3.1.4 Віднесення брухту та відходів кольорових металів і сплавів до класів проводять візуально за зовнішніми ознаками, до груп і сортів — за маркуванням деталей і виробів за ГОСТ 2171 або аналізом, проведеним спектральним або хімічним методом.

3.1.5 Збирання брухту та відходів кольорових металів і сплавів має проводитися відповідно до порядку, наведеного в додатку 1.

3.1.6 Брухт та відходи кольорових металів і сплавів у вигляді хромованих, нікельованих, кадмійованих чи покритих іншим гальванічним покриттям деталей та кусків, а також деталей та кусків, покритих або легованих сріблом, приймають за тими самими групами, але сортом нижче, ніж аналогічні вироби і куски без металопокриття.

3.1.7 Допускається за згодою із споживачем приймати змішаний брухт та відходи, за винятком брухту та відходів титану і титанових сплавів.

При змішуванні брухту та відходів одного найменування, але різних класів, груп та сортів брухт і відходи відносять до нижчого класу, групи чи сорту.

3.1.8 Сипка стружка всіх кольорових металів і сплавів повинна мати довжину витка не більше 100 мм. Допускається за згодою із споживачем брикетування стружки.

3.1.9 За згодою із споживачем допускається здача брухту і відходів (окремих кусків, пакетів, бухт), які відрізняються за розмірами від указаних у таблицях 1—77.

3.1.10 Вимоги безпеки

3.1.10.1 Всі види відходів, що містять ртуть, повинні бути без сполук, які мають бризантні та радіоактивні властивості. Відходи, що містять ртуть і отруйні речовини (фтористі, хлористі, миш'яковисті та ін.), повинні піддаватися нейтралізації підприєм-ством-постачальником. Шлами, що містять ртуть, сірчанокислотних виробництв не допускаються.

3.1.10.2 Не допускаються збирання, заготівля та перероблення радіоактивних брухту та відходів кольорових металів і сплавів.

3.1.10.3 Ступінь впливу на організм людини шкідливих речовин, що виділяються і утворюються у процесі заготівлі і перероблення брухту та відходів кольорових металів і сплавів, клас небезпеки та їх гранично допустима концентрація (ГДК) у повітрі робочої зони і питній воді встановлені ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.007, ГОСТ 2874 і вказані у таблиці 79.

Таблиця 79

Найменування металу

Характер дії на організм людини

Шляхи проникнення

Клас небезпе-ки

ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, мг/м3

ГДК шкідливих речовин у питній воді, мг/дм3

Алюміній

Пил викликає подразнення слизової оболонки очей, носа, рота, ураження легенів (алюміноз легенів)

Органи дихання

III

2

0,5

Вольфрам

Пил, оксид викликають порушення діяльності шлунково-кишкового тракту, подразнення верхніх та глибоких дихальних шляхів. Уколи дроту важко загоюються

Те саме

III

6

Кадмій

Пил, оксид викликають ураження центральної нервової системи, внутрішніх органів, порушення фосфорно-кальцієвого обміну, ураження шлунково-кишкового тракту

»

І

0,05

Магній

Пил, оксид викликають процеси гнійного запалення шкіряного покриву

Шкіряний покрив

II

1,0

Кобальт

Пил викликає порушення вуглеводного обміну, зміну будови і функції щитовидної залози, ураження серцево-судинної системи, травного тракту. Порошкоподібні відходи викликають виникнення гострого дерматиту

Органи дихання

Шкіряний покрив

II

0,5

Мідь

Пил, оксид викликають подразнення верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, функціональний розлад нервової системи

Органи дихання, шлунково-кишковий тракт

II

1,0

1,0

Молібден

Пил, оксид викликають функціональні порушення нервової системи, порушення обмінних процесів

Те саме

НІ

3,0

0,25

Нікель

Пил завдає токсичної дії, викликаючи порушення центральної нервової системи, зниження кров'яного тиску, викликає алергійні захворювання шкіри. Пари електролітів, солі завдають канцерогенної дії (бронхіальний рак, рак носа, легенів, шлунка). Солі завдають токсичної дії: ураження шкіри («нікелева екзема», «нікелева короста»)

Органи дихання, шкіряний покрив

І

0,05

Олово

Пил, оксид викликають захворювання легенів, хронічний бронхіт, дихальну недостатність

Органи дихання

Селен

Сполуки отруйні, викликають ураження печінки, нирок та центральної нервової системи; солі викликають опіки та дерматити

Шлунково-кишковий тракт, шкіряний покрив

III

2

0,01

Свинець

Оксид свинцю викликає порушення обмінних процесів, ураження нервової системи, недокрів'я, виразкові хвороби, порушення енергетичного балансу клітини

Органи дихання, травний тракт

І

0,01

0,03

Титан

Пил викликає подразнення органів дихання

Органи дихання

IV

10

Цинк

Пил, оксид викликають захворювання верхніх дихальних шляхів, зміни у шлунково-кишковому тракті

Органи дихання, шлунково-кишковий тракт

III

0,5

5,0

Ртуть

Пари викликають порушення кальцієвого обміну, зміни крові, зниження захисних функцій організму, ураження центральної нервової системи, травного тракту

Органи дихання, шлунково-кишковий тракт, слизові оболонки, шкіряний покрив

І

0,01

3.1.10.4 Пожежовибухонебезпечні властивості речовин указані в таблиці 80. Таблиця 80

Найменування металу

Вид пожежо-вибухонебезпечних речовин

Температура спалаху, °С

Нижня межа вибуховості, г/м3

Засоби гасіння

Алюміній

Пил

550

35

Пісок, попіл

Вольфрам

»

Кадмій

»

Кобальт

»

Магній

Пил, порошок, стружка, тонкі листи

520

20

Пісок, графіт

Мідь

Пил, порошок

Молібден

»

Нікель

»

Олово

Пил

630

190

Пісок

Титан

Пил, стружка дрібна

330

45

Графіт, тальк

Цинк

Пил

600

480

Вода, вапно

Ртуть

Водневі сполуки

3.1.10.5 Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводять згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005 та ГОСТ 12.1.007.

Аналіз проб повітря проводять за нормативною документацією, затвердженою Міністерством охорони здоров'я, на методи визначення шкідливих речовин у повітрі або за методичними вказівками на методи визначення і методиками, розробленими згідно з ГОСТ 12.1.016, ГОСТ 8.010.

3.1.10.6 Виробничі приміщення і місця зберігання вибухонебезпечних і пожежоне-безпечних речовин повинні відповідати вимогам пожежної безпеки за ГОСТ 12.1.004, вибухобезпеки за ГОСТ 12.1.010 і повинні бути обладнані знаками пожежонебезпеки за ГОСТ 12.4.026, засобами тушіння пожежі за ГОСТ 12.4.009 і пожежною сигналізацією.

3.1.10.7 Виробничі приміщення в місцях утворення шкідливих речовин, вибухонебезпечного пилу і пожежонебезпечних речовин повинні бути обладнані вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021, відокремлені від джерел загоряння, вибуху і відкритого вогню із забезпеченням: санітарно-гігієнічних вимог до повітря робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005, герметизації апаратури і комунікацій.

3.1.10.8 Повітропроводи для видалення пилу титану і магнію повинні мати гладкі внутрішні поверхні без карманів і заглиблень.

3.1.10.9 Для зняття статичної електрики пилоприймальники і повітропроводи вентиляційних установок повинні мати заземлення, виконане і позначене згідно з ГОСТ 12.2.007.0—ГОСТ 12.2.007.14 і ГОСТ 21130.

3.1.10.10 Аналіз питної води на вміст алюмінію, міді, молібдену повинен проводитися за ГОСТ 18165, ГОСТ 4388, ГОСТ 18308 відповідно, на вміст свинцю та цинку -за ГОСТ 18293.

3.1.10.11 Всі роботи з відходами, що містять ртуть, проводять згідно з «Санітарними правилами при роботі із ртуттю, її сполуками і приладами із ртутним заповненням

№ 4607—88».

ЗЛ.10.12 При зберіганні і транспортуванні брухту та відходів кольорових металів і сплавів повинні бути вжиті заходи щодо попередження просипання, утворення і розливу токсичних і вибухонебезпечних речовин.

3.1.10.13 Утилізація, знешкодження і знищення шкідливих речовин повинні проводитися згідно з правилами, затвердженими у встановленому порядку.

3.1.10.14 Під час роботи з брухтом та відходами кольорових металів і сплавів, які мають токсичний вплив на організм людини, необхідно застосовувати респіратор типу «Лепесток» за ГОСТ 12.4.028.

3.1.10.15 Під час роботи з відходами, що містять ртуть і утворюють пил, необхідно користуватися фільтрувальним протигазовим респіратором марки РПГ-67 або марки Г за ГОСТ 12.4.004 та респіратором «Лепесток» Г за діючою нормативною документацією. При цьому респіратори повинні періодично піддаватися демеркуризації і промивці.

3.1.10.16 Для запобігання попадання пилу, твердих частинок на слизову оболонку очей необхідно користуватися захисними окулярами типу ПО-2, ПО-3 згідно з ГОСТ 12.4.013.

3.1.10.17 Під час роботи з відходами вольфраму, кобальту, магнію, нікелю, які викликають алергію, необхідно користуватися рукавицями за ГОСТ 12.4.010, дерматологічними захисними засобами (профілактичні мазі, пасти тощо) за ГОСТ 12.4.068. Допускається застосовувати інші профілактичні пасти і мазі за рекомендацією органів державного санітарного нагляду.

Під час роботи з відходами кадмію необхідно користуватися гумовими рукавицями за нормативною документацією та фартухами за ГОСТ 12.4.029.

3.1.10.18 Засоби індивідуального захисту працюючих з брухтом та відходами кольорових металів і сплавів повинні відповідати Типовим галузевим нормам безкоштовної видачі робітникам і службовцям металургійної промисловості та металургійних виробництв.

3.1.10.19 Приміщення у місцях вивантаження і завантаження брухту та відходів, які шкідливо впливають на організм людини, повинні бути обладнані місцевими відсмокту-вачами згідно з ГОСТ 12.4.021.

3.1.10.20 Забороняється проводити зварювальні та вогневі роботи поблизу місць зберігання стружки магнію та магнієвих сплавів, стружки титану і титанових сплавів.

3.1.10.21 Виробничі приміщення повинні відповідати вимогам «Санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245—71».

3.1.10.22 Метеорологічні умови виробничих приміщень повинні відповідати санітарним нормам проектування промислових підприємств за ГОСТ 12.1.005.

3.1.10.23 Вимоги безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування брухту та відходів кольорових металів і сплавів повинні відповідати ГОСТ 12.3.009.

3.1.11 Вимоги щодо забезпечення вибухобезпеки

3.1.11.1 Підприємства і організації, які заготовляють, переробляють і переплавляють брухт та відходи кольорових металів і сплавів, а також ті, що відвантажують або перевантажують у портах та інших пунктах, повинні перевіряти весь брухт та відходи кольорових металів і сплавів на вибухобезпеку і видаляти з них всі предмети, які містять вибухонебезпечні, горючі і легкозаймисті речовини.

Вибіркова перевірка брухту і відходів кольорових металів і сплавів на вибухобезпеку не допускається.

3.1.11.2 Контроль за вибухобезпекою брухту та відходів кольорових металів і сплавів здійснюється під час:

— відвантаження;

— розкривання вагонів, контейнерів, огляду брухту та відходів, які доставляються будь-яким видом транспорту;

— сортування на лініях, столах, площадках;

— пакетування;

— завантаження обладнання, яке переробляє брухт;

— вогневого і механічного розбирання;

— завантаження в мульди і печі.

3.1.11.3 Під час передачі шихти (з брухту і відходів кольорових металів і сплавів) на металургійне перероблення робиться позначка контролера про вибухобезпеку в документах на дану партію.

3.1.11.4 Видалення вибухонебезпечних предметів повинні виконувати робітники, які пройшли спеціальне навчання і які перед початком робіт повинні бути проінструктовані у встановленому порядку про застережні заходи під час проведення цих робіт.