Коефіцієнт поправки fG розчину ЕГТА вираховують за формулою:

,(7)

де m5 - маса наважки кальцій карбонату при приготуванні розчину з іонами кальцію стандартного (4.64), V6 - об'єм розчину ЕГТА, витрачений на титрування, мл.

4.68 Розчин ДЦТА молярною концентрацією приблизно 0,01 моль/л

4.68.1 Транс-1,2-діаміно-циклогексантетраацетатна кислота ДЦТА

4.68.2 Приготування

У лабораторній склянці місткістю 600 мл приблизно у 400 мл води та 10 мл розчину натрій гідроксиду (4.31) розчиняють (3,64 ± 0,01) г ДЦТА. Суміш нагрівають, доки ДЦТА цілком не перейде до розчину. Після цього розчин охолоджують до кімнатної температури. рН цього розчину встановлюють до значення (7,0 ± 0,5) з допомогою рН-метра (5.18.1) крапельним введенням хлоридної кислоти розведеної 1:2 (4.3). Розчин повністю переводять до мірної колби місткістю 1000 мл та доповнюють водою до позначки. Розчин необхідно зберігати в поліетиленовому посуді.

4.68.3 Встановлення коефіцієнта поправки

До лабораторної склянки, яка підходить до вимірювального приладу (5.12), піпеткою вводять 50 мл градуювального розчину з іонами кальцію основного (4.64) та доводять водою до об'єму, зручного для вимірювання.

рН цього розчину встановлюють до значення (10,5 ± 0,2) за допомогою рН-метра (5.18.1) із застосуванням амоніаку концентрованого (4.25).

До розчину вводять приблизно індикатора мурексиду (4.69) або кальцеїну (4.70). Склянку вміщують до вимірювального приладу (5.12), встановленого на довжину хвилі 620 нм при застосуванні мурексиду або 520 нм - при застосуванні кальцеїну. Розчин при постійному перемішуванні титрують розчином ДЦТА молярною концентрацією приблизно 0,01 моль/л. В області зміни забарвлення індикатора будують графік залежності величини поглинання від об'єму доданого розчину ДЦТА. Об'єм у кінцевій точці титрування V7 знаходять на перетині прямої з найбільшим нахилом в області зміни забарвлення розчину та прямої, що відображає практично постійне поглинання після зміни забарвлення розчину.

Коефіцієнт поправки fc розчину ДЦТА вираховують за формулою:

,(8)

де m6 - маса наважки кальцій карбонату для приготування розчину з іонами кальцію основного (4.64), г;

V7 - об'єм розчину ДЦТА, витрачений на титрування, мл.

4.69 Індикатор мурексид

(1,0 ± 0,1) г мурексиду (сіль амонійна пурпурової кислоти C8H4N5O6NH4 розтирають з (100 ± 1) г натрій хлориду NaCI.

4.70 Індикатор кальцеїн

(1,0 ± 0,1) г кальцеїну (Біс-[біс(карбоксиметил)-амінометил]-2',7'-флуоресцеїн, флуоресцеїн ди-(метилімінодвоацетатна кислота) натрієва сіль), розтирають з (100 ± 1) г калій нітрату КNОз-

4.71 Індикатор калкон

(1,0 ± 0,1) г калкону (3-гідрокси-4-(2-гідрокси-1-нафтилазо)нафталінсульфонової кислоти-(1) натрієва сіль, еріохром синьо-чорний R) розтирають з (100 ± 1) г безводного натрій сульфату Na2SO4.

4.72 Індикатор кислота сульфосаліцилова (2-гідрокси-5-сульфобензойна кислота, дигідрат).

4.73 Індикатор ПАН

(0,10 ± 0,01) г ПАН (1-(2-пирідилазо)-2-нафтол, С15Н11N3О) розчиняють у (100 ± 1) мл етанолу (С2Н5ОН, = 0,79 г/см3).

4.74 Індикатор метилтимоловий синій

(1,0 ± 0,1) г метилтимолового синього (З',3"-біс-[біс(карбоксиметил)-амінометил]-тимол-суль-фофталеїну, С37Н41N2О13 Sna3) розтирають з (100 ± 1) г калій нітрату КNО3.

4.75 Індикатор змішаний кальцеїн - метилтимоловий синій

(0,20 ± 0,02) г кальцеїну (4.70) та (0,10 ± 0,01) г метилтимолу синього (4.74) розтирають з (100 ± 1) г калій нітрату КNО3.

4.76 Реактив Паттона-Рідерса

(1,0 ± 0,1) г 2-гідрокси-1-(2-гідрокси-4-сульфо-1-нафтилазо)-3 - нафтойної кислоти C21H14N2O7S розтирають з (100 ± 1) г безводного натрій сульфату Na2SO4.

4.77 Індикатор змішаний

(10,0 ± 0,1) г натрій хлориду (4.37) змішують з (0,10 ± 0,01) г о-крезолфталеїн-комплексону (о-крезолфталеїн-(кислота метилімінодвоацетатна), С32Н32N2О12, (0,020 ± 0,001) г індикатора метилового червоного (о-кислоти бензойної азодиметиланілін, C15H14N3NaO2) та (0,030 ± 0,001) г нафтолового зеленого В (С30Н15 FeN3Na3O15S3).

4.78 Амоній тіоціанат NH4SCN

4.79 Амоній тіоціанату розчин із молярною концентрацією приблизно 0,05 моль/л

(3,8 ± 0,1) г амоній тіоціанату (4.78) розчиняють у 1000 мл води.

4.80 Амоній ферум (III) дисульфат NH4Fe(S04)2 · 12H2O

4.81 Розчин індикаторний

100 мл холодного насиченого водного розчину амоній ферум (III) дисульфату (4.80) змішують з 10 мл нітратної кислоти 1:2 (4.13).

4.82 Купрум (II) сульфат пентагідрат (CuS04) · 5H20

4.83 Купрум (II) сульфату розчин водний насичений

4.84 Абсорбент для дигідроген сульфіду (сірководню)

Зважену кількість пемзи сухої зернистістю від до вміщують до плоскої чаші та заливають об'ємом розчину купрум (II) сульфату насиченого (4.83) так, щоб маса розчину купрум (II) сульфату відповідала приблизно половині маси пемзи. Суміш при частому перемішуванні скляною паличкою випарюють до сухого залишку. Вміст чаші не менше ніж 5 год висушують у сушильній шафі за температури (150 ± 5) °С. Тверду суміш охолоджують в ексикаторі до кімнатної температури та зберігають у герметичній пляшці.

4.85 Абсорбент для води

Висушений магній хлорат (VII) Мg(СІО4)2 зернистістю від до .

4.86 Абсорбент для карбон діоксиду

Синтетичні, просочені натрій гідроксидом NaOH (4.29) силікати зернистістю від до .

Примітка. Цей абсорбент можна придбати готовим.

4.87 Меркурій (ртуть) (II) хлорид НgСІ2

4.88 Розчин лугів стандартний основний

(0,5660 ± 0,0005) г натрій хлориду (4.37) та (0,4750 ± 0,0005) г калій хлориду (4.38) зважують та вміщують до лабораторної склянки місткістю 600 мл. Для розчинення солей додати приблизно 150 мл води. Розчин при споліскуванні склянки водою повністю переводять до мірної колби місткістю 1000 мл і доповнюють водою до позначки. Вміст мірної колби старанно перемішують. Цей розчин містить по натрій оксиду Na2O та калій оксиду К2O.

4.89 Розчин кислот стандартний НСІ/Н3РО4

У мірній колбі місткістю 1000 мл у 500 мл води змішують 50 мл кислоти хлоридної концентрованої (4.1) та 50 мл кислоти фосфатної концентрованої (4.19).

Розчин охолоджують, потім доповнюють водою до позначки та ретельно перемішують.

4.90 Розчин кальцію стандартний

До лабораторної склянки місткістю 600 мл вміщують наважку (11,25 ± 0,01) г кальцій карбонату (4.53). Додають 100 мл води. Кальцій карбонат переводять до розчину обережним введенням 25 мл кислоти хлоридної концентрованої (4.1). По закінченні реакції розчин повільно доводять до кипіння, щоб видалити розчинений карбон діоксид. Розчин охолоджують та зі споліскуванням склянки водою переводять до мірної колби місткістю 1000 мл. Вміст доповнюють водою до позначки та старанно перемішують.

4.91 Розчин лугів стандартний (альтернативний)

В мірній колбі місткістю 1000 мл розчиняють у воді (0,2542 ± 0,0005) г натрій хлориду (4.37) і (0,1907 ± 0,0005) г калій хлориду (4.38) та доповнюють розчин до позначки (див. примітку до 4.94).

4.92 Цезій хлорид CsCI

4.93 Алюміній нітрат нонагiдрат АІ (NO3)3 · 9H2O

4.94 Розчин буферний

цезій хлориду (4.92) та алюміній нітрату (4.93) розчиняють у воді та доповнюють водою до 1000 мл.

Примітка. Ці розчини можна придбати готовими.

5 ПРИЛАДИ

5.1 Ваги (одні чи кілька) з точністю до .

5.2 Тигель

5.2.1 Тигель порцеляновий та/або платиновий місткістю від 20 мл до 25 мл

Примітка. В описі випробування необхідно вказати, коли застосовують платиновий тигель; якщо використання платинового тиглю не передбачено, дозволяється використовувати порцеляновий тигель.

5.2.2 Кришки для тиглів (5.2.1) відповідні, використовують за потреби.

5.3 Підставка(и) під тиглі з вогнетривкої кераміки

Підставка під тигель попереджує перегрівання тигля. При встановленні на неї тигля вона має знаходитись в температурній рівновазі з піччю.

5.4 Чаша порцелянова місткістю приблизно 200 мл.

5.5 Електропіч (печі) з можливістю вільного повітрообміну та регулювання на наступні температури: (500 ± 10) °С, (950 ± 25) °С та (1175 ± 25) °С.

5.6 Шафа (шафи) сушильна лабораторна з можливістю встановлення температури: (110 ± 5) °С, (120 ± 5) °С, (150 ± 5) °С, (200 ± 10) °С та (250 ± 10) °С.

5.7 Ексикатор(и) з висушеним магній хлоратом (VII) Мg(СІО4)2 або силікагелем.

Примітка. При застосовуванні силікагелю з індикатором вологи цей індикатор повинен бути безпечним для здоров'я.

5.8 Холодильник кульковий

5.9 Прилад для визначання вмісту сульфіду

Подібний прилад зображено на рисунку 1. Перед приладом може бути встановлена склянка Вульфа для регулювання потоку газу.

Сполучні гнучкі трубки мають бути виконані з матеріалу, який не містить сірки (полівінілхлорид, поліетилен тощо).

1 - плюмбум ацетату розчин (4.48); 2 - повітря, азот або аргон; 3 - цинк сульфату розчин амонійний (4.47);

4 - колба дистиляційна; 5 - лійка краплинна

Рисунок 1 - Прилад для визначання вмісту сульфіду

5.10 Один чи кілька фотометрів, що забезпечують вимірювання поглинання розчину за довжини хвилі приблизно 525 нм та 815 нм.

5.11 Кювети до фотометрів

5.12 Прилад для вимірювання поглинання розчину при перемішуванні у титрувальній склянці за довжини хвилі 520 нм та 620 нм.

5.13 Мішалка, наприклад, магнітна мішалка з магнітним перемішувачем, що має інертне покриття з політетрафлуоретилену.

5.14 Випарник зі можливістю встановлення температури (105 ± 5) °С, наприклад, водяна баня або нагрівальна плита.

5.15 Піщана баня або нагрівальна плита з регулюванням температури приблизно до 400 °С.

5.16 Фільтри паперові

Необхідно застосовувати беззольні фільтри.

Примітка. Фільтри паперові з діаметром пор приблизно 2 мкм визначаються як дрібнопористі, з діаметром пор приблизно 7 мкм - як середньопористі і з діаметром пор приблизно 20 мкм - як великопористі.

5.17 Посуд скляний мірний

Посуд скляний мірний, що виготовлений для точного аналізу та відповідає класу А згідно з ISO 385-1 і ISO 835-1.

5.18 Прилад та устаткування для визначання рН

5.18.1 рН-метр, з точністю вимірювання до 0,05

5.18.2 Папір індикаторний для визначання рН в межах від 0 до 14

5.19 Прилад для визначання вмісту карбон діоксиду (основним методом)

На рисунку 2 показано типовий прилад, який може бути обладнаний циліндричним ресивером, малогабаритним електричним насосом або відповідним всмоктувальним пристроєм, що має забезпечувати рівномірний потік газу або повітря.

Газ (повітря або азот), що надходить до приладу, спочатку звільнюють від карбон діоксиду, для чого пропускають крізь абсорбційну трубку або висушувальну колонку, в яких знаходиться абсорбент для карбон діоксиду (4.86). Прилад складається з колби дистиляційної місткістю 100 мл (14) з трійником. Патрубок 5 з'єднано з краплинною лійкою 4, патрубок 6 - зі сполучною трубкою, а патрубок 8-з водяним холодильником. Лійка та сполучна трубка з'єднані поміж собою Y-подібною трубкою 1, причому газ, вільний від СО2, з допомогою затискача Мора 2 можна спрямовувати або через сполучну трубку, або через лійку.

Після холодильника 9 газ проходить крізь промивну склянку 10 з концентрованою сульфатною кислотою (4.15), потім крізь абсорбційні трубки з абсорбентами для дигідроген сульфіду 11 (4.84) і для води 12 (4.85) і після цього крізь дві абсорбційні трубки 13, які можна зважувати і які наповнені до трьох чвертей абсорбентом для карбон діоксиду (4.86) і до однієї чверті абсорбентом для води (4.85). Абсорбент для карбон діоксиду (4.86) розміщують відносно потоку газу перед абсорбентом для води (4.85). До абсорбційної трубки 13 підключають додаткову абсорбційну трубку 15, яка містить також абсорбенти для карбон діоксиду і води, щоб захищати абсорбційну трубку 13 від доступу карбон діоксиду і води з повітря.

Трубки абсорбційні 13, які необхідно зважувати, можуть мати наступні розміри, наприклад:

Розмір між зовнішніми колінами трубки

Внутрішній діаметр

Відстань між нижньою поверхнею трубки

та верхньою шліфованою поверхнею

Товщина стінки трубки

1 - Y-подібна трубка; 2 - затискач Мора; 3 - колонка абсорбційна з абсорбентом для карбон діоксиду (4.86); 4 - лійка краплинна; 5 - патрубок для приєднання лійки краплинної; 6 - патрубок для приєднання трубки сполучної; 7 - трійник; 8 - патрубок для приєднання холодильника водяного; 9 - холодильник; 10 - склянка промивна з концентрованою сульфатною кислотою (4.15); 11 - трубка абсорбційна з абсорбентом для дигідроген сульфіду (4.84); 12 - трубка абсорбційна з абсорбентом для води (4.85); 13 - трубки абсорбційні з абсорбентом для карбон діоксиду (4.86) та води (4.85); 14 - колба дистиляційна місткістю 100 мл; 15 - трубка абсорбційна з абсорбентом для карбон діоксиду (4.86) та води (4.85)

Рисунок 2 - Прилад для визначання вмісту карбон діоксиду (еталонним методом)

5.20 Прилад для визначання вмісту карбон діоксиду (альтернативним методом)

Типовий прилад показано на рисунку 3. Для створення розрідження в приладі застосовують малогабаритну вакуумну помпу.

Примітка. Замість сульфатної кислоти в останній промивній склянці (рисунок 3, поз. 10) може міститись парафін, оскільки склянка призначена лише для підрахунку бульбашок.

1 - лійка краплинна для сульфатної кислоти (4.17); 2 - холодильник; 3 - трубки абсорбційні з абсорбентом для води (4.85); 4 - трубки абсорбційні з абсорбентом для карбон діоксиду (4.86) та води (4.85); 5 - трубка абсорбційна з абсорбентом для карбон діоксиду (4.86) та води (4.85); 6 - до помпи вакуумної; 7 - колба дистиляційна місткістю 100 мл; 8 - колонка абсорбційна з абсорбентом для карбон діоксиду (4.86); 9 - склянка промивна, порожня; 10 - склянка промивна з концентрованою сульфатною кислотою (4.15) або парафіном

Рисунок 3 - Прилад для визначання вмісту карбон діоксиду (альтернативним методом)

5.21 Фотометр полум'яний, придатний для вимірювання інтенсивності лінії натрію за довжини хвилі 589 нм та лінії калію - 768 нм. Слід використовувати прилад з достатньою стабільністю. Для виключення перешкод визначанню через лужноземельні оксиди експлуатувати фотометр слід з пропан - або бутанповітряним полум'ям, що має відносно низьку температуру.

5.22 Чашка платинова

5.23 Фільтр паперовий середньопоруватий (5.16), попередньо промитий гарячою водою

5.24 Перемішувач, стійкий до флюоридної кислоти, наприклад, платиновий

5.25 Випарник поверхневий, за допомогою якого проби з водного розчину можуть випарюватись до сухого залишку.