Перейти до вмісту
Зміст

Площа визначається згідно із завданням

на проектування з урахуванням габаритів обладнання

Інтернет-кафе

1) 3 врахуванням підсобних приміщень і комор.

2) За місткості аудиторії 120 та більше відвідувачів слід додатково передбачати проекційну на один кінопроектор (допускається на два кінопроектори), а в аудиторіях меншої місткості – місце для пересувної кіно– або відеустановки.

6.10 Бібліотеки в клубах, центрах дозвілля слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-9 та СН 548 з урахуванням можливості безпосереднього зв'язку з вестибюлем, який забезпечує в разі потреби ізоляцію бібліотеки від інших приміщень, що мають звуковий фон більше 50-60 дБА.

Бібліотеки з обсягом фондів від 5 до 15 тис.од. зберігання проектують, як правило, з одного приміщення площею від 50 до 100 м2, а бібліотеки з фондами 15-25 тис.од. зберігання – одного –трьох приміщень сумарною площею від 100 до 200 м2 відповідно до місткості.

С. 20 ДБН В.2.2-16-2005

Гуртково-студійна група приміщень

6.11 Норми площі гуртково-студійної групи приміщень на одного відвідувача слід приймати згідно з таблицею 18.

Таблиця 18.

Найменування приміщень Площа на одного відвідувача, м2, не менше

Додаткові вказівки Приміщення гуртків:

хорового та за інтересами

1,4-1,8

універсального призначення, театрально-драматичного, образотворчого мистецтва, технічного (без великогабаритного обладнання), кіно-, фотогуртки

2,0-3,6

культури побуту (домоводства), оркестрового, музичних ансамблів

2,5

танцювального, циркового, техніч­ного (з великогабаритним облад­нанням), художніх промислів та ремесел

4-6

Комори, вбудовані шафи

0,1 площі при­міщень гуртків

Додатково до площі гуртків образо­творчих, кіно-, фото, оркестрового, художніх промислів та ремесел; в решті випадків – на площі гуртків

Кімнати керівників гуртків

Одне приміщення на 100-150 учасників гуртків площею не менше 12 м2

Роздягальні з душовими при залах хореографи, циркового мистецтва, драматичної студії

1,4-1,5

6.12 Висоту приміщень, наведених у табл. 16-18, до низу виступних конструкцій слід приймати, м, не менше:

3,6 – у танцювальному залі, аудиторії, виставочному залі, зимовому саду, залі свят та обрядів;

4,2-4,8 – у приміщенні танцювального гуртка та залі фізкультурно-оздоровчих занять;

6,0 – у приміщенні циркового гуртка.

Група фізкультурно-оздоровчих приміщень

6.13 Основні та допоміжні приміщення фізкультурно-оздоровчих споруд слід проектувати за вимогами ДБН В.2.2-13. Орієнтовні розміри та пропускна спроможність приміщень і залів для різних видів фізкультурно-оздоровчих занять наведені у таблиці 19.

Таблиця 19

Вид занять

Розмір приміщення, м, не менше

Найменша висота від підлоги до низу виступних конструкцій стелі, м

Пропускна спроможність, люд. у зміну

довжина

ширина

1. Групові заняття із загальнофізичної підготовки (включаючи ігри з м'ячем)

18 24

12(9) 12

4,8

6

20 25

2. Ритмічна гімнастика, хореографія, жіноча оздоровча гімнастика

12 9

12 9

3,9 3,9

25 15

3. Настільний теніс (на один стіл)

6

4

2,7

4

4. Елементи боротьби

12 5

9

9

3,9 3,9

12 15

5. Заняття з використанням тренажерів і снарядів для розвитку сили і витривалості*)

Площею не менше 25 м2

3,9

Одна на кожну одиницю облад­нання чи снаряд

*) Розміри приміщень цієї групи визначаються залежно від кількості відвідувачів згідно з завданням на проектування із розрахунку 4,5 м2 на кожний вид обладнання чи снаряд

.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 21

6.14 Площі роздягалень із зберіганням домашнього одягу в закритих шафах наведено у таблиці 20 (при цьому врахована необхідна кількість місць, проходів належної ширини, а також розміщення в роздягальні мийки для ніг та умивальника).

Таблиця 20

Контингент тих, хто займається в залі

Площа роздягальні на одну людину, м2, за кількості тих, хто одночасно користується цією роздягальнею

менше 20

від 20 до 30

від 31 до 50

більше 50

Діти до 10 років

2,8

2,6

Діти старші 10 років і дорослі

2,1

1,8

1,7

1,5

При приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять для зберігання переносного обладнання та інвентаря слід передбачати інвентарні.

Приміщення для відпочинку тих, хто займається, слід приймати з розрахунку 3,0 м2 на одне місце (площею не менше 24 м2), кількість місць складає 15 % пропускної спроможності приміщень (залів).

Кімнати інструкторів (тренерів) рекомендується передбачати загальними (для чоловіків і жінок) із розміщенням у них кабіни для переодягання площею 1,0 м2, при цьому площа кімнат визначається з розрахунку 2,5 м2 на одне місце, але не менше 12 м2 кожна.

У центрах дозвілля можливо розміщення приміщень медико-відновлювального призначення. При їх проектуванні слід керуватися нормативними документами з проектування ліку­вальних, фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд.

Санітарно-гігієнічні вузли і душові фізкультурно-оздоровчого комплексу слід приймати згідно з вимогами ДБН В.2.2-13.

6.20 Площі службових і адміністративно-господарських приміщень на одного відвідувача клубу, центру дозвілля слід приймати:

- кімнати адміністративного

та обслуговуючого персоналу. . . 0,03 м2, але не менше 12 м2 ;

приміщення клубного активу .... 0,02 м2, але не менше 12 м2;

господарські комори 0,01-0,03 м2, але не менше 10 м2.

7 НОРМАТИВНІ НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ КОНСТРУКЦІЙ

7.1 Будівельні конструкції у будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-7, СНиП ІІ-7, СНиП ІІ-12, СНиП ІІ-22, СНиП ІІ-23, СНиП ІІ-25, СНиП 2.01.07, СНиП 2.01.15, СНиП 2.02.01, СНиП 2.03.01, СНиП 2.03.03, СНиП 2.03.06, ГОСТ 27751. Нормативні навантаження для розрахунку конструкцій будинків кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля слід приймати за дійсними навантаженнями, але не менше зазначених у таблиці 21.

Таблиця 21

Назва приміщення або конструкції

Нормативне навантаження, кПа(кН/м2)

Коефіцієнт

надійності

за навантаженням

1

2

3

Приміщення комплексу для глядачів, репетиційні зали, приміщення для занять артистів

4

1,3

Живописно-декораційна, столярна та слюсарно-механічна майстерні, приміщення для монтажу декорацій, пральні та фарбувальної, склади, коридори, балкони та тераси

4

1,3

Сцена

5

1,3

Естрада, авансцена, ар'єрсцена та карман

4

1,3

С. 22 ДБН В.2.2-16-2005

Закінчення таблиці 21

1

2

3

Приміщення світлоапаратної, світлопроекційної та кіно­проекційної, приміщення звукофікації, радіо, телебачення та зв'язку, пожежного поста-диспетчерської

За дійсним навантаженням, але не менше 3

1,3

Насосна пожежного та господарського водопроводів, приміщення електроприводів сцени, тиристорна, вентиляційні камери, автотрансформаторна, дросельна

За дійсним навантаженням, але не менше 4

1,3

Інші приміщення

2

1,4

Горищні перекриття та підвісні стелі

Вага обладнання плюс 0,75 кН/м2

1,4

Колосниковий настил

1

1,4

Робочі галереї сцени

За дійсним навантаженням, але не менше 3

1,3

Перехідні та освітлювальні містки сцени

За дійсним навантаженням плюс 0,75 кН/м2 на обслуговуючий персонал

1,4

Сталеві балки для встановлення блоків декораційних підйомів

За дійсним навантаженням

1,3

Елементи колосникового настилу на зосереджене навантаження в середині прогону

1

1,4

Консолі полиць сейфа для зберігання згорнутих декорацій

3

1,3

Клапани та засувка люка-провалу

5 Вертикальне нормативне навантаження

1,3

Каркас протипожежної завіси (можливо з кожного боку), протипожежні двері складів та штори в прорізах

0,04 Горизонтальний нормативний тиск

1,2

Примітка. Горизонтальні нормативні навантаження на перила (огорожі) сходів, балконів, терас будинку театру і робочих галерей сцени, а також перехідних містків слід приймати 1,5 кН/м2 з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,2.

7.2 Нормативне вертикальне навантаження для обертового круга та кільця сцени (врізних чи ба­рабанних) з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,3 слід приймати, кПа (кН/м2):

для планшета (настилу) 5

для балок та стояків 3

для настилу і балок трюму барабанних

(врізних) круга та кільця 1

Нормативне горизонтальне навантаження на планшет круга та кільця з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,3 слід приймати 0,06 х 5 = 0,3 кН/м2 (де 0,06 – коефіцієнт тертя).

7.3 Нормативне навантаження на планшет виїзної площадки (хури) з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,3 слід приймати 2 кН/м2.

7.4 Нормативне навантаження від декоративних, софітних і індивідуальних підйомів з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,2 слід приймати, кН/м2:

декораційних 4

індивідуальних підйомів 5

софітних – за фактичним навантаженням від ваги ферм і обладнання

При цьому слід враховувати коефіцієнт надійності за навантаженням 1,2 на динамічне наван­таження від пересування сценічного обладнання і коефіцієнт зниженння при сполученні наван­тажень 0,8 на неодномоментність завантаження сценічного обладнання.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 23

8 АКУСТИКА ЗАЛІВ І ЗАХИСТ ПРИМІЩЕНЬ ВІД ШУМУ

8.1 Для забезпечення умов акустичного комфорту в залах слід виходити з об'єму повітря на одне місце для глядача залежно від призначення залу (аудиторій, залів для глядачів), м3:

драматичних театрів 4-5

музично-драматичних і театрів музкомедії 5-7

клубів, центрів дозвілля, універсальних залів . ….. . 4-7

опери та балету 6-8

кінотеатрів, відеозалів 4-6

8.2 Розміри, форма й обриси поверхонь залів і аудиторій повинні сприяти рівномірному роз­ поділу ранніх (в основному, перших) інтенсивних відбиттів у зоні місць для глядачів, підвищенню дифузності звукового поля і виключати можливість виникнення концентрації звукових відбиттів та луни.

8.3 В аудиторіях і залах для глядачів необхідно забезпечити ранніми інтенсивними відбиттями місця для глядачів, розташовані на відстані більше радіуса гучності. Запізнення перших відбиттів для залів з мовними програмами не повинно бути більше 30 мс, для залів з музичними програмами – не більше 80 мс.

8.4 Рекомендований час реверберації в залах різного призначення визначається для частот 500-2000 Гц залежно від об'єму приміщення.

Акустичний розрахунок необхідно вести для 75 % заповнення залу глядачами.

Розрахунки акустичних параметрів необхідно робити в частотному діапазоні 63-6000 Гц *). До­пускається відхилення розрахованої частотної характеристики часу реверберації від оптимальної на ± 10 %.

Для залів драматичних, музично-драматичних і лялькових театрів допускається зменшення часу реверберації на частоті 125 Гц до 25 %, а для залів театрів опери та балету, театрів музичної комедії і концертних залів – збільшення на частоті 125 Гц до 25 %.

Таблиця 22

Приміщення

Середні у залі рівні звукового тиску у дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц

Рівні шуму, ДБА

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Кінозал

63

52

45

39

35

32

30

28

40

Кінопроекційна (для формату 35 мм)

87

79

72

68

65

63

61

59

70

Фойє

75

66

59

54

50

47

45

43

55

У залах кінотеатрів та відеозалах необхідно передбачати для стіни за екраном опорядження, що поглинає звук, з коефіцієнтом звукопоглинання на середніх частотах не менше 0,6 у діапазоні частот від 63 Гц і вище.

Рівень фонового акустичного шуму під час кінопоказу при відсутності глядачів, вимкненій апаратурі звуковідтворення, працюючих електророзподільній апаратурі, кінопроекторах із фільмокопією, установках опалення, вентиляції і кондиціювання повітря не повинен перевищувати значень, наведених у таблиці 22.

Вентиляційні камери, насосні й інші приміщення з інженерним обладнанням, що є джерелом шумів і вібрацій, не допускається розташовувати над, під і суміжно з залами для глядачів і репетиційними, естрадами, студіями звукозапису, апаратними й іншими приміщеннями, які вимагають захисту від шуму.

8.8 При розрахунку проникаючого шуму необхідно враховувати шуми від джерел шуму в суміжних приміщеннях, приміщеннях над та під тими, які захищаються, шумів ззовні, якщо приміщення, яке захищається, має зовнішню стіну, та від припливної та витяжної систем вентиляції.

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →