Страница 5: ДБН Б.2.4-3-95. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств (34176)

Середньодобові норми водопостачання та водовідведення сільськогосподарських підприємств визначаються нормами технологічного проектування.

Визначення джерела господарсько-питного забезпечення та його розміщення слід погоджувати з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби при виборі майданчика під будівництво.

ГДК шкідливих речовин в джерелах водопостачання не повинні перевищувати величин, наведених в діючих санітарних нормах.

Границі І, IIта IIIпоясів зони санітарної охорони господарсько-питного водопостачання підземних або поверхневих джерел водопостачання, а також санітарні заходи на території зон належить приймати згідно зі СНиПом 2.04.02-84 та діючим Положенням про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення.

5.16. Розрахункові середньодобові витрати виробничих стічних вод від сшьськогосподарських підприємств визначаються нормами технологічного проектування. Каналізування та очистку стічних вод сшьськогосподарських пщприємств слід проектувати за роздільною системою: виробничо-побутовою; гнойовою та дощовою згідно з ВНТП СГіП-46-9.94 та СНиП 2.04.03-85.

При проектуванні санітарно-технічних споруд комунального призначення для санітарної очистки сшьськогосподарських підприємств слід керуватися діючими санітарними правилами і нормами. Санітарно-захисні зони від каналізаційних споруд та мінімальні відстані від систем утилізації гною приймати згідно з додатками 3 і 4.

Споруди для обеззараження, компостування твердих відходів, термічна сушка та спалювання осадів слід виконувати згідно з СНиПом 2.04.03-85.

Компостування виконувати на майданчиках з асфальтовим або бетонним покриттям.

Улаштування місць складування або зберігання виробничого побутового сміття та Інших відходів, які служать джерелом забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу. допускається з дозволу місцевих органів державної виконавчої влади при зебереженні нормативів екологічної безпеки та забезпечення можливості їх подальшого господарського використання.

Таблиця 5.1 обов'язкова

Продовження таблиці 5.1

* Згідно з вимогами ПУЕ.

Примітки.

1.  При умові реконструкції підприємств відстань між силовими кабелями до 35 кВ та трубопроводами негорючих рідин та газів дозволяється зменшувати до 0,25 м, при цьому силові кабелі на всьому протязі зближення з підземними мережами повинні передбачатися в трубах.

При неможливості забезпечити між трубопроводами теплових мереж та електрокабелями відстаней, вказаних в табл. 5.1, необхідно передбачати теплозахист трубопроводів з розрахунку, що додаткове підігрівання грунту в будь-який період року не перебільшує 10°С для кабелів напругою до 10 кВ та 5°С для кабелів напругою 20-220 кВ.

Розміщення кабелів над і під трубопроводами у вертикальній площині не дозволяється.

2. Відстані від каналізації до господарсько-питного водопроводу повинні прийматися:

* до водопроводу із залізобетонних та азбестоцементних труб, що прокладаються в глинистих грунтах, не менше 5 м;

* у великоуламкових та піщаних грунтах — не менше 10м;

*  до водопроводу з чавунних труб діаметром до 200 мм — не менше 1,5 м; діаметром більше 200 мм — не менше 3 м;

*  до водопроводу з пластмасових труб — не менше 1,5 м.

При розміщенні трубопроводів господарсько-питного водопроводу нижче трубопроводів каналізації відстань між ними, що дорівнює 1,5 та 3 м, повинна збільшуватися на різницю в позначках закладення трубопроводів. Відстань між мережами каналізації та виробничого водопроводу, незалежно від матеріалу та діаметра труб, а також від номенклатури та характеристики грунтів, повинна буди не менше 1,5 м.

3. В разі спільного розміщення в одній траншеї двох або більше газопроводів горючих газів відстань між ними в світлі повинна бути для труб діаметром до 300 мм —,не менше 0,4 м; більше 300 мм — не менше 0,5 м.

4.  В таблиці вказані відстані до сталевих газопроводів. Розміщення підземних газопроводів з неметалевих труб слід передбачати у відповідності з главою СНиП по проектуванню внутрішніх та зовнішніх пристроїв газопостачання.

5. При розміщенні мереж в загальній траншеї відстань між ними дозволяється приймати виходячи з розмірів та розміщення камер, колодязів та інших пристроїв, необхідності та забезпечення монтажу та ремонту мереж, а також вимог, що наведеш в додатку 1.4.

6. Мінімальна відстань по горизонталі від підземного газопроводу:

*  до напірних мереж каналізації дозволяється приймати як до мереж водопроводу; * до зовнішньої стінки колодязів та камер дозволяється приймати не менше 0,3 м;

*  до теплових мереж безканального прокладання з попутним дренажем слід приймати аналогічно канальному прокладанню.

7.  У випадках реконструкції підприємств відстані від газопроводів горючих газів з тиском до 0,6 МПа (6 кгс/см2) до водостоків самопливної каналізації дозволяється скорочувати на 50%.

8. При розміщенні інженерних мереж на різній глибині закладення наведені в таблиці відстані повинні збільшуватися в залежності від

різниці в позначках закладення та номенклатури і характеристики грунтів.

9.  Найменшу відстань від господарсько-побутової або виробничої каналізації до водяних теплових мереж у відкритих системах теплозабезпечення та теплових мереж гарячого водозабезпечення в разі їх безканального прокладення слід приймати при діаметрі труб теплових мереж: 200 мм та менше — 1,5 м; більше 200 мм — Зм.

В разі розміщення мереж каналізації вище теплових мереж вказані відстані слід збільшувати на різницю в позначках закладення.

Таблиця 5.2 обов'язкова

Продовження таблиці 5.2

* Відноситься тільки до відстані від силових кабелів. Відстані від кабелів зв'язку належить приймати згідно зі спеціальними нормами.

Примітки.

1. Для електрифікованих залізниць відстань від осі залізничної колії до силових кабелів, кабелів зв'язку та трубопроводів теплових мереж належить приймати не менше 10,75 м.

В умовах реконструкції підприємств допускається зменшення відстаней, вказаних в п.6 цієї таблиці, від залізниць, трамвайних колій та автошляхів до розмірів, погоджених з організаціями, що експлуатують шляхи. При цьому кабелі на всьому протязі зближення з залізницями та трамвайними коліями повинні прокладатися в блоках або трубах. У випадках зближення кабелів з електрифікованими залізницями та трамвайними коліями труби повинні бути з ізоляцією (азбестоцементні, промазані гудроном або бітумом тощо).

2.  Відстань від водопроводу та напірної каналізації до зовнішньої поверхні підземних резервуарів може бути зменшена до 3 м, а до фундаментів будівель та інших споруд - до 3 м за умови прокладання водопроводу у футлярі. Відстань від водопроводу та напірної

каналізації до фундаментів шляхопроводів та тунелів для автомобільних шляхів допускається приймати рівною 2 м за умови прокладанця вказаних трубопроводів на глибині више 0,5 м основи шляхопроводів та тунелів.

3.  Відстань від теплових мереж при безканальному прокладанні до будівель і споруд слід приймати 5 м.

4.  В разі закладання мереж нижче підошви фундаментів будівель та споруд відстані, вказані в таблиці, слід збільшувати в залежності від характеристики грунту або укріплювати фундаменти. У складних умовах допускається зменшення відстані від мереж до фундаментів за умови виконання заходів, що виключають можливість ушкодження фундаментів при аварії на.мережах.

6. ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА ЗОВНІШНІЙ БЛАГОУСТРІЙ

6.1. Розміщення та композиційне вирішення всіх ділянок, шо підлягають озелененню, на території виробничої зони повинні розв'язуватись виходячи з функціонального та архітектурно-планувального вирішення всієї виробничої зони або сільськогосподарського підприємства.

Зелені насадження розмішуються на всій території виробничої зони та включають газони, поодинокі, групові та лінійні посадки дерев та чагарників, елементи квіткового оформлення.

6.2 Озелененню підлягають вільні від забудови та покриття ділянки, а також санітарно-захисні зони та ділянки по периметру території сільськогосподарських підприємств у вигляді зелених огорож.

6.3.  Площа ділянок, які передбачені для озеленення, повинна складати не менше 15% від загальної площі підприємства, а при щільності забудови більше 50% — не менше 10%.

6.4. Для зелених насаджень на територі сільськогосподарського підприємства та в санітар-но-захисних смугах слід передбачати місцеві типи рослин з урахуванням їх санітарно-захисних, декоративних якостей та стійкості до виробничих викидів.

В межах протипожежних відстаней посадка дерев з хвойних порід не допускається.

6.5. В зоні розміщення будівель, які потребують чистого повітря, а також в місцях забирання повітря забороняється посадка дерев, які забруднюють навколишню територію насінням (пластівці, волокнисте насіння тощо) або викликають алергію у обслуовуючого персоналу та населення, яке мешкає в цій зоні.

Поблизу тваринницьких підприємств слід висаджувати дерева, які виділяють в атмосферу хімічні речовини, що відлякують комах, які концентруються в місцях накопичення гною та його фракцій.

Виробничі об'єкти, шо потребують захисту від шуму, крім спеціальних заходів по зниженню рівнів шуму, необхідно захищати деревно-чагарниковими насадженнями з густим листям, включаючи дерева хвойних порід.

6.6. Відстань від будівель та споруд до осі посадки дерев та чагарників слід приймати згідно з таблицею 6.1.

Таблиця 6.1

Примітка. Відстань вщ повітряних електромереж до дерев слід приймати згідно з правилами влаштування електроустановок.

6.7. Ширину смуг зелених насаджень рекомендується приймати згідно з таблицею 6.2.

Таблиця 6.2

Примітка. При багаторядковій посадці чагарників вказану в табл. 6.2 ширину смуги слід збільшувати на 50% для кожного додаткового рядка рослин.

6.8. На території сільськогосподарських підприємств необхідно передбачати зняття родючого шару грунту в місцях, де він може бути пошкоджений, забруднений, підтоплений або затоплений при виконанні будівельних робіт з подальшим максимальним використанням його в сільському господарстві.

Місця та умови тимчасового зберігання, а також порядок використання знятого родючого шару грунту встановлюються органами, які виділяють у користування земельні ділянки 5 контролюють стан навколишнього середовища (санітарно-епідеміологічна служба та ін.).

6.9.Всі вільні ділянки підприємств поміж деревно-чагарниковими посадками, будівлями, майданчиками та шляхами призначаються для посіву газонних та лукових трав, які після покосу використовуються для потреб підприємства з дозволу санітарної служби.

6.10.  До складу споруд та елементів зовнішнього благоустрою виробничої зони входять головний та допоміжні входи, огорожі, стовпи з освітлювальною арматурою, лавки для відпо чинку, питні фонтанчики, декоративні басейни та фонтани, скульптури, флагштоки, стенди, вази для квітів, різні типи покриття шляхів та піших доріжок (бетонні плити, покриття з місцевих матеріалів).

6.11.  Відстань між деревами та чагарниками при рядовій посадці слід приймати не менше вказаної в таблиці. 6.3.

Таблиця 6.3