Страница 3: ДСТУ Б В.2.2-21:2008. СТУ Б В.2.2-21:2008. Дома и сооружения. Метод определения удельных теплозатрат на отопление домов (44008)

10 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ

10.1 Зіставлення фактичних значень загального коефіцієнта теплопередачі К буд зовнішніх огороджувальних конструкцій, питомих тепловитрат на опалення будинку q буд , а також сумарної площі зовнішніх огороджувальних конструкцій FΣ , опалюваної площі Fh та опалюваного об'єму Vh з розрахунковими значеннями за проектом виконують за допомогою енергетичного паспорта згідно з ДБН В.2.6 31.

10.2 У випадку, коли розрахункові значення К буд, qбуд, FΣ , Fh , Vh відсутні, їх необхідно розраховувати та внести в енергетичний паспорт згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5.

10.3 Клас енергетичної ефективності будинку встановлюють згідно з класифікацією ДБН В.2.6-31.

10.4 У разі виявлення класу енергетичної ефективності будинку D, Е або F виконується експериментальне визначення опору теплопередачі та повітропроникності зовнішніх огороджувальних конструкцій згідно з 7.5 та 7.6, розраховується відповідно до ДСТУ-Н Б А.2.2-5 загальний коефіцієнт теплопередачі К буд зовнішніх огороджувальних конструкцій за цими експериментальними значеннями, порівнюється його значення з виміряним за 9.10, що фіксується у висновках протоколу випробувань (додаток В).

11 ОЦІНЮВАННЯ ПОХИБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ

11.1 Точність визначення витрат теплової енергії на опалення будинку за опалювальний період Qрік залежить від величин відхилень виміряних загальних тепловтрат Qk і від величин Qk р, що визначаються за прямою лінією рисунка 1 при тих самих (tв і - tз і ), які дорівнюють ΔQk і = Qk і - Qk p . Оцінювання похибки виконується згідно з ГОСТ 8.207:

а) обчислюється середнє арифметичне значення різниць величин теплових потоків для відповідної тривалості вимірювань за формулою:

де N - кількість вимірювань при випробуваннях, що дорівнює 14 при тривалості випробувань

протягом двох тижнів, та 12 - протягом трьох місяців;

б) обчислюється середнє квадратичне відхилення за формулою:

де S(Δk) - середнє квадратичне відхилення різниць загальних тепловитрат;

в) знаходяться довірчі границі є випадкової похибки різниць величин теплових потоків за формулою:

де t - коефіцієнт Стьюдента для рівня довіри 0,95 та кількості результатів вимірювань, визначається згідно з ГОСТ 8.207; для 12 вимірювань t = 2,17, для 14 вимірювань t = 2,14.

12 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

12.1 При роботі з опалювальними електроприладами необхідно дотримуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 16617, ГОСТ 27570.0 (МЭК 353-1).

12.2 Монтаж датчиків на зовнішній поверхні огороджувальних конструкцій на поверхах вище першого повинен проводитися з лоджій, балконів або монтажних засобів із дотриманням вимог безпеки при роботі на висоті згідно зі СНиП ІІІ-4.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ЖУРНАЛ ЗАПИСУ ВИМІРЯНИХ ТА РОЗРАХОВАНИХ ПАРАМЕТРІВ

ДОДАТОК Б

(довідковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОВИХ НАДХОДЖЕНЬ КРІЗЬ СВІТЛОПРОЗОРІ

КОНСТРУКЦІЇ БУДИНКУ ВІД СОНЯЧНОЇ РАДІАЦІЇ

Б.1 Сумарні теплові надходження в будинок через світлопрозорі конструкції від сонячної радіації протягом відповідного періоду випробувань Qs і , Втּгод, слід визначати за формулою:

де ξв , ξ зл - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, приймаються згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5;

ε в ,, ε зл -коефіцієнти відносного проникання сонячної радіації для світлопрозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за результатами сертифікаційних випробувань відповідних світлопрозорих конструкцій або згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5;

Fcп j - площа світлових прорізів j-го фасаду будинку, м2;

n - кількість фасадів будинку;

Fсп л - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2;

Qrop - сумарна (пряма та розсіяна) сонячна радіація, спрямована на горизонтальну поверхню в період випробувань за умов хмарності, Вт·год/м2, яка вимірюється згідно з ГОСТ 26253;

Qвер j - сумарна (пряма, розсіяна та відбита) сонячна радіація, спрямована на вертикальну поверхню відповідної орієнтації в період випробувань за умов хмарності, Вт·год/м2, розраховується за формулою:

де k - коефіцієнт перерахунку сумарної сонячної радіації з горизонтальної поверхні на

вертикальну, приймається згідно таблиці Б.1;

Rвep - відбита сонячна радіація за умов хмарності на вертикальну поверхню в період випробувань, Вт·год/м2, що розраховується за формулою:

де А - середнє альбедо поверхні, %, приймається згідно з таблицею Б.2.

Б.2 У разі неможливості точного визначення сумарної сонячної радіації, спрямованої на вертикальну поверхню за умов хмарності Qвep, кВт·год/м2, необхідно користуватись розрахунковими значеннями, наведеними в таблиці Б.З, з відповідним перерахунком до періоду випробувань.

Б.З Значення, що наведені в таблицях Б.1-Б.З, встановлені до набуття чинності нормативного документа з будівельної кліматології, де будуть наведені уточнені дані.

Таблиця Б.1 - Коефіцієнт k для перерахунку середньої суми сонячної радіації (пряма + розсіяна) з горизонтальної поверхні на вертикальну

Кінець таблиці Б.1