Наказ МОЗ України від 23.07.02р. № 280 Положення про медичні огляди робітників визначених категорій
3 КЛАСИФІКАЦІЯ
3.1 Вироби в залежності від значення показника абсолютної деформації при вдавлюванні підрозділяють на три види:
Ж – жорсткі (непластифіковані, тверді);
НЖ – напівжорсткі (напівтверді);
М – м'які (пластифіковані).
3.2 Вироби в залежності від призначення підрозділяють на:
– основні (ЖО, НЖО, МО) і допоміжні (ЖД, НЖД, МД);
– внутрішнього "В" та зовнішнього "З" застосування.
3.3 За функціональним призначенням асортимент виробів включає наступні найменування: елементи облицювань, підвіконня, наличники, плінтуси, оболонки, кутники, розкладки, поручні, деталі кріплень елементів облицювань, накладки кутові, нащільники, дверні пороги, прутки, розкладки меблеві тощо.
Допускається виготовлення виробів інших найменувань за відповідності їх вимогам цього стандарту.
3.4 Умовне позначення виробів повинно складатися з найменування, виду, призначення виробу і позначення цього стандарту.
Приклад умовного позначення плінтусу жорсткого основного для зовнішнього застосування при замовленні та в іншій документації:
Плінтус ЖО "З" ДСТУ Б В.2.7– 146:2008.
Приклад умовного позначення оболонки допоміжної напівжорсткої для внутрішнього застосування:
Оболонка НЖД "В" ДСТУ Б В.2.7-146:2008.
Приклад умовного позначення прутка м'якого допоміжного для зварювання внутрішнього застосування:
Пруток зварний МД "В" ДСТУ Б В.2.7-146:2008.
4 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
4.1 Технічні вимоги
4.1.1 Вироби повинні відповідати вимогам цього стандарту, виготовлятися за технологічним регламентом та конструкторською документацією, затвердженими в установленому порядку.
Колір та фактура лицьової поверхні повинні відповідати зразкам-еталонам, які узгоджені зі споживачем.
4.1.2 Форма, основні розміри поперечного перерізу, граничні відхилення від них, маса довжини виробів повинні відповідати конструкторській документації.
Основні вироби можуть комплектуватися заглушками та допоміжними елементами, виготовленими методом лиття під тиском.
4.1.3 Вироби в залежності від виду та типу випускають у вигляді мірних відрізків завдовжки не більше або бухт завдовжки не більше .
Допускається за вимогами споживача випускати вироби у вигляді мірних відрізків або бухт іншої довжини.
При постачанні виробів у бухтах не допускаються зміни форми їх поперечного перерізу.
Відхилення за довжиною мірного відрізку не повинно бути більше при довжині відрізку до 2,5 м; більше – при довжині більше ; більше 3 % – при довжині виробу в бухті до , більше 2 % – при довжині виробу в бухті до .
4.1.4 Вироби у бухтах можуть складатися з декількох відрізків. Найменша довжина одного відрізка і число відрізків у бухті повинні бути узгоджені зі споживачем і зазначені в замовленні.
4.1.5 Вироби у мірних відрізках повинні бути прямолінійними за всією довжиною. Повздовжнє відхилення від прямолінійності не повинно перевищувати: для виробів виду Ж – на довжини, для виробів виду НЖ – на довжини; відхилення від горизонтальної площини або прогинання за шириною: для виробів виду Ж – 0,1 мм, для виробів виду НЖ – 0,5 мм.
4.1.6 Вироби виготовляють різних кольорів із глянцевою, матовою, гладкою, рифленою або тисненою поверхнею.
Оздоблення лицьової поверхні та колір виробів проводять:
– ламінуванням декоративною плівкою (міцність зчеплення декоративного ламінованого оздоблювального покриття з виробом повинна бути не менше 2,5 Н/мм);
– коекструдуванням лицьового покриття;
– нанесенням рисунка фарбою;
– забарвленням у масі (колір).
4.1.7 Зовнішній вигляд (якість лицьових поверхонь, глянець), колір та фактура (шорсткість або тиснення) лицьової поверхні виробів повинні відповідати зразку-еталону, затвердженому у встановленому порядку.
На лицьових поверхнях не допускаються риски, сторонні включення, усадочні раковини, здуття, подряпини, міхури тощо, помітні неозброєним оком з відстані при денному освітленні не менше 300 лк.
На нелицьових поверхнях виробів допускаються незначні дефекти екструзії: смуги, риски тощо.
Окрайки та торці не повинні мати місцевих скривлень, надривів та щербин.
4.1.8 Забарвлені вироби повинні бути кольоростійкими. Вироби вважають кольоростійкими, якщо після опромінення ртутно-кварцевою лампою протягом не менше 3 год кольорова різниця між початковим кольором і кольором зразка після опромінення не помітна неозброєним оком.
4.1.9 За фізико-механічними показниками вироби повинні відповідати нормам, наведеним у таблиці 1.
Таблиця 1
|
Найменування показників |
Норма для виробів виду |
Метод контролювання |
||
|
|
М |
НЖ |
Ж |
|
|
1 Абсолютна деформація при вдавлюванні, мм |
1,1 – 1,6 |
0,3 – 1,0 |
Не більше 0,20 |
Згідно з 7.7 |
|
2 Зміна лінійних розмірів під час нагрівання, %, не більше |
2,0 |
2,0 |
2,0 |
Згідно з 7.8 |
|
3 Міцність при розтягуванні, МПа, не менше |
10,0 |
20,0 |
30,0 |
Згідно з 7.9 |
|
4 Стираність, мкм, не більше*) |
Не нормується |
120 |
Не нормується |
Згідно з 7.10 |
|
5 Стійкість до удару за Т = (23 2) оС |
Не нормується |
Не допускається руйнування більше 10% випробовуваних зразків |
Згідно з 7.11 |
|
|
6 Гнучкість |
На виробі не повинні з'являтися тріщини, розриви, зломи, вм'ятини та інші дефекти |
Не нормується |
Згідно з 7.12 |
|
|
*) Тільки для виробів, які піддаються тертю (дверні пороги, накладки на проступи тощо) |
4.1.10 Вироби для зовнішнього застосування повинні додатково відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.
Таблиця 2
|
Найменування показників |
Норма для виробів виду |
Метод контролювання |
||
|
|
М |
НЖ |
Ж |
|
|
1 Морозостійкість, зменшення міцності при розтягу після п'яти циклів заморожування та відтавання, %, не більше |
20 |
20 |
20 |
Згідно з 7.13 |
|
2 Довговічність, років *) |
10 |
10 |
10 |
Згідно з 7.14 |
|
3 Температура ламкості (морозостійкість), оС*) |
– |
– |
мінус 20оС |
Згідно з 7.15 |
|
*) Вимоги є обов'язковими з 01.01.2012 р. |
4.2 Вимоги до сировини
4.2.1 Сировина, матеріали та композиції, що застосовують для виготовлення виробів, повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів, технічних свідоцтв і контрактів на постачання та мати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданий центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров'я України, та документ про якість.
Дозволяється використовувати технологічні відходи за умов відповідності фізико-механічних властивостей виробів вимогам цього стандарту.
4.2.2 Сировина, матеріали та композиції повинні пройти вхідний контроль згідно з ГОСТ 24297, відповідати вимогам нормативних документів та підтверджуватись сертифікатом підприємства-постачальника.
4.3 Маркування
4.3.1 Транспортне маркування здійснюється згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням попереджувального напису "Не кидати". Ярлик з транспортним маркуванням укладається або приклеюється до кожної транспортної одиниці.
4.3.2 Маркування, яке характеризує продукцію, повинно містити:
– найменування підприємства-виготовлювача, його товарний знак і адресу;
– умовне позначення продукції;
– номер партії;
– дату виготовлення (місяць, рік);
– масу нетто і брутто, загальну довжину;
– умови зберігання;
– гарантійний термін зберігання;
– позначення цього стандарту.
4.3.3 Маркування повинно виконуватись українською мовою. При постачанні на експорт – відповідно до договору (контракту).
4.4 Пакування
4.4.1 Вироби у мірних відрізках пакують у термоусадкову плівку згідно з ГОСТ 25951, рукавну полімерну плівку згідно з ГОСТ 10354, гофротару згідно з чинною нормативною документацією або іншу тару згідно з чинною нормативною документацією, що забезпечує зберігання продукції. В один пакет допускається упаковувати вироби тільки одного типу, кольору та однакової довжини. Маса пакета повинна бути не більше .
4.4.2 При формуванні пакета для скріплення повинні застосовуватись одноразові засоби скріплення згідно з ГОСТ 21650, які виготовлені з металевих або полімерних стрічок.
4.4.3 За узгодженням зі споживачем пакети виробів можуть додатково упаковуватись у дерев'яну решітчасту тару згідно з ГОСТ 12082 або іншою чинною нормативною документацією.
4.4.4 Вимоги до пакування при постачанні на експорт – відповідно до договору (контракту).
5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
5.1 Вироби за нормальних умов не виділяють у навколишнє середовище токсичних речовин і не завдають при безпосередньому контакті шкідливого впливу на організм людини.
5.2 При виготовленні виробів під дією підвищених температур (більше 140 оС) у повітря робочої зони можливо виділення летких продуктів, які наведені в таблиці 3.
Таблиця 3
|
Найменування речовини |
ГДК, мг/м3, у повітрі робочої зони (ГОСТ 12.1.005) |
Клас безпеки (ГОСТ 12.1.007) |
Метод контролювання |
|
Водень хлористий |
5 |
2 |
МУ 1645 |
|
Вініл хлористий (вінілхлорид) |
5/1* |
1 |
МУ 4174 |
|
Оксид вуглецю |
20 |
4 |
МУ 2905 |
|
Пил полівінілхлориду |
6 |
3 |
МУ 4436 |
|
*) У чисельнику – максимальне значення, у знаменнику – середнє змінне значення |
Допускається вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони визначати за іншими методичними вказівками, затвердженими центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров'я України.
5.3 Контроль за вмістом шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень повинен проводитись згідно з графіком, затвердженим керівником підприємства і узгодженим з органами Держнагляду, за методиками, затвердженими центральним органом виконавчої влади в
сфері охорони здоров'я України.
5.4 Вироби відносяться до групи горючих матеріалів і повинні бути випробувані за показниками згідно з ДБН В.1.1-7, з підтвердженням протоколами випробувань:
– група горючості – згідно з ДСТУ Б В.2.7-19 (5.3);
– група займистості – згідно з ДСТУ Б В.1.1-2 (5.1);
– димоутворювальна здатність – згідно з ГОСТ 12.1.044 (2.14.2);
– токсичність продуктів горіння – згідно з ГОСТ 12.1.044 (2.16).
У випадку пожежі для гасіння слід застосовувати воду зі змочувачем, піну і вогнегасний порошок.
5.5 Технологічний процес виготовлення виробів повинен здійснюватись відповідно з вимогами наступних нормативних документів: ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.044, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.4.026, ГОСТ 12.4.124, НАПБ А.01.001, НАПБ Б.06.004, ДБН В.2.5-13, НПАОП 40.1-1.32.
Виробничі приміщення за пожежною безпекою повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.044, НАПБ А.01.001, СНиП 2.09.02.
Категорія виробничих приміщень визначається згідно з НАПБ Б.07.005, а клас зони – згідно з НПАОП 40.1-1.32.
Необхідність облаштування приміщень, у яких виготовляють і зберігають вироби, автоматичними установками пожежогасіння і сигналізації визначається згідно з НАПБ Б.06.004, а виконання – згідно з ДБН В.2.5-13.
У вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях згідно з НАПБ А.01.001(7.7.5) забороняється застосовувати відкрите полум'я.
У виробничих і складських приміщеннях, де існує небезпека вибуху, згідно з ГОСТ 12.1.010 (2.6) і НАПБ А.01.001 (7.7.14) необхідно використовувати механічний інструмент, виготовлений із матеріалу, що при ударі не висікає іскри, чи інструмент у відповідному вибухозахищеному виконанні.
5.6 Виробничі і складські приміщення повинні бути оснащені згідно з НАПБ А.01.001 (6.4.8) первинними засобами пожежогасіння. Оснащення приміщень первинними засобами пожежогасіння – згідно з НАПБ А.01.001 (6.4 і доповнення № 3).
5.7 Ефективна сумарна питома активність радіонуклідів у виробах не повинна перевищувати 370 Бк/кг згідно з ДБН В 1.4-1.01. Контроль – згідно з ДБН В.1.4-2.01.
5.8 Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною та місцевою вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021 і СНиП 2.04.05, яка забезпечує необхідну чистоту повітря згідно з чинними санітарними нормами.
5.9 Освітлення виробничих приміщень повинно відповідати ДБН В.2.5-28, вимірювання освітленості на робочих місцях слід проводити згідно з ДСТУ Б В.2.2-6.
5.10 Мікроклімат приміщень повинен відповідати ДСН 3.3.6.042.
