В усіх випадках мінімальний переріз заземлювального провідника повинен бути не меншим ніж 6 мм2 – для міді, 16 мм2 – для алюмінію і 50 мм2 – для сталі.

Переріз заземлювального провідника, який з'єднує заземлювач робочого (функціонального) заземлення з ГЗШ, повинен відповідати вимогам стандартів і інструкцій виробника обладнання щодо влаштування його заземлення та бути не меншим ніж 10 мм2 – для міді, 16 мм2 – для алюмінію, 75 мм2 – для сталі.

Переріз заземлювальних провідників повітряних ліній електропередавання напругою до 1 кВ слід приймати відповідно до вимог глави 2.4.

  1. В електроустановках напругою понад 1 кВ електричної мережі з ізольованою, компенсованою або заземленою через резистор нейтраллю провідність заземлювальних провідників повинна становити не менше 1/3 провідності фазних провідників. Як правило, не вимагається застосовувати мідні провідники перерізом понад 25 мм2, алюмінієві – понад 35 мм2, сталеві – понад 120 мм2.
  2. В електроустановках напругою понад 1 кВ з глухозаземленою або ефективно заземленою нейтраллю переріз заземлювальних провідників необхідно вибирати таким чином, щоб у разі протікання через них найбільшого струму однофазного замикання на землю температура заземлювальних провідників не перевищувала 400 °С (короткочасне нагрівання, яке відповідає повному часу дії основного захисту і вимкнення вимикача).
  3. Для вимірювання опору заземлювального пристрою необхідно передбачати в зручному місці можливість від'єднання заземлювального провідника. Від'єднання заземлювального провідника повинне бути можливим тільки за допомогою інструмента. В електроустановках напругою до 1 кВ таким місцем, як правило, є ГЗШ.

1.7.125 У місці введення в будівлю або споруду заземлювального провідника, який не входить до складу кабелю живлення, повинен бути нанесений знак ().

Головна заземлювальна шина (ГЗШ)

  1. У кожній електроустановці напругою до 1 кВ, в якій виконується основна система зрівнювання потенціалів, необхідно передбачати влаштування ГЗШ.
  2. Якщо будівля має кілька окремих уводів, то ГЗШ потрібно влаштовувати для кожного ввідного пристрою. За наявності вбудованих трансформаторних підстанцій ГЗШ необхідно влаштовувати для кожної з них.
  3. Матеріал і конструкція ГЗШ повинні забезпечувати її механічну міцність, термічну і корозійну стійкість, зручність приєднання до неї провідників.

ГЗШ слід виготовляти з міді, латуні; допускається виготовляти її зі сталі. Застосування алюмінієвих шин не допускається.

Переріз ГЗШ повинен забезпечувати її провідність, не меншу ніж провідність того з безпосередньо приєднаних до неї провідників, у якого провідність має найбільше значення.

1.7.129 Конструкція ГЗШ повинна передбачати можливість індивідуального приєднання і від'єднання провідників.

Приєднання і від'єднання провідників повинні бути можливими тільки за допомогою інструмента.

1.7.130 ГЗШ можна розташовувати всередині ввідного пристрою електроустановки напругою до 1 кВ або влаштовувати окремо біля нього в місці, доступному і зручному для обслуговування. Як ГЗШ можна використовувати РЕ-шину ввідного пристрою.

У місцях, доступних особам, які не експлуатують електроустановку, влаштовувати окрему ГЗШ не рекомендується. Якщо уникнути цього неможливо, то окрему ГЗШ слід розташовувати в шафі з дверцями, які зачиняються на ключ.

У місцях, доступних тільки обслуговуючому персоналу (наприклад, в електроприміщеннях), окрему ГЗШ можна встановлювати відкрито.

Захисні провідники (РЕ-провідники)

1.7.131 Як захисні провідники в електроустановках напругою до 1 кВ можна використовувати:

1) спеціально передбачені для цього провідники:

  • жили багатожильних кабелів і проводів;
  • ізольовані або неізольовані провідники, прокладені в огороджувальній конструкції (трубі, коробі, лотку) спільно з фазними провідниками лінії живлення;
  • стаціонарно прокладені ізольовані або неізольовані провідники;

2) відкриті провідні частини:

  • алюмінієві оболонки кабелів;
  • металеві оболонки і опорні конструкції комплектних пристроїв і шино-проводів, які входять до складу електроустановки напругою до 1 кВ;
  • металеві короби і лотки електропроводок, якщо їх конструкція допускає таке використання і це зазначено в документації виготовлювача;
  • металеві труби електропроводок;

3) деякі сторонні провідні частини:

  • металеві конструкції будівель і споруд (ферми, колони тощо);
  • сталева арматура залізобетонних будівельних конструкцій будівель і споруд;
  • металеві конструкції виробничого призначення (підкранові рейки, галереї, площадки, шахти ліфтів і підйомників, обрамлення каналів тощо).

Провідники, спеціально передбачені для використання як захисні, не можна використовувати з іншою метою.

1.7.132 Використовувати відкриті і сторонні провідні частини, зазначені в 1.7.131, як захисні провідники допускається, якщо вони відповідають вимогам цієї глави до провідності електричного кола.

Відкриті і сторонні провідні частини можна використовувати як захисні провідники, якщо вони крім того одночасно відповідають таким вимогам:

  • неперервність електричного кола забезпечується їх конструкцією або відповідними з'єднаннями, захищеними від механічних, хімічних і електрохімічних пошкоджень;
  • їх демонтаж неможливий без відома персоналу, який експлуатує електроустановку.

1.7.133 Не допускається використовувати як захисні провідники такі провідні частини:

  • труби газопостачання та інші трубопроводи горючих або вибухонебезпечних речовин і сумішей;
  • труби водопостачання, каналізації і центрального опалення;
  • несучі троси для тросової проводки;
  • свинцеві оболонки кабелів і проводів;
  • конструктивні частини, які можуть зазнавати механічного пошкодження в нормальних умовах експлуатації;
  • металеві оболонки ізоляційних трубок і трубчастих проводів, металорукави тощо.

Примітка. Використання свинцевих оболонок кабелів як захисних провідників може бути допущено, якщо воно буде обґрунтоване відповідними розрахунками.

1.7.134 PE-провідник, якщо він входить до складу лінії (кабелю, проводу), що живить дане обладнання, не допускається використовувати для виконання функцій РЕ- провідника електрообладнання, яке отримує живлення від іншої лінії. Також не допускається використовувати відкриті провідні частини електрообладнання як РЕ-провідники для іншого обладнання. Винятком є оболонки і опорні конструкції комплектних пристроїв і комплектних шинопроводів, якщо є можливість приєднання до них захисних провідників у потрібному місці.

1.7.135 Ізоляція захисних провідників не вимагається. Проте в місцях, де можливе пошкодження ізоляції фазних провідників через іскріння між неізольованим захисним провідником і металевою оболонкою або конструкцією (наприклад, у разі прокладання провідників у трубах, коробах, лотках), захисні провідники повинні мати ізоляцію, рівноцінну з фазними провідниками.

1.7.136 PE-провідники необхідно, як правило, прокладати в спільній оболонці з фазними провідниками або поряд з ними.

Якщо для захисту від ураження електричним струмом використовуються пристрої захисту від надструму, ця вимога є обов'язковою.

1.7.137 Мінімальний переріз РЕ-провідників повинен відповідати значенням, наведеним у табл. 1.7.6.

Переріз провідників у табл. 1.7.6 наведено для випадку, коли їх виготовлено з того самого матеріалу, що й фазні. Переріз провідників з іншого матеріалу повинен бути за провідністю еквівалентним зазначеному в табл. 1.7.6.

Таблиця 1.7.6 – Мінімальний переріз PE-провідників, які є жилою кабелю або ізольованого проводу живлення

Переріз фазних провідників, мм2

Мінімальний переріз захисних провідників, мм2

S16

S

16<S35

16

S>35

S/2

Мінімальний переріз РЕ-провідника, який є жилою кабелю (проводу) з перерізом фазних жил 150 мм2, допускається приймати перерізом 70 мм2.

1.7.138 Переріз РЕ-провідника повинен також бути не меншим від мінімального значення, яке визначається за формулою:

(1.7.6)

де S – мінімальний переріз PE-провідника, мм2;

I – струм короткого замикання, який забезпечує час вимикання пошкодженого кола захисним апаратом відповідно до табл. 1.7.1 або час, не більший ніж 5 с відповідно до 1.7.82, А;

t – час спрацьовування захисного пристрою, с;

К – коефіцієнт, значення якого залежить від матеріалу PE-провідника, його ізоляції, початкової та кінцевої температур. Значення К для РЕ-провідників за різних умов наведено в табл. 1.7.7–1.7.11.

Таблиця 1.7.7 – Значення коефіцієнта К для ізольованих PE-провідників, які не входять до складу кабелів (проводів) живлення і не прокладені в джгуті з іншими кабелями (проводами)

Ізоляції провідника (у дужках зазначено тривало допустиму температуру ізоляції)

Температура, °С

Матеріал провідника

Мідь

Алюміній

Сталь

початкова

кінцева

Значення коефіцієнта К

Полівінілхлорид (70 °С)

30

160(140)

143(133)

95(88)

52(49)

Полівінілхлорид (90 °С)

30

160(140)

143(133)

95(88)

52(49)

Зшитий поліетилен, етилен-пропіленова гума (90 °С)

30

250

176

116

64

Гума (60 °С)

30

200

159

105

58

Гума (85 °С)

30

220

166

110

60

Силіконова гума

30

350

201

133

73

Примітка. Значення кінцевої температури і коефіцієнта К, зазначеного в дужках, використовують для провідників, переріз яких перевищує 300 мм2.

Таблиця 1.7.8 – Значення коефіцієнта К для неізольованих PE-провідників, які перебувають у контакті з покриттям кабелю (ізольованого проводу) і не прокладені в джгуті з іншими кабелями (ізольованими проводами)

Ізоляційне покриття кабелю або проводу

Температура, °С

Матеріал провідника

Мідь

Алюміній

Сталь

початкова

кінцева

Значення коефіцієнта К

Полівінілхлорид

30

200

159

105

58

Поліетилен

30

150

138

91

50

Бутилова гума

30

220

166

110

60

Таблиця 1.7.9 – Значення коефіцієнта К для PE-провідників, які входять до складу кабелів (ізольованих проводів) живлення або прокладені в джгуті з іншими кабелями (ізольованими проводами)

Ізоляції провідника (у дужках зазначено тривало допустиму температуру ізоляції)

Температура, °С

Матеріал провідника

Мідь

Алюміній

Сталь

початкова

кінцева

Значення коефіцієнта К

Полівінілхлорид (70 °С)

70

160(140)

115(103)

76(68)

42(37)

Полівінілхлорид (90 °С)

90

160(140)

100(86)

66(57)

36(31)

Зшитий поліетилен, етилен-пропіленова гума (90 °С)

90

250

143

94

52

Гума (60 °С)

60

200

141

93

51

Гума (85 °С)

85

220

134

89

48

Силіконова гума

180

350

132

87

47

Примітка. Значення кінцевої температури і коефіцієнта К, зазначеного в дужках, використовують для провідників, переріз яких перевищує 300 мм2.

Таблиця 1.7.10 – Значення коефіцієнта К у разі використання як PE-провідника металевої оболонки, броні кабелю (ізольованого проводу) живлення

Ізоляції кабелю або проводу (у дужках зазначено тривало допустиму температуру ізоляції)

Температура, °С

Матеріал провідника

Мідь

Алюміній

Сталь

початкова

кінцева

Значення коефіцієнта К

Полівінілхлорид (70 °С)

60

200

141

93

51

Полівінілхлорид (90 °С)

80

200

128

85

46

Зшитий поліетилен, етилен-пропіленова гума (90 °С)

80

200

128

85

46

Гума (60 °С)

55

200

144

95

52

Гума (85 °С)

75

220

140

93

51

Мінеральна з полівінілхлоридним покриттям

70

200

135

Мінеральна без покриття

105

250

135