Варто підкреслити, що

— застосовування політики може викликати ініціацію інших дій (N)-ФПР; наприклад, застосовування політики забезпечування безпеки може призвести до встановлення асоціації безпеки;

— для виконання своїх функцій (N)-ФПР може знадобитися доступ до інформації, забезпечуваної системними суб'єктами ЯП або суб'єктами керування системами.

Однак дані аспекти не є частиною моделі рівня ЯП для ВВС.

А.5.5.2 (N)-ЯП-функція-керування

Роль (N)-ФРЯП полягає в тому, щоб ураховувати вимоги до ЯП під час обирання об'єктів, що будуть брати участь в обміні інформацією. Наприклад, якщо підсистема здатна працювати з кожним із декількох (N)-об'єктів-протоколів, (N)-ФРЯП моделює впливання розумінь ЯП на вибір.

На деяких рівнях (N)-ФРЯП може представляти точку взаємодії, у якій знання ЯП може впливати на обирання адреси або на маршрутизацію і в якій розуміння адресації або маршрутизації можуть уплинути на обходження з ЯП.

З уведенням (N)-ФРЯП у потік вимог до ЯП не випливає, що треба обирати об'єкти у всіх потоках усіх рівнів. У багатьох випадках, особливо після встановлення окремого обміну даними, ця функція може бути порожньою щодо відсутності дій.

Примітка. На поточний момент (N)-ФРЯЛ визначено винятково для участі в обиранні об'єктів (охоплюючи впливання на адресацію і маршрутизацію). Інші можливі функції є предметом подальших досліджень.

А.5.5.3 (N)-об'єкт-протокол

(N-об'єкт-протокол відповідає за виконання (N)-протоколу для забезпечення (N)-послуг (N)-користувача-послуг. Зокрема, він відповідальний за узгодження ЯП із рівноправним(и) (N)-об'єк-том(-ами)-протоколом, (N)-користувачем-послуг і (N-1)-постачальником-послуг. На основі використовуваної ним інформації про ЯП (N)-об'єкт-протокол може автономно ініціювати вхідний чи вихідний потік, як це описано у А.5.8 чи А.5.7 відповідно.

А.5.6 Типи ЯП-взаємодії між підсистемами

Вивчення, прийняття, відмова або модифікація вимог з ЯП у наступному описі потоків може включати різну кількість сторін. Становлять інтерес три загальних випадки:

— залучення об'єктів у (N)-підсистем на всіх рівнях;

— залучення двох (N)-користувачів-послуг та об'єктів у (N)-постачальника-послуг;

— залучення одного (N)-користувача-послуг і (N)-постачальника-послуг (як у деяких протоколах ЛОМ).

А.5.7 Вихідні потоки вимог ЯП А.5.7.1 Роль (N)-функцїі-політики-регулювання

(N)-ФПР одержує (N)-ЯП-вимоги, спрямовані (N)-користувачем-послуг, і застосовує спеціальну політику, визначену для (N)-підсистеми.

У результаті застосовування політик до вимог до ЯП (N)-ФПР може почати одну з таких дій:

— відкинути вимоги з ЯП та інформувати (N)-користувача-послуг про це рішення;

— прийняти вимоги з ЯП і передати їхній (N)-ФРЯП;

— модифікувати вимоги з ЯП і передати їхній (N)-ФРЯП.

Якщо (N)-ФПР інформована (N)-ФРЯП про те, що ЯП-вимоги відкинуто, вона може або повернути модифіковані вимоги (N)-ФРЯП, або інформувати (N)-користувача-послуг про цю подію.

У результаті виявлення змін у досягнутій ЯП може відбутися відмова від вимог з ЯП або їхня модифікація поза конкретним зв'язаним із цим обміном між (N)-користувачем послуг і (N)-ФПР. (N)-ФРЯП не може відрізнити цю ситуацію від нормальних подій.

А.5.7.2 Роль (N)-функції-регулювання-ЯП

(N)-ФРЯП одержує ЯП-вимоги від (N)-ФПР і виконує такі дії:

— вивчає вимоги з ЯП і вирішує, чи можуть вимоги з ЯП бути виконані деяким існуючим (N)-об'єктом-протоколом. Якщо такий (N)-об'єкт-протоколу існує, (N)-ФРЯП обирає його, інакше (N)-ФРЯП відкидає вимоги з ЯП і інформує (N)-ФПР про це рішення;

— після обирання придатного (N)-об'єкта-протоколу (N)-ФРЯП може прийняти рішення про модифікацію вимог з ЯП або представити їхньому (N)-об'єкту-протоколу в зручнішому для нього вигляді;

— направляє (можливо, модифіковані) ЯП-вимоги обраному (N)-об'єкту-протоколу;

— будучи проінформованою (N)-об'єктом-протоколом про те, що вимоги з ЯП відкинуті, (N)-ФРЯП може повернути модисріковані ЯП-вимоги (N)-об'єкту або обрати альтернативний (N)-об'єкт-прото-кол; інакше вона інформує (N-ФПР про подію.

А.5.7.3 Роль (N)-об'єкта-протоколу

(N)-об'єкт-протокол повинен переконатися, що всі висунуті ЯП-вимоги можуть бути виконані. Під час цього процесу йому може знадобитися:

— обрати характеристики протоколу, необхідні для забезпечення запитаної ЯП;

— обрати ЯП-параметри та обмінюватися ними або погоджувати їх з (N)-об'єктом-протоколом того самого рівня;

— передавати ЯП-вимоги суміжному рівню (тобто (N)-постачальнику-послуг чи (N)-користувачу-послуг відповідно).

Кожна з цих операцій може закінчитися невдачею, у випадку чого запитані вимоги з ЯП не можуть бути забезпечені. У цьому випадку повідомлення про невдачу передається назад до джерела вимог через (N)-ФРЯП.

Далі, у процесі виконання ЯП-керівної асоціації, (N)-об'єкт-протокол може виявити, що досягнута ЯП нижче прийнятної для асоціації. У цьому випадку (N)-об'єкт-протокол може проінформувати (N)-ФРЯП про цю ситуацію, і взаємодія може бути продовжена. У цьому разі вихідний потік ЯП-вимог може виникнути без спеціального відповідного обміну між (N)-користувачем-послуг і (N)-ФПР.

А.5.8 Вхідний потік вимог до ЯП А.5.8.1 Роль (N-функції-регулювання-політикою

(N)-ФПР одержує (N-1)-ЯП-вимоги, доставлені (М-Ч)-постачальником-послуг, і застосовує певну політику, визначену в (N)-підсистемі.

Як результат застосування політики до ЯП-вимог, (N)-ФПР може виконувати одну з таких дій:

— відкинути (N-1)-ЯП-вимоги й інформувати (N-І)-постачальника-послуг;

— прийняти (N-І)-ЯП-вимоги й передати їхній (N)-ФРЯП;

— модифікувати (N-1)-ЯП-вимоги й передати їхній (N)-ФРЯП.

Якщо (N)-ФРЯП проінформувала (N)-ФПР про те, що ЯП-вимоги відкинуто, (N)-ФПР може прийняти рішення повернути модифіковані вимоги (N)-ФРЯП; інакше вона інформує (N-1 )-постачальника-послуг про цю подію.

Внаслідок виявлених змін у досягнутій ЯП (N)-ФПР може автономно модифікувати (N)-ЯП-вимоги і передати їх (N)-ФРЯП.

А.5.8.2 Роль (N)-функцїі-регулювання-ЯП

(N)-ФРЯП одержує вимоги з ЯП від (N)-ФПР і виконує такі дії:

— вивчає вимоги з ЯП і вирішує, чи можна їх виконати наявним (N)-об'єктом-протоколу. Якщо такий (N)-об'єкт-протоколу існує, (N)-ФРЯП його обирає, інакше (N)-ФРЯП відкидає вимоги з ЯП і інформує (N)-ФПР про своє рішення;

— після обирання придатного (N)-об'єкта-протоколу, (N)-ФРЯП може прийняти рішення про модифікацію вимог з ЯП або про представлення їхньому (N)-об'єкту-протоколу в придатнішому для нього вигляді;

— направляє (можливо, модифіковані) ЯП-вимоги обраному (N)-об'єкту-протоколу;

— під час одержання інформації від (N)-об'єкта-протоколу про те, що вимоги з ЯП відкинуто, (N)-ФРЯП може повернути модифіковані вимоги з ЯП (N)-об'єкту або обрати інший (N)-об'єкт-протоколу. Інакше вона інформує (N)-ФПР про цю подію.

А.5.8.3 Роль (N)-об'єкта-протоколу

(N)-об'єкт-протокол може одержувати ЯП-вимоги або від (N-1)-постачальника-послуг (через (N)-ФРЯП), або від рівноправного (N)-об'єкта-протоколу. Ці джерела можуть висувати вимоги окремо один від одного або одночасно. У кожному з таких випадків (N)-об'єкт-протоколу може обрати переговори з джерелом вимог без звертання до (N)-користувача-послуг1).

У будь-якому випадку після перевірки того, чи можуть вимоги бути виконані в принципі, (N)-об'єкту-протоколу може знадобитися:

— модифікувати вимоги до ЯП так, щоб вони могли бути використані;

— почати переговори з джерелом вимог (можливо, за участю (N)-користувача-послуг).

Коли даний процес завершений, (N)-об'єкт-протоколу доставляє вимоги з ЯП (N)-користувачу-послуг. Ці вимоги є похідними від отриманих (N)-об'єктом-протоколом у результаті можливих модифікацій.

1)У деяких протоколах ЛОМ може виникнути узгодження вимог для ЯП-інформації з рівноправним (N)-об'єктом-протоколу. Оскільки за цього (N)-користувач-послуг не може брати участь в узгодженні, це рішення не рекомендують для загального використовування.

Якщо який-небудь етап обробляння не може бути виконаний (тому що недоступний придатний механізм протоколу, що відповідає вимогам, переговори були безуспішні, або (N)-користувач-послуг відкинув передані йому вимоги), (N)-об'єкт-протоколу інформує про помилку безпосереднє джерело вимог (тобто або (N)-ФРЯП, або рівноправний (N)-об'єкт-протоколу). У процесі виконання ЯП-керівної асоціації, (N)-об'єкт-протокол може виявити, що отримана ЯП нижче, ніж прийнятна для асоціації. У цьому разі (N)-об'єкт-протокол може відправити вимоги до ЯП (N)-користувачу-послуг. При цьому вхідний потік ЯП-вимог може виникнути без відповідного обміну між (N)-постачальником-послуг і (N)-ФПР.

А.6 Системна модель ЯП у ВВС

У попередніх розділах операції ЯП у ВВС описано як співробітництво низки ЯП-об'єктів рівня. Це співробітництво в реальних системах зазвичай підтримується збереженою інформацією і функціями обробляння, що не є специфічними для індивідуальних рівнів ВВС, а діють для координації в цілому. Оскільки подібна інформація і функції самі не залучені до зовнішнього обміну даними і ніяким іншим способом не помітні зовнішнім системам, відповідно до практики ВВС вони не моделюються як об'єкти у відкритих системах і визначаються під час їхнього реалізувапння.

Такі відкриті системи можуть містити елементи, що не є специфічними для рівня, але помітні зовні і відіграють роль у керуванні ЯП. Вони охоплюють об'єкти керування, функцію керування якістю системи і функцію керування системною політикою.

А.6.1 Об'єкти керування

Об'єкти керування зазвичай наявні у відкритих системах для підтримання керування системами ВВС (а можливо, і керуванням рівнями ВВС). Ті об'єкти, що підтримують керування системами ВВС, належать до одного з двох класів:

— ті, що забезпечують інфраструктуру керування підтриманням обміну даними керування (ПЗІК), перепризначення подій, ведення протоколу тощо;

— ті, що використовують інфраструктуру керування для виконання окремих завдань керування, виступаючи як об'єкти-розпорядники або керовані ресурси (які моделюються керованими об'єктами).

Застосовування ЯП до обміну даними керування є частковим випадком операції рівня ВВС і описано в попередніх підрозділах. Однак керування системами може бути також використане для забезпечення шляхів обміну даними з ЯП, що асинхронні стосовно тих комунікацій, ЯП яких підлягає керуванню; крім того, це керування в загальному випадку може включати треті сторони.

Для досягнення цієї мети треба визначити роль відповідних елементів у термінах системного керування, тобто як елементів-розпорядників і керованих ресурсів у рамках певного середовища керування, що містить керівні та керовані системи. У цьому разі можливості керованих ресурсів треба задавати у формі визначень керованого об'єкта, як визначено в ССІТТ Rес. Х.720 | ІSО/ІЕС 10165-1 [3] і ССІТТ Rес. Х.722 | ІSО/ІЕС 10165-4 [5]. Це стосується будь-яких елементів, описаних у цьому підрозділі, включаючи нижче описані функцію керування якістю системи і функцію керування системною політикою.

Крім звичайного використовування функцій системного керування ВВС для підтримання загальних операцій і повідомлення керування, можуть бути особливо важливі для керування ЯП такі елементи:

— метричні об'єкти й атрибути: для забезпечування статистики (середнього, відхилу тощо) даних ЯП і забезпечення їхньої приступності в попередженнях з ЯП або відповідях на запити з ЯП;

— функція нагромаджування: для збирання різноманітної інформації, зв'язаної з визначеним часовим інтервалом (вікном), і забезпечення їхньої доступності в попередженнях з ЯП або відповідях на запити з ЯП;

— функція керування часом: для синхронізації часу між системами і підтриманням обчислювання тимчасових інтервалів.

А.6.2 Функція керування якістю системи

Функція керування якістю системи забезпечує:

— можливість настроювання на функціювання різних чинних об'єктів протоколу на системному рівні (на відміну від безпосередньої взаємодії (N)-користувача-послуг або (N)-постачальника-послуг, як описано в 8.4.2.4);

— забезпечення координації кожної з вимог модифікувати поводження вилучених систем через керування ВВС.

А.6.3 Функція керування системною політикою

Роль функції керування системною політикою аналогічна ролі (N)-ФПР на рівні. Долучення функції керування системною політикою як об'єкта означає, що будь-які правила, реалізовані на кожному конкретному рівні, імовірно, будуть залежати від правил, установлених для всієї відкритої системи і можуть зажадати взаємодії з адміністратором зовнішніх правил для їхнього підтримання або зміни.

Наприклад, у випадку, коли правила стосуються пересилання даних, критичної за часом, функції керування системною політикою може знадобитися доступ до інформації не лише щодо даної конкретної відкритої системи, але й інших відкритих систем, долучених до критичного за часом процесу пересилання даних. У випадку правил безпеки, можливо, буде потрібне підтримання обміну даними з адміністратором безпеки.

ДОДАТОК В (довідковий)

ВИЗНАЧАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ПОХІДНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

У цьому додатку визначено статистичні похідні для характеристик, наведених у 6.1.2, а саме:

— максимум, мінімум і область значень;

— середнє значення;

— дисперсія і стандартний відхил;

— n-відсоток;

— статистичні моменти.

Базові характеристики, від яких будуть утворені статистичні похідні, розглядають як випадкові змінні з визначеним розподілами ймовірностей. Статистичні похідні є функціями цих випадкових змінних, як визначено нижче.

Похідні, визначені для дійсної випадкової змінної X, що має розподіл імовірностей F, де

Якщо X має максимальне і мінімальне значення, область значень X визначають як:

Середнє значення або математичне очікування X у найзагальнішому випадку визначають як інтеграл Лебега:

У тому випадку, коли X має неперервний розподіл із функцією щільності f(x), це можна подати у вигляді:

У тому випадку, коли X має дискретний розподіл з ймовірностями, це