ДБН В.1.2-9-2008. БН В.1.2-9-2008. СНББ. Основные требования к зданиям и сооружениям. Безопасность эксплуатации (40735)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система забезпечення надійності

та безпеки будівельних об'єктів

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

БЕЗПЕКА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ДБН В.1.2-9-2008

Київ

Мінрегіонбуд України

2008

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Чинні з 2008-10-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Ці норми установлюють головні положення основної вимоги до виробів, будівель і споруд щодо забезпечення безпеки експлуатації, визначеної у "Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд" (далі - Технічний регламент), затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764.

1.2 Положення цих норм використовуються при створенні технічних завдань на розробку регламентних технічних умов і будівельних норм.

1.3 Ці норми є основою для оцінювання будівельних виробів у випадках:

- коли виробник не застосовує існуючих нормативних документів або застосував їх лише частково;

- коли відсутні керівні документи, які можуть бути застосовані для розроблення технічного свідоцтва.

1.4 Згідно з Технічним регламентом ці норми розроблені з урахуванням положень тлумачних документів основних вимог до будівель і споруд Директиви Ради 89/106/ЄЕС від 21 грудня 1988 р. щодо зближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів стосовно будівельних виробів.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цих нормах застосовані терміни та визначення згідно з ДСТУ-Н Б А.1.1-81:2008 "Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні вимоги до будівель і споруд. Настанова із застосування термінів основних вимог до будівель і споруд згідно з тлумачними документами Директиви Ради 89/106/ЄЕС".

3 РІВНІ ТА КЛАСИ ВИМОГ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ

3.1 Для забезпечення вільного обігу і вільного використання будівельних виробів по всій території України з урахуванням відмінностей у географічних чи кліматичних умовах та способах життя, що можуть переважати на місцевому рівні, повинні застосовуватись рівні або класи основної вимоги та експлуатаційних властивостей будівельних виробів.

3.2 Робота будівельного виробу, обумовлена впливом прикладеної дії або викликана передбаченими умовами експлуатації, виражається рівнем технічних характеристик.

3.3 Рівні технічних характеристик пов'язані з виробом взагалі або з його конкретними характеристиками чи їх комбінаціями і використовуються з метою визначення будівельного виробу для конкретно передбачуваного застосування та для встановлення мінімального рівня технічних характеристик, нижче яких виріб за жодних обставин не може вважатись придатним для використання, або слугувати основою для встановлення класів технічних характеристик.

3.3 Класи технічних характеристик, виражені діапазоном рівнів характеристик виробу відповідно до основних вимог, дають кількісне представлення характеру роботи виробу на вплив прикладеної дії або викликаної передбаченими умовами експлуатації.

3.5 Класи технічних характеристик стосуються будівельного виробу в цілому або його конкретних характеристик чи їх комбінацій.

3.6 Розрізняють два типи класів технічних характеристик будівельних виробів: такі, що є засобами для вираження необхідних рівнів будівельних об'єктів (регулятивні класи характеристик будівельного виробу) і такі, що не є нерегулятивними (технічні класи характеристик будівельного виробу).

У випадках, коли класифікація експлуатаційних властивостей будівельного виробу визначається як засіб формування рівнів вимог до будівельних об'єктів, центральний орган виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання в галузях будівництва та промисловості будівельних матеріалів, може доручити суб'єктам стандартизації запровадити відповідні вимоги до будівельних об'єктів.

3.7 Не ідентифіковані класи (рівні) робочих характеристик будівельних виробів можуть визначатися під час розроблення нормативних документів як засіб для уточнення експлуатаційних властивостей виробів і передбаченого їх використання.

3.8 У разі відсутності жодних юридичних вимог у певній сфері при визначенні рівнів або класів вимог до будівельних виробів необхідно запроваджувати клас під назвою "жодної експлуатаційної властивості не визначено".

4 ОСНОВНА ВИМОГА "БЕЗПЕКА ЕКСПЛУАТАЦІЇ"

4.1 Вимога щодо експлуатаційної безпеки визначає аспекти будівельних об'єктів, які пов'язані з ризиком тілесних пошкоджень, що виникають у людей на будівельному об'єкті чи поряд з ним, з будь-якої причини.

4.2 Неприпустимість ризиків тілесних пошкоджень означає, що:

- будівельні об'єкти (включаючи їх обладнання та спорядження) викликають ризики нещасних випадків, які фактично та економічно неможливо усунути;

- дані будівельні норми не мають на меті вичерпно перелічити всі ризики, які можуть виникнути у користувача будівельного об'єкта;

- прийнятність ризику оцінено серйозністю нещасного випадку, ймовірність його виникнення та можливість вжиття технічно і економічно доцільних профілактичних заходів.

4.3 Оцінка ризиків ґрунтується на нормальній чи очікуваній експлуатації будівельних об'єктів, що передбачає користування будівельними об'єктами людьми похилого віку, інвалідами та дітьми, які несвідомо чи з наміром можуть бути ризикуючими користувачами.

4.4 Основна вимога "безпека експлуатації" стосується трьох груп ризиків:

- ковзання, падіння, удари;

- опіки, електроудари, вибух;

- нещасні випадки як наслідок руху транспортного засобу.

4.5 Перша група ризиків стосується перешкод через:

- ковзання і удари, обумовлені, наприклад, падінням, спотиканням чи ковзанням користувачів будівельних об'єктів;

- прямі удари чи контакти, спричинені падінням елементів будівельних об'єктів на користувачів;

- тілесні пошкодження як наслідки контакту чи маніпуляції з елементами рухомих частин будівельних об'єктів (затиснення, трощення, різання тощо).

4.6 Друга група ризиків пов'язана з наявністю спеціального устаткування чи обладнання будівельних об'єктів, контактів з ними або використанням і стосується:

- електроударів, опіків і вибухів від електричного обладнання та устаткування;

- опіків і вибухів від термічного обладнання та устаткування;

- опіків та ошпарень від водного обладнання.

4.7 До третьої групи ризиків відносяться поранення людей у транспортних засобах або пішоходів на узбіччі доріг (пристрої пасивної безпеки, дорожнє обладнання).

4.8 Третя група ризиків не стосується чинників, пов'язаних з безпекою транспортного засобу, правилами дорожнього руху тощо.

5 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПЕРЕВІРКИ ДОТРИМАННЯ ОСНОВНОЇ ВИМОГИ "БЕЗПЕКА ЕКСПЛУАТАЦІЇ"

5.1 Загальні положення

5.1.1 Принципи щодо підтвердження основної вимоги "безпека експлуатації" мають бути підпорядковані положенням цієї основної вимоги.

5.1.2 Основної вимоги щодо безпеки експлуатації дотримуються протягом економічно обгрунтованого терміну експлуатації будівельного об'єкта.

5.1.3 Відповідність основній вимозі забезпечується взаємопов'язаними заходами, які стосуються:

- планування, проектування та будівництва будівельних об'єктів і їх технічного обслуговування у відповідності з порядком, передбаченим нормативними документами категорії А (організаційно-методичні норми, правила і стандарти);

- використання будівельних виробів із властивостями і характеристиками, що відповідають вимогам нормативних документів категорії В (технічні умови).

5.1.4 Питання щодо необхідності вжиття заходів із нагляду за плануванням, проектуванням і будівництвом об'єктів, а також стосовно кваліфікації виконавців вирішуються центральними органами виконавчої влади, на які покладені функції технічного регулювання.

5.1.5 У випадках, коли такий нагляд має пряме відношення до характеристик виробів, повинні бути сформульовані відповідні положення доручень на розроблення нормативних документів категорії В стосовно зазначених виробів.

5.2 Діяння

У цих нормах під терміном "діяння" слід розуміти:

- падіння користувачів будівельного об'єкта після ковзання, спотикання чи зачеплення та через зміни у рівні;

- поранення чи смерть користувачів через контакти з будівельним об'єктом або його частинами;

- опіки користувачів через контакти з частинами будівельного об'єкта чи обладнання;

- електричні удари та електрошоки користувачів будівельного об'єкта через удари блискавки або напругу систем електроживлення;

- вибухи ліній постачання палива, теплогенераторів, устаткування під тиском;

- нещасні випадки через рух транспортного засобу.

5.3 Перевірка дотримання вимоги щодо безпеки експлуатації

5.3.1 3агальні положення

5.3.1.1 Визначення суттєвих характеристик виробів, пов'язаних з основною вимогою щодо експлуатаційної безпеки, аналіз різних ризиків супроводжується описом вимог до будівельних об'єктів.

5.3.1.2 Загальні засади, викладені у нормах, стосуються як будівельних об'єктів, так і будівельних виробів, з. також підготовки доручень на розроблення нормативних документів.

5.3.1.3 Для кожного з ризиків складені таблиці аналізу, які включають причини ризику, робочі характеристики будівельних об'єктів, необхідні групи будівельних виробів та їх характеристики. Ці таблиці наведені у додатках А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, И.

5.3.2 Падіння

5.3.2.1 Ризик падіння охоплює пошкодження типу розтягів (деформацій) без удару. Падіння може також привести до поранень як наслідок контакту з елементами споруди (5.3.3).

5.3.2.2 Ризик падіння підрозділяється на:

- падіння після ковзання;

- падіння після спотикання чи зачеплення;

- падіння через зміни у рівні.

5.3.2.3 Ризик падіння після ковзання пов'язаний із координацією руху пішоходів, типом взуття, станом підлоги чи тротуару (дороги) через слизькість.

5.3.2.4 Ризик падіння після спотикання чи зачеплення стосується поранення чи смерті, які можуть статись через погану видимість чи перепади рівнів поверхні підлоги, включаючи незначні зміни рівня, слизькість та інші неочікувані перешкоди.

5.3.2.5 Ризик падіння через зміни у рівні пов'язаний із можливістю серйозних пошкоджень через відсутність відповідних огорож та наявність невідповідних сходів, трапів або пандусів.

5.3.2.6 Одним із факторів запобігання ризикам падіння є належне проектування будівельних об'єктів та виконання будівельних робіт.

5.3.2.6.1 Для запобігання падінню після ковзання будівельні вироби, що застосовуються для відповідних елементів будівельних об'єктів (підлоги, тротуари, дороги), повинні мати обмеження щодо слизькості, яка залежить від характеристики поверхонь виробів, а також наявності на них води чи жиру.

5.3.2.6.2 Для запобігання падінню після спотикання необхідно забезпечити гладкі поверхні підлоги в місцях пересування користувачів об'єктів без раптових малих змін у рівні, змін у слизькості та низьких перепонах.

5.3.2.6.3 Для запобігання падінню через спотикання або зачеплення в умовах слабкої видимості вимагається мінімальне стандартне освітлення, щоб люди могли рухатись безпечно в приміщеннях будівельного об'єкта, в тому числі бігти у разі небезпеки. Крім того, мають бути запасні виходи з адекватним освітленням, здатним до функціонування навіть у разі відмови електроживлення.

5.3.2.6.4 Запобігання падінню внаслідок змін у рівні досягається виконанням відповідних вимог щодо геометрії засобів вертикального перемішення в будівельних об'єктах.

5.3.2.6.5 Вимоги щодо похилу, розміру кроку, ширини сходів, огорож та площадок визначаються типом будівельних об'єктів, а похил пандусів - виходячи з безпеки та зручності для інвалідів.

5.3.2.6.6 Для запобігання падінню при раптових суттєвих змінах в рівні підлоги чи тротуару наявні отвори в них мають бути закриті сітками чи гратами. Висота поручнів, балюстрад, парапетів та інших подібних захисних пристосувань визначається відповідно до глибини можливого падіння.

Має бути встановлений також мінімальний рівень опору горизонтальному поштовху.

5.3.2.7 Важливим фактором запобігання ризикам падіння є відповідні суттєві характеристики будівельних виробів.

5.3.2.7.1 При формуванні поверхонь підлоги чи тротуару облицюванням з готових будівельних виробів слід враховувати поверхневий візерунок.

5.3.2.7.2 Слизькість поверхонь будівельних виробів може бути визначена випробуваннями згідно зі стандартизованими методами або обчисленнями з урахуванням різних параметрів: