Закон України
Про поводження з вибуховими матеріалами
промислового призначення
Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі поводження з вибуховими матеріалами, і спрямований на охорону життя та здоров'я людини, забезпечення національної безпеки, громадського порядку та охорони довкілля.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
вибухові матеріали — вибухові речовини, засоби їх ініціювання, вироби та пристрої, які містять вибухові речовини;
вибухові речовини — хімічні речовини, здатні під впливом зовнішніх дій до швидкого хімічного перетворення, що відбувається з виділенням великої кількості тепла і газоподібних продуктів;
вибухові роботи — комплекс організаційних і технічних заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням вибухів;
виробництво вибухових матеріалів -- діяльність, пов'язана з виготовленням вибухових матеріалів, яка включає всі стадії технологічного процесу;
засоби ініціювання — вироби та пристрої, що є джерелом початкового імпульсу для здійснення вибуху;
конверсійні вибухові матеріали — вибухові матеріали військового призначення, які після відповідної переробки або без неї можуть бути використані в цивільних галузях промисловості;
пластичні вибухові матеріали — суміші однієї або кількох вибухових речовин з в'яжучим матеріалом, які в умовах нормальної кімнатної температури є м'якими або еластичними, а вибухові речовини, що входять до їх складу, при температурі 25 °С мають тиск пари менше ніж
10-4 Па;
поводження з вибуховими матеріалами — діяльність, пов'язана з розробленням, виробництвом, випробуванням, придбанням, перевезенням, зберіганням, обліком, реалізацією, знищенням вибухових матеріалів, розробленням і виготовленням обладнання, засобів механізації, пристроїв та апаратури для вибухових робіт, ввезенням, вивезенням і транзитом через територію України вибухових матеріалів, обладнання і технологій для їх виготовлення, проведенням вибухових робіт.
Стаття 2. Сфера дії Закону
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з поводженням з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з поводженням з вибуховими матеріалами, призначеними для військового та спеціального використання.
Стаття 3. Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері поводження з вибуховими матеріалами
Державне регулювання у сфері поводження з вибуховими матеріалами здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань промислової політики, Міністерство внутрішніх справ України, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері поводження з вибуховими матеріалами: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду, інші спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених законом.
Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері поводження з вибуховими матеріалами
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:
забезпечення реалізації державної політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
затвердження державної цільової програми розвитку вибухової справи;
координація роботи спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у сфері поводження з вибуховими ма'еріалами;
створення дорадчої міжвідомчої ради з вибухової справи з метою визначення основних напрямів державної політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами та їх реалізації;
участь у міжнародному співробітництві у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
визначення умов і порядку обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт;
виконання інших функцій, передбачених законом.
Стаття 5. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду у сфері поводження з вибуховими матеріалами
До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та державного гірничого нагляду у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:
реалізація державної політики щодо промислової безпеки у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
організація та здійснення державного нагляду за додержанням законодавства з питань безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
державний нагляд за безпечним проведенням робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;
участь у розробленні проектів норма~ивно-правових актів з питань поводження з вибуховими матеріалами;
затвердження переліку вибухових матеріалів, допущених до постійного виробництва та застосування;
видача свідоцтв на придбання і зберігання вибухових матеріалів;
контроль за організацією навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірка їх знань;
організація експертизи проектної документації на відповідність нормативно-правовим актам :І питань забезпечення безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами;
надання дозволів на право проведення вибухових робіт та виготовлення засобів їх механізації.
Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань промислової політики
До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань промислової політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:
розроблення державної політики у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
розроблення державних цільових програм у сфері поводження з вибуховими матеріалами;
розроблення нормативно-правових актів з питань поводження з вибуховими матеріалами;
експертиза технічної документації на розроблення і виготовлення вибухових матеріалів;
організація підготовки спеціалістів у сфері поводження з вибуховими матеріалами та їх періодичної перепідготовки.
Стаття 7. Повноваження Міністерства внутрішніх справ України у сфері поводження з вибуховими матеріалами
До повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері поводження з вибуховими матеріалами належить:
участь у розробленні державних цільових програм з підвищення рівня безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами;
погодження проектів нормативно-правових актів з питань забезпечення безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами;
видача дозволів на придбання, зберігання та перевезення вибухових матеріалів;
проведення реєстрації технічної документації, зразків ввезених на територію України та розроблених новітніх вибухових матеріалів;
контроль за додержанням установленого законодавством порядку поводження з вибуховими матеріалами з метою запобігання їх незаконному обігу і використанню;
виконання інших функцій, установлених законодавством, що регулює діяльність у сфері поводження з вибуховими матеріалами.
Стаття 8. Обмеження, що встановлюються у сфері поводження з вибуховими матеріалами
Виробництво, зберігання, перевезення, реалізація вибухових матеріалів та проведення вибухових робіт провадяться суб'єктами господарювання, які мають відповідний дозвіл або ліцензію.
На території України забороняється застосування вибухових матеріалів, виготовлених на експорт відповідно до особливих технічних умов угоди (контракту), у разі якщо такі умови суперечать законодавству України.
