Малоконтамінований матеріал (бронхіальні змиви, плевральний ексудат) засівають як рідини. Для розведення використовують 0,07 N калій-фосфатний буфер.

При дослідженні мокротиння необхідно розмежувати ріст сторонньої мікрофлори, що ускладнює виділення культури легіонел. Для пригнічення росту сторонньої мікрофлори матеріал можна засівати на поживні середовища з додаванням антибіотиків, які не впливають або слабко впливають на ріст легіонел (наприклад, 4 мкг/мл цефамандола або 0,5 мкг/мл ванкоміцину і 8 мкг/мл анизоміцину). До деяких комерційних середовищ додаються відповідні набори антибіотиків. Для деконтамінації можна також використовувати прогрівання досліджуваної проби на водяній бані при температурі 50° C протягом 30 хвилин чи 5-хвилинну кислотну обробку 0,1 N розчином HCl-KCl буфера (pH 2,2) при кімнатній температурі. При дослідженні секційного матеріалу зразки тканини масою близько розтирають у стерильній ступці і готують 10 % суспензію в калійфосфатному буфері. Приготовлену суспензію розводять 1:50 і засівають на поживні середовища.

Посів на поживні середовища. Матеріал шпателем розподіляють по поверхні поживного середовища. Посіви культивують при температурі 35° C протягом 10 діб з щоденним переглядом, починаючи з 3-ої доби. Для зволоження повітря в термостат поміщають відкриту ємкість з водою. Ріст основної маси колоній при дослідженні клінічного матеріалу звичайно фіксують через 3 - 5 доби, але можлива затримка росту до 8 - 9 доби. Частіше це стосується проб з попередньою обробкою для розмежування сторонньої мікрофлори. Первинний ріст має вигляд дрібних колоній, що через 24 - 48 годин досягають діаметру 1 - . Перегляд посівів і добір підозрілих колоній рекомендується проводити під стереомікроскопом (12,5 х 2). У косопадаючому світлі колонії легіонел мають малахітово-зеленуватий чи червонясто-сіруватий відтінок із мармуроподібною смуглястістю.

Біологічний метод

Для виділення збудника легіонельозу можна використовувати біологічну пробу. У якості біопробних тварин використовують морських свинок вагою 250 - . Досліджуваний матеріал вводять внутрішньочеревно. Тварини занедужують і гинуть від легіонельозної інфекції при наявності в ньому 103 - 104 клітин легіонел. Через 12 - 48 годин у морських свинок відзначають підйом температури до 39,5 - 41° C, прострацію, іноді ураження очей. При масивній заразній дозі морські свинки гинуть на 3 - 4 добу, при меншій інфікованості загибель настає на 5 - 8 добу. За біопробними тваринами спостерігають 10 діб. У більшості випадків при розтині загиблих тварин виявляють характерні патолого-анатомічні зміни. Печінка і селезінка збільшені, їх капсули покриті фібринозним нальотом. Тканина селезінки має дрібні вогнища некрозу. Відзначають перитоніт зі скудним фібринозним ексудатом та різку гіперемію очеревини. Характерний розвиток пневмонії без різко вираженого інфільтративного запального процесу, набряку і десквамації мезотелію плеври. Після опису патологічних змін внутрішніх органів на 2-х предметних склах роблять мазки-відбитки з легень і селезінки, фіксують протягом 1 години в 96° етиловому спирті чи ацетоні. Фарбують препарати по Романовському-Гімза і специфічною люмінесцентною сироваткою. Як правило, у мазках виявляють значну кількість легіонел. Із зразків селезінки і легень готують 10 % суспензію в калій-фосфатному буфері і засівають на середовище для культивування легіонел. Ріст культури може з'явитися через 48 - 72 години. Якщо при мікроскопії мазків-відбитків відзначають поодинокі клітини збудника в полі зору, посів на поживні середовища може бути негативним.

Попередня ідентифікація виділених культур

При виявленні на спеціальних поживних середовищах підозрілих колоній їх паралельно засівають на чашку із аналогічним середовищем, призначеним для культивування легіонел, і на звичайний агар (МЛА, кров'яний агар і т. д.) - "тест росту". Для легіонел характерна наявність росту у другому пасажі на спеціальному середовищі для легіонел і відсутність росту на контрольному середовищі (термін спостереження не менш 5 діб).

Первинну ідентифікацію для підтвердження виділення культури роду Legionella spp. проводять на підставі термінів появи первинних колоній, їхньої морфології і результатів "тесту росту", морфології бактерій при фарбуванні по Граму (грамнегативні палички, довжиною від 2 - 3 до 10 мк). Остаточну ідентифікацію проводять у референс-лабораторії.

 

Директор Департаменту державногосанітарно-епідеміологічного нагляду 

 А. М. Пономаренко 

 

Карта епідеміологічного обстеження вогнища легіонельозу

1. П. І. Б.

2. Стать (чоловік, жін.)

3. Домашня адреса: вул. ___________, будинок N ____, корп. N ____, кв. N ____

4. Місце проживання: вул. ___________, будинок N ____, корп. N ____, кв. N ____

5. Місце роботи:

6. Професія:

7. Діагноз: ГРЗ, пневмонія, ін. гостра легенева патологія (із приводу яких звертався за медичною допомогою протягом останнього року):

дата захворювання

дата і місце звернення

діагноз

дата і місце госпіталізації

попередній

остаточний

9. Клінічний перебіг захворювання:

9.1 початок захворювання (гостре, підгостре і т. д.);

9.2 основні симптоми в перші дні хвороби;

9.3 важкість перебігу.

10. Застосування антибіотиків:

10.1 найменування препарату:

10.2 дата початку лікування даним препаратом:

10.3 тривалість лікування:

10.4 доза препарату:

11. Діагноз підтверджений:

 

вид дослідження

дата

результат

1. клінічно

 

 

 

 

2. лабораторно

1

бактеріологічний

 

 

2.

мікроскопічний

 

 

3.

серологічний

 

 

4.

біохімічний

 

 

Іншими методами

 

 

 

 

 12. Обставини та умови, в яких знаходився хворий у межах можливого терміну зараження: 

12.1 Участь у будівельних і сільськогосподарських роботах (дата проведення, вид виконуваних робіт, місце проведення).

12.2 Відрядження, подорожі, приватні поїздки протягом місяця до початку захворювання (дата виїзду, тривалість поїздки, яким видом транспорту, місце та умови тимчасового проживання).

12.3 Перебування у стаціонарі (дата надходження, тривалість перебування, одержані процедури маніпуляції: інгаляції, оперативні втручання, інтубаційний наркоз, водяні процедури та ін.).

12.4. Вид професійної діяльності хворого:

12.4.1 найменування об'єкта, структурного підрозділу, у якому працює хворий;

12.4.2 загальна кількість працюючих, у т. ч. у структурному підрозділі;

12.4.3 захворюваність ГРЗ та пневмоніями на підприємстві (в установі) в абсолютних цифрах:

- загальна кількість захворілих протягом року;

- загальна кількість захворілих із травня по жовтень;

12.4.4 захворюваність ГРЗ та пневмоніями у структурному підрозділі:

- загальна кількість захворілих протягом року;

- загальна кількість захворілих із травня по жовтень;

12.4.5 місцеперебування на робочому місці (кабінет, цех та ін.), робота поза приміщенням і його характеристика;

12.4.6 наявність на робочому місці кондиціонерів (локальних, системних);

12.4.7 наявність і використання питних фонтанчиків, душових установок, басейнів, накопичувальних баків та ін. і джерело їхнього водозабору;

12.4.8 характеристика системи вентиляції;

12.5 Вид робіт, що виконуються

12.5.1 обслуговування градирень, промислових кондиціонерів і інших промислових об'єктів, технологічні умови яких можуть сприяти утворенню дрібнодисперсного аерозолю, землевпорядні роботи;

12.6 Можливі джерела та фактори, що сприяють передачі інфекції у побуті:

12.6.1 житлові умови (окрема квартира, приватний будинок, кімната у загальній квартирі, гуртожиток, готель та ін.);

12.6.2 джерела водокористування (водопровід, колонка, колодязь (загальний, приватний), відкрита водойма, та ін.);

12.6.3 наявність душу, джакузі, басейну, та ін.

12.6.4 система кондиціонування;

12.6.5 система вентиляції;

12.6.6 захворюваність на ГРЗ, пневмонії у членів родини, які проживають разом із захворілим.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 8 серпня 2007 року N 463

Про затвердження Методичних рекомендацій "Епідеміологія, лабораторна діагностика та профілактика легіонельозу"

З метою удосконалення протиепідемічних та профілактичних заходів з легіонельозу наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації "Епідеміологія, лабораторна діагностика та профілактика легіонельозу" (додається).

2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України (Пономаренко А. М.) довести ці Методичні рекомендації до відома керівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичних установ, наукових закладів епідеміологічного профілю в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України Пономаренка А. М.

 Перший заступник Міністра,Головний державнийсанітарній лікар України С. П. Бережнов