Таблиця 1
|
Найменування показника |
Швидкість повітря, м/с |
||||
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Витрати води на 1м2 поперечного перерізу, м3/с (м3/год.) |
0,0014 (5,0) |
0,0015 (5,5) |
0,0017 (6,3) |
0,002 (7,1) |
0,0022 (8,0) |
Примітка. Витрати води на створення водяної завіси, що встановлюється у виробках, закріплених негорючим або важкогорючим кріпленням, необхідно приймити рівним 50 м3/год.
Водяна завіса повинна забезпечувати зниження температури нагрітого повітря нижче за температуру спалаху елементів пожежного навантаження виробки.
3.12. Привідні станції стрічкових конвеєрів повинні бути обладнані стаціонарними автоматичними установками пожежогасіння, а кожна гірнича виробка, що обладнана стрічковими конвеєрами, повинна бути оснащена стаціонарними автоматичними установками локалізації пожеж розпиленою водою. Автоматичні установки гасіння і локалізації пожеж повинні відповідати ДСТУ 29.2.04675545.004-2001 «Установки попередження і гасіння пожеж водою автоматичні. Загальні технічні вимоги.» Місця розміщення, відстань між утановками і схема розведення її трубопровідної частини у кожному конкретному випадку визначається проектом протипожежного захисту шахти згідно КД 12.07.403–96.
Центральні електропідстанції та інші камери, в яких установлюється енергоустаткування з масляним заповненням, повинні оснащуватися автоматичними установками порошкового пожежогасіння.
Приймання до експлуатації, налагодження, ремонт та перевірку після ремонту автоматичних засобів пожежогасіння повинні здійснювати призначені наказом по шахті спеціально навчені працівники.
Результати перевірки справності автоматичних засобів пожежогасіння фіксуються у Книзі перевірки автоматичних засобів пожежогасіння (додаток 1)
3.13. Пожежно-зрошувальний трубопровід оснащується пожежними кранами з однотипними з’єднувальними головками, що мають умовний діаметр не менше як , які повинні розташовуватися:
у виробках із стрічковими конвеєрами – через ; при цьому додатково пожежні крани розташовуються з обох боків привідної станції конвеєра на відстані від неї. Поруч із пожежними кранами встановлюються спеціальні ящики, в яких зберігаються ствол із насадкою діаметром та пожежний рукав довжиною , оснащений з обох кінців з’єднувальними голівками;
з обох боків усіх камер, в яких зберігаються або використовуються в технології (устаткуванні) горючі матеріали, – на відстані . Поряд із пожежним краном встановлюється ящик з одним рукавом довжиною та пожежним стволом;
біля кожного хідника в складі вибухових матеріалів з обох боків на відстані . Поряд із пожежним краном встановлюється ящик з одним рукавом довжиною 20 м та пожежним стволом;
біля перетинів та відгалужень підземних виробок;
у горизонтальних виробках, що не мають перетинів та відгалужень, – через ;
у похилих виробках, що не мають перетинів та відгалужень, – через ;
у приствольних дворах, де відсутні камери, – через ;
з кожного боку ствола (в тому числі і сліпого) біля сполучення його з приствольним двором (на приймальному майданчику);
біля навантажних пунктів лав із боку свіжого струменя повітря та на вентиляцийному (бортовому) штрекові (хіднику) не далі від виходу з очисної виробки;
у тупикових виробках при проектній довжині 500 та більше метрів – через , при меншій довжині – через , а також в усті та на кінці трубопроводу біля вибою. В усті та біля вибою пожежні крани оснащуються ящиком із двома рукавами довжиною по та пожежним стволом.
Установка пожежних кранів на подавальних трубопроводах у вертикальних стволах не дозволяється.
Пожежні рукави, призначені для зберігання в шахті, повинні виготовлятися з матеріалів, які не піддаються загниванню, або оброблюватися антисептичними сполуками.
3.14. Пожежно-зрошувальні трубопроводи оснащуються розподільними та регулюючими тиск пристроями, які повинні бути послідовно пронумеровані та нанесені на схему водопроводів із зазначенням порядку їх застосування.
3.15. Для відключення окремих ділянок пожежно-зрошувального трубопроводу на ньому повинні розміщуватися засувки у таких місцях:
на всіх відгалуженнях трубопровідних ліній;
на лініях, що не мають відгалужень, – через кожні .
3.16. Для підземних трубопроводів потрібно передбачати захист від корозії та блукаючих струмів.
3.17. Увесь шахтний пожежно-зрошувальний трубопровід фарбується розпізнавальним червоним кольором. Фарбування може виконуватися у вигляді смуги шириною протягом усієї довжини трубопроводу або у вигляді кілець шириною , які наносяться через 1,5–2,0 м.
3.18. Відключення окремих ділянок пожежно-зрошувального трубопроводу здійснюється за письмовим дозволом директора шахти. Про кожне відключення доповідається гірничому диспетчеру, який робить про це запис у Книзі обліку роботи шахти.
4. Розміщення первинних засобів пожежогасіння,
пожежні двері та пожежні арки
4.1. Розміщення та кількість засобів пожежогасіння повинні відповідати вимогам табл. 2. Розташування засобів пожежогасіння у виробках повинно забезпечувати вільний доступ до них та можливість ефективно використовувати їх для гасіння пожеж у початковій стадії.
Таблиця 2
|
Місця розташування |
Ручні вогнегасники, шт. |
Кількість піску або інертно-го пилу, м3 |
Кіль-кість лопат, шт. |
|
|
|
Порошкові з об’ємом корпуса
|
Пін-ні |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Надшахтні будівлі та баштові копри – на кожному поверсі (майданчику) |
5 |
2 |
– |
– |
|
Приствольний двір – біля сполучення ствола з виробками горизонту |
5 |
2 |
– |
– |
|
Верхні та нижні майданчики похилих стволів, шурфів, похилів та бремсбергів, а також їх сполучення з ярусними та етажними відкотними штреками |
1 |
1 |
– |
– |
|
Центральні електропідстанції та зарядні камери |
4 |
– |
0,2 |
1 |
|
Електровозні гаражі |
5 |
2 |
0,2 |
1 |
|
Камери підземних ремонтних майстерень |
2 |
2 |
0,2 |
1 |
|
Підземні інструментальні камери та медпункти |
1 |
1 |
– |
– |
|
Камери підземних стаціонарних холодильних установок |
5 |
2 |
0,4 |
2 |
|
Дільничні трансформаторні камери, електророзподільні пункти, камери водовідливу |
4 |
– |
0,2 |
1 |
|
Склади ВМ |
2 |
2 |
– |
– |
|
Лебідкові камери |
5 |
2 |
0,2 |
1 |
|
Силові стаціонарні маслоагрегати, розташовані у спеціальних камерах |
5 |
2 |
0,2 |
1 |
|
Електромеханізми, що знаходяться поза камерами |
2 |
– |
– |
– |
|
Оснащення з гідромуфтами, що працюють на маслі |
2 |
1 |
0,3 |
1 |
|
Виробки, що оснащені стрічковими конвеєрами: |
|
|
|
|
|
приводні та натяжні секції (крім оснащених гідромуфтами, що працюють на маслі) |
1 |
1 |
– |
– |
|
розподільні пункти |
2 |
1 |
0,2 |
1 |
|
по довжині конвеєра через кожні |
1 |
1 |
– |
– |
|
Сполучення вентиляційних штреків (хідників) з лавами |
1 |
1 |
– |
– |
Продовження табл. 2
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Навантажувальні пункти лав на відстані 3–5 м з боку надходження свіжого струменя повітря |
1 |
1 |
– |
– |
|
Вибої підготовчих виробок – не далі від місця роботи |
1 |
1 |
– |
– |
|
Виробки з горючим кріпленням – через |
1 |
1 |
– |
– |
|
Тупикові виробки – через |
2 |
– |
– |
– |
|
Пересувні електропідстанції |
2 |
– |
0,2 |
1 |
|
Дегазаційні камери |
1 |
1 |
– |
– |
|
Виїмкові комбайни в очисних вибоях на шахтах ІІІ категорії і вище |
1 |
|
|
|
|
Прохідницькі комбайни, породонавантажувальні машини |
2 |
– |
– |
– |
4.2. Пересувні насосні маслопідстанції виймальних агрегатів та інші гідроагрегати, розташовані поза спеціальними камерами, укомплектовуються 2 порошковими, 2 пінними ручними вогнегасниками та 1 пересувним пінним або порошковим вогнегасником. Оснащення пересувними вогнегасниками насосних станцій, що працюють на негорючій емульсії, не вимагається.
4.3. Для камер, у яких відсутній постійний обслуговуючий персонал, вогнегасники повинні бути розташовані зовні камери з боку надходження свіжого струменя повітря не далі від входу до камери.
Для камер із постійним чергуванням – на робочому місці чергового персоналу.
У приміщеннях та виробках із мінусовою температурою повинні застосовуватися лише порошкові вогнегасники. Пінні вогнегасники до повного забезпечення шахт порошковими повинні мати важкозамерзаючий заряд або зберігатися в утеплених ящиках.
У разі зберігання засобів пожежогасіння у спеціальних ящиках (місткостях) на них повинні робитися розрізнювальні написи “Вогнегасники”, “Пісок”, “Пил для гасіння пожежі” та інші.
Вогнегасники, ящики з піском, ручки пожежного інструменту повинні фарбуватися червоним сигнальним кольором повністю або смугою шириною не меншою за .
4.4. Пожежні двері (ляди), які встановлюються для локалізації пожежі у гірничих виробках, повинні виготовлятися з негорючих матеріалів. По обидва боки від них на довжині не меншій як повинні споруджуватися зони з негорючого кріплення. Пожежні двері (ляди) повинні зачинятися силами однієї людини, щільно перекривати переріз виробки та мати запори, які відчиняються з обох боків. Для зачинення (відчинення) пожежних дверей (ляд), які встановлюються у виробках із кутом нахилу понад 35о, а також у виробках із депресією 50 даПа і більш, необхідно передбачати спеціальні пристрої (вікна, важелі, лебідки та ін.).
Пристрої для відчинення пожежних ляд та дверей, які встановлюються у похилих та крутих виробках, повинні виноситися до виробок горизонтів у бік свіжого струменя повітря, враховуючи прийнятий напрям провітрювання для певної позиції плану ліквідації аварій. У надшахтних будівлях ці пристрої повинні виноситися за межі можливих зон задимлення та розповсюдження пожежі.
4.5. У верхніх та нижніх частинах капітальних похилів, бремсбергів та хідників біля них повинні споруджуватися спеціальні арки товщиною не меншою як із врубом по всьому периметру виробок із вбудованими в них пожежними дверима та лядами.
На початку та в кінці виробок, оснащених стрічковими конвеєрами, незалежно від їхнього кута нахилу, повинні встановлюватися пожежні двері, що задовольняють вимогам п. 4.4 цієї Інструкції.
4.6. Устя шурфів та капітальних скатів, якими подається свіже повітря, а також усіх вертикальних стволів (крім стволів, оснащених багатоканатними підйомними установками), калориферні канали повинні оснащуватися пожежними лядами, а устя похилих стволів та штолень – пожежними дверима.
4.7. Поряд із стволами, шурфами, штольнями та іншими виробками, що подають із поверхні свіже повітря, на усіх горизонтах повинні встановлюватися пожежні двері, що зачиняються за напрямом руху свіжого вентиляційного струменя. Місця їх встановлення визначаються у кожному окремому випадку проектом. Відстань між дверима повинна бути не більшою як .
4.8. Пожежні двері у виробках, закріплених дерев’яним кріпленням, повинні мати теплоізоляцію (облицювання або внутрішнє заповнення) з негорючого або важкогорючого матеріалу загальною товщиною не меншою як .
4.9. Усі підземні камери повинні мати пожежні двері із запірним пристроєм на кожному виході та металеві ляди у вентиляційних вікнах. Пожежні двері необхідно встановлювати на відстані не більшій як від сполучення хідника камери з прилеглою виробкою. Якщо це виконати неможливо, то двері повинні оснащуватися автоматичними пристроями для аварійного зачинення. Двері повинні відчинятися назовні, а у відкритому стані не повинні заважати рухові по виробці.
