ДБН В.2.2-3-97. Будинки та споруди навчальних закладів


3.90   Гардеробні для учнів (студентів, слухачів) влаштовуються окремо від гардеробної для викладачів та персоналу.

3.91   У середніх загальноосвітніх навчальних закладах може передбачатись окремий вхід в будинок (з вестибюлем та гардеробом) для учнів початкових 1-4-х класів.

Допускається передбачати відокремлений вестибюль з гардеробом для 1-х класів і розміщувати верхній одяг учнів у прикласних вбудованих шафових секціях в рекреації (з розрахунку 5 гачків на 1 пог.м вішалки) з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог та нормативних площ приміщень.

3.92               Входи в туалети та умивальні для учнів (студентів, слухачів) не допускається передбачати з сходових кліток і розміщувати безпосередньо проти входів до навчальних приміщень, їдальні, медпункту.

В складі кожного санітарного вузла слід виділяти туалет для викладачів з одним унітазом, пісуаром

та умивальником.

При кожному жіночому туалеті слід передбачати кабіну особистої гігієни (гігієнічний душ, 1 унітаз, 1 умивальник) із розрахунку 1 гігієнічний душ на 100 жінок, в спальних корпусах шкіл-інтернатів — на кожні 70 дівчат.

3.93              Унітази в туалетах для учнів початкової школи повинні бути відокремлені перегородками-екра- нами заввишки не менше 1,75 м (від підлоги), що не досягають підлоги на 0,1 м. Розмір кабін приймається 0,8 х 1 м.

Прохід між кабінами туалетів і протилежною стіною належить приймати не менше, м:

—  при відсутності пісуарів — 1,1;

—  при наявності пісуарів — 1,8.

Висота встановлення раковин умивальників над підлогою повинна становити не більше: для учнів 1-х класів — 0,5 м, 2-4-х класів — 0,6 м, 5-11-х класів — 0,7 м.

Прохід між умивальниками та стіною і між двома рядами умивальників належить приймати не менше 1,6 м. В санітарних вузлах повинні передбачатися вбудовані шафи для прибирального інвентаря.

3.94  Господарські комори та приміщення прибирального інвентаря необхідно передбачати в кожному будинку (блоці, корпусі).

3.95  У вищих навчальних закладах належить передбачати диспетчерську площею не менше 18 м   з цілодобовим чергуванням для розміщення апаратури пожежно-охоронної сигналізації та диспетчеризації інженерних систем.

Диспетчерська з природним освітленням повинна розташовуватись в цокольному або першому поверсі будинку біля головного входу та мати самостійний вихід назовні.

4  ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ВИМОГИ ЩОДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ Водопостачання та каналізація

4.1  Будинки навчальних закладів повинні бути обладнані системами холодного та гарячого водопостачання, каналізації, водостоків, запроектованими згідно з вимогами діючих нормативних документів (додаток 8, п.б).

4.2  У будинках навчальних закладів необхідно передбачати об'єднану систему водопроводу з подачею води питної якості на господарсько-питні та виробничі потреби.

4.3  На вводах водопроводу від зовнішніх мереж водопостачання для обліку витраченої води належить встановлювати лічильники  води.  При підключенні внутрішніх систем  гарячого  водопостачання до зовнішніх мереж необхідно встановлювати лічильники гарячої води на подавальному та циркуляційному трубопроводах.

Лічильники гарячої та холодної води слід також встановлювати на водопровідних відгалуженнях до їдальні,- навчальних майстерень, а також інших споживачів усередині будинку, якщо вони здійснюють самостійну господарську діяльність.

4.4               Підведення холодної води  передбачається до раковин  хімічних лабораторних столів та демонстраційних столів в лабораторіях хімії, фізики та біології, до зливних бачків в санвузлах, до питних фонтанчиків (кранів).

4.5      Холодну та гарячу воду слід підводити:

-            до умивальників, встановлених у класних кімнатах, навчальних кабінетах, гурткових приміщеннях, медпункті, їдальні, санвузлах;

—до раковин та мийок, встановлених у навчальних майстернях, лабораторіях, кінопроекційній, їдальні, сміттєзбірниках та інших приміщеннях, передбачених технологічними вимогами;

-    до змішувачів душових кабін;

-    до внутрішніх поливальних кранів.

4.6При встановленні в навчальних лабораторіх спеціального обладнання з підведенням води та відведенням  стоків розрахункові витрати  належить приймати  на підставі технологічного завдання. Відпрацьовані реактиви перед спуском в мережу каналізації повинні бути знешкоджені засобами лабора торії з тим, щоб показник водню (РН) стічних вод був не нижче 6,5 і не вище 8,5.

Встановлення нейтралізаторів чи усереднювачів слід передбачати в приміщеннях, відведених для обладнання, яке обслуговується.

4.7 Температура гарячої води, що надходить до змішувачів приладів, не повинна перевищувати 60°С.

4.8  При влаштуванні басейнів для плавання треба дотримуватись вимог норм з проектування спортивних споруд. Для використання тепла води, яка скидається в каналізаційну мережу, слід передбачати теплообмінники.

Температуру води у басейні для навчання дітей плаванню належить приймати 29°С.

4.9     В їдальнях навчальних закладів необхідно передбачати встановлення електрообігрівачів для забезпечення резервного гарячого водопостачання.

4.10  При їдальнях навчальних закладів з кількістю місць у залах 200 та більше необхідно передбачати жировловлювачі.

Опалення та вентиляція

4.11              Будинки повинні бути обладнані системами опалення та вентиляції, які слід проектувати згідно з вимогами нормативних документів на опалення, вентиляцію, кондиціювання (додаток 8, п.7).

4.12    Будинки навчальних закладів повинні підключатись, як правило, до систем централізованого теплопостачання. При неможливості такого підключення слід проектувати місцеві теплогенератори (при дотриманні вимог норм із проектування котельних установок), які рекомендується передбачати в комп лексі з альтернативними джерелами тепла (наприклад, сонячними колекторами, встановленими у випадках активного використання цих будинків влітку).

4.13    Будинки, приєднані до систем централізованого теплопостачання, повинні бути обладнані приладами комерційного обліку теплоти. Спальні корпуси шкіл-інтернатів, що стоять окремо, а також самостійні блоки шкільного комплексу повинні бути обладнані приладами обліку витрат теплоти.

4.14    Розрахункову температуру повітря для проектування опалення та вимоги щодо повітрообміну приміщень слід приймати за даними таблиці 17.

Таблиця 17

 

Приміщення

Розрахункова температура повітря, °С

Вимоги до повітрообміну (кратність за 1 годину)

 

 

приплив

витяжка

Класні приміщення, навчальні кабінети та лабораторії шкіл

18

16 м3/год

на 1 люд.

Класні приміщення 1-4-х класів

20

16 м3/год

на 1 люд.

Кабінет інформатики та електронно-обчислювальної техніки

20

16м3 /год

на 1 люд.

Аудиторії, навчальні кабінети в профтехучилищах та вищих навчальних закладах, навчальні майстерні з зонами для теоретичних занять, читальні зали, зали для курсового проектування, студії живопису, малюнку, скульптури, актовий зал, клас співу та музики

18

20 м3/год

на 1 люд.

Фізкультурно-спортивні зали, студія хореографії

18

За розрахунком, але не менше 80 м /год на 1 люд.

Зал басейну для навчання плаванню

30

За розрахунком

Зал басейну навчально-тренувального плавання

27

Те саме

Вчительська, гурткові приміщення

18

(1,5)

Кабінети адміністрації, кімнати громадських організацій, кімнати відпочинку, кабінети логопеда, психолога, соціолога, бібліотека (крім читального залу)

18

(1)

Кабінет лікаря (медична кімната)

22

 

(1,5)

Закінчення таблиці 17

 

Приміщення

Розрахункова температура повітря, °С

Вимоги до повітрообміну (кратність за 1 годину)

 

 

приплив

витяжка

Душові

25

(5)

Роздягальні:

а) при фізкультурно-спортивних залах

22

(1,5)

б) при душових

23

В об'ємі витяжки із душових

 

Туалети та умивальні

20

50м3 на 1 унітаз

 

 

 

25м3 на 1 пісуар

Спальні учнів початкових класів

19

(1,5)

Навчальні лабораторії (крім шкільних)

18

За розрахунком відповідно до технічного завдання

Мийки лабораторного посуду без витяжних шаф

18

(4)

(6)

Вестибюлі та рекреації

16

Гардеробні

116

1,5

їдальня:

а) гарячий цех

5 (в неробочий час)

За розрахунком

б) цехи: холодний, доготівельний, м'ясний, рибний, овочевий;

16

(3)

(4)

в) мийні посуду;

20

(4)

(6)

г) комора овочева;

5

(2)

д) комора сухих продуктів;

12

(2)

є) завантажувальна та тарна;

16

ж) обідній зал

16

за розрахунком

Кіноапаратна

16

За об'ємом витяжки від кінопроекторів

Фотолабораторія, кінофотолабораторія, технічний центр

18

(2)

Куточок живої природи, зоокуточок

20

(5)

Примітка 1. В кабінетах, що мають дві зовнішні стіни, та спальних розрахункову температуру повітря слід приймати на 2° вище зазначеної в наведеній таблиці,

Примітка 2. Об'єм повітря, що виводиться з витяжної хімічної шафи, слід приймати 1100 м3/год, якщо інша величина не встановлена технологічним завданням.

Примітка 3. Клеєварні повинні бути обладнані укриттями, які локалізують виділення, та місцевою витяжкою.

4.15  Для декількох аудиторій, що розміщені в окремому будинку або блоці, при визначенні про дуктивності вентиляційних систем та підборі вентиляційного обладнання слід враховувати коефіцієнти завантаження аудиторій (Кз) та одночасності їх роботи (Ко).

Значення коефіцієнта Кз слід приймати:

—  для аудиторій від 50 до 100 місць   — 1,0

—  понад 100 до 200 місць     — 0,85

-  більше 200 до 250 місць   — 0,8

—більше 250 місць     — 0,75

Значення коефіцієнта Ко слід приймати:

-  при кількості аудиторій  3                 —-1,0

4       —-0,8

більше 4   — 0,7

Об'єм лекційних аудиторій при відсутності кондиціювання повинен бути не менше 4 м3   на людину.

4.16               Видалення повітря з навчальних приміщень, а також із вчительської, шкільної бібліотеки, гардеробних та адміністративних кімнат слід передбачати через рекреації, гардеробні та санітарні вузли при механічному спонуканні. Приплив свіжого повітря в навчальні приміщення слід передбачати через верхні фрамуги вікон.

Класи та аудиторії з числом місць 30 та більше слід проектувати з припливною вентиляцією при механічному спонуканні. При цьому витяжна вентиляція повинна проектуватися з природним спонуканням з розрахунку однократного обміну за годину. Встановлення дефлекторів не допускається.

У школах з кількістю учнів до 200 механічну вентиляцію проектувати не обов'язково.

4.17                Окремі системи витяжної вентиляції належить передбачати для таких приміщень  (груп приміщень): лекційних аудиторій, лабораторій, навчальних майстерень, залів курсового та дипломного проектування, читальних залів, актових залів, фізкультурно-спортивних залів, басейнів, тирів, їдальні, медпункту, кіноапаратної, санітарних вузлів.

4.18              Видалення повітря з витяжних шаф допускається передбачати загальною системою з одного або кількох приміщень за умови забезпечення вибухопожежобезпеки.

Коефіцієнт одночасності роботи (Ко) витяжних шаф лабораторій належить приймати рівним 1. При визначенні об'єму припливного повітря належить приймати коефіцієнти одночасності роботи (Ко) витяжних шаф у будинку хімічного профілю:

-    до 50 шаф   - 0,9

-    більше 50 до 100   - 0,8

—для навчальних закладів іншого профілю,

незалежно від кількості встановлених витяжних шаф            — 0,7.

4.19При проектуванні опалення та вентиляції фізкультурно-спортивних та актових залів, а також приміщень харчоблоку належить відповідно керуватись нормами проектування для спортивних споруд, клубів та підприємств громадського харчування, а також нормами з опалення, вентиляції та кондиціювання будинків (додаток 8, п.7). Вентиляцію виробничих приміщень слід проектувати також згідно з нормами технологічного проектування.