Страница 2: ДБН В.1.2-11-2008. БН В.1.2-11-2008. СНББ. Основные требования к зданиям и сооружениям экономия энергии (40733)

5.2.4.3 Для перевірки задоволення основної вимоги щодо енергозбереження може використовуватись кожен із наведених у табл. 1 варіантів за умови, що вони не створюють перешкод до застосування будівельних виробів, які відповідають нормативним документам категорії В.

6 РЕГЛАМЕНТНІ ТЕХНІЧНІ УМОВИ ТА ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ

6.1 Загальні положення

1. Регламентні технічні умови - це нормативні документи, які відповідають вимогам чинного законодавства та технічних регламентів і мають конкретизувати основні вимоги та визначати процедури оцінки відповідності і, за необхідності, механізм ринкового нагляду для конкретної продукції.
2. Загалом розрізняють такі категорії документів:

• нормативні документи категорії А - нормативні документи, що стосуються проектування і спорудження будівельних об'єктів і їх елементів, або окремих аспектів зазначеного проектування та спорудження;
• нормативні документи категорії В - технічні умови і нормативи для сертифікації, які стосуються вимог щодо експлуатаційних характеристик і (або) інших властивостей, включаючи довговічність тих характеристик, що можуть вплинути на дотримання необхідних вимог, методик випробування і критеріїв оцінки відповідності виробів.

6.1.3Відмінність між категоріями А і В нормативних документів відображує різні обов'язки державних органів із стандартизації і сертифікації і не має на меті встановлення різної пріоритетності відповідних документів шодо будівельних об'єктів.

1. Для забезпечення якості регламентних технічних умов з позицій виконання основної вимоги на основі положень цих будівельних норм повинні опрацьовуватись спеціальні умови, які мають бути внесені до тексту доручення на підготовку відповідних нормативних документів.
2. Положення нормативних документів категорій А і В мають бути узгоджені між собою.
3. У нормативних документах категорії В має бути визначене передбачене використання будівельних виробів.

6.2 Положення про будівельні об'єкти та їх частини

6.2.1Будівельні об'єкти повинні бути запроектовані і побудовані так, щоб:

• у приміщеннях будівельного об'єкта підтримувалися необхідні параметри мікроклімату;
• забезпечувалися необхідні умови для розміщення і безпечного функціонування систем опалювання, вентиляції і кондиціонування.

6.2.2Енергоспоживання будівельних об'єктів обумовлено:

• конструктивними рішеннями теплоізоляційної оболонки будівельних об'єктів, об'ємно-планувальних рішень будівельних об'єктів або їх частин;
• потребами жителів або людей, які працюють у тому чи іншому приміщеннях будівельних об'єктів (далі - потреби мешканців).

6.2.3У приміщеннях споруди повинні підтримуватися параметри мікроклімату, не нижче допустимих санітарними нормами, як у зимових, так і в літніх умовах.

6.2.4Визначення енергетичних вимог і їх співвідношення з характеристиками виробів

1. Визначення вимог за варіантом № 1 таблиці 1 пов'язані з характеристиками виробів. При цьому повинні братися до уваги експлуатаційні характеристики виробів згідно з вимогами нормативних документів категорії А з урахуванням рівнів чи класів відповідних вимог та нормативних документів. Характеристики виробів згідно з вимогами нормативних документів категорії В приймаються за умови відсутності прямих вимог до вибору експлуатаційних характеристик у нормативних документах категорії А.
2. Варіанти № 2 та № 3 таблиці 1 вимог щодо енергозбереження грунтуються на процедурах, які пов'язані з характеристиками виробів та розрахунковими даними. Ці процедури є специфічними для конкретних будівельних об'єктів і передбачають:

• обчислення показників теплової ізоляції огороджувальних конструкцій з урахуванням дво- і тривимірних теплових потоків через конструкції;
• обчислення питомих теплових витрат будівельного об'єкта з урахуванням теплопередачі через грунт та приміщення, що не опалюються;
• обчислення накопичення вологи в товщі огороджувальних конструкцій;
• вимірювання фактичних показників теплоізоляції огороджувальних конструкцій (приведеного опору теплопередачі, теплостійкості огороджувальних конструкцій; опору повітропроникності елементів теплоізоляційної оболонки), що проводяться у відповідності з методиками, встановленими нормативними документами категорії В;
• вимірювання сумарної повітропроникності будівельного об'єкта та повітропроникності елементів ізоляційної оболонки (стін, дверей, вікон тощо) з оцінкою щільності їх прилягання та якості виконання робіт з їх установлення (монтажу), що проводяться у відповідності з методиками, встановленими нормативними документами категорії В;
• обчислення проектної кратності подавання повітря системою примусової вентиляції, засноване на характеристиках тиску потоку компонентів вентиляції (вентиляторів, труб, впускного і випускного отворів);

-обчислення коефіцієнта корисної дії систем нагрівання і охолодження, заснованих на ефективності при граничних навантаженні і передаточному відношенні генератора, а також кількості і коефіцієнті відновлення різних теплових витрат системи в номінальному режимі.

6.2.4.3Варіант № 4 таблиці 1 вимог щодо енергозбереження грунтується, як і варіант № 3, на даних щодо передбачуваного використання будівельного об'єкта та умов навколишнього середовища. Процедури визначення вимог щодо енергозбереження за варіантом № 4 передбачають:

• встановлення кліматичних даних, що визначають параметри енергоспоживаючих систем;
• оцінювання енергетичних навантажень щодо вентиляції, пов'язаних як з інфільтрацією, так і з примусовою вентиляцією;
• обчислення навантажень щодо нагрівання та охолодження в номінальному режимі для визначення потужності систем охолодження і/чи нагрівання;
• обчислення внутрішньої температури з відсутнім або обмеженим нагріванням чи охолодженням при даних за зимових чи літніх умов;
• оцінювання дії зимових внутрішніх умов, систем керування та керуючих стратегій;
• оцінювання сезонного збільшення потоку сонячного світла через засклені площі з урахуванням географічного місця розташування будівельного об'єкта, його орієнтації та характеристик виробів;

- оцінювання величини збільшення внутрішньої енергії (метаболізм і інше використання енергії);

• оцінювання корисності приросту сонячної і внутрішньої енергії;
• складання енергетичного паспорта будівельного об'єкта згідно з вимогами нормативних документів категорії А та методик розрахунку енергетичних параметрів будівельного об'єкта згідно з вимогами нормативних документів категорії Б;
• оцінювання необхідної енергії для роботи насосів, вентиляторів, устаткування охолодження і допоміжного устаткування (у випадку його установлення) з урахуванням коефіцієнта корисної дії рушійної системи;
• вимірювання інфільтрації повітря крізь огороджувальні конструкції і кореляція результатів вимірів із фактичною температурою і напрямом потоків вітру, що проводяться у відповідності з методиками, встановленими нормативними документами категорії Б.

6.2.4.4Варіант № 5 таблиці 1 вимог щодо енергозбереження базується на визначенні очікуваного енергоспоживання систем на підставі знання необхідної їх (систем) енерговіддачі та загальної ефективності (коефіцієнта корисної дії). Процедури визначення вимог щодо енергозбереження за варіантом № 5 передбачають:

• оцінювання усередненого коефіцієнта корисної дії нагрівальних і охолоджувальних установок;
• оцінювання потужності, що підводиться до всіх енергоспоживаючих систем (очікуване сумарне енергоспоживання), заснованій на необхідній енерговіддачі та усередненому коефіцієнті корисної дії цих систем;
• складання свідоцтва про енергетичну ефективність будівельного об'єкта.

6.3 Положення, що стосуються будівельних виробів

6.3.1Експлуатаційні характеристики будівельних виробів, що визначають рівень теплоізоляції відповідних об'єктів, визначаються так:

• розрахунковими значеннями, що є безпечними оцінками характеристик будівельних виробів, які знаходяться у використанні (експлуатації);
• обчисленням та/або вимірюванням розрахункових значень;
• довідковими величинами розрахункових значень, які враховують типові умови експлуатації і наслідки старіння для виробів, які знаходяться у використанні.

6.3.2Типові спрощені методи обчислень розрахункових значень повинні враховувати дискретність вхідних і вихідних величин з урахуванням їх імовірної точності. Виміри і процедури оцінки вимірів повинні містити дані про їх точність і визначати дискретність.

6.3.3Характеристики будівельних виробів, що можуть бути застосовані для теплової ізоляції будівельних об'єктів

6.3.3.1Розрахункові характеристики матеріалів конструктивних систем, які застосовують для теплової ізоляції будівельних об'єктів, визначаються нормативними документами, на підставі яких обчислюють теплотехнічні показники конструктивних систем та теплових витрат будівельних об'єктів. Конструктивні системи створюються із застосуванням наступних матеріалів:

• теплоізоляційних (на основі мінеральних волокон, полімерів, природної та неорганічної сировини, бетонів);
• конструкційно-теплоізоляційних (на основі бетонів, гіпсу, деревини, виробів із деревини, кераміки, цегли);
• конструкційних (на основі бетонів, каменів, цегли);
• опоряджувально-захисних (на основі штукатурок, металів, пластмас, каменів, цегли, скла);
• захисних (на основі гравію, піску, ґрунту, асфальту, бетону, каменів, штукатурки, розчинів, цегли)

1. Для виробів із матеріалів конструктивної системи діапазон загальноприйнятних розрахункових значень характеристик має бути визначений для різних розрахункових умов застосування, щоб проектувальники могли використовувати ці розрахункові значення без додаткових вимірів.
2. Характеристики матеріалів конструктивної системи, які мають розглядатись з позицій його здатності до теплової ізоляції, наведені у табл. 2.

Таблиця 2 - Характеристики матеріалів конструктивної системи теплової ізоляції

1. У випадках, коли споживач вимагає підтвердження розрахункового значення характеристик матеріалу або у разі необхідності їх уточнення, виконуються перевірки цих характеристик відповідно до методів випробування, встановлених у нормативних документах категорії Б.
2. Методи випробувань повинні містити:

• опис фізичної суті методу випробувань;
• порядок відбору зразків для випробувань;
• вимоги до експериментального обладнання;
• порядок підготовки зразків та обладнання для проведення випробувань;
• умови випробувань, які ведуть до визначення необхідних фізичних величин;
• процедуру обробки експериментальних даних, оцінки похибки вимірювань та невизначеності фізичних характеристик;

-процедуру визначення розрахункових значень на основі визначених характеристик та встановлення специфічних умов використання (експлуатації) матеріалів у виробах.

6.3.3.6Характеристики компонентів конструктивної системи (конструктивні компоненти) визначаються на підставі:

• загальноприйнятних розрахункових значень;
• загальних інженерних методів обчислення;
• точних методів обчислення з моделюванням складних процесів тепло- та вологопередачі;
• методів обчислення на підставі результатів вимірювань.

1. Оцінювання характеристик конструктивних компонентів методами обчислення здійснюється у випадках, коли вимагаються більш точні величини ніж загальноприйнятні розрахункові значення.
2. Оцінювання методами обчислення на підставі результатів вимірювань передбачає визначення розрахункових значень характеристик конструктивних компонентів згідно з порядком, визначеним у 6.3.3.5 цих норм.
3. Характеристики матеріалів конструктивної системи наведені у табл. 3.

Таблиця 3 - Характеристики конструктивних компонентів системи теплової ізоляції