |
Допустимі значення |
|
За Будановим |
å М.Е./Са..+Mg.. Na./Ca.. Na./Сa..+Mg.. |
£4 £1 £0,7 |
|
За методом Можейко-Воротника |
|
£65 |
|
За методом Департамента сільського господарства США |
|
£8 |
|
За Антиповим-Каратаєвим |
|
>1 |
4.5.Для остаточного вирішення питання можливості використання для зрошення стічних вод міст України, особливо в посушливих регіонах, оцінку їх якості слід виконувати з застосуванням сучасних агромеліоративних критеріїв.
Оцінка здійснюється Дослідною станцією утилізації стічних вод ІГіМ УААН:
Таблиця 2 (рекомендована). Оцінка придатності стічних вод за ступенем можливого засолення грунтів
|
Класи води |
Придатність води для зрошення, |
Вміст токсичних солей у воді в еквівалентах хлору,мг-екв/дм3 |
|||
|
по загрозі засолення |
можливий ступінь засолення |
Грунти супіщані незасолені і несолонцюваті, добре водопроникні |
Грунти суглинисті незасолені і несолонцюваті, добре водопроникні |
Грунти чорноземні і каштанові важкосуглинкові і глинисті, несолонцюваті і солонцюваті, добре оструктурені і водопроникні |
Грунти всіх типів і підтипів важкого механічного складу слабозасолені і солонцюваті. Слабооструктурені і погано водопроникні |
|
І |
Вода цілком придатна для зрошення. Загроза засолення грунтів дуже мала. Не потрібний спеціальний підбір с.-г. культур |
<15 |
<10 |
<7 |
<5 |
|
ІІ |
Обмежено придатна для зрошення, існує загроза слабого засолення грунтів, зниження врожаю малостійких до засолення грунтів — до 5–10%. Потрібне періодичне застосування заходів, попереджаючих засолення |
15–25 |
10–15 |
7–10 |
5–7 |
|
ІІІ |
Умовно придатна, є загроза середнього засолення грунтів, зниження врожаю с.-г. культур малої та середньої солестійкості до10–25%. Необхідне постійне застосування комплексу заходів по боротьбі з засоленням та обмеження складу с.-г. культур |
25–35 |
15–25 |
10–15 |
7–10 |
|
ІV |
Непридатна. Існує загроза сильного засолення грунтів: зниження врожаю с.-г. культур з малою та середньою солестійкістю до 25–50%. Потрібне попереднє розбавлення води до кондицій І–ІІІ класів у відповідності з заходами боротьби з засоленням |
>35 |
>25 |
>15 |
>10 |
Таблиця 3 (рекомендована). Оцінка придатності стічних вод за небезпекою підлуження грунтів
|
Показники води |
Група грунтів |
Оцінка якості води |
||
|
|
кислі |
нейтральні |
лужні |
|
|
pH |
менше 8,2 |
менше 8,0 |
менше 7,6 |
Клас І |
|
CO32–, мг-екв/дм3 |
менше 0,3 |
— |
— |
Придатна |
|
HCO3––Ca2+, мг-екв/дм3 |
менше 2,5 |
менше 2,0 |
менше 1,5 |
Придатна |
|
pH |
8,2–9,0 |
8,0–8,8 |
7,8–8,5 |
Клас ІІ |
|
CO32–, мг-екв/дм3 |
0,3–0,9 |
0,1–0,6 |
0,1–0,3 |
Обмежено придатна |
|
HCO3––Ca2+, мг-екв/дм3 |
2,5–6,0 |
2,0–5,0 |
1,5–4,5 |
Обмежено придатна |
Таблиця 4 (рекомендована). Оцінка придатності стічних вод за ступенем можливого осолонцювання грунтів
|
Класи води по |
Співвідношення катіонів: (при рН 6,5–7,5 і Са..>Mg..)
|
Характеристика класів води за загрозою осолонцювання грунтів |
|||
|
загрозі осолонцювання |
Для слідуючих класів |
І група |
ІІ група |
ІІІ група |
і придатності для зрошення |
|
|
по загрозі засолення |
супіщані і легкосуглинисті, суглинисті карбонатні грунти |
суглинисті безкарбонатні грунти, глинисті карбонатні грунти |
суглинисті і глинисті безкарбонатні грунти |
|
|
І |
І ІІ ІІІ |
<60 <50 <40 |
<50 <40 <30 |
<40 <30 <20 |
Вода придатна для зрошення без обмежень. Загрози осолонцювання немає. Не потрібний спеціальний підбір с.-г. культур |
|
ІІ |
І IІ ІІІ |
60–70 50–60 40–50 |
50–60 40–50 30–40 |
40–50 30–40 20–30 |
Вода обмежено придатна для зрошення. Є можливість слабкого осолонцювання грунтів та зниження врожаю с.-г. культур до 15%. Потрібне періодичне застосування комплексу меліорацій води та грунту або постійне застосування спеціальних заходів |
|
ІІІ |
І ІІ ІІІ |
70–90 60–80 50–70 |
60–80 50–70 40–60 |
50–70 40–60 30–50 |
Вода умовно придатна для зрошення, є можливість середнього осолонцювання грунту, врожай с.-г. культур знижується до 25%. Необхідно постійно застосовувати комплекс меліоративних заходів по відношенню до води та грунту, обмеження складу с.-г. культур |
|
ІV |
І ІІ ІІІ |
>90 >80 >70 |
>80 >70 >60 |
>70 >60 >50 |
Непридатна для зрошення, є загроза значного осолонцювання грунтів. Застосування меліорації води та грунту економічно невигідно, оскільки не забезпечує відновлення екології (навколишнього середовища) |
4.6.При агромеліоративній оцінці стічних вод необхідно враховувати генетичний тип грунту. В залежності від типу грунту та його механічного складу допускається вміст загального азоту від 50 до 120 мг/дм3.
При зрошенні дерново-підзолистих грунтів приймаються такі фізико-хімічні параметри води: рН від 6,5 до 8,5, концентрація розчинних речовин (мг/дм3) — 4000, концентрація мінеральних речовин — 3000; натрію (Na) —400, калію (К.) — 200, кальцію (Са..) — 800, магнію (Мg..) — 250, хлору (Сl.) — 400, сульфатів (SO4..) — 550, гідрокарбонатів (НСО3.) — 2500, фосфору (Р2О5) — 100, БСК5 — 2000 мг О2/дм3, ХПК — 4000 мг О2/дм3, зважені речовини — 3000 мг/дм3.
4.7.При розробці заходів, упереджуючих негативний вплив зрошувальних вод на родючість грунту, слід визначити належність їх до певної категорії, де враховані основні агромеліоративні та агроекологічні параметри:
1 категорія — стічні води з хорошими і задовільними меліоративними властивостями, з мінералізацією не більш 1,3 г/дм3 із сприятливим співвідношенням одно- і двохвалентних катіонів; з вмістом важких металів, не перевищуючих ГДК (перший клас придатності, табл. 6, 7); задовільними санітарно-гігієнічними та токсикологічними показниками (табл. 5–7); рекомендується використовувати без попередньої переробки.
2 категорія — стічні води здатні викликати загальне або хлоридне засолення грунтів, з мінералізацією 1,3–2,0 г/дм3 з вмістом хлоридів більш 300 мг/дм3, із співвідношенням одно- і двохвалентних катіонів >2,0. Вміст важких металів оцінюється за другим класом придатності (табл. 6, 7); задовільні санітарно-гігієнічні та токсикологічні показники. Необхідне покращання якості вод шляхом гіпсування для насичення вод кальцієвими солями. При потребі проводити нейтралізацію поливної води сірчаною кислотою; обмеження зрошувальних норм, проведення заходів щодо зниження вмісту важких металів.
3 категорія — стічні води здатні викликати засолення і осолонцювання грунтів, з мінералізацією від 2 до 3 г/дм3 і більше, з несприятливими співвідношенням одно- і двохвалентних катіонів, високим рівнем забрудненості (табл. 6) за вмістом важких металів, забруднені в санітарно-гігієнічному відношенні. Непридатні для зрошення і застосовуються на обмежених площах з доброю дренованістю, з виконанням слідуючих заходів щодо їх переробки: обов’язкова глибока підготовка вод (ізоляція токсичних стоків, доочистка, розведення, кислування, гіпсування).
Таблиця 5 (обов’язкова). Норми вмісту нафтопродуктів та детергентів
