ДБН А.2.1-1-2008 С. 59

Закінчення таблиці

Лінійна споруда типового та індивідуального проектування

Розміщення гірничої виробки

Глибина гірничої виробки, м

по осі траси, м

на поперечниках, м

відстані між поперечниками, м

Штучна споруда при переходах трас через водотік, балку, яр:

міст, шляхопровід, естакада тощо

водопропускна труба

у місцях закладання опор по одній - дві виробки

у точках перетину з віссю труби

-

по осі труби із розрахунку одна виробка на 10...25 м її довжини

-

-

визначається залежно від навантаження на фундамент, що стоїть окремо, або на опору

те саме

Трубопровід та кабелі при наземному або підземному прокладанні:

ділянка переходу через водотік (підводний перехід трубопроводом і кабелем)

ділянка перетину із транспортними та інженерними комунікаціями

не менше трьох виробок (по одній у руслі та на берегах), але не рідше ніж через 50-100 м і не менше однієї виробки при ширині водотоку до 30 м

у місцях закладання опор (одна виробка)

-

-

-

-

на 3...5 м нижче проектованої глибини закладення трубопроводу (кабелю) на річках і на 1... 2 м - на озерах і водосховищах

визначається залежно від навантаження на фундамент, що стоїть окремо, або на опору

Примітка 1. Мінімальні відстані між гірничими виробками по осі траси, на поперечних профілях та між ними потрібно приймати в складних, а максимальні - в простих інженерно-геологічних умовах.

Примітка 2. На ділянках із розвитком небезпечних геологічних процесів або розповсюдження ґрунтів із особливими властивостями гірничі виробки необхідно розташовувати згідно з 3.2.9 і 3.2.6.6 відповідно.

Примітка 3. При переходах трас через природні перешкоди (водотоки, балки, яри тощо) з нестійкими схилами кількість та глибини гірничих виробок потрібно уточнювати залежно від типів проектованих споруд та характеру заходів з їх інженерного захисту.

При проектуванні опор повітряних ліній електропередачі та інших споруд на пальовій основі глибину виробок потрібно приймати відповідно до 3.2.5.14.

С. 60 ДБН А.2.1-1:2008

ДОДАТОК М

(рекомендований)

ПОЛЬОВІ І ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ ҐРУНТІВ

Види робіт

Завдання

розчленовування геологічного розрізу на інженерно-геологічні елементи

Визначення

фізичних властивостей ґрунтів

фільтраційних властивостей ґрунтів

деформаційних властивостей ґрунтів

міцнісних властивостей ґрунтів

показників опору ґрунтів основи паль

1

2

3

4

5

6

7

Польові методи

Бурові і гірничо-прохідницькі роботи

+

-

-

-

-

-

Статичне зондування

+

+

-

+

+

+

Динамічне зондування

+

+

-

+

+

-

Стандартна пенетрація SPT

+

+

-

+

+

-

Випробування штампом (дослідним фундаментом)

-

-

-

+

-

-

Випробування на зріз ціликів ґрунту

-

-

-

-

+

-

Обертальний зріз

-

-

-

-

+

-

Поступальний зріз

-

-

-

-

+

-

Пресіометрія

-

-

-

+

+

-

Випробування еталонною палею

-

-

-

-

-

+

Випробування натурних паль у ґрунті

-

-

-

-

-

С

Дослідне замочування котлованів

-

-

-

С

-

-

Дослідне ущільнення

-

+

-

С

С

-

Кущові і одиночні відкачки води зі свердловин

-

-

+

-

-

-

Наливи в шурфи і свердловини

-

-

+

-

-

-

Дослідне нагнітання води (повітря) у свердловини

-

-

С

-

-

-

Лабораторні методи

Гранулометричний склад для великоуламкових і піщаних ґрунтів

+

+

+

-

-

-

Петрографічний склад

С

-

-

-

-

-

Мінеральний склад

С

-

-

-

-

-

Валовий хімічний склад

С

-

-

-

-

-

Сумарний вміст солей

С

-

-

-

-

-

Ступінь засоленості й розчинності скельних ґрунтів

-

+

-

-

-

-

ДБН А.2.1-1-2008 С. 61

Закінчення таблиці

1

2

3

4

5

6

7

Ємність поглинання і склад обмінних катіонів

С

С

-

-

-

-

Відносний склад органічних речовин для біогенних ґрунтів

-

+

-

-

-

-

Ступінь розкладання органічних речовин для торфів

-

+

-

-

-

-

Природна вологість

+

+

-

-

-

-

Щільність

-

+

-

-

-

-

Коефіцієнт пористості

-

+

-

-

-

-

Максимальна щільність скелету ґрунту за оптимальної вологості

-

+

-

-

-

-

Щільність у щільному і пухкому стані

-

+

-

-

-

-

Щільність часток ґрунту

-

+

-

-

-

Границі текучості та розкочування

-

+

-

-

-

-

Показник текучості

+

+

-

-

-

-

Кут природного укосу піщаних ґрунтів

-

+

-

-

+

-

Максимальна молекулярна вологоємність

-

+

-

-

-

-

Коефіцієнт фільтрації

-

+

+

-

-

-

Коефіцієнт консолідації для водонасичених пилувато-глинистих ґрунтів при показнику текучості більше IL > 0,5, біогенних ґрунтів і мулів

-

-

-

+

-

-

Розмочуваність (швидкість розмокання) для просідних ґрунтів

-

+

-

-

-

Розчинність для просідних ґрунтів

-

+

-

-

-

-

Коефіцієнт вивітрілості для елювіальних ґрунтів

-

+

-

-

-

-

Коефіцієнт разм'якання скельних ґрунтів

-

+

-

-

-

-

Корозійна активність

-

+

-

-

-

-

Модуль деформації ґрунту

-

-

-

+

-

-

Відносна просадність, величина початкового просідного тиску і початкової критичної вологості для просідних ґрунтів

+

+

-

+

+

-

Відносне набухання, тиск набухання і лінійна усадка для набухливих ґрунтів

+

+

-

+

-

-

Кут внутрішнього тертя і питоме зчеплення ґрунту

-

-

-

-

+

-

Тимчасовий опір ґрунту на одноосьовий стиск для скельних ґрунтів

-

-

-

-

+

-

Опір ґрунту тривісному стиску для зв'язних ґрунтів

-

-

-

+

+

-

Опір пенетрації

-

-

-

С

С

-

Позначення: «+» — виконуються;

« - » - не виконуються;

« С » — виконуються за спеціальним завданням

С. 62 ДБН А.2.1-1:2008

ДОДАТОК Н

(рекомендований)

СКЛАД І ЗМІСТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗВІТУ (ВИСНОВКУ) ПРО ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА

Вимоги до порядку викладу матеріалу звіту

Основна частина містить такі структурні елементи: вступ, суть звіту, висновки, рекомендації, перелік посилань*.

У вступі зазначають:

  • підстави для проведення робіт;
  • цілі і завдання інженерно-геологічних вишукувань;
  • місцерозташування району (майданчиків, трас, їх варіантів) вишукувань;
  • дані про проектований об'єкт;
  • відхилення від програми виконання робіт і їх обґрунтування.

Суть звіту розкривають у главах:

IВивченість інженерно-геологічних умов

У цій главі наводять відомості про:

  • основні результати раніше виконаних робіт, можливості їх використання для встанов-лення інженерно-геологічних умов (у вільному викладі або в табличній формі);
  • досвід місцевого будівництва, включаючи характер і причини деформації основбудівель і споруд (якщо вони є).