Таблиця Ж.2 - Тунелі, надземне прокладання та теплові пункти
|
Умовний прохід трубопроводів, мм
|
Відстань від поверхні теплоізоляційної конструкції трубопроводу на просвіт, мм, не менше |
||||
|
|
до стінки тунелю
|
до перекриття тунелю |
до дна тунелю |
до поверхні теплоізоляційної конструкції суміжного трубопроводу в тунелі, при надземному прокладанні та в теплових пунктах |
|
|
|
|
|
|
По вертикалі |
По горизонталі |
|
25-80 |
150 |
100 |
150 |
100 |
100 |
|
100-250 |
170 |
100 |
200 |
140 |
140 |
|
300-350 |
200 |
120 |
200 |
160 |
160 |
|
400 |
200 |
120 |
200 |
160 |
200 |
|
500-700 |
200 |
120 |
200 |
200 |
200 |
|
800 |
250 |
150 |
250 |
200 |
250 |
|
900 |
250 |
150 |
300 |
200 |
250 |
|
1000-1400 |
350 |
250 |
350 |
300 |
300 |
|
Примітка. При реконструкції теплових мереж із використанням існуючих будівельних конструкцій допускається відхилення від розмірів, указаних в цій таблиці. |
Таблиця Ж.3 - Вузли трубопроводів у тунелях, камерах, павільйонах
|
Найменування відстані |
Відстань, мм, не менше |
|
1 |
2 |
|
Від підлоги або перекриття до поверхні теплоізоляційних конструкцій трубопроводів (для переходу) |
700 |
|
Бокові проходи для обслуговування арматури та сальникових компенсаторів (від стінки до фланця арматури або до компенсатора) при діаметрах труб, мм: |
700 |
|
до 500 |
600 |
|
від 600 до 900 |
700 |
|
від 1000 і більше |
1000 |
|
Від стінки до фланця корпусу сальникового компенсатора (з боку патрубка) при діаметрах труб, мм: |
|
|
до 500 |
600 (уздовж осі труби) |
|
600 і більше |
800 (уздовж осі труби) |
|
1 |
2 |
|
Від підлоги або перекриття до фланця арматури або до осі болтів сальникових ущільнювачів |
400 |
|
Те саме до поверхні теплоізоляційної конструкції відгалужень труб |
300 |
|
Від висунутого шпінделя засувки (або штурвала) до стіни або перекриття |
200 |
|
Для труб діаметром і більше між стінками суміжних труб зі сторони сальникового компенсатора |
500 |
|
Від стінки або від фланця засувки до штуцерів для випускання води або повітря |
100 |
|
Від фланця засувки на відгалуженні до поверхні теплоізоляційних конструкцій основних труб |
100 |
|
Між теплоізоляційними конструкціями суміжних сильфонових компенсаторів при діаметрах компенсаторів, мм: |
|
|
до 500 |
100 |
|
600 і більше |
150 |
Ж.2 Мінімальні відстані від краю рухомих опор до краю опорних конструкцій (траверс, кронштейнів, опорних подушок) повинні забезпечувати максимально можливе зміщення опори в боковому напрямку з запасом не менше .
Крім того, мінімальна відстань від краю траверси або кронштейна до осі труби без урахування зміщення повинна бути не менше 0,5 dy.
Ж.3 Мінімальні відстані на просвіт від теплоізоляційних конструкцій сильфонових компенсаторів до стін, перекриття та дна тунелів слід приймати:
За неможливості дотримання вказаних відстаней компенсатори слід встановлювати в розбіжність зі зміщенням у плані не менше відносно один одного.
Ж.4 Відстань від поверхні теплоізоляційної конструкції трубопроводу до будівельних конструкцій або до поверхні теплоізоляційної конструкції інших трубопроводів після теплового переміщення трубопроводів повинна бути на просвіт не менше .
Ж.5 Ширину проходу на просвіт у тунелях слід приймати такою, що дорівнює діаметру більшої труби плюс , але не менше .
Ж.6 Подавальний трубопровід двотрубних водяних теплових мереж при прокладанні його в одному ряду із зворотним трубопроводом, як правило, розташовують справа за током теплоносія від джерела теплової енергії.
Ж.7 До трубопроводів із температурою теплоносія не вище 300 °С допускається при надземному прокладанні закріплювати труби менших діаметрів.
Ж.8 Сальникові компенсатори на подавальних і зворотних трубопроводах водяних теплових мереж у камерах допускається встановлювати зі зміщенням на 150- відносно один одного в плані, а фланцеві засувки dy ≤ та сильфонові компенсатори - в розбіжність з відстанню (по осі) в плані між ними не менше .
Ж.9 У теплових пунктах слід приймати ширину проходів на просвіт, м, не менше:
Насоси з електродвигунами напругою до 1000 В і діаметром напірного патрубка не більше допускається встановлювати:
Ж.10 У ЦТП слід передбачати монтажні площадки, розміри яких визначаються за габаритами найбільшої одиниці обладнання (крім бака місткістю більше ) або блока обладнання та трубопроводів, які постачаються для монтажу в зібраному вигляді, з забезпеченням проходу навколо них не менше .
Таблиця Ж.4 - Теплові пункти
|
Вузол трубопроводу або обладнання |
Діаметр умовного проходу трубопроводу, мм |
Відстань, мм не менше |
|
Від підлоги або перекриття до поверхні теплоізоляції трубопроводів |
200 |
150 |
|
|
150 |
100 |
|
|
100 |
80 |
|
|
65-80 |
50 |
|
|
50 і менше |
30 |
|
Від стіни, підлоги або перекриття до фланця арматури |
200 |
150 |
|
|
150 |
100 |
|
|
100 |
80 |
|
|
80 і менше |
60 |
|
Від штурвалу арматури до перекриття |
200 |
|
|
Від верху труби до теплообчислювача або контролера |
300 |
|
|
Від поверхні теплоізоляції інтенсифікованого кожухотрубного теплообмінника до стіни |
30 |
|
|
Від болтів пластинчастого теплообмінника (з боку розбірного вузла) до іншого обладнання |
1000 |
|
|
Від патрубка насоса з мокрим ротором до підлоги |
600 |
|
|
Прохід між обладнанням, у тому числі між фундаментними насосами |
1000 |
|
|
Відстань між фундаментним насосом і стіною або між двома насосами без проходу |
300 |
ДОДАТОК К
(довідковий)
РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВИХ ПОТОКІВ
К.1 При проектуванні теплових мереж максимальні теплові потоки на опалення , вентиляцію гаряче водопостачання Qг.в.макс. житлових, громадських та виробничих споруд належить приймати за відповідними індивідуальними та типовими проектами. За відсутності таких проектів допускається визначати теплові потоки у відповідності з вимогами К.3 цього додатка.
К.2 Максимальні теплові потоки на технологічні потреби та кількість конденсату, що повертається, належить приймати за проектами промислових підприємств.
У разі відсутності таких проектів допускається визначати теплові потоки для промислових підприємств за питомими відомчими показниками (нормами) на одиницю продукції або за проектами аналогічних підприємств.
К.3 За відсутності проектів опалення, вентиляції та гарячого водопостачання теплові потоки, Вт, для житлових районів міст та інших населених пунктів визначають за формулами:
а)максимальний тепловий потік на опалення житлових та громадських споруд
;(К.1)
б)максимальний тепловий потік на вентиляцію громадських споруд
;(К.2)
в)середній тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд в опалювальний період
(К.3)
або
(К.4)
г)максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд
(К.5)
д)середній тепловий потік на опалення
,(К.6)
те саме на вентиляцію
(К.7)
е)середній тепловий потік на гаряче водопостачання житлових та громадських споруд у неопа-лювальний період
(К.8)
де q0 - питомий показник максимального теплового потоку на опалення житлових будинків на загальної площі, Вт, приймається відповідно до СНиП 2.04.05;
qn - питомий показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання на одну людину відповідно до таблиці К.1;
Таблиця К. 1
|
Середня за опалювальний період норма витрати води за температури 55 °С на гаряче водопостачання на добу на одну людину, що проживає в будинку з гарячим водопостачанням, л |
Питомий показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання на одну людину, Вт, що проживає в будинку |
||
|
|
з гарячим водопостачанням |
з гарячим водопостачанням з урахуванням споживання в громадських будинках |
без гарячого водопостачання з урахуванням споживання в громадських будинках |
|
85 |
247 |
320 |
73 |
|
90 |
259 |
332 |
73 |
|
105 |
305 |
376 |
73 |
|
115 |
334 |
407 |
73 |
А - загальна площа житлових будинків, м2;
К1 - коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських споруд;
К2 - коефіцієнт, що враховує тепловий потік на вентиляцію громадських споруд;
tB - розрахункова температура внутрішнього повітря опалюваних споруд , °С;
tp.о. - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення та вентиляції, °С;
1,2 - коефіцієнт, що враховує тепловіддачу в приміщення від теплопроводів систем гарячого водопостачання (опалення ванних кімнат, сушіння білизни);
а - норма витрати води на гаряче водопостачання, л, за температури 55 °С, на одну людину на добу, що проживає в будинку з Іарячим водопостачанням; приймають залежно від рівня комфортності будинків відповідно до СНиП 2.04.01;
в - норма витрати води на гаряче водопостачання, л, що споживається в громадських спорудах, за температури 55 °С; приймається відповідно до СНиП 2.04.01;
m - кількість людей;
- температура холодної води відповідно в опалювальний (зимовий) та неопалювальний (літній) періоди (за відсутності гідрогеологічних даних приймають tх.з.= 5 °С, tx.л.= 15 °С);
с - питома теплоємність води, приймається в розрахунках 4,187 кДж (кг·°С);
tcep.o. - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С;
- коефіцієнт, який враховує зміну середньої витрати води на гаряче водопостачання в
неопалювальний період по відношенню до опалювального періоду; за відсутності даних приймається для житлово-комунального сектора 0,8 (для курортних та південних міст = 1,5), для підприємств - 1,0.
К.4 При визначенні сумарних теплових потоків житлових та громадських споруд, що приєднуються до теплових мереж, за наявності технічної можливості враховують теплові потоки на гаряче водопостачання існуючих будівель, що підлягають централізованому теплопостачанню, а також не мають централізованих систем гарячого водопостачання.
К.5 У сумарних теплових потоках слід враховувати нормативні втрати теплової енергії в теплових мережах.
Коди УКНД: 23.040, 93.025, 91.140.10, 91.100.60
Ключові слова: теплові мережі, системи теплопостачання, схеми теплопостачання, теплові пункти, проектування, монтаж, експлуатація, зовнішні мережі, підземні мережі, надземні мережі, опалення, гаряче водопостачання, трубопроводи попередньо теплоізольовані.
Зміст
1 Сфера застосування3
2 Нормативні посилання3
З Терміни та визначення понять4
