Закінчення таблиці НА.1
|
Температура, °С |
Відносна вологість, % |
||||
|
|
Нітрат стронцію Sr(NO3)2*) |
Нітрат калію KNO3 (згідно з ГОСТ 4144; ГОСТ 4217) |
Сульфат калію K2SO4 (згідно з ГОСТ 4145; ГОСТ 4223) |
Хромат калію K2CrO4*) |
Натрій фосфорнокислий двозамісний Na(PO4)2 (згідно з ГОСТ 4172)**) |
|
0 |
|
96,33±2,9 |
98,77±1,1 |
|
|
|
5 |
92,38±0,56 |
96,27±2,1 |
98,48±0,91 |
|
|
|
10 |
90,55±0,38 |
95,96±1,4 |
98,18±0,76 |
|
|
|
15 |
88,72±0,28 |
95,41±0,96 |
97,89±0,63 |
|
|
|
20 |
86,89±0,29 |
94,62±0,66 |
97,59±0,53 |
|
95,0 |
|
23 |
85,79±0,35 |
94,00±0,60 |
97,42±0,47 |
|
|
|
25 |
85,06±0,38 |
93,58±0,55 |
97,30±0,45 |
97,88±0,49 |
|
|
30 |
|
92,31±0,60 |
97,00±0,40 |
97,08±0,41 |
|
|
35 |
|
90,79±0,83 |
96,71±0,38 |
96,42±0,37 |
|
|
40 |
|
89,03±1,2 |
96,41±0,38 |
95,89±0,37 |
|
|
45 |
|
87,03±1,8 |
96,12±0,40 |
95,50±0,40 |
|
|
50 |
|
84,78±2,5 |
95,82±0,45 |
95,25±0,48 |
|
|
55 |
|
|
|
|
|
|
60 |
|
|
|
|
|
|
*) – реактиви використовуються згідно з чинними нормативними документами **) – цей реактив не використовується в EN ISO 12571 |
ДОДАТОК НБ
(довідковий)
ПРИГОТУВАННЯ НАСИЧЕНИХ РОЗЧИНІВ
Змішуванням дистильованої води та необхідної кількості речовини готують насичений розчин відповідно до таблиці НБ.1, нагрівають до заданої температури (де надлишок речовини розчинено), потім повільно охолоджують до кімнатної температури, безперервно перемішуючи.
Примітка. Використовується дистильована вода згідно з ГОСТ 6709.
Реактив використовують після приготування.
Насичені розчини можуть бути агресивними та шкідливими для здоров'я, треба обережно їх готувати та поводитися з ними.
Розчини мають регулярно перевірятися для гарантування, що вони зберігають співвідношення твердої речовини і рідини та не стають засміченими.
Таблиця НБ.1 - Розчинність різних речовин при заданих температурах
|
Речовина |
Кристалізаційна вода* |
Розчинність |
|
|
|
|
за темпеза температури води, °С |
г на 100 мл дистильованої води |
|
CsF |
0ּН2О |
18 |
367 |
|
|
1ּ1/2ּН2О |
18 |
366,5 |
|
LiBr |
0ּН2О |
4 |
145 |
|
|
0ּН2О |
90 |
254 |
|
|
2ּН2О |
20 |
246 |
|
ZnBr2 |
|
20 |
447 |
|
|
|
100 |
675 |
|
КОН |
|
15 |
107 |
|
|
|
100 |
178 |
|
NaOH |
|
0 |
42 |
|
|
|
100 |
347 |
|
LiCI |
0ּН2О |
0 |
63,7 |
|
|
0ּН2О |
95 |
130 |
|
|
1ּН2О |
30 |
86,2 |
|
СаВr2 |
0ּН2О |
20 |
142 |
|
|
0ּН2О |
100 |
312 |
|
|
6ּН2О |
0 |
594 |
|
|
6ּН2О |
25 |
1360 |
|
LiJ |
0ּН2О |
20 |
165 |
|
|
0ּН2О |
90 |
433 |
|
|
3ּН2О |
0 |
151 |
|
|
3ּН2О |
90 |
201,2 |
|
КС2Н3 О2 |
|
20 |
253 |
|
|
|
62 |
492 |
|
KF |
0ּН2О |
18 |
92,3 |
|
|
2ּН2О |
18 |
349,3 |
|
МgСІ2 |
0ּН2О |
20 |
54,25 |
|
|
0ּН2О |
100 |
72,7 |
|
|
6ּН2О |
20 |
167 |
|
|
6ּН2О |
100 |
367 |
|
Nal |
0ּН2О |
25 |
184 |
|
|
0ּН2О |
100 |
203 |
|
|
2ּН2О |
0 |
317,9 |
|
|
2ּН2О (в оригіналі Р2О) |
100 |
1550 |
|
К2СO3 |
0ּН2О |
20 |
112 |
|
|
0ּН2О |
100 |
156 |
|
|
1ּ1/2ּН2О |
20 |
129,4 |
|
|
1ּ1/2ּН2О |
100 |
268,3 |
|
|
2ּН2О |
20 |
146,9 |
|
|
2ּН2О |
100 |
331 |
Закінчення таблиці НБ.1
|
Речовина |
Кристалізаційна вода* |
Розчинність |
|
|
|
|
за темпеза температури води, °С |
г на 100 мл дистильованої води |
|
Mg(NO3)2 |
6ּН2О |
20 |
125 |
|
NaBr |
0ּН2О |
50 |
116 |
|
|
0ּН2О |
100 |
121 |
|
|
2ּН2О |
0 |
79,5 |
|
|
2ּН2О |
81 |
118,6 |
|
СоСІ2 |
0ּН2О |
7 |
45 |
|
|
0ּН2О |
96 |
105 |
|
|
6ּН2О |
0 |
76,7 |
|
|
6ּН2О |
100 |
190,7 |
|
КІ |
1ּ1/2ּН2О |
0 |
127,5 |
|
|
1ּ1/2ּН2О |
100 |
208 |
|
SrСІ2 |
0ּН2О |
20 |
53,8 |
|
|
0ּН2О |
100 |
100,8 |
|
|
6ּН2О |
0 |
106,2 |
|
|
6ּН2О |
40 |
205,8 |
|
NaNO3 |
|
25 |
92,1 |
|
|
|
100 |
180 |
|
NaCI |
|
0 |
35,7 |
|
|
|
100 |
39,12 |
|
NH4CI |
|
0 |
29,7 |
|
|
|
100 |
75,8 |
|
КВr |
|
0 |
53,48 |
|
|
|
100 |
102 |
|
(NH4)2SO4 |
|
0 |
70,6 |
|
|
|
100 |
103,8 |
|
КСІ |
|
20 |
34,7 |
|
|
|
100 |
56,7 |
|
Sr(NO3)2 |
0ּН2О |
18 |
70,9 |
|
|
0ּН2О |
90 |
100 |
|
|
4ּН2О |
0 |
60,43 |
|
|
4ּН2О |
100 |
206,5 |
|
KNO3 |
|
0 |
13,3 |
|
|
|
100 |
247 |
|
K2SO4 |
|
25 |
12 |
|
|
|
100 |
24,1 |
|
К2СrO4 |
|
20 |
62,9 |
|
|
|
100 |
79,2 |
|
* Молекула кристалізаційної води на молекулу солі |
Приклад. Щоб одержати насичений розчин солі фториду цезію, використовують фториду цезію з 1ּ1/2 кристалізаційної води та розчиняють її в 100 мл дистильованої води при 18 °С.
ДОДАТОК НВ
(довідковий)
ЗІСТАВЛЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО СТАНДАРТІВ
Таблиця НВ.1
|
Структурний елемент цього стандарту |
Структурний елемент EN ISO 12571:2000 |
|
1. Сфера застосування |
1. Сфера застосування |
|
2. Нормативні посилання |
2. Нормативні посилання |
|
3. Визначення, символи, одиниці вимірювання |
3. Визначення, символи, одиниці вимірювання |
|
4. Принцип |
4. Принцип |
|
5. Апаратура |
5. Апаратура |
|
6. Зразки для випробування |
6. Зразки для випробування |
|
7. Процедура |
7. Процедура |
|
8. Підрахунок і представлення результатів |
8. Підрахунок і представлення результатів |
|
9. Точність вимірювання |
9. Точність вимірювання |
|
10. Звіт про випробування |
10. Звіт про випробування |
|
11. Вимоги безпеки та охорони довкілля |
Відсутній |
|
Додаток НА (довідковий) Рівноважна відносна вологість повітря над насиченими розчинами |
Додаток А (довідковий) Рівноважна відносна вологість повітря над насиченими розчинами |
|
Додаток НБ (довідковий) Приготування насичених розчинів |
Додаток Б (довідковий) Приготування насичених розчинів |
|
Відсутній |
Додаток С (довідковий) Приклад процедури визначення точки на кривій сорбції |
|
Додаток НВ (довідковий) Зіставлення міжнародного та національного стандартів |
Відсутній |
|
Додаток НГ (довідковий) Технічні відхили |
Відсутній |
|
Додаток НД (довідковий) Бібліографія |
Додаток Д (довідковий) Бібліографія |
ДОДАТОК НГ
(довідковий)
ТЕХНІЧНІ ВІДХИЛИ
Таблиця НГ.1 - Технічні відхили
|
Розділи, пункти відповідно до ДСТУ Б В.2.7-165:2008 |
Розділи, пункти відповідно до ENISO 12571:2000 |
||
|
Назва |
Будівельні матеріали. Методи визначення гігроскопічної сорбції будівельних матеріалів та виробів |
Назва |
Будівельні матеріали. Гідротермічна характеристика будівельних матеріалів і виробів - визначення характеристик гігроскопічної сорбції |
|
3.2 |
1. Масу визначають у г. 2. Сорбційну вологість виражають у відсотках |
3.2 |
1. Масу визначають у кг. 2. Сорбційну вологість, виражену у відсотках, не визначають. 3. За необхідності можуть визначатися такі характеристики: ψ - об'ємна вологість за об'ємом, м3/м3; w- масова вологість за об'ємом, кг/м3 |
|
5.1 |
б) ваги, що можуть зважувати з точністю ± згідно з ГОСТ 24104; в) сушильну шафу з регулюванням температури в діапазоні (105±5)°С; г) ексикатор з щільно підігнаними кришками |
5.1 |
б) ваги, що можуть зважувати з точністю ±0,01 % від маси зразка, що випробовується (якщо використовують великі чашки для зважування, точність зважування може бути визначено з урахуванням загальної маси та необхідної точності результатів випробування); в) сушильна шафа відповідно до EN ISO 12570; г) ексикатор, здатний підтримувати відносну вологість всередині ±2 % відносної вологості |
|
5.2 |
б) ваги, що можуть зважувати з точністю ± згідно з і ГОСТ 24104; в) сушильну шафу з регулюванням температури в діапазоні і (105±5)°С |
5.2 |
б) ваги, що можуть зважувати з точністю ±0,01 % від маси зразка, що випробовується (якщо використовують великі чашки для зважування, точність зважування може бути визначено з урахуванням загальної маси та необхідної точності результатів випробування); в) сушильна шафа відповідно до EN ISO 12570 |
|
6.1.2 |
Масу зразка беруть такою, що дорівнює при середній густині матеріалу до 500 кг/м3 включно. При середній густині матеріалу вище 500 кг/м3 масу зразка збільшують на на кожних 100 кг/м3 збільшення середньої густини матеріалу. Кожний зразок розділяють на 3-4 куски і поміщають в окрему склянку |
6.1 |
Зразок для випробування повинен бути типовим представником виробу і мати масу мінімум . Зразки матеріалів густиною у сухому стані менше ніж 300 кг/м3 повинні мати площу мінімум 100x100 мм. Для матеріалів з деревини в атмосфері з відносною вологістю вище 80 % можливо проводити випробування на більших зразках. Це буде сприяти підвищенню точності випробувань. Якщо може бути доведено, що інші параметри не впливатимуть на результат, зразок для випробування може бути розрізано або подрібнено на менші частини, щоб скоротити час досягнення рівноваги з навколишнім середовищем |
|
7.1 |
Характеристики сорбції визначаються за температури (20±2)°С |
7.1 |
Параметри кривих сорбції встановлюються за температури (23±0,5)°С |
|
7.3.1.1 |
Порожні склянки (бюкси) висушують до постійної маси при температурі (105±5)°С. Масу склянок (бюксів) вважають постійною, якщо різниця результатів двох останніх зважувань буде не більше |
7.2.2 |
Немає вимог до зважування порожніх склянок |
