Міністерство енергетики та електрифікації України
Психофізіологічне забезпечення праці
оперативних працівників на підприємствах міненерго України
Положення
Психофизиологическое обеспечение
труда оперативных работников на предриятиях минэнерго Украины
Положение
Київ 1995
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО Інститутом медицини праці АМН України та СП "Інсайт" за участю підприємства "ЛьвівОРГРЕС"
2 ВИКОНАВЦІ О.В.Карпенко, д-р.мед.наук.. Н.С.Долгоносов
3 УЗГОДЖЕНО Національним диспетчерським центром електроенергетики України, А.Г.Баталов
УНВО "Енергопрогрес", Є. І. Удод
Управлінням охорони праці Міненерго України, В.Кравченко
4 ЗАТВЕРДЖЕНО Міністерством енергетики та електрифікації України, 1995-08-14, О.О.Насєдкін
5 ТЕРМІН ПЕРЕВІРКИ 1998 р
6 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ УНВО "Енергопрогрес"
Зміст
1 Галузь використання
2 Нормативні посилання
3 Основні терміни і визначення
4 Загальні положення
5 Лабораторія психофізіологічного забезпечення праці на підприємстві
6 Головна лабораторія психофізіологічного забезпечення праці
7 Галузеве регулювання психофізіологічного забезпечення праці оперативних працівників
8 Додаток А. Кадровий склад ЛПФЗ підприємства
Чинний від 1395-10-01
1 Галузь використання.
1.1 Положення встановлює порядок організації психофізіологічною забезпечення повсякденної праці оперативних працівників і відтворення кадрів цієї категорії спеціалістів на підприємствах Міненерго України, а також дає вказівки щодо організації відповідної галузевої системи.
1.2 Положення призначене для керівників енергопідприємств, оперативних працівників, спеціалістів підрозділів психофізіологічного забезпечення і управління кадрами в Міненерго України, на електростанціях та підприємствах електричних і теплових мереж.
2 Нормативні посилання
2.1 У Положенні використано посилання на такі чинні Закони України і нормативні документи:
Закон України "Про охорону праці"
Закон України "Про державне підприємство"
Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці. Київ, Держнаглядохоронпраці, 1994.
Положення про медогляд працівників певних категорій. Київ, Держнаглядохоронпраці, 1994.
Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників підприємств, установ і організацій Міненерго України. Київ, Міненерго, 1995
ОСТ 53.005.001-88. Электростанции атомные. Подготовка кадров. Организация производства. Допуск оперативного персонала по психологическим личностным качествам в системе професионального отбора.
Организация повседневного мониторинга надежности и работоспо-собности оперативного персонале энергопредприятий с применением компьютерных систем индивидуального психофизиологического мониторинга. Методические рекомендации. Киев, Минздрав Украины, 1994.
Психофизиологическое обеспечение профессиональной подготовки и повьішения квалификации операторов энергопредприятий. Методические рекомендации, Минздрав УССР, 1987.
Временные Методические рекомендации по организации и проведенню професіонального отбора персонала атомных станций, Москва, 1988.
Руководство по подготовке кадров в целях приобретения и поддер-жания квалификации ий компетенции эксплуатационного персонала атомньїх злектростанций. Вена, МАГАТЭ, 1990.
3 Основні терміни і визначення
3.1 ОПЕРАТИВНІ ПРАЦІВНИКИ - чергові працівники підприємств, які безпосередньо або через підлеглих керують енергетичним обладнанням у складі зміни.
3.2 ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ - здатність людини до конкретної професійної діяльності, що визначається його професійною підготовкою, рівнем фізичних і психофізіологічних можливостей, поточним функціональним станом, станом здоров'я.
3.3 ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ оперативних працівників - поточна готовність і здатність реалізувати набуту професійну кваліфікацію в кон-кретніх поточних умовах виробничої ситуації і в конкретному поточному психофізіологічному стані.
Поточна професійна готовність залежить від:
• рівня набутої кваліфікації;
• особистих властивостей людини, що змінюються досить повільно в динаміці її професійної біографії;
• поточного психофізіологічного стану, що може дуже швидко змінюватися під час дня і зміни під впливом багатьох факторів.
Таким чином, для вирішення довгострокових питань відтворення кадрів треба враховувати консервативні складові професійної готовности (рівень кваліфікації та особисті властивості людини), а з точки зору повсякденного моніторингу професійної готовності - швидкі компоненти (поточний психофізіологічний стан людини, стан поточної працездатності і надійності).
5.11 ЛПФЗ повинна взаємодіяти з іншими підрозділами підприємства за наступними напрямами:
• одержання необхідної для системного моніторингу інформації про працівників від керівників підприємства, виробничих підрозділів, підрозділу АСУТП, відділу кадрів, планово-економічного відділу. ПТПП та медико-санітарної частини;
• передача керівникам основних підрозділів інформації стосовно функціонального стану оперативних працівників і рекомендацій щодо можливостей їх використання, реабілітаційних і соціальних заходів;
• спілкування з підрозділом АСУТП з вирішення задач автоматизації збирання, переробки і аналізу інформації про оперативних працівників, а також про завдання профілактично-ремонтного обслуговування програмно-технічних і інструментальних засобів ЛПФЗ;
• залучення до вирішення завдань управління психофізіологічним станом оперативних працівників різноманітних ресурсів підприємства і підрозділів.
5.12 ЛПФЗ взаємодіє з зовнішніми організаціями:
• з відповідальним Управлінням Міненерго з одержання нормативних документів і галузевих керівних вказівок з основних напрямків своєї діяльності;
• з ГЛПФЗ - з одержання методичних настанов;
• з спеціальними і вищими учбовими закладами з координації підготовки своїх працівників за темами психофізіологічного забезпечення під час додаткової підготовки і підвищення кваліфікації.
6. Головна лабораторія психофізіологічного забезпечення праці.
6.1 ГЛПФЗ організується' на базі Національного учбово-тренувального центру (НУТЦ) Міненерго України на правах структурної одиниці і підпорядковується безпосередньо керівництву підприємства.
6-.2 Основною задачею ГЛПФЗ є науково-методичне керівництво та координація ЛПФЗ Галузі, що здійснюється у напрямах підвищення їх ефективності і розвитку при взаємодії з позагалузевим науково-методичним центром психофізіологічних досліджень.
6.3 ГЛПФЗ повинна виконувати такі основні функції:
• системний аналіз інформації про стан працівників окремих професійних угрупувань, підприємств, у цілому по галузі; оцінку і прогнозування його динаміки; надання систематичної аналітичної інформації керівництву галузі;
• розробка рекомендацій з планування і проведення кадрової політики;
• навчання і підвищення кваліфікації спеціалістів ЛПФЗ;
• розробка методичних вказівок і методик з організації роботи ЛПФЗ, технології психофізіологічних обстежень і реабілітації, поширення психофізіологічного забезпечення праці на нові професійні угрупування;
• проведення іспитів і адаптація методичного забезпечення для конкретних ЛПФЗ;
• розробка і адаптація інструктивних матеріалів з окремих функцій ЛПФЗ;
• участь у формуванні завдань, контроль розробки методичних і технічних засобів для оснащення ЛПФЗ і їх приймання;
• участь у проведенні науково-дослідних робіт з проблем психофізіологічного забезпечення праці;
• вивчення і узагальнення міжнародного досвіду;
• аналіз і узагальнення даних підприємств про стан працівників разом з даними медичної, соціально-психологічної, експлуатаційної і інспекційної служб;
• аналіз ефективності реабілітаційних, рекреаційних, профілактичних і лікувальних заходів, що використовуються в ЛПФЗ;
• участь у розробці проблеми психофізіологічного профвідбору, й методичного і організаційного забезпечення, здійснення психофізіологічного профвідбору осіб операторських професій;
• вивчення, розробка, адаптація методичного забезпечення профорієнтації для вищих учбових закладів, де здійснюється підготовка енергетиків;
• аналіз характеристик контингентів осіб, які навчаються у вищих учбових закладах з метою оцінки їх придатності до операторської праці;
• розробка оптимізаційних заходів по всіх напрямах діяльності системи психофізіологічного забезпечення в галузі;
• участь у проведенні лекцій І практичних занять зі студентами з проблем психофізіології операторської! праці в учбових закладах, які здійснюють підготовку енергетиків.
6.4 Організаційна структура управління і чисельність працівників ГЛПФЗ встановлюється місцевим Положенням, затвердженим керівником Управління Міненерго, яке відповідає за психофізіологічне забезпечення праці в галузі. Керівництво ГЛПФЗ здійснюється начальником лабораторії на основі єдиновладдя в межах прав і відповідальности згідно з місцевим положенням. Обов'язки працівників ГЛПФЗ закріплюються посадовими .нструкціями.
6.5 Кадровий склад ГЛПФЗ повинен формуватись згідно штатного розкладу, затвердженому керівником Управління Міненерго, яке відповідає за психофізіологічне забезпечення праці в галузі.
Чисельність лабораторії має складати 12-15 чоловік;
Начальник лабораторії повинен мати науковий ступінь за профілем робіт, що виконуються;
Серед працівників ГЛПФЗ повинні бути дипломовані спеціалісти з кожного напряма діяльності - з управління кадрами, соціальні психологи, психофізіологи, лікарі, спеціалісти з системного аналізу, досвідчені віроб-ничники, педагоги,
6.6 Технічне, методичне та інформаційне забезпечення ГЛПФЗ має формуватись згідно рекомендацій позагалузевого науково-методичного центру з урахуванням галузевих особливостей та місцевих умов.
7 Галузеве регулювання психофізіологічного забезпечення праці оперативних працівників.
7.1 Регулювання системного психофізіологічного забезпечення праці в Міненерго здійснюється Управлінням, відповідальним за цю тематику.
7.2 Регулювання системного психофізіологічного забезпечення праці в Міненерго базується на функціях:
• організаційне забезпечення ефективної роботи ГЛПФЗ, ЛПФЗ підприємств;
• формування приоритетів розвитку галузі на базі даних психофізіологічного забезпечення праці та іншої галузевої інформації;
• аналіз, узагальнення і подання керівництву галузі даних про стан оперативних працівників;
• участь у формуванні кадрової політики;
• участь у підготовці необхідних інструктивних та методичних документів, їх затвердження на рівні керівництва галузі;
• обмін інформацією усередині галузевої системи психофізіологічного забезпечення праці між різними ланками структури (для рішення завдань руху кадрів по вертікалі і горизонталі з урахуванням професійної міграції відповідно до потреб галузі);
• формування заявок для вищих і спеціальних учбових закладів з підготовеи кадрів психофізіологічного забезпечення для галузі;
« формування програм науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з проблем психофізіологічного забезпечення праці і відновлення кадрів у галузі, організація їх фінансування і приймання;
• ефективне використаний інформації системи психофізіологічного забезпечення під час плануванні і реализації кадрової політики в галузі.
7.3 У складі Управління Міненерго, яке здійснює галузеве регулювання психофізіологічного забезпечення праці, повинні бути дипломовані спеціалісти, які пройшли відповідні спеціалізовані курси.
Додаток А
Кадровий склад ЛПФЗ підприємства
•. Начальник лабораторії (спеціаліст з психологічною, медичною або фізіологічною вищою освітою);
• Група (2-3 спеціаліста) психофізіологічного забезпечення поточної готовності оперативних працівників (психолог, психотерапевт, фізіолог, спеціаліст з функциональної реабілітації);
• Група (2-3 спеціалісти) системно-аналітичної роботи по забезпеченню своєчастного і якісного відтворення кадрів (психолог, соціальний психолог, психофізіолог, спеціаліст із керування персоналом);
• Група (2-3- працівники) технічного забезпечення.
Особи з непрофільною освітою вводяться до складу ЛПФЗ, як вийняток, при відсутності спеціалістів необхідного профилю, крім керівника. При цьому обв'язковою є спеціалізація за відповідним фахом. У цих випадках перевага надається досвідченим виробничникам, педагогам, Інженерам з охорони праці.
Ключові слова:
енергетика, оператор, праця, психофізіологія, психологія праці фізіологія пращ, моніторинг, працездатність, надійність, професійна готовність, функціональний стан, здоров'я, професійний відбір психофізіологічне забезпечення, нормативний документ
