.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 21

6.14 Площі роздягалень із зберіганням домашнього одягу в закритих шафах наведено у таблиці 20 (при цьому врахована необхідна кількість місць, проходів належної ширини, а також розміщення в роздягальні мийки для ніг та умивальника).

Таблиця 20

Контингент тих, хто займається в залі

Площа роздягальні на одну людину, м2, за кількості тих, хто одночасно користується цією роздягальнею

менше 20

від 20 до 30

від 31 до 50

більше 50

Діти до 10 років

2,8

2,6

Діти старші 10 років і дорослі

2,1

1,8

1,7

1,5

  1. При приміщеннях для фізкультурно-оздоровчих занять для зберігання переносного обладнання та інвентаря слід передбачати інвентарні.
  2. Приміщення для відпочинку тих, хто займається, слід приймати з розрахунку 3,0 м2 на однемісце (площею не менше 24 м2), кількість місць складає 15 % пропускної спроможності приміщень(залів).
  3. Кімнати інструкторів (тренерів) рекомендується передбачати загальними (для чоловіків іжінок) із розміщенням у них кабіни для переодягання площею 1,0 м2, при цьому площа кімнатвизначається з розрахунку 2,5 м2 на одне місце, але не менше 12 м2 кожна.
  4. У центрах дозвілля можливо розміщення приміщень медико-відновлювального призначення. При їх проектуванні слід керуватися нормативними документами з проектування лікувальних, фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд.
  5. Санітарно-гігієнічні вузли і душові фізкультурно-оздоровчого комплексу слід прийматизгідно з вимогами ДБН В.2.2-13.

6.20Площі службових і адміністративно-господарських приміщень на одного відвідувачаклубу, центру дозвілля слід приймати:

-кімнати адміністративного

та обслуговуючого персоналу. . . 0,03 м2, але не менше 12 м2 ;

  • приміщення клубного активу .... 0,02 м2, але не менше 12 м2;
  • господарські комори0,01-0,03 м2, але не менше 10 м2.

7 НОРМАТИВНІ НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ КОНСТРУКЦІЙ

7.1 Будівельні конструкції у будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-5, ДБН В.1.1-7, СНиП ІІ-7, СНиП ІІ-12, СНиП ІІ-22, СНиП ІІ-23, СНиП ІІ-25, СНиП 2.01.07, СНиП 2.01.15, СНиП 2.02.01, СНиП 2.03.01, СНиП 2.03.03, СНиП 2.03.06, ГОСТ 27751. Нормативні навантаження для розрахунку конструкцій будинків кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля слід приймати за дійсними навантаженнями, але не менше зазначених у таблиці 21.

Таблиця 21

Назва приміщення або конструкції

Нормативне навантаження, кПа(кН/м2)

Коефіцієнт

надійності

за навантаженням

1

2

3

Приміщення комплексу для глядачів, репетиційні зали, приміщення для занять артистів

4

1,3

Живописно-декораційна, столярна та слюсарно-механічна майстерні, приміщення для монтажу декорацій, пральні та фарбувальної, склади, коридори, балкони та тераси

4

1,3

Сцена

5

1,3

Естрада, авансцена, ар'єрсцена та карман

4

1,3

С. 22 ДБН В.2.2-16-2005

Закінчення таблиці 21

1

2

3

Приміщення світлоапаратної, світлопроекційної та кінопроекційної, приміщення звукофікації, радіо, телебачення та зв'язку, пожежного поста-диспетчерської

За дійсним навантаженням, але не менше 3

1,3

Насосна пожежного та господарського водопроводів, приміщення електроприводів сцени, тиристорна, вентиляційні камери, автотрансформаторна, дросельна

За дійсним навантаженням, але не менше 4

1,3

Інші приміщення

2

1,4

Горищні перекриття та підвісні стелі

Вага обладнання плюс 0,75 кН/м2

1,4

Колосниковий настил

1

1,4

Робочі галереї сцени

За дійсним навантаженням, але не менше 3

1,3

Перехідні та освітлювальні містки сцени

За дійсним навантаженням плюс 0,75 кН/м2 на обслуговуючий персонал

1,4

Сталеві балки для встановлення блоків декораційних підйомів

За дійсним навантаженням

1,3

Елементи колосникового настилу на зосереджене навантаження в середині прогону

1

1,4

Консолі полиць сейфа для зберігання згорнутих декорацій

3

1,3

Клапани та засувка люка-провалу

5 Вертикальне нормативне навантаження

1,3

Каркас протипожежної завіси (можливо з кожного боку), протипожежні двері складів та штори в прорізах

0,04 Горизонтальний нормативний тиск

1,2

Примітка. Горизонтальні нормативні навантаження на перила (огорожі) сходів, балконів, терас будинку театру і робочих галерей сцени, а також перехідних містків слід приймати 1,5 кН/м2 з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,2.

7.2Нормативне вертикальне навантаження для обертового круга та кільця сцени (врізних чи барабанних) з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,3 слід приймати, кПа (кН/м2):

  • для планшета (настилу)5
  • для балок та стояків3
  • для настилу і балок трюму барабанних

(врізних) круга та кільця1

Нормативне горизонтальне навантаження на планшет круга та кільця з коефіцієнтом надійності за навантаженням 1,3 слід приймати 0,06 х 5 = 0,3 кН/м2 (де 0,06 – коефіцієнт тертя).

7.3Нормативне навантаження на планшет виїзної площадки (хури) з коефіцієнтом надійності занавантаженням 1,3 слід приймати 2 кН/м2.

7.4Нормативне навантаження від декоративних, софітних і індивідуальних підйомів зкоефіцієнтом надійності за навантаженням 1,2 слід приймати, кН/м2:

  • декораційних4
  • індивідуальних підйомів5
  • софітних – за фактичним навантаженням від ваги ферм і обладнання

При цьому слід враховувати коефіцієнт надійності за навантаженням 1,2 на динамічне навантаження від пересування сценічного обладнання і коефіцієнт зниженння при сполученні навантажень 0,8 на неодномоментність завантаження сценічного обладнання.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 23

8 АКУСТИКА ЗАЛІВ І ЗАХИСТ ПРИМІЩЕНЬ ВІД ШУМУ

8.1Для забезпечення умов акустичного комфорту в залах слід виходити з об'єму повітря на однемісце для глядача залежно від призначення залу (аудиторій, залів для глядачів), м3:

  • драматичних театрів4-5
  • музично-драматичних і театрів музкомедії5-7
  • клубів, центрів дозвілля, універсальних залів . ….. . 4-7
  • опери та балету6-8
  • кінотеатрів, відеозалів4-6

8.2Розміри, форма й обриси поверхонь залів і аудиторій повинні сприяти рівномірному розподілу ранніх (в основному, перших) інтенсивних відбиттів у зоні місць для глядачів, підвищеннюдифузності звукового поля і виключати можливість виникнення концентрації звукових відбиттів талуни.

8.3 В аудиторіях і залах для глядачів необхідно забезпечити ранніми інтенсивними відбиттями місця для глядачів, розташовані на відстані більше радіуса гучності. Запізнення перших відбиттів для залів з мовними програмами не повинно бути більше 30 мс, для залів з музичними програмами – не більше 80 мс.

8.4 Рекомендований час реверберації в залах різного призначення визначається для частот 500-2000 Гц залежно від об'єму приміщення.

Акустичний розрахунок необхідно вести для 75 % заповнення залу глядачами.

Розрахунки акустичних параметрів необхідно робити в частотному діапазоні 63-6000 Гц *). Допускається відхилення розрахованої частотної характеристики часу реверберації від оптимальної на ± 10 %.

Для залів драматичних, музично-драматичних і лялькових театрів допускається зменшення часу реверберації на частоті 125 Гц до 25 %, а для залів театрів опери та балету, театрів музичної комедії і концертних залів – збільшення на частоті 125 Гц до 25 %.

Таблиця 22

Приміщення

Середні у залі рівні звукового тиску у дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц

Рівні шуму, ДБА

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Кінозал

63

52

45

39

35

32

30

28

40

Кінопроекційна (для формату 35 мм)

87

79

72

68

65

63

61

59

70

Фойє

75

66

59

54

50

47

45

43

55

  1. У залах кінотеатрів та відеозалах необхідно передбачати для стіни за екраном опорядження,що поглинає звук, з коефіцієнтом звукопоглинання на середніх частотах не менше 0,6 у діапазонічастот від 63 Гц і вище.
  2. Рівень фонового акустичного шуму під час кінопоказу при відсутності глядачів, вимкненійапаратурі звуковідтворення, працюючих електророзподільній апаратурі, кінопроекторах із фільмокопією, установках опалення, вентиляції і кондиціювання повітря не повинен перевищуватизначень, наведених у таблиці 22.
  3. Вентиляційні камери, насосні й інші приміщення з інженерним обладнанням, що є джереломшумів і вібрацій, не допускається розташовувати над, під і суміжно з залами для глядачів і репетиційними, естрадами, студіями звукозапису, апаратними й іншими приміщеннями, які вимагаютьзахисту від шуму.

8.8При розрахунку проникаючого шуму необхідно враховувати шуми від джерел шуму всуміжних приміщеннях, приміщеннях над та під тими, які захищаються, шумів ззовні, якщо приміщення, яке захищається, має зовнішню стіну, та від припливної та витяжної систем вентиляції.

*) За відсутності даних по коефіцієнтах звукопоглинання оздоблювальних матеріалів на частотах менше 125 Гц і більше 4000 Гц допускається вести акустичний розрахунок в діапазоні 125 ?? 4000 Гц.

С. 24 ДБН В.2.2-16-2005

8.9Через студію та апаратну звукозапису не допускається транзитне прокладання санітарно-технічних мереж (вентиляційних коробів, каналізації, водопроводу).

8.10Допустимий рівень шуму в залі, студії звукозапису і в апаратних повинен бути згідно звимогами СНиП II-12, СТ СЭВ 4867 та ВНТП-212 з врахуванням СанПиН 3077.

9ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЯ

  1. У будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід передбачатигосподарсько-питне, протипожежне та гаряче водопостачання, каналізацію і водостоки.
  2. У будинках кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля гарячу воду слідподавати в буфети, санітарні вузли, кінопроекційну, артистичні вбиральні, душові, гримерні-перукарні, кімнату лікаря, виробничі майстерні, а в гуртково-студійні та інші приміщення – згідно ззавданням на проектування.
  3. Господарсько-питне, протипожежне і гаряче водопостачання, каналізацію та водостоки слідпроектувати згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-13, СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, ВСН 52,а також вимогами цього розділу і розділу 14.

9.4Внутрішні водопровідні мережі будинків кінотеатрів, відеокомплексів, клубів, центрівдозвілля з естрадами слід передбачати об'єднаними: господарсько-питними – протипожежними.

Внутрішні водопровідні мережі будинків театрів, клубів, центрів культури та дозвілля зі сценами повинні бути відокремленими: господарсько-питні та протипожежні.

Об'єднання мереж можливо у випадках, коли міський водопровід забезпечує подавання розрахункової витрати води з напором, необхідним для роботи протипожежних пристроїв.

  1. Внутрішні водопровідні мережі слід виконувати: з одним вводом – у кінотеатрах, відеокомплексах, клубах, центрах дозвілля з естрадами за кількості встановлюваних пожежних кранівне більше 12; з двома вводами – у цих же будинках та спорудах за кількості встановлюванихпожежних кранів більше 12, а також у театрах, клубах, центрах дозвілля зі сценами. При двох вводахприєднання до зовнішньої кільцевої водопровідної мережі повинно передбачатися з розподільноюзасувкою між вводами.
  2. Для обліку води, що споживається, на вводах у будинки культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідно встановлювати лічильники. Підбір та встановлення лічильників слідвиконувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01.
  3. Кожен ввід слід розраховувати на:

а)пропускання максимальної розрахункової витрати води на господарсько-питні та протипожежні потреби в разі постачання їх від зовнішньої мережі;

б)пропускання максимальної розрахункової витрати на господарсько-питні потреби або витрати на поновлення протипожежного запасу води в резервуарі протягом 24 год у разівстановлення зовнішнього протипожежного резервуара.

  1. Насоси господарсько-питного водопостачання слід встановлювати на віброізолюючих основах і відокремлювати від вводів та внутрішньої мережі еластичними вставками.
  2. Улаштування системи внутрішніх водостоків слід передбачати у будинках культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів заввишки не менше 8 м за наявності плоских дахів.
  3. Скидання води від зрошувальних камер систем кондиціонування повітря слід провадитидо системи внутрішніх водостоків, що приєднуються до зовнішніх мереж зливової каналізації.
  4. Обладнання місцевими або централізованими системами пиловидаляння визначаєтьсязавданням на проектування.