Страница 8: ВБН В.2.2-45-1-2004. БН В.2.2-45-1-2004. Проектирование телекоммуникаций. Линейно-кабельные сооружения (40628)

Як захисний заземлювальний пристрій допускається використовувати протектори, що установлюються для захисту металевих цистерн НПП (НРП) від ґрунтової корозії. Для забезпечення захисту абонентських пунктів від небезпечних напруг та струмів за допомогою абонентських захисних пристроїв використовується контур захисного заземлення будівлі. Допускається використовувати для заземлення водопровідні труби будинку. Окремий контур заземлення передбачається тільки за наявності в ТУ на абонентське обладнання (пристрій) спеціальних вказівок.

8.17Опір лінійно-захисних заземлювальних пристроїв для ліній зв'язку іпроводового мовлення на ділянках небезпечного впливу ліній електропередачі,контактної мережі електрифікованих залізниць, а також впливу радіоелектроннихзасобів та імпульсних впливів (за винятком грозових розрядів) визначається зарозрахунками згідно з нормативною документацією і не повинен перевищуватизначень, установлених ГОСТ 464.

9 ПОЗНАЧЕННЯ ТРАС ПІДЗЕМНИХ КАБЕЛІВ ЗВ'ЯЗКУ НА МІСЦЕВОСТІ

9.1Проектом визначаються певні технічні рішення стосовно позначення траспідземних кабельних ліній зв'язку на місцевості.

Залежно від реальних умов проходження траси, марки кабелю і технічних можливостей експлуатаційного підприємства траса кабелю на місцевості може бути позначена одним з наведених далі способів (або їх комбінаціями):

• установленням замірних стовпчиків (попереджувальних знаків);
• спеціальними пасивними маркерами;
• прокладанням спеціального проводу над діелектричним оптичним кабелем;

-прокладанням над кабелем сигнально-інформаційних пластиковихстрічок.

9.2Установлення залізобетонних замірних стовпчиків має передбачатисявідповідно до вимог КНД 45-112 та Правил охорони ліній зв'язку.

На підземних лініях проводового мовлення замірні стовпчики не встановлюються.

ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 41

9.3Пасивні маркери встановлюються над кабелями на прямолінійнихділянках траси через 100 м, а також на кожній муфті, на кожному повороті, перетинах із підземними комунікаціями, автодорогами й залізничними коліями, річками,на криволінійних ділянках траси в місцях відхилення траси від прямої лінії більше ніжна 1 м.

Закладання маркерів у ґрунт передбачається на глибину 0,6 м за глибини прокладання кабелю 1,2 м і не менше ніж 0,4 м у разі прокладання кабелю у скельних ґрунтах.

У процесі будівництва глибина закладання маркера може бути змінена залежно від технічних характеристик маркерів і приладів для визначення місця їх установлення.

9.4Для організації трасопошукових робіт на кабелі ОКм відповідно до

КНД 45-136 передбачається встановлення КВП. На ВОЛЗ, що проектуються, гальванічні розриви броні кабелів і улаштування виводу на КВП рекомендується виконувати в муфтах.

На наявних ВОЛЗ розрив броні кабелів і улаштування виводу на КВП допускається виконувати по трасі на кабелі. КВП обладнуються через 8-12 км.

9.5Прокладання у ґрунті спеціального сигнального проводу або сигнальноїстрічки на глибині від 0,4 м до 0,6 м над діелектричним оптичним кабелем дає змогуорганізувати трасопошукові роботи в охоронній зоні кабелю.

Прокладання сигнального проводу та стрічки може бути виконане кабелеукладачем, одночасно з прокладанням кабелю, або вручну, у готову траншею, засипану на половину глибини ґрунтом.

10 УТРИМАННЯ КАБЕЛІВ ПІД НАДЛИШКОВИМ ПОВІТРЯНИМ ТИСКОМ

10.1Утримання кабельних ліній під надлишковим повітряним тиском передбачається з урахуванням норм і вимог:

• Руководства по содержанию электрических кабелей связи под избыточным воздушным давлением на магистральной и внутризоновых первичных сетях;
• Руководства по содержанию кабельных линий городских телефонныхсетей под избыточным воздушным давлением;
• інструкцій фірм, заводів-виробників щодо встановлення, монтажу таексплуатації обладнання утримання кабелів під надлишковим повітряним тиском.

1. Проектами необхідно передбачати розміщення у приміщенні чергового персоналу обладнання дублювання аварійної сигналізації про зниженнянадлишкового тиску в кабелях.
2. Оптичні та електричні кабелі з гідрофобним заповненням під надлишковий повітряний тиск не встановлюються.

С. 42 ВБН В.2.2-45-1-2004

11 УЛАШТУВАННЯ ВВОДІВ КАБЕЛІВ У ВУЗЛИ ЗВ'ЯЗКУ

1. Вводи кабелів зв'язку в будівлі АМТС, ОПТС, АТС, ОПП (ОРП) та іншібудівлі зв'язку здійснюються через спеціально обладнані приміщення вводу кабелів(шахти), що розміщуються в підвальному (цокольному) приміщенні, а в будинкахбез підвалу – на першому поверсі, з улаштуванням приямка.
2. У технічних будівлях вузлів зв'язку необхідно передбачати одне приміщення для вводу кабелів. Улаштування двох (або більше) приміщень вводу має бути обґрунтоване.

Розташування приміщень та їхню площу вибирають залежно від складу обладнання та кількості кабелів, які вводяться.

Висота приміщень вводу кабелів має бути не менше ніж 3,5 м від підлоги до низу виступаючої частини перекриття в разі вертикального розташування розгалужувальних муфт (перчаток), у разі горизонтального їх розташування висота приміщень вводу кабелів має бути не менше ніж 2,5 м.

Розміщення обладнання з утримання кабелів під надлишковим повітряним тиском передбачається поруч із шахтою в окремому приміщенні, суміжному з приміщенням вводу – компресорною.

11.3До приміщень вводу кабелів і компресорних висуваються вимоги щодозабезпечення пожежної безпеки, які викладено в розділі 15.

1. Вводи кабелів зв'язку необхідно передбачати з урахуванням забезпечення мінімальної довжини проходження кабельної лінії всередині будівель до станційного обладнання, допустимих радіусів вигину, максимального використання наявних металоконструкцій, а також зручності під час технічного обслуговування.
2. Для вводу кабелів у будівлю підприємства зв'язку в отвір фундаментуабо стіни встановлюється ввідний блок із азбестоцементних або бетонних труб.Ємність блока визначається проектом залежно від кількості кабелів, що вводяться, зурахуванням резервних каналів та каналів, що передбачаються для розвитку мережізв'язку.
3. Ввідний блок у фундаменті або стіні будівлі має бути ретельно забетонований. Бетонна суміш має заповнювати весь вільний простір між окремимитрубами, а також між трубами та стінами фундаменту.
4. Ввідний блок має закінчуватися станційним кабельним колодязем,розміщеним поблизу будівлі, але не далі ніж за 30 м від нього. Тип та розміристанційного колодязя визначаються ємністю ввідного блока.
5. Нижній ряд блока має бути вищим від рівня підлоги приміщеннявводу кабелів не менше ніж на 0,2 м. Ввідний блок повинен мати ухил не менше ніж5° у бік станційного колодязя.

Вхідні отвори в канали у блоці – як вільні, так і зайняті кабелями – у приміщенні вводу кабелів і станційних колодязях мають бути надійно загерметизовані згідно з вимогами 15.12.

ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 43

11.9Для викладання та монтажу кабелів у приміщеннях вводу кабелівмають передбачатися металоконструкції, що складаються з опорних конструкцій,металевих жолобів і консолей. Взаємне розташування металоконструкцій маєвизначатися проектом.

11.10Установлення металоконструкцій у приміщеннях вводу кабелів маєвиконуватися з урахуванням таких основних вимог:

• опорні конструкції, металеві жолоби і консолі можуть встановлюватися водин або кілька рядів;
• центральний прохід між металоконструкціями має бути не менше ніж1,5 м (між кінцями консолей), а бокові проходи (між кінцями консолей і стіною)не менше ніж 0,8 м;
• відстань між консолями по вертикалі має бути не менше ніж 0,2 м, авідстань від підлоги до першої консолі – 0,3 м (у разі горизонтального розпаювання кабелів) або 0,15 м (у разі вертикального розпаювання кабелів).

11.11Вводи кабелів у будівлі телефонних станцій мають передбачатися:

• підземними або підвісними кабелями за ємності телефонних станцій100 і менше номерів;
• підземними кабелями за ємності телефонних станцій понад 100 номерів;
• із двох напрямків за ємності станції понад 10000 номерів.

11.12 Багатопарні кабелі телефонного зв'язку ємністю понад 100 х 2 у приміщенні вводу мають розпаюватися в розгалужувальних муфтах (перчатках) на кабелі ємністю 100x2 і прокладатися у приміщення кроса через отвори в міжповерхових перекриттях або в комунікаційних вертикальних шахтах (стояках) на металевих жолобах. У комунікаційних вертикальних шахтах (стояках) не допускається спільне прокладання кабелів зв'язку із кабелями електроживлення та контрольними кабелями.

Отвори в перекриттях після прокладання кабелів мають бути загерметизовані.

11.13В окремих випадках розпаювання багатопарних кабелів допускається виконувати не у приміщеннях їх вводу, а у спеціальних приміщеннях перчаточних, які мають розташовуватися безпосередньо біля приміщення кроса.

1. У приміщення вводу кабелів АТС ємністю понад 300 номерів не допускається вводити абонентські кабелі зв'язку ємністю менше ніж 100 х 2.
2. На ділянці від станційних розгалужувальних муфт до лінійного бокукроса повинні використовуватися станційні кабелі з ізоляцією та оболонкою ізполівінілхлориду марки ТСВ у разі поодинокого прокладання або ТСВнг, ТСВнд уразі групового прокладання (у пучках).
3. При вводі в технічні будівлі оптичних кабелів (ОК) з мідними жиламидистанційного живлення і металевим бронепокриттям чи металевим центральнимсиловим елементом у приміщенні вводу кабелів необхідно передбачати:

- установлення і монтаж станційної розгалужувальної муфти для виділення з лінійних ОК проводів (ланцюгів) дистанційного живлення і бронепокриттів (сталевих дротів, стрічок);

С. 44 ВБН В.2.2-45-1-2004

• установлення щитків КВП-2 і підімкнення до них з'єднувальних проводіввід металевої броні чи оболонки лінійних кабелів;
• прокладання ОК від станційної розгалужувальної муфти до місця з'єднаннязі станційними кабелями в ЛАЦ (оптичний крос);
• прокладання кабелів з металевими провідниками для підімкнення доКВП-2 шини станційного захисного заземлення.

11.17При вводі в технічні будівлі броньованих електричних кабелів з захисними ізолюючими шланговими пластиковими покриттями поверх металевої оболонкиі броні у приміщеннях вводу кабелів необхідно передбачати:

• установлення і монтаж комбінованих електроізолювальних газонепроникних (на симетричних високочастотних кабелях) та електроізолювальних (на коаксіальних кабелях) муфт;
• демонтаж броні кабелів і збереження ізолювального шлангового покриттяповерх металевих оболонок до місць встановлення газонепроникних муфт;

-встановлення щитків КВП-2 і підімкнення до них з'єднувальних кабеліввід броні та оболонок лінійних кабелів і найближчої шини станційного захисногозаземлення.

11.18Прокладання лінійних оптичних кабелів із приміщення вводу кабелів домісця з'єднання зі станційними кабелями, а також станційних оптичних кабелів маєвиконуватися по кабельних жолобах, окремими пакетами.

За відсутності в ЛАЦ вільних місць на кабельних жолобах для прокладання ОК необхідно передбачати встановлення додаткових жолобів, а за відсутності такої можливості допускається підвішування кабелю знизу жолоба або прокладання його в одному пакеті з електричними кабелями за умови дотримання допустимого радіуса вигину.

1. У разі прокладання по кабельних жолобах симетричні високочастотнікабелі зв'язку, по яких передаються сигнали з високим рівнем передавання, необхідно об'єднувати в один пакет, а з низьким рівнем – в інший пакет. Відстань міжпакетами високого і низького рівнів має бути не менш як 50 мм.
2. Лінійні та розподільні кабелі з дистанційним живленням (ДЖ] на ділянках від вводу в будівлю до ввідного обладнання необхідно прокладати по окремихкабельних жолобах (на об'єктах, що проектуються) чи окремо в одних пакетах знаявними кабелями, що мають ДЖ.
3. У разі вводу всіх типів кабелів з металевими оболонками і бронею втунелі метрополітену необхідно передбачати встановлення електроізолювальнихмуфт.
4. Вводи лінійних металевих кабелів в металеві цистерни НПП здійснюються через ввідні патрубки, що мають бути загерметизовані.
5. У разі вводу лінійних кабелів з алюмінієвими або сталевими оболонками в цистерни НПП на відстані від 3 м до 5 м від цистерни встановлюються ізолювальні муфти та щитки КВП-2 з підімкненням до їхніх клем проводів від оболонок,броні кабелів і захисного заземлення.

ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 45

11.24Кабельними підземними вводами обладнуються житлові, адміністративні, громадсько-побутові будівлі, приміщення операторів, в яких кількість проектованих абонентських пристроїв більше ніж три.

У будівлі з кількістю абонентів три і менше абонентські пристрої слід підмикати до кабельного ящика, який встановлюється на опорі повітряної лінії.

11.25Кабельні підземні вводи в будівлі обладнуються через блоки кабельноїканалізації з використанням тунелів, технічних підвалів. При цьому всерединібудівель кабелі необхідно прокладати в каналах, які вбудовано у стіни, і вмикатиїх у телефонні розподільні коробки, що встановлюються у спеціальних шафах абонішах.

У виняткових випадках, за відсутності в будівлі вбудованих у стіни каналів, технічних підвалів або коли прокладання кабелів по цих спорудах неможливе, кабель необхідно вводити в будівлі відкритим способом на бокових або внутрішніх (дворових) стінах будівель. При цьому він має бути захищений від механічних пошкоджень на висоті до 3 м.

У будівлі, які розташовано всередині кварталів, кабельні вводи можуть здійснюватися з використанням кабельної каналізації, побудованої всередині кварталу, а також з використанням внутрішньоквартальних колекторів (зчепів). За довжини кабельної каналізації до 30 м до будівлі кабельний колодязь не встановлюється, а за довжини 30 м і більшої – на одному з вводів встановлюється колодязь типу ККС-1 або ККС-2. Трубопровід на ділянці від колодязя кабельної каналізації до будівлі виконується з поліетиленових труб із зовнішнім діаметром 63 мм.