Страница 10: ДСТУ Б. СТУ Б. В.2.7-141:2007. Строительные материалы. Трубы из непластифицированого поливинилхлорида и фасонные изделия к ним для холодного водоснабжения. Технические условия (44079)

• свинець – не більше 0,03 мг/дм,
• кадмій – не більше 0,001 мг/дм,
• диоктилфталат – не більше 2,0 мг/дм.

1. Обладнання повинно бути заземлене згідно з НПАОП 0.00-1.29, а відносна вологість у приміщеннях повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
2. Засоби пожежогасіння: розпилена вода НД, вогнегасні піни НД, пісок НД, азбестові ковдри НД.

Гасити пожежу необхідно в протигазах марки В або киснево-ізолюючих протигазах згідно з ГОСТ 12.4.121 і захисних костюмах НД.

1. Засоби індивідуального захисту працюючих при виготовленні труб повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011, ГОСТ 12.4.028, ГОСТ 12.4.029, ГОСТ 12.4.072, ГОСТ 20010, ГОСТ 27574 і ГОСТ 27575.
2. Труби та фасонні вироби є стійкими до деструкції в атмосферних умовах. Тверді відходи труб і фасонних виробів повертають на переробку у вироби, що допускають використання вторинної сировини.
3. Медичні огляди працюючих проводяться згідно із наказами МОЗ України № 45 і № 556.
4. У процесі виготовлення труб з НПВХ утворюються технологічні відходи під час запуску та зупинки устаткування.

Утворені технологічні відходи піддаються дробленню і повторній переробці.

9ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

9.1Труби та фасонні вироби приймають партіями за встановленим на підприємстві-виготовлювачі порядком. Партією вважають кількість труб або фасонних виробів одного виду та розміру, виготовлених з однієї марки і партії вихідної сировини за встановленим технологічним режимом на одному технологічному обладнанні, що подаються одночасно до здавання й супроводжуються одним документом про якість. Розмір партії не повинен перевищувати труб, або 20000 шт. виробів.

Документ про якість труб або фасонних виробів повинен містити:

• найменування і (або) товарний знак підприємства-виготовлювача;
• номер партії та дату виготовлення (число, місяць, дві останні цифри року);
• умовне позначення;
• розмір партії в штуках;
• марку вихідної сировини;
• результати випробувань і підтвердження про відповідність якості вимогам цього стандарту;
• штамп відділу технічного контролю підприємства-виготовлювача.

9.2Кожна партія композиції із НПВХ для виготовлення труб та фасонних виробів повинна супроводжуватися документом про якість, що містить:

• найменування та товарний знак підприємства-виготовлювача;
• умовне позначення вихідної сировини;
• склад композиції та сертифікати відповідності та (або) протоколи випробувань складових частин композиції на відповідність вимогам чинних нормативних документів;
• номер партії та дату виготовлення;
• розмір (масу) партії нетто, кг;
• результати випробувань і підтвердження про відповідність якості вимогам чинної нормативної документації та цьому стандарту;

-штамп відділу технічного контролю підприємства-виготовлювача. Розмір партії композиції НПВХ – не більше 20 т.

Складові частини композиції з НПВХ повинні випускатись серійно за технологічною документацією, що затверджена у встановленому порядку.

9.3Для проведення вхідного контролю властивостей вихідної сировини згідно з додатком Г проводять відбір не менше шести проб матеріалу композиції методом випадкової вибірки в межах однієї партії загальною масою не менше .

Для контролю якості труб за показниками зовнішнього вигляду поверхні, розмірів відбирають 5% (але не менше 20 шт.) труб або фасонних виробів із однієї партії.

Для контролю опору удару відбирають не менше десяти штук труб із однієї партії кожного типорозміру.

Для контролю стійкості при постійному внутрішньому тиску та герметичності з'єднань при нормальній та підвищеній температурах відбирають не менше трьох штук труб та фасонних виробів з однієї партії для кожного виду випробувань (загалом не менше дев'яти штук).

Для контролю стійкості до дії дихлоретану відбирають не менше однієї труби з однієї партії.

Для контролю відносного подовження при розриві, межі текучості при розтягу, розкиду показника текучості розплаву, температури розм'якшення за Віка відбирають не менше 10 шт. труб з розтрубом або не менше 10 відрізків гладкої частини труб (без розтруба) завдовжки (1,0 ± 0,1)м.

Відбір проб проводять протягом виробництва методом випадкової вибірки, але не раніше 24 год після їх виготовлення.

9.4Частота контролю показників та їх значення повинні відповідати наведеним у таблиці 30.

Таблиця 30

9.5У залежності від призначення випробування труб поділяються на приймально-здавальні, періодичні, кваліфікаційні та сертифікаційні (визначення згідно з ДСТУ 3021).

Приймально-здавальні випробування труб необхідно проводити на кожній партії за показниками, що наведені у пунктах 1-5 таблиці 30.

9.6Періодичні випробування труб та фасонних виробів необхідно проводити в обсягах і термінах, встановлених показниками, що наведені у пунктах 6-16 таблиці 30.

При отриманні незадовільних результатів контролю хоча б за одним показником, наведеним у пунктах 6-16 таблиці 30, за ним проводять повторний контроль на подвоєній вибірці труб та/або фасонних виробів. При отриманні незадовільних результатів повторного контролю продукції подальша участь технологічної лінії (ліній), на яких виготовлялась продукція, в формуванні партії припиняється. Вносять корективи до технологічного процесу, після чого партії труб та/або фасонних виробів з даної технологічної лінії контролюють до отримання задовільних результатів за даним показником не менше ніж у трьох наступних партіях.

9.7Кваліфікаційні випробування необхідно проводити в об'ємах згідно з таблицею 30.

Підприємство-виробник труб або фасонних виробів повинно надати організації, яка проводить кваліфікаційні випробування, копії сертифікатів та (або) протоколів випробувань складових частин композицій із НПВХ на відповідність вимогам чинних нормативних документів.

1. При освоєнні виробництва, зміні конструкції або форми розтруба труб або фасонних виробів, композиції із НПВХ або технології виготовлення труби та фасонні вироби контролюють за всіма параметрами відповідно до таблиці 30 і робочих креслень.
2. Сертифікаційні випробування проводяться за програмою органу сертифікації на відповідність вимогами розділів 4-6.

10МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

1. Випробування проводяться не раніше ніж через 24 год після виготовлення труб та фасонних виробів, враховуючи час кондиціонування.
2. Зовнішній вигляд поверхні труб та фасонних виробів визначають візуально без застосування збільшувального приладу порівнянням зразків труб та фасонних виробів з контрольним зразком, затвердженим згідно з додатком В.
3. Визначення розмірів труб та фасонних виробів
4. Визначення розмірів труб та фасонних виробів виконують за температури (23 ± 2) °С після їх витримки впродовж не менше 2 год при зазначеній температурі.
5. Вимірювальний інструмент, що застосовується:

• штангенциркуль згідно з ГОСТ 166;
• мікрометр типів МТ і МК згідно з ГОСТ 6507;
• стінкоміри С-10-А, С-25 згідно з ГОСТ 11358;
• рулетка згідно з ДСТУ 4179;
• лінійка металева згідно з ГОСТ 427;
• внутрішньоміри індикаторні згідно з ГОСТ 868-82.

Примітка. Допускається застосування спеціального вимірювального інструменту, який забезпечує встановлену точність виміру і атестованого за встановленим порядком.

10.3.3Величину середнього зовнішнього діаметра dem, внутрішнього діаметра розтруба ds та середнього внутрішнього діаметра паза розтруба для встановлення ущільнювальної манжети dm вираховують як середнє арифметичне як мінімум чотирьох вимірів, рівномірно розподілених колом одного і того ж поперечного перерізу включаючи максимальне та мінімальне значення в одному перерізі. Вимірювання проводять штангенциркулем згідно з ГОСТ 166 або мікрометром згідно з ГОСТ 6507 типів МТ і МК з похибкою не більше або іншим вимірювальним інструментом з похибкою, яку допускає вимірювання.

При підрахунку зовнішнього діаметра округлення проводять до .

10.3.4Мінімальний та максимальний внутрішні діаметри розтруба труб та фасонних виробів ds допустимо контролювати граничним калібром, у якого один бік прохідний, тобто входить у розтруб з'єднувальної деталі, а інший – непрохідний, тобто не входить у розтруб з'єднувальної деталі.

Примітка. Допускається застосування іншого вимірювального інструменту, який забезпечує встановлену точність виміру мінімального і максимального діаметрів в одному перерізі і який атестований за встановленим порядком.

10.3.5Овальність визначають як різницю максимального та мінімального значень зовнішнього діаметра, виміряних в одному перерізі згідно з 10.3.2 та 10.3.3. Значення овальності округлюють до .

10.4Опір удару проводять за методом падаючого вантажу.

1. Випробування проводять не менше ніж на 10 відрізках труб завдовжки (200 ± 2) мм одного типорозміру.
2. Зразки перед ударом кондиціонують за температури (0 ± 1) °С протягом не менше 1 год. Вимірювання опору удару за методом падаючого вантажу проводять протягом не більше 5 хв після закінчення кондиціонування.
3. Зразки труб та фасонних виробів розташовують та фіксують на горизонтальній установочній плиті за допомогою затискачів на V-подібних призмах з кутом при вершині (120 ± 2)°. Місця нанесення ударів відмічають на гладких циліндричних частинах зразків лініями на рівній відстані по довжині кола. Кількість ліній повинна відповідати кількості ударів, нанесених одному зразку. Точка нанесення удару повинна бути рівновіддалена від торців циліндричної частини випробувального зразка.
4. Наконечник вантажу, що входить у зіткнення зі зразком, є півсферою з радіусом для випробувань труб та фасонних частин з dn < та з радіусом для випробувань труб та фасонних виробів з dn > , яка виконана зі сталі з твердістю не менше HRC 20.

Труби з серіями від S 5 до S 10 необхідно випробовувати на високому рівні Н, а труби з серіями від S 12,5 до S 20 необхідно випробовувати при середньому рівні М.

Маса вантажу, висота падіння вантажу до точки контакту наконечника з поверхнею зразка визначається згідно з таблицею 31. Мінімальну кількість ударів, нанесених по одному зразку, визначають згідно з таблицею 32.

Таблиця 31 – Маса вантажу, висота падіння вантажу при виробуванні стійкості до удару