ДБН А.2.1-1-2008 С. 59
Закінчення таблиці
Лінійна споруда типового та індивідуального проектування |
Розміщення гірничої виробки |
Глибина гірничої виробки, м |
||
|
по осі траси, м |
на поперечниках, м |
відстані між поперечниками, м |
|
Штучна споруда при переходах трас через водотік, балку, яр:
міст, шляхопровід, естакада тощо
водопропускна труба
|
у місцях закладання опор по одній - дві виробки
у точках перетину з віссю труби |
-
по осі труби із розрахунку одна виробка на 10...25 м її довжини |
-
- |
визначається залежно від навантаження на фундамент, що стоїть окремо, або на опору
те саме |
Трубопровід та кабелі при наземному або підземному прокладанні:
ділянка переходу через водотік (підводний перехід трубопроводом і кабелем)
ділянка перетину із транспортними та інженерними комунікаціями |
не менше трьох виробок (по одній у руслі та на берегах), але не рідше ніж через 50-100 м і не менше однієї виробки при ширині водотоку до 30 м
у місцях закладання опор (одна виробка) |
-
- |
-
- |
на 3...5 м нижче проектованої глибини закладення трубопроводу (кабелю) на річках і на 1... 2 м - на озерах і водосховищах
визначається залежно від навантаження на фундамент, що стоїть окремо, або на опору |
Примітка 1. Мінімальні відстані між гірничими виробками по осі траси, на поперечних профілях та між ними потрібно приймати в складних, а максимальні - в простих інженерно-геологічних умовах. Примітка 2. На ділянках із розвитком небезпечних геологічних процесів або розповсюдження ґрунтів із особливими властивостями гірничі виробки необхідно розташовувати згідно з 3.2.9 і 3.2.6.6 відповідно. Примітка 3. При переходах трас через природні перешкоди (водотоки, балки, яри тощо) з нестійкими схилами кількість та глибини гірничих виробок потрібно уточнювати залежно від типів проектованих споруд та характеру заходів з їх інженерного захисту. При проектуванні опор повітряних ліній електропередачі та інших споруд на пальовій основі глибину виробок потрібно приймати відповідно до 3.2.5.14. |
С. 60 ДБН А.2.1-1:2008
ДОДАТОК М
(рекомендований)
ПОЛЬОВІ І ЛАБОРАТОРНІ МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ ҐРУНТІВ
Види робіт |
Завдання |
|||||
|
розчленовування геологічного розрізу на інженерно-геологічні елементи |
Визначення |
||||
|
|
фізичних властивостей ґрунтів |
фільтраційних властивостей ґрунтів |
деформаційних властивостей ґрунтів |
міцнісних властивостей ґрунтів |
показників опору ґрунтів основи паль |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Польові методи |
||||||
Бурові і гірничо-прохідницькі роботи |
+ |
- |
- |
- |
- |
- |
Статичне зондування |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
+ |
Динамічне зондування |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
Стандартна пенетрація SPT |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
Випробування штампом (дослідним фундаментом) |
- |
- |
- |
+ |
- |
- |
Випробування на зріз ціликів ґрунту |
- |
- |
- |
- |
+ |
- |
Обертальний зріз |
- |
- |
- |
- |
+ |
- |
Поступальний зріз |
- |
- |
- |
- |
+ |
- |
Пресіометрія |
- |
- |
- |
+ |
+ |
- |
Випробування еталонною палею |
- |
- |
- |
- |
- |
+ |
Випробування натурних паль у ґрунті |
- |
- |
- |
- |
- |
С |
Дослідне замочування котлованів |
- |
- |
- |
С |
- |
- |
Дослідне ущільнення |
- |
+ |
- |
С |
С |
- |
Кущові і одиночні відкачки води зі свердловин |
- |
- |
+ |
- |
- |
- |
Наливи в шурфи і свердловини |
- |
- |
+ |
- |
- |
- |
Дослідне нагнітання води (повітря) у свердловини |
- |
- |
С |
- |
- |
- |
Лабораторні методи |
||||||
Гранулометричний склад для великоуламкових і піщаних ґрунтів |
+ |
+ |
+ |
- |
- |
- |
Петрографічний склад |
С |
- |
- |
- |
- |
- |
Мінеральний склад |
С |
- |
- |
- |
- |
- |
Валовий хімічний склад |
С |
- |
- |
- |
- |
- |
Сумарний вміст солей |
С |
- |
- |
- |
- |
- |
Ступінь засоленості й розчинності скельних ґрунтів |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
ДБН А.2.1-1-2008 С. 61
Закінчення таблиці
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Ємність поглинання і склад обмінних катіонів |
С |
С |
- |
- |
- |
- |
Відносний склад органічних речовин для біогенних ґрунтів |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Ступінь розкладання органічних речовин для торфів |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Природна вологість |
+ |
+ |
- |
- |
- |
- |
Щільність |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Коефіцієнт пористості |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Максимальна щільність скелету ґрунту за оптимальної вологості |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Щільність у щільному і пухкому стані |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Щільність часток ґрунту |
- |
+ |
|
- |
- |
- |
Границі текучості та розкочування |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Показник текучості |
+ |
+ |
- |
- |
- |
- |
Кут природного укосу піщаних ґрунтів |
- |
+ |
- |
- |
+ |
- |
Максимальна молекулярна вологоємність |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Коефіцієнт фільтрації |
- |
+ |
+ |
- |
- |
- |
Коефіцієнт консолідації для водонасичених пилувато-глинистих ґрунтів при показнику текучості більше IL > 0,5, біогенних ґрунтів і мулів |
- |
- |
- |
+ |
- |
- |
Розмочуваність (швидкість розмокання) для просідних ґрунтів |
- |
+ |
|
- |
- |
- |
Розчинність для просідних ґрунтів |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Коефіцієнт вивітрілості для елювіальних ґрунтів |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Коефіцієнт разм'якання скельних ґрунтів |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Корозійна активність |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
Модуль деформації ґрунту |
- |
- |
- |
+ |
- |
- |
Відносна просадність, величина початкового просідного тиску і початкової критичної вологості для просідних ґрунтів |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
Відносне набухання, тиск набухання і лінійна усадка для набухливих ґрунтів |
+ |
+ |
- |
+ |
- |
- |
Кут внутрішнього тертя і питоме зчеплення ґрунту |
- |
- |
- |
- |
+ |
- |
Тимчасовий опір ґрунту на одноосьовий стиск для скельних ґрунтів |
- |
- |
- |
- |
+ |
- |
Опір ґрунту тривісному стиску для зв'язних ґрунтів |
- |
- |
- |
+ |
+ |
- |
Опір пенетрації |
- |
- |
- |
С |
С |
- |
Позначення: «+» — виконуються;
« - » - не виконуються;
« С » — виконуються за спеціальним завданням
С. 62 ДБН А.2.1-1:2008
ДОДАТОК Н
(рекомендований)
СКЛАД І ЗМІСТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЗВІТУ (ВИСНОВКУ) ПРО ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА
Вимоги до порядку викладу матеріалу звіту
Основна частина містить такі структурні елементи: вступ, суть звіту, висновки, рекомендації, перелік посилань*.
У вступі зазначають:
Суть звіту розкривають у главах:
IВивченість інженерно-геологічних умов
У цій главі наводять відомості про: