ДБН В.2.4-1-99. . Мелиоративные системы и сооружения


Між межами зрошувальних систем та житловими, виробничими будівлями, автомобільними шляхами, залізницями треба передбачати санітарно-захисні та водоохоронні зони згідно з вимогами ДБН 360.

Зрошувальні системи з використанням тваринницьких стоків

2.104 На стадії розробки ТЕО (ТЕР) слід визначити:

• об'єм річного стоку тваринницького комплексу як водного джерела зрошувальної системи, що проектується;

• ймовірні площі поливу (зрошення) очищеними стоками з урахуванням їх накопичення у міжполивний період;

• ступінь очищення тваринницьких стоків та їх придатність для поливу сільськогосподарських культур.

2.105 Полив сільськогосподарських культур очищеними тваринницькими стоками, які не відповідають вимогам ГОСТ 17.4.3.05 щодо якості поливної води, не допускається. Примітка. Питання утилізації тваринницьких стоків шляхом улаштування полів зрошення тут не розглядаються.

Зрошувальні системи з використанням стічних вод

2.106 Зрошувальні системи з використанням стічних вод слід проектувати:

• з цілорічним прийманням стічних вод у стави-накопичувачі і з наступним викори

станням їх для зрошення тільки у вегетаційний період;

• з цілорічним прийманням та цілорічним поливом;

• з частковим, у тому числі сезонним, прийманням та використанням стічних вод для

зрошення.

2.107 У складі зрошувальних систем слід передбачати стави-накопичувачі, регулювальні ємкості, засоби контролю за станом навколишнього середовища.

2.108 Придатність стічних вод для зрошення повинна бути визначена за хімічними і фізичними показниками з урахуванням грунтових умов об'єкта, який проектується, та погоджена з органами санітарно-епідеміологічної служби і ветеринарного нагляду.

ДБН В.2.4-1-99 С. 23

2.109 При обгрунтуванні способу зрошення та техніки поливу стічними водами треба керуватися вимогами, які ставляться до зрошувальних систем з поливом чистою водою згідно з 2.12-2.34.

2.110 При зрошенні очищеними стічними водами відстань від межі зрошуваного ма-сиву до населеного пункту повинна бути не менше ніж 1000 м, а ширина санітарної захисної зони магістральних доріг, які проходять через масив, - не менше ніж 100 м.

2.111 Уздовж межі полів сівозміни створюються лісозахисні смуги завширшки 30 м. Склад лісових порід та схеми їх насаджень регламентуються "Інструкцією по проек-

туванню і вирощуванню захисних лісових насаджень на землях сільськогосподарських

підприємств Української РСР".

2.112 По периметру господарських дворів, тваринницьких ферм, інших виробничих зон сільськогосподарських підприємств повинні створюватися лісозахисні смуги завширшки 20 м, а в зоні з часто повторюваними вітрами вони захищаються від вітрів переважаючого напрямку смугою лісонасаджень не менше ніж 30 м.

До складу лісонасаджень включаються швидкоростучі фітонцидні породи.

2.113 Споруди для зберігання, обробки, знезараження, підготовки для використання стоків повинні розміщуватись по відношенню до тваринницьких будівель та житлової забудови з підвітряного боку переважаючих напрямків вітрів у теплу пору року, а також нижче водозабірних споруд.

Водозбірно-скидна мережа

2.114 Водозбірно-скидну мережу каналів слід проектувати для організованого збирання та відведення з території зрошувальної системи поверхневого стоку (зливових та талих вод), води з розподільників і зрошувачів при технологічних скидах та спорожненні, а також при аваріях для скидання води з полів.

2.115 Водозбірно-скидну мережу слід розміщувати уздовж меж поливних ділянок,

полів сівозміни, як правило, на знижених місцях.

При використанні тальвегів, лощовин, ярів як водоскидних трактів слід перевіряти їх пропускну здатність та можливість розмивання грунтів, що складають ці природні водотоки.

2.116 При плановому розміщенні скидної мережі можливе суміщення її з колекторно- дренажною мережею і кюветами дорожньої мережі зрошувальної системи, що проектується.

2.117 За розрахункову витрату води в каналах водозбірно-скидної мережі (залежно від розміщення і порядку каналу) приймають витрату поверхневого стоку з території зрошуваної ділянки 10%-ї ймовірності перевищення або поверхневого скиду під час поливів.

ДБН В.2.4-1-99 С. 24

2.118 Розрахункова витрата водозбірних каналів, які передбачаються для приймання скидних вод із зрошувальної мережі під час поливів, не повинна перевищувати 30% суми розрахункових витрат одночасно діючих зрошувальних каналів, що скидають в них воду.

2.119 Розрахункову витрату кінцевого скидного каналу слід приймати у межах від 25% до 50% розрахункової витрати води зрошувального каналу (трубопроводу) на кінцевій ділянці. Розрахункова витрата повинна також забезпечувати створення транспортуючої швидкості для видалення наносів з трубопроводу.

2.120 Водозбірну мережу треба проектувати, головним чином, у земляному руслі. Скидну мережу слід проектувати відкритою (канали, лотки) та закритою (трубопроводи).

2.121 Якщо спорожнення можливе через зрошувальну мережу нижчого порядку, скидна мережа для каналу вищого порядку (трубопроводу) не передбачається. Розрахункову скидну витрату при цьому слід приймати рівною витраті каналу, по якому намічене скидання води.

2.122 Коефіцієнт шорсткості каналів скидної мережі у земляному руслі приймають згідно з додатком К.

Рівень води у водозбірно-скидному каналі вищого порядку повинен бути нижче рівня води в каналі нижчого порядку на величину не менше ніж 0,05 м.

Рівень води у водозбірних каналах при розрахункових витратах повинен бути на 0,15- 0,20 м нижче поверхні землі.

2.123 Водоприймачі скидних вод, якими можуть бути природні та штучні водотоки і водойми, повинні забезпечувати відведення і акумуляцію розрахункових об'ємів скидних вод без утворення підпору рівнів води у відповідних каналах (трубопроводах).

Канали

2.124 Параметри та конструкції каналів зрошувальної мережі повинні забезпечувати:

• мінімальні втрати води на фільтрацію і скиди;

• мінімальні площі відчуження земель;

• збереження прилеглих земель;

• комплексну механізацію будівельних робіт;

• мінімальні експлуатаційні витрати.

2.125 Трасу каналу потрібно вибирати відповідно до 1.12. Проектувати канали слід у виїмці або напіввиїмці-напівнасипу. Влаштування каналів у насипі допускається при перетині місцевих знижень рельєфу та за необхідності самопливної подачі води на зрошувану площу.

2.126 При проходженні траси каналу по косогору його переріз слід приймати повністю у виїмці.

Допускається улаштування каналів на косогорах у напіввиїмці, при цьому лінія поверхні землі з низової сторони косогору повинна проходити через точку перетину укосу каналу з рівнем води при розрахунковій витраті. В цьому випадку сполучення дамби з основою слід приймати ступінчастим.

ДБН В.2.4-1-99 С. 25

2.127 Поперечні перерізи зрошувальних каналів слід приймати, як правило, трапе-цеїдальної форми.

Залежно від геологічних умов та способу виконання робіт допускається застосовувати перерізи полігональної, параболічної або прямокутної форми.

2.128 Канали зрошувальних систем необхідно проектувати із застосовуванням про-тифільтраційних покриттів. Улаштування каналів без протифільтраційних покриттів допус-кається при забезпеченні коефіцієнта корисної дії каналу і його відгалужень не менше ніж 0,90, а розподільників різних порядків та зрошувачів - не менше ніж 0,93. Тип протифільтраційного покриття слід призначати на підставі порівняння техніко-економічних показників варіантів.

2.129 Ширину дамб каналів по верху або ширину берм необхідно приймати виходячи з умов виконання робіт і зручності експлуатації.

Перевищення гребенів дамб та бровок берм каналів над рівнем води розрахункової забезпеченості слід визначати згідно з таблицею 2.5.

Таблиця 2.5 - Перевищення гребенів дамб та бровок берм каналу

Перевищення гребенів дамб та бровок берм каналу, см

Витрата води в каналі,

м3/с

без облицювання та з грун-топлівковим екраном

з облицюванням

До 1

20

15

Від 1 до 10 вкл.

30

20

" 10 " 30 "

40

30

" 30 " 50 "

50

35

" 50 "100 "

60

40

Максимальний рівень слід приймати згідно з прийнятою схемою автоматизованого водорозподілу.

При витраті води в каналі понад 100 м3 /с перевищення гребенів дамб повинне визна-чатися згідно з СНіП 2.06.05.

2.130 При глибині каналів до 5 м закладання укосів визначають за таблицею Л.1. Закладання укосів облицьованих каналів необхідно приймати з урахуванням конструкції облицювання та стійкості укосів земляного русла.

Закладання укосів каналів, що проходять у земляному руслі або з грунтово-плівковим екраном при глибині каналів понад 5 м, необхідно приймати на основі досвіду будівництва і експлуатації діючих каналів, які перебувають в аналогічних природних умовах; у разі відсутності аналогу закладання укосів каналів завглибшки понад 5 м приймається за розрахунком.

Закладання укосів дамб при висоті їх до 3 м приймається за таблицею Л.2. Закладан-

ня укосів дамб при напорі води понад 3 м потрібно приймати згідно з СНіП 2.06.05.

ДБН В.2.4-1-99 С. 26

2.131 Закладання зовнішніх укосів дамб каналів, які влаштовуються у насипі або напівнасипі, при напорі води понад 3 м приймають за таблицею Л.2. При висоті дамб до 3,0 м коефіцієнт закладання зовнішнього укосу має такі значення залежно від грунту:

• глина, суглинок важкий і середній - 0,75 - 1,00;

• суглинок легкий - 1,00 - 1,25;

• супісок - 1,00 - 1,50;

• пісок - 1,25 - 2,00.

Менші значення закладання приймаються для каналів з витратою менше ніж 0,5 м3 /с, більші - для каналів з витратою понад 10 м3 /с.

2.132 Поперечні перерізи зрошувальних каналів з витратою до 10 м3/с рекомендується приймати стандартними згідно з таблицею 2.6.

Таблиця 2.6 - Параметри перерізів зрошувальних каналів

Будівельна глибина, м

Ширина по дну, м

Закладання укосів

Від 0,50 до 1,00 вкл.

0,40; 0,60; 0,80

1,00; 1,25; 1,50

" 1,00 " 1,50 "

0,80; 1,00

1,00; 1,25; 1,50

" 1,50 " 2.00 "

1,00; 1,50

1,25; 1,50; 1,75; 2,00

" 2,00 " 2,50 "

1,50; 2,50

1,50; 1,75; 2,00

" 2,50 " 3,00 "

1,50; 2,50

1,50; 1,75; 2,00

Примітка. Для каналів зі збірним залізобетонним облицюванням крок будівельної глибини

приймають 0,25 м згідно з кроком розмірів плит, а для каналів з монолітним бетонним облицюванням - 0,1 м з урахуванням технічних характеристик бетоно-укладальних машин.

2.133 При трасуванні каналів у нестійких грунтах (просадних, пливунних, набухаючих та ін.) геометричні параметри перерізів призначають з урахуванням заходів щодо стабілізації основи та укосів каналу. При проходженні каналів у грунтах вище IV групи за важкістю розробки параметри перерізів визначають виходячи з конкретних умов.

2.134 Відстань між підошвою укосу дамби та бровкою виробки грунту резерву слід установлювати залежно від способу виконання робіт та стійкості укосу дамби, але не менше ніж 1,5 м при глибині виробки грунту менше 0,5 м і 3 м - при глибині виробки понад 0,5 м.

Відстань від бровки виїмки до підошви відвалу слід приймати при глибині виїмки до 2,5 м - 3,0 м; від 2,5 до 5,0 м - 5 м; понад 5,0 м - за розрахунком стійкості укосів.

Відстань від бровки виїмки до підошви відвалу допускається збільшувати при відповідному обгрунтуванні залежно від умов виконання робіт.

Укоси та дно виробок уздовж каналів повинні бути спланованими і покритими родючим шаром грунту.

2.135 В каналах, які проходять у глибоких (понад 5,0 м) виїмках, необхідно вище максимального рівня води через кожні 5,0 м по висоті передбачати берми. Першу берму слід улаштовувати на висоті h + Dh від дна каналу, де h - максимальна глибина води в каналі, a Dh

ДБН В.2.4-1-99 С. 27

- перевищення бровки берми над рівнем води, величина якого приймається за таблицею 2.5. Уздовж берм необхідно передбачати кювети для збирання зливових вод.

2.136 Радіус заокруглення каналу необхідно визначати з урахуванням параметрів каналу (площі перерізу, режиму роботи, типу протифільтраційного покриття тощо).

Для каналів, які проходять у земляному руслі, мінімальне значення радіуса заокруглення r, м , слід визначати за формулою

, (22)

де Vm - середня швидкість течії води в каналі, м/с;

S - площа живого перерізу каналу, м2.

Для каналів з монолітними бетонними, збірними залізобетонними облицюваннями радіус заокруглення слід, як правило, визначати за формулою

, (23)

де В - ширина каналу за урізом води, м.

  1. На магістральних каналах та великих розподільниках з витратою води понад

5м3/с повинні передбачатися кінцеві скидні споруди. У разі можливості спорожнення каналу через розподільники нижчого порядку скидні споруди допускається передбачати тільки на цих розподільниках.

2.138 На магістральних каналах і розподільниках слід передбачати аварійні водоскидні споруди, які влаштовуються в місцях перетину з балками, ярами, місцевими пониженнями, водоймами.

Величину аварійної витрати слід визначати залежно від схеми водорозподілу, рівня автоматизації технологічних процесів, акумулюючої здатності розподільної мережі, допустимого часу ліквідації аварій.

2.139 Для захисту від розмивання русла магістральних каналів, їх відгалужень та розподільників першого порядку, розміщених упоперек схилу, повинні влаштовуватись нагірні канали (або дамби) і споруди для пропускання дощових і талих вод. Розрахункову витрату води нагірних каналів слід визначати згідно з 1.10.