5.39. Вимоги до розмірів земельних ділянок і розташування будинків відносно червоної лінії і житлової забудови відповідають вимогам до будівель загальноосвітніх шкіл з урахуванням потреб шумозахисту (для будівель музичних шкіл та відділень шкіл мистецтв), інсоляції та освітлення приміщень.
Ділянки позашкільних закладів упорядковуються і озеленяються. На них передбачаються зони відпочинку (тихого, рухливого), проїзди і проходи, майданчики технічного і господарського призначення.
Лікувально-профілактичні заклади, установи відпочинку
5.40. Медичне обслуговування сільського населення здійснюється мережею медичних закладів, основною ланкою якої є центральна районна лікарня з поліклінікою та санітарно-епідеміологічною станцією. Крім того, сільські мешканці одержують медичну допомогу в обласних лікарнях з консультаційними поліклініками, а також у спеціалізованих міських лікарнях і диспансерах.
5.41. Мережа лікувально-профілактичних закладів у сільській місцевості формується у межах адміністративного району на міжселенній основі. До неї входять центральна районна лікарня, районні та дільничні лікарні, лікарські амбулаторії, а також фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, центральні районні аптеки, госпрозрахункові аптеки загального типу, аптечні кіоски та аптечні пункти І та II груп, профілакторії та санаторії.
5.42. Місткість лікарень, лікарських амбулаторій та інших закладів, розміри
їх земельних ділянок приймаються відповідно до нормативів, наведених в табл. 5.2.
Таблиця 5.2 (рекомендована)
ПРИМІТКА. Розрахунковий норматив стаціонарного обслуговування ліжками у лікарнях зменшено на 14-15 ліжок, які припадають на обласні, міські спеціалізовані лікарні та міжрайонні диспансери.
5.43. Мережа стаціонарних закладів для престарілих формується у межах адміністративного району і пов'язана з мережею медичних, культурно-побутових та інших обслуговуючих установ.
До стаціонарних установ дня престарілих належать: будинки-інтернати загального типу, будинки-інтернати для інвалідів, будинки для престарілих квартирного типу з елементами громадського обслуговування (первинним, обмеженим та розвинутим рівнем обслуговування), а також будинки-інтернати квартирного типу з покімнатним заселенням (без елементів обслуговування).
5.44. Для розміщення установ охорони здоров'я та соціального забезпечення вибираються ділянки, найсприятливіші за санітарно-гігієнічними умовами. При розміщенні будівель на ділянці та їх орієнтуванні необхідно дотримуватись санітарних норм по інсоляції, освітленню та захисту від шуму приміщень і території. Корпуси лікарень і будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів слід розміщувати на відстані від селищних шляхів і вулиць, з відступом від червоних ліній не менше ніж на 30 м.
5.45. На земельній ділянці лікарні повинні бути виділені зони: лікувальних неінфекційних корпусів, лікувального інфекційного корпусу, поліклініки, садово-паркова, господарська. Між зонами передбачаються смуги зелених насаджень завширшки не менше 15 м.
В'їзди у зону лікувальних корпусів та господарську зону повинні бути роздільними.
5.46. Щільність забудови ділянок лікарень, будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів приймається у межах 12—15%.
Площа під зеленими насадженнями повинна складати не менше 60% площі ділянки. Розміри садово-паркової зони лікарні, пологового будинку та диспансеру зі стаціонарами приймається з розрахунку не менше 25 кв.м на кожне ліжко. Навколо радіологічного та інфекційного корпусів, а також уздовж розміщених на першому поверсі рентгенівських кабінетів слід передбачати висадження смуги зелених насаджень з важкопрохідного чагарника завширшки не менше 5 м.
Ділянки лікувально-профілактичних закладів з стаціонарами та санітарно-епідеміологічних установ огороджуються огорожею висотою не менше 1,6 м, для психіатричних лікарень — 2,5 м.
5.47. Перед головними входами в будинки лікарень, поліклінік або будинків-інтернатів слід передбачати упорядковані майданчики для відпочинку площею не менше 50 кв.м (з розрахунку 0,2 кв.м на одне ліжко або відвідування у зміну).
Біля в'їзду на територію лікарні, будинку-інтернату необхідно передбачати окремий майданчик для стоянки автотранспорту співробітників установ та відвідувачів на відстані не менше 100 м від палатних корпусів. Біпя входів у роздаточні пункти молочних кухонь та дитячих поліклінік слід передбачати майданчики з легким покриттям для дитячих колясок з розрахунку 10 кв.м на 1000 реалізованих порцій на добу, але не менше ніж 20 кв.м.
5.48. Дитячі оздоровчі табори в сільській місцевості проектуються місткістю не більше 400 місць.
Кількість місць у таборах визначається за місцевими умовами з розрахунку не менше 15 чол. на 1000 жителів за погодженням з органами народної освіти.
5.49. Площі ділянок оздоровчих таборів приймаються з розрахунку не менше 175 кв.м на одне місце.
У нормовану площу ділянки не входять водойми і пляжі, території, відведені для підсобного господарства табору та очисних споруд, а також непридатні для забудови і обладнання спортивних майданчиків (яри, обсипи, кар'єри, скельні та заболочені ділянки, смуги відводу під піни електропередач).
5.50. При розташуванні оздоровчих таборів у гірських районах і курортних зонах, де є можливість використання парків, садів і лісопарків, площу ділянок табору припускається зменшувати, але не менше ніж до 100 кв.м на одне місце.
5.51. Дитячі оздоровчі табори слід розташовувати на спеціально відведених територіях (в лісних масивах, на берегах водойм), забезпечених водо- і електропостачанням з урахуванням наявності зручних транспортних зв'язків, сприятливого екологічного стану місцевості, можливостей відводу каналізаційних вод та обладнання очисних споруд.
Розташування таборів у місцях масового відпочинку та курортних зонах для дорослих можливе при погодженні з органами санітарно-епідеміологічної служби.
5.52. Дитячі оздоровчі табори слід розташовувати з навітряного боку відносно джерел шуму і забруднення атмосферного повітря та вище за течією ріки відносно джерел її забруднення.
Санітарні розриви від меж ділянки дитячого оздоровчого табору приймаються згідно з санітарно-гігієнічними нормами. При розміщенні будівель на ділянці необхідно дотримуватись санітарних норм по інсоляції, освітленню та захисту від шуму приміщень і території.
Ділянка табору повинна мати не менше двох в'їздів: головного і господарського.
5.53. Площу пляжу дитячого табору відпочинку слід визначати з розрахунку 4 кв.м на одне місце. Кількість місць на пляжі повинна складати 50% місткості табору. Душові сітки та туалети на пляжі слід передбачати з розрахунку: одна душова сітка на 40 місць та один унітаз на 75 місць.
Фізкультурно-оздоровчі та спортивні будинки і споруди
5.54. Фізкультурні і спортивні споруди є складовими елементами районних і сільських культурних і спортивно-оздоровчих комплексів.
До них належать:
- сільські стадіони з набором площинних спортивних споруд, у т.ч. футбольне поле розміром 100 × 69 м з біговою доріжкою завдовжки 400 м, або розміром 90 × 60 м чи 75 × 50 м з біговою доріжкою завдовжки 333,3 м, а також 60 × 40 м з біговою доріжкою завдовжки 250 м;
- спортивні зали універсального призначення розміром 36 × 18 м, 30 × 15 м, 24 × 12 м;
- плавальні басейни: відкриті - з ваннами розміром 50 і 25 м, закриті - з ваннами 25 і 16,7 м;
- стрілкові тири з довжиною вогневого рубежу 50 і 25 м;
- водні станції і лижні бази у відповідних умовах.
5.55. Норми і розрахункові показники фізкультурних і спортивних споруд наведені в табл. 5.3.
Таблиця 5.3 (рекомендована)
* Але не менше ніж 300 кв.м.
** Для первинних систем розселення з сумарною кількістю мешканців до 3 тис.чол. передбачається один спортивний зал площею 300 кв.м
*** Для первинних систем розселення з сумарною кількістю мешканців до 3 тис.чол. передбачається один басейн площею 150 кв.м водного дзеркала
ПРИМІТКА. Стрілкові тири, водні станції, велолижні бази, криті басейни для дошкільнят проектуються за окремим завданням при відповідному обгрунтуванні.
5.56. В сільському населеному пункті слід передбачати один спортивний зал при загальноосвітній школі, що обслуговує доросле населення і школярів.
Стадіон з площинними спортивними спорудами також варто суміщати із спортивними спорудами школи і розташовувати на суміжній зі школою ділянці. Склад фізкультурно-спортивних споруд, що розташовуються в сільських населених пунктах, наведений в табл. 5.4.
5.57. Майданчики і поля для спортивних ігор рекомендується розташовувати поздовжніми осями вздовж меридіану. Майданчики для городків орієнтуються з валом на північ.
ПРИМІТКА. При розташуванні кількох майданчиків для одного виду спортивних ігор не більше 1/3 з них допускається розташовувати з широтною орієнтацією чи з відхиленням від меридіальної орієнтації.
Біля входів і виходів з трибун відкритих площинних споруд передбачаються розвантажувальні майданчики для глядачів з розрахунку 0,5 кв.м на одне місце; біля входів і виходів із будівель спортивних споруд з місцями для глядачів - з розрахунку 0,3 кв.м на одне місце.
5.58. На ділянці відкритого басейну, крім ванн і будівель з допоміжними приміщеннями, розташовуються майданчики для підготовчих занять з розрахунку 4,5 кв.м на кожного, хто одночасно займається.
Ванни відкритих басейнів доцільно розташовувати в місцях з можливістю достатньої інсоляції з відступом від червоної лінії на відстань не менше 15 м, а в|д межі житлової забудови - не менше 50 м.
Спортивні заклади слід розташовувати з відступом від червоної' лінії вулиць на відстань не менше 6 м.
Таблиця 5.4 (рекомендована)
* В населених пунктах а кількістю населення до 1000 чол. влаштовуються комбіновані майданчики для гри у волейбол і баскетбол.
5.59. Загальна площа озеленення території площинних споруд (враховуючи газонні покриття полів, вітро- і пилозахисні смуги зелених насаджень) повинна складати не менше 30, а відкритих басейнів - не менше 35% їх території.
ПРИМІТКА. При розташуванні спортивних споруд в парках і садах рівень озеленення не нормується.
Культурно-освітні, видовищні та культові установи
5.60. Культурне обслуговування сільського населення здійснюється культурно-просвітніми закладами, що входять в районний культурний комплекс: районний Будинок культури, кінотеатр (відеотека), районна бібліотека, музей та інші заклади, що утворюють територіальні мережі.
5.61. Мережі культурно-просвітніх закладів формуються на міжсельбищній основі в межах адміністративних районів з урахуванням розвитку транспортних зв'язків між населеними пунктами. В селах-адміністративних центрах організуються сільські культурні комплекси, що поєднують всі культурно-просвітні заклади на їх території.
ПРИМІТКА. При наявності на території сільського адміністративного району, крім районного центру, інших міст чи селищ міського типу, в них створюються кущові культурні комплекси.
5.62. Місткість культурно-просвітніх закладів приймається у відповідності з диференційованими розрахунковими показниками, наведеними в табл. 5.5.
Таблиця 5.5 (рекомендована)
Продовження таблиці 5.5 (рекомендованої)
* Села з населенням менше 100 чол. лосинні обслуговуватись пересувними закладами культури.
ПРИМІТКИ:
1. Філії районних бібліотек, а також музеїв, що розташовуються в селах, як правило, включають
в склад клубних будинків.
2. На території сільських населених пунктів може бути розташовано кілька клубних (дозвільних)
закладів.
3. Загальна місткість клубного закладу включає місткість глядачевого залу.
4. Відеозал приймається з розрахунку 30 місць, не менше 40 кв.м площі.
5.63. Основні об'єкти культурно-дозвільних комплексів — будинки культури і клуби належить розміщати в громадських центрах населених пунктів, де вони є ведучими елементами архітектурно-просторової композиції забудови.
На ділянках клубних будинків передбачаються зони відпочинку, літні споруди для клубної роботи, майданчики для спортивних ігор, дитячі майданчики, майданчики технічного обслуговування. В сільській місцевості південних областей України, а також населених пунктів, розташованих в рекреаційних зонах, на ділянках будинків культури і клубів можливе розташування літніх кіноконцертних майданчиків місткістю, що становить 100-150% місткості клубних залів.
5.64. Кіноконцертні і танцювальні майданчики на клубних ділянках варто розташовувати так, щоб головне розповсюдження звуку було спрямоване в протилежний бік від вікон приміщень клубного будинку, призначених для тихих занять, і житлових будинків, що розташовуються на суміжних з клубною ділянках.
У випадках, коли клубний будинок розташований поруч з парком чи садом, літні споруди для клубної роботи і спортивні майданчики дозволяється розташовувати на території парку, відповідно зменшуючи площу клубної ділянки.
Перед входами в клубні будинки і кінотеатри варто організовувати майданчики для накопичення відвідувачів з розрахунку 0,2 кв.м на одне місце в залі для глядачів; перед концертними майданчиками передбачаються майданчики з розрахунку 0,3 ка.м на одне місце.
5.65. До споруд культового призначення належать парафіяльні храми, молитовні доми, каплиці християнських конфесій, а також об'єкти сокраль-ного призначення (мечеті, синагоги, тощо) інших релігійних об'єднань.
Створення територіальної мережі культових установ здійснюється на парафіяльній основі і передбачає обслуговування населення групи сіл одним культовим закладом.
5.66. Розміщення і розрахунок місткості культових споруд визначаються під впливом кількох факторів: існування та чисельності релігійної громади; забезпечення умов постійної діяльності потрібного штату з представників духовенства; характеру релігійно-культорологічних та історичних традицій населеного пункту..
