Додаток 6
(рекомендований)
Методика оцінки підйому рівня грунтових вод за даними режимних спостережень.
При проведенні оцінки підйому рівнів грунтових вод всі точки спостережень розбиваються за інтервалами глибин залягання рівнів грунтових вод і тривалістю техногенного впливу.
Розрахунок загальної висоти підняття рівнів грунтових вод (Нф) і середньобагаторічної швидкості підняття рівнів грунтових вод (Нср) проводиться по кожній свердловині та для всіх років спостережень.
Висота підняття рівнів грунтових вод DН визначається як різниця між рівнями грунтових вод на поточний рік (або кінець спостережень для законсервованих свердловин) і початок техногенного впливу.
Річна швидкість підняття рівнів грунтових вод визначається як різниця між рівнями наступного і попереднього років.
Мінімальні (Нмін) і максимальні (Нмакс) річні швидкості підняття рівнів грунтових вод вибираються як екстремальні, а середньобагаторічні (Нср), як середньоарифметичні з річних.
Для кожного інтервалу глибин виконується розрахунок середніх значень вказаних величин. Отримані розрахункові значення висоти і швидкості підняття РГВ заносяться до таблиці (таблиця 6.1).
Прогнозна величина підняття рівня грунтових вод визначається за формулою:
DН= Нср (Нмакс) t
де, DН- прогнозна величина підняття РГВ, м; Нср (Нмакс)- розраховані за даними режимних спостережень середньобагаторічна (максимальна) швидкість підняття РГВ, м/рік; t- розрахунковий час (5, 10, 15, 20, 25 років).
При виявлені потенційно підтоплених територій в формулу підставляється значення Нмакс., що визначене для всього періоду техногенної дії.
|
Таблиця 6.1 |
Розрахунок висоти і швидкості підняття рівня грунтових вод за даними режимних спостережень |
Висота (м) та швидкість підйому (м/рік) рівнів грунтових вод по періодах техногенної дії |
10 – 15 років |
Н макс |
15 |
|
|
Продовження таблиці 6.1 |
Висота (м) та швидкість підйому (м/рік) рівнів грунтових вод по періодах техногенної дії |
За весь період |
Н макс |
27 |
|
|
|
|
|
|
Н мін |
14 |
|
|
|
|
|
Н мін |
26 |
|
|
|
|
|
|
Н ср |
13 |
|
|
|
|
|
Н ср |
25 |
|
|
|
|
|
|
D Н |
12 |
|
|
|
|
|
D Н |
24 |
|
|
|
|
|
5 – 10 років |
Н макс |
11 |
|
|
|
|
Більше 20 років |
Н макс |
23 |
|
|
|
|
|
|
Н мін |
10 |
|
|
|
|
|
Н мін |
22 |
|
|
|
|
|
|
Н ср |
9 |
|
|
|
|
|
Н ср |
21 |
|
|
|
|
|
|
D Н |
8 |
|
|
|
|
|
D Н |
20 |
|
|
|
|
|
< 5 років |
Н макс |
7 |
|
|
|
|
15 - 20 років |
Н макс |
19 |
|
|
|
|
|
|
Н мін |
6 |
|
|
|
|
|
Н мін |
18 |
|
|
|
|
|
|
Н ср |
5 |
|
|
|
|
|
Н ср |
17 |
|
|
|
|
|
|
D Н |
4 |
|
|
|
|
|
D Н |
16 |
|
|
|
|
Номер свердловини і індекс водовміщующих порід |
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Площа з глибиною залягання РГВ, га |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Назва ділянки |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток 7
(обов’язковий)
Склад основних видів робіт при проведенні спостережень за підтопленням зрошуваних та прилеглих до них сільськогосподарських угідь і сільських населених пунктів
|
№ п/п |
Вид робіт |
|
1 |
2 |
|
1. |
Обстеження меліоративного стану |
|
1.1. |
Рекогносцирувальне обстеження |
|
1.2. |
Ручне буріння свердловин* |
|
1.3. |
Відбір проб води на хімічний аналіз * |
|
2. |
Спостереження за режимом і якістю грунтових вод |
|
2.1. |
Замір рівня води |
|
2.2. |
Прокачування свердловин перед відбором проби води* |
|
2.3. |
Відбір проб води з свердловини на хімічний аналіз * |
|
3. |
Ремонт і відновлення спостережної мережі * |
|
3.1. |
Розбурювання породи в ушкодженій свердловині |
|
|
- безкернове буріння (із продуванням повітрям) |
|
|
- ударно-канатне буріння діаметром 168 мм |
|
|
- прокачування свердловини ручною желонкою |
|
3.2. |
Перебурювання (відновлення) свердловини |
|
|
- вилучення фільтрової колони |
|
|
- буріння суцільним забоєм |
|
|
- буріння ударно-канатним способом діаметром 168 мм з кріпленням свердловини обсадними трубами |
|
|
- кріплення свердловини обсадними трубами при роторному бурінні |
|
|
- установка фільтра на глибину до 25 м |
|
|
- вилучення обсадних труб при роторному бурінні |
|
|
- промивання свердловини |
|
|
- облаштування оголовку спостережної свердловини |
|
4. |
Топографічні роботи * |
|
4.1. |
Відшукання геодезичних пунктів |
|
4.2. |
Планово-висотна прив'язка пунктів спостережень по карті або методом геодезичних засічок |
|
4.3. |
Висотна прив'язка пунктів спостережень (технічне нівелювання) |
|
5. |
Лабораторні роботи * |
|
5.1. |
Аналіз хімічного складу води |
|
6. |
Камеральна обробка польових робіт |
|
|
- первинна обробка даних спостережень і замірів |
|
|
- ведення паспортів і журналів |
|
|
- виконання необхідних розрахунків, прогнозів, побудова графічних і спеціальних картографічних матеріалів |
|
|
- оцінка підтоплення |
|
|
Примітка: * При необхідності |
Додаток 8
(рекомендований)
Методика обстеження технічного стану колекторно-дренажної мережі
Основною задачею обстеження технічного стану колекторно-дренажної мережі є визначення причин її незадовільної роботи.
Обстеження технічного стану колекторно-дренажної мережі горизонтального дренажу бажано виконувати при відсутності на поверхні грунту рослинності (з кінця збирального до початку вегетаційного періоду).
При проведенні обстеження технічного стану колекторно-дренажної мережі необхідно мати її технічний паспорт. В технічному паспорті повинна бути вказана назва сільськогосподарського підприємства (населеного пункту), площа ділянки, яка захищається дренажем, глибина закладання дренажу (для горизонтального дренажу), глибина фільтрової частини (для вертикального дренажу), відстань між дренами і їх діаметр, тип дренажного фільтра і фільтруючого матеріалу, типи і марки насосно-силового обладнання (для дренажу з примусовою відкачкою дренажного стоку та вертикального дренажу) розрахунковий модуль дренажного стоку, рік введення в експлуатацію, наведена схема дренажу.
При обстеженні проводяться обходи і візуальний огляд зовнішніх елементів дренажу з визначення технічного стану споруд, встановленням наявності і місць підпору води в дренах і колекторах та замір обсягів дренажного стоку. При обстеженні оглядових колодязів перевіряється наявність в них сторонніх предметів та замулення відстійників, стан стикових з’єднань між кільцями, дренажними і колекторними трубами, тощо. Відкриті дрени і колектори перевіряються на наявність опливання і обрушення укосів, замулення і розмив русел, заростання рослинністю, утворення підпорів, закупорки труб-переїздів, дюкерів.
На системах з примусовою відкачкою дренажного стоку та вертикального дренажу проводиться обстеження стану будівель насосних станцій та насосно-силового обладнання.
При необхідності дослідження причин недостатньої ефективності роботи горизонтального дренажу проводяться спеціальні обстеження і розкопки.
Місця пошкоджень дренажу, розташування несправних споруд, наявності підпорів води наносяться на схеми ділянок дренажу.
ЗМІСТ
С.
1.Галузь використання1
2.Основні положення1
3.Критерії підтоплення1
4.Типи підтоплення1
5.Обстеження підтоплених сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів1
6.Заходи з попередження та ліквідації підтоплення1
7.Оцінка фактичного підняття та прогноз рівнів грунтових вод1
Додатки .………………………………………….………………….. 11
