7.7.17 Якщо трансмісійні вали проходять через стіну, що
відділяє моторне відділення від екстракційного, в стіні потрібно
встановити ущільнювальні сальники.
7.7.18 Резервуари, апарати та трубопроводи для зберігання і
подачі бензину, гасу, лігроїну та інших розчинників повинні бути
надійно заземлені відповідно до вимог ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ.
Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие
требования", введеного в дію як державний стандарт України наказом
Державного комітету України по стандартизації, метрології та
сертифікації від 24.12.96 N 569, та ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ.
Электробезопасность. Защитное заземление, зануление",
затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету
СРСР зі стандартів від 15.05.81 N 2404.
7.7.19 Ручний інструмент, який застосовується в екстракційних
відділеннях і складах розчинника (лопати, скребачки тощо), має
бути виготовлений з матеріалу, що не дає іскор під час ударів об
тверді предмети.
7.7.20 В екстракційних відділеннях не дозволяється проводити
газове або електричне зварювання та користуватися джерелами
відкритого вогню.
7.7.21 У випадку застосування дихлоретану або трихлоретану
для екстракції жиру необхідно додатково виконувати такі вимоги
безпеки:
усі виробничі процеси, при яких можливе виділення пари
розчинників, повинні проводитися в ізольованому приміщенні;
усі операції, пов'язані з завантаженням, переливанням,
вивантаженням розчинника, повинні бути механізованими або
виконуватися за допомогою пристроїв, які виключають можливість
безпосереднього контакту шкіри працівників з розчинником;
застосування дихлоретану і трихлоретану в екстракційних
відділеннях допускається тільки в разі забезпечення умов, що
унеможливлюють розливання розчинника і виділення його пари в
робочих зонах приміщення;
усі працівники, що працюють з розчинником, повинні бути
попередньо проінструктовані щодо небезпечних моментів роботи і
запобіжних заходів, яких слід дотримуватися у разі роботи з
розчинником, особливо під час чищення та ремонту апаратури;
дихлоретан і трихлоретан повинні зберігатися в тарі з
етикеткою "Отрути" у спеціальному приміщенні під замком, при цьому
необхідно вести суворий облік їх витрати і видавати визначеним
працівникам під підписку.
7.7.22 Приміщення екстракційного відділення й оборотного
розчинника повинні бути обладнані парогасінням.
7.7.23 Труба з виходом в атмосферу від колонки дефлегматора
повинна виступати над гребенем покрівлі не менше як на 2 м і на
2 м віддалена від електропроводів.
7.7.24 Заливання екстрактора розчинником, а також зливання
місцели в баки повинні проводитися через відповідні трубопроводи,
що мають крани і вентилі, за умови обов'язкового забезпечення
місцевою вентиляцією. Виконувати ці операції вручну не
дозволяється.
7.7.25 Заливання барабанів гасом під час обробки луски риби,
а також зливання суспензії гуаніну в баки проводиться відповідно
до вимог попереднього підпункту цього пункту.
7.7.26 Під час проведення ремонту, пов'язаного з необхідністю
опускатися всередину ємності, у якій може знаходитися пара
розчинника, необхідно дотримуватись вимог, викладених у пункті
20.1 цих Правил.
7.7.27 У разі використання для консервування рибних відходів
піросульфіту натрію необхідно дотримуватися таких вимог:
зберігання і подрібнення піросульфіту натрію має відбуватись
у спеціальному приміщенні, розташованому поблизу місця
перемішування фаршу. Приміщення повинно бути сухим, ізольованим і
мати витяжну вентиляцію;
під час перенесення, дозування та перемішування піросульфіту
натрію з фаршем працівники в обов'язковому порядку повинні
користуватися респіраторами та захисними окулярами;
у разі відсутності фаршмішалки перемішування відходів із
сухим піросульфітом натрію (калію) повинно проводитись у
дерев'яних бочках або чанах за допомогою дерев'яного весла;
додавання піросульфіту натрію до подрібнених відходів повинно
проводитися спеціальними дозаторами або вимірниками.
7.8 Вимоги безпеки під час виробництва продукції з морських
водоростей
7.8.1 Виробництво маніту (окрім складу водоростей та
сировинного відділення), процеси сушки, подрібнення агароїду є
вибухопожежонебезпечними і повинні відповідати вимогам
ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования",
затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету
СРСР з управління якістю продукції та стандартів від 14.06.91
N 875 (із змінами та доповненнями) та ГОСТ 12.1.010-76* "ССБТ.
Взрывобезопасность. Общие требования", затвердженого постановою
Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 28.06.76
N 1581 (із змінами та доповненнями).
7.8.2 Приміщення, в яких проводиться розпакування
повітряно-сухих водоростей, та приміщення для дрібнення плівки
агару і пакування крупки повинні бути обладнані крім
припливно-витяжної вентиляції місцевими відсмоктувачами пилу
безпосередньо з місць його найбільшого виділення з тим, щоб вміст
пилу в повітрі робочої зони не перевищував межі, що передбачена
7.8.3 Дифузори, резервуари для відмивання і відбілювання
драглів, сушарки повинні бути обладнані ефективними місцевими
відсмоктувачами.
7.8.4 Усі апарати, що працюють під тиском (автоклави,
дифузори, монжуси, сушарки, фільтропреси, реактори, чаші для
випаровування манітних розчинів) повинні відповідати вимогам
пункту 8.3 цих Правил.
7.8.5 Кришки завантажувальних люків реакторів, резервуарів
тощо повинні мати пристрої для полегшення їх відкриття і закриття.
7.8.6 Входити до башти розпилювальної сушарки для видалення
залишків порошку агару, плівки агару зі стінок башти та інших
деталей, огляду та ремонту механізмів і конструкцій дозволяється
за умови непрацюючої установки та температури повітря в башті не
вище +30 град.С.
7.8.7 Входити до башти дозволяється у спеціальному
комбінезоні та взутті на дерев'яній підошві. Для огляду башти і
виконання ремонтних робіт усередині її дозволяється
використовувати переносні електричні лампи напругою не більше
12 В.
7.8.8 Розвантажувальне вікно в підлозі сушильної башти
повинно мати решітку, що захищає обслуговувальний персонал під час
очищення сушарки.
7.8.9 Двері сушильної башти повинні бути зблоковані з
прибиральним механізмом.
7.8.10 Для привода дисків сушильних башт повинні
використовуватися вибухобезпечні електродвигуни захищеного типу.
7.8.11 Порядок і правила обслуговування парової турбіни і
сушарки визначаються інструкцією, вивішеною на видному місці.
7.8.12 Покажчики рівня розчину у випарнику, виготовлені зі
скла, повинні мати металеві оправи.
7.8.13 Перебувати в зоні обертання робочого колеса та
маховиків дробарки не дозволяється.
7.8.14 Вивантажувати водорості з незакритим паровим вентилем
на вході в ящик для пропарювання водоростей не дозволяється.
7.8.15 Під час завантаження порошкоподібної кальцинованої
соди в реактор необхідно користуватися захисними окулярами і
респіраторами чи протигазами або подача соди в реактор та її
дозування повинні бути механізованими.
7.8.16 Залишати біля реакторів громіздкі ящики, що
використовуються для постачання водоростей на екстракцію, не
дозволяється.
7.8.17 Вимірники рівня концентрованої сірчаної кислоти,
відстійники і баки для розчину альгінату натрію та агару повинні
бути обладнані приладами, які обмежують рівень заповнення,
сигнальними пристроями закінчення заповнення та переливними
трубами.
7.8.18 У разі потрапляння розчину агару та альгінату натрію
на майданчик для обслуговування, сходи чи підлогу його слід
негайно прибрати.
7.8.19 Під час виконання ремонтних та очисних робіт усередині
дифузорів, реакторів, відстійників, резервуарів для відмивання і
відбілювання агарового розчину та обтічника (відціджувального
бака) драглів слід дотримуватися вимог, викладених у пункті 20.2
цих Правил.
7.8.20 У разі роботи з сірчаною кислотою необхідно
дотримуватися вимог, указаних в пункті 12.3 цих Правил.
7.8.21 Кришка люка реактора для екстракції маніту повинна
бути обладнана пристроєм, що полегшує її зняття і встановлення на
місце. Залишати кришку люка на тросі в підвішеному стані не
дозволяється.
7.8.22 Для взяття проб спирту та спиртового екстракту маніту
збірники, реактори і дозатори повинні бути обладнані спеціальними
краниками. Взяття проб через люки реакторів не дозволяється.
7.8.23 Запас спирту-ректифікату в манітному цеху не повинен
перевищувати потреби однієї зміни.
7.9 Вимоги безпеки під час виробництва
мороженої риби та льоду
7.9.1 Двері холодильних камер повинні мати надійне
пристосування для відкривання їх зсередини.
7.9.2 Зачинення дверей холодильних камер повинно виконуватися
тільки після перевірки відсутності в них людей.
7.9.3 Холодильні камери зберігання з температурою повітря
0 град.С і нижче, а також стелажні морозильні камери холодильників
повинні бути обладнані світловою та звуковою сигналізацією "Людина
в камері".
7.9.4 Пристрої для подачі з камери світлозвукового сигналу
повинні бути розташовані біля дверей камери на висоті не більше
50 см від підлоги, захищені від пошкодження та позначені
покажчиками, що світяться, з написом про неприпустимість
загромадження їх вантажем.
7.9.5 Сигнал "Людина в камері" повинен надходити до вестибюля
(коридору) холодильника і в машинне відділення з постійним
чергуванням персоналу.
7.9.6 Морожені і охолоджені вантажі в камерах холодильника
необхідно складати у штабелі з урахуванням допустимих навантажень
на перекриття. На зовнішній стороні дверей кожної камери повинен
бути напис, що вказує на максимально допустиме навантаження на
1 кв.м підлоги цієї камери.
7.9.7 Для того, щоб уникнути розвалу штабеля риби, необхідно
велику морожену рибу без упаковки складати з перев'язкою рядів між
собою.
7.9.8 Не дозволяється вибивати з листів морожені блоки риби,
що не розмерзлися, і працювати з деформованими листами або
візками.
7.9.9 Зовнішні входи холодильників повинні бути обладнані
повітряними завісами або іншими приладами, що захищають тамбури і
коридори від надходження до них теплого повітря, утворення туману.
7.9.10 Не дозволяється стукати по батареях холодильника з
метою прискорення зняття снігової шуби.
7.9.11 Устаткування морозильних камер, що перебуває в
контакті з рибою, а також стандартні піддони для пакетування і
зберігання тарних вантажів повинні регулярно митися та підлягають
санітарній обробці.
7.9.12 Трубчасті стелажі повинні мати напис про допустиме
навантаження, щоб у разі повного завантаження їх рибою не
відбулася деформація.
7.9.13 Нижні ряди труб стелажів морозильних камер повинні
мати огородження від можливих ударів вантажними візками.
7.9.14 Завантаження стелажів продуктами, їх перевертання під
час заморожування та вивантаження повинні виконуватись без
поштовхів та ударів.
7.9.15 Ставати ногами на труби охолоджуючих батарей не
дозволяється.
7.9.16 У разі використання для примусової циркуляції повітря
в морозильній камері осьових або відцентрових вентиляторів,
усмоктувальні і нагнітальні патрубки цих вентиляторів повинні бути
захищені сіткою з вічками розміром не більше 50x50 мм.
7.9.17 Під час роботи людей у морозильній камері вентилятори
примусової циркуляції повітря повинні бути вимкнені, а на їх
вимикачі необхідно повісити напис "Не включати - працюють люди".
7.9.18 Вхід людей до тунелю морозильної камери дозволяється
тільки за умови вимкнених вентиляторів. Під час відкривання дверей
тунелю вентилятори повинні виключатися автоматично.
7.9.19 Перед зачиненням дверей тунелю необхідно переконатися
у відсутності в ньому людей.
7.9.20 Двері люків та лазів тунельних морозильних камер
повинні вільно відкриватися.
7.9.21 У разі включення на робочий рух штанг або ліфтів
тунельних морозильних апаратів безперервної дії необхідно
переконатися у відсутності людей усередині апарата.
7.9.22 Не дозволяється класти, кидати на плити
багатоплиткового морозильного апарата сторонні предмети, бити ними
по плитах.
7.9.23 Гнучкі з'єднання (шланги) повинні перевірятися
механіком відповідно до інструкції з експлуатації кожного типу
апарата. У разі несправності гнучких з'єднань робота апарата
повинна бути зупинена до усунення неполадок.
7.9.24 Не дозволяється включати механізм зсуву плит до
закінчення завантаження апарата та зачинення ізольованих дверей.
7.9.25 Перед пуском конвеєрного морозильного апарата
необхідно перевірити:
справність конвеєра та інших рухомих частин, відсутність на
них сторонніх предметів;
правильність руху потоку повітря, що створюється
вентилятором, відсутність сторонніх шумів під час його роботи
(стук, скрип тощо); у разі виявлення неполадок уживати заходів
щодо їх усунення;
працездатність захисної автоматики, справність огородження
всіх відкритих частин обладнання.