Страница 5: ДБН В.2.2-18:2007. Будинки і споруди заклади соціального захисту населення (34190)

6.2.4 Лікувально-трудові (або виробничі) приміщення

6.2.4.1 Склад та площі лікувально-трудових приміщень (трудотерапії та лікувально-виробничих майстерень) будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, психоневрологічних інтернатів, територіальних центрів (або виробничих приміщень центрів реінтеграції та соціальної адаптації) слід визначати завданням на проектування.

Склад та площі приміщень для трудотерапії наведені в таблиці 6. Допускається організовувати приміщення для трудотерапії у складі житлових відділень. В такому випадку, крім основних приміщень трудотерапії, площу яких необхідно приймати відповідно до таблиці 6, передбачається приміщення матеріальної площею не менше 12м2.

Таблиця 6 - Склад та площі приміщень для трудотерапії

6.2.4.2Склад та площі приміщень лікувально-виробничих і виробничих майстерень, спеццехівзакладів соціального захисту населення слід приймати відповідно до таблиці Л.13 ДБН В.2.2-10 таСНиП 2.09.02.

Профіль майстерень встановлюється залежно від типу закладу, складу груп підопічних (клієнтів), що обслуговуються, і місцевих умов.

6.2.4.3Кількість робочих місць у майстернях визначається завданням на проектування:

• у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, центрах реінтеграції, а такожсоціальної адаптації - з осіб, спроможних самостійно пересуватися, та інвалідів-колясочників;
• у психоневрологічних інтернатах - з хворих з вільним режимом утримання;
• у територіальних центрах - з осіб денних груп, а також осіб, спроможних самостійно пересуватися, та інвалідів-колясочників із стаціонарних відділень.

6.2.5 Адміністративно-побутові та службові приміщення

6.2.5.1 Склад та площу адміністративно-побутових і службових приміщень слід приймати згідно з таблицею 7.

Таблиця 7 - Склад та площі приміщень адміністративно-побутових і службових приміщень

6.2.5.2 Склад та площі складських і господарських приміщень закладів соціального захисту встановлюється завданням на проектування, але не менше зазначених у таблиці 8.

Таблиця 8 - Склад та площі складських і господарських приміщень

Кінець таблиці 8

6.2.5.3 Проектування пральні у будинках закладів соціального захисту населення необхідно утому випадку, коли відсутня можливість прання білизни в пральнях населених пунктів. Продуктивність пральні слід приймати з розрахунку прання не менше 1 кг сухої білизни за добу на одне місцедля осіб, що пересуваються самостійно, та інвалідів-колясочників і 3 кг для лежачих хворих та осібз ліжковим режимом утримання у психоневрологічних інтернатах.

Склад та площі приміщень пральні слід приймати згідно з ДБН В.2.2-11.

1. У разі прання в міській пральні для лежачих хворих будинків-інтернатів для громадянпохилого віку, інвалідів і осіб, що знаходяться на спостережному та ліжковому режимах утримання психоневрологічних інтернатів, слід передбачати приміщення для прання особливо забрудненої білизни (перед відправленням до міської пральні).
2. Проектування гаража при закладах соціального захисту населення допускається в томувипадку, коли відсутня можливість використання гаражів населених пунктів. Склад та площі приміщень гаража слід приймати згідно з вимогами ВСН 01 і ДБН В.2.3-15.
3. Орієнтовні переліки обслуговуючих приміщень територіальних центрів з різним складомвідділень, що входять до них, і закладів соціального захисту для бездомних громадян та осіб,звільнених з місць позбавлення волі, представлені відповідно у додатках Г і Д.

Площі обслуговуючих приміщень необхідно приймати згідно з вимогами до обслуговуючих приміщень у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів.

6.3 Вимоги до окремих елементів будинків

1. Поверховість будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, психоневро-Іогічних інтернатів, центрів реінтеграції та соціальної адаптації, соціальних готелів повинна бути небільше п'яти, а територіальних центрів і нічліжних будинків - не більше трьох.
2. Усі групи приміщень слід розміщувати в одному або декількох корпусах (блоках), щоїримикають один до одного безпосередньо або зв'язані між собою опалюваними переходами.При цьому господарські приміщення (пральня, дезинфекційна камера, гараж, склади інвентаря та

обладнання тощо), як правило, розташовують в окремому господарському корпусі (корпусах). Не допускається розміщувати гараж в житловому корпусі.

6.3.3Житлові приміщення необхідно розташовувати так, щоб вони були ізольовані від культурно-дозвіллєвих та фізкультурно-оздоровчих приміщень, їдальні, лікувально-трудових приміщень,електрощитової та інших приміщень, що є джерелами поширення шуму, вібрації та запахів, і прицьому слід дотримуватись вимог чинних санітарних і будівельних норм і правил (СН 3077,ДСанПіН 239 і 2.15, 3.1, 3.9 ДБН В.2.2-15).

Житлові групи приміщень для лежачих хворих слід розміщувати не вище третього поверху, а для осіб, що пересуваються у кріслах-колясках, - не вище другого поверху.

6.3.4Лікувально-трудові приміщення необхідно розміщувати на першому поверсі або в окремому корпусі, що з'єднується з основним будинком теплим переходом. Комору з легкозаймистимиматеріалами не слід розміщувати безпосередньо під житловими кімнатами і палатами, а також порядз ними. Із групи лікувально-трудових приміщень слід передбачати окремий вихід на ділянку.

Лікувально-виробничі і виробничі майстерні повинні проектуватися в одно-, двоповерховому корпусі, розташованому окремо.

1. Приміщення, які допускається розміщувати у цокольних і підвальних поверхах, приймаються згідно з ДБН В.2.2-9. Не допускається розміщувати зали для демонстрації кінофільмів упідвальних поверхах будинків закладів соціального захисту населення.
2. Висоту приміщень від підлоги до стелі у будинках закладів соціального захисту населенняслід приймати за ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 та за нормами проектування інших відповідних будинків та приміщень.

Висота складських приміщень і ремонтних майстерень, які розміщуються у підвальному або цокольному поверхах, повинна бути не менше 2,2 м до низу виступних конструкцій перекриттів.

6.3.7Глибина житлових кімнат і лікувально-діагностичних приміщень повинна бути не більшою 6 м, перев'язочних та процедурних - не менше 4 м, а кабінетів офтальмолога та отоларинголога -не менше 6 м.

Ширину житлових кімнат для тих, хто потребує постійного догляду, та інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках, слід приймати не меншою 3 м. Ширину медичних приміщень слідприймати згідно з 3.7 ДБН В.2.2-10.

Відношення глибини до ширини в житлових кімнатах, палатах і лікувально-діагностичних приміщеннях повинно бути не більше 2:1.

1. Житлові кімнати повинні бути непрохідними. Вихід із кімнати до коридору у будинкахінтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, центрах реінтеграції та соціальної адаптаціїсоціальних готелях слід передбачати через шлюз (передпокій).
2. Житлові кімнати для осіб, що пересуваються самостійно, та інвалідів-колясочників убудинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, у територіальних центрах, для осібвільним режимом утримання в психоневрологічних інтернатах, а також для клієнтів в центрахреінтеграції та соціальної адаптації, соціальних готелях, необхідно обладнувати вбудованими шафами для одягу, взуття, білизни та особистих речей з розрахунку не менше 0,5 м для кожногомешканця, а передпокій - вішалками для верхнього одягу.