Таблиця 3 – Допустимі проміжки, для безпечного виконання робіт з оглядання, очищання, ремонтування, фарбування і технічного обслуговування
Максимальна номінальна напруга, кВ |
Мінімальний проміжок від будь-якої точки на устаткованні або біля нього, де може перебувати людина а) |
|
|
до найближчого неекранованого провідника під напругою (зазор у секції), м |
до найближчої частини незаземленого ізолятора b), що підтримує провідник, який перебуває під напругою (відстань до землі), м |
15 |
2,60 |
2,5 |
33 |
2,75 |
|
44 |
2,90 |
|
66 |
3,10 |
|
88 |
3,20 |
|
110 |
3,35 |
|
132 |
3,50 |
|
165 |
3,80 |
|
220 |
4,30 |
|
275 |
4,60 |
|
а) Виміряний від місця знаходження ступенів ніг. b) Термін «ізолятор» охоплює всі форми ізолювальних основ типу опор і підвісних ізоляторів, ізолювальних втулок, ізоляції кінців кабелів і основ деяких типів роз'єднувачів. |
5.5 Електричне заземлення
Системи пожежогасіння в межах електричних підстанцій або комутаційних залів повинні бути ефективно заземлені для унеможливлення електростатичного заряджання металевих частин.
5.6 Електростатичний розряд
Система пожежогасіння повинна бути відповідно заземлена, щоб звести до мінімуму ризик виникнення електростатичного розряду.
6 Проектування систем
6.1 Загальні відомості
Цей розділ містить вимоги до конструкції систем пожежогасіння. Усі допоміжні системи і вузли повинні відповідати національним або міжнародним стандартам.
Національна примітка В Україні чинний ДБН А.2.2-3, який деталізує вимоги до проектування систем пожежогасіння. |
6.2 Запас вогнегасної речовини
6.2.1Кількість
6.2.2Якість
Вогнегасна речовина повинна відповідати вимогам, викладеним у відповідних частинах ISO 14520.
6.2.3Розташовування резервуара
Примітка. Пряме сонячне проміння може нагрівати резервуар до температури вище температури довкілля.
6.2.4Резервуари для зберігання 6.2.4.1
Загальні відомості
Резервуари треба проектувати для зберігання певних вогнегасних речовин. Щільність завантаження резервуарів не повинна перевищувати величини, встановленої у відповідній частині ISO 14520 для конкретної вогнегасної речовини.
Резервуари, використовувані в цих системах, повинні відповідати вимогам відповідних національних стандартів.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ Вимоги до резервуарів, що працюють під тиском – ДНАОП 0.00-1.07. Вимоги до модулів та батарейного устатковання систем газового пожежогасіння – згідно з ДСТУ 4095. Вимоги до резервуарів ізотермічних систем газового пожежогасіння – згідно з ДСТУ 3412. |
У разі потреби, резервуар і запірний пристрій повинні бути споряджені запобіжними пристроями, які відповідають вимогам відповідних національних стандартів.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ Вимоги до запобіжних пристроїв – згідно з ДНАОП 0.00-1.07. Вимоги до запобіжних пристроїв модулів, батарейного устатковання і резервуарів ізотермічних систем газового пожежогасіння – згідно ДСТУ 4095 та ДСТУ 4312 відповідно. |
6.2.4.2 Індикація вмісту
Повинні бути передбачені засоби індикації, що вказують на правильність заповнення резервуара.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ Вимоги до засобів контролювання тиску та маси вогнегасної речовини, що зберігається у модулях, батарейному устаткованні та ізотермічних резервуарах систем газового пожежогасіння – згідно з ДСТУ 4095 та ДСТУ 4312 відповідно. |
6.2.4.3 Маркування
Кожний резервуар із галогеновуглецем повинен мати постійну табличку або інше постійне марковання, яке визначає вид вогнегасної речовини, тару, масу брутто і значення надлишкового тиску (у випадку його наявності). Кожний резервуар з інертним газом повинен мати постійне марковання, яке визначає вид вогнегасної речовини, значення надлишкового тиску в резервуарі та його номінальний об'єм.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ Вимоги до маркування модулів, батарейного устатковання і ізотермічних резервуарів систем газового пожежогасіння – згідно з ДСТУ 4095 та ДСТУ 4312 відповідно. |
6.2.4.4Спарені резервуари
Коли два або більше резервуарів з'єднано між собою, то повинен бути передбачений автоматичний пристрій (типу зворотних клапанів) для запобігання втрати вогнегасної речовини з усіх резервуарів, якщо їх частину вилучено для технічного обслуговування.
Резервуари, з'єднані в загальну систему, повинні бути:
Резервуари різних розмірів, з'єднані в загальну систему можна використовувати для зберігання незріджених газів за умови, що всі вони перебувають під однаковим робочим тиском.
6.2.4.5Робочі температури
Якщо не зазначено інші умови, резервуари систем об'ємного пожежогасіння треба експлуатувати за робочих температур не вище ніж 50 °С, і не нижче ніж мінус 20 °С. (Див. також 7.3.1).
Для підтримування температури резервуара в межах встановленого температурного діапазону, якщо система не призначена для роботи поза цим діапазоном, треба використовувати зовнішнє нагрівання або охолоджування.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ Вимоги до температурних діапазонів експлуатування ізотермічних резервуарів систем газового пожежогасіння – згідно з ДСТУ 4312. |
6.3 Розподіляння
6.3.1 Загальні відомості
У кінці кожного трубопроводу треба встановити уловлювач бруду, який складається з трійника з закріпленим ніпелем, довжиною не менше ніж . Якщо є ймовірність конденсації води, треба передбачати дренажні вловлювачі, захищені від несанкційованого доступу персоналу, їх розташовують у найнижчих точках трубопроводу.
6.3.1.3Глухі ділянки трубопроводів систем пожежогасіння повинні бути оснащені:
Пристрої для автоматичного скидання тиску повинні спрацьовувати за величини тиску не більшої ніж випробовувальний тиск трубопроводу або згідно з вимогами відповідного національного стандарту.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ Вимоги до величини тиску під час гідравлічного випробовування модулів, батарейного устатковання і резервуарів ізотермічних систем газового пожежогасіння – згідно з ДСТУ 4095 та ДСТУ 4312 відповідно. |
6.3.1.7 Трубопровід, з'єднувальні елементи та інші металеві елементи системи, що можуть піддаватися корозії, повинні бути захищені від неї. У висококорозійній атмосфері треба використовувати спеціальні корозійностійкі матеріали або покриви.
6.3.2Трубопровід
6.3.2.1Трубопровід повинен бути виготовлений з негорючого матеріалу, фізико-хімічні властивості якого забезпечують його цілісність під час механічних навантаг. Товщина стінки труби повинна бути розрахована відповідно до вимог національних стандартів. Величина тиску під час розраховування повинна дорівнювати величині тиску за максимальної температури зберігання, але не менше ніж за 50 °С. Якщо для конкретної системи дозволені вищі робочі температури, то величина проектного тиску повинна дорівнювати величині тиску за максимальної температури. Під час розраховування до уваги беруть усі коефіцієнти й допуски для нарізі, нарізання пазів або зварювання.
Якщо в системах із використовуванням незріджених вогнегасних речовин застосовують редуктори, товщину стінки трубопроводу, розташованого після них, розраховують за величини максимального робочого тиску.
6.3.3З'єднувальні елементи
6.3.3.1 З'єднувальні елементи повинні бути розраховані на мінімальний розрахунковий робочий тиск, який має бути не менший ніж максимальний тиск у резервуарі за температури 50 °С, або за температури, зазначеної в національному стандарті, в разі його заповнення до максимально допустимої щільності завантажування для відповідної вогнегасної речовини. Для систем, у яких використовують редуктори, розташовані після них з'єднувальні елементи повинні розраховуватися на величину робочого тиску, який має бути не менший ніж величина максимального розрахункового тиску в трубопроводі після редуктора. Застосовувати чавунні з'єднувальні елементи не дозволено.
6.3.4 Прилади для кріплення трубопроводів і клапанів
Прилади для кріплення трубопроводів і клапанів повинні відповідати робочому температурному діапазону і витримувати динамічні й статичні навантаги. Повинні бути передбачені допуски для компенсування напружень, що виникають у трубопроводі в разі змінення температури. Повинен бути передбачений захист пристроїв для кріплення і зв'язаних із ними елементів від впливання довкілля. Відстань між пристроями для кріплення повинна відповідати даним, наведеним у таблиці 4.
Таблиця 4 – Максимальні відстані між пристроями для кріплення трубопроводів
Номінальний діаметр труби, DN |
Максимальна відстань між пристроями для кріплення трубопроводів, м |
6 |
0,5 |
10 |
1,0 |
15 |
1,5 |
20 |
1,8 |
25 |
2,1 |
32 |
2,4 |
40 |
2,7 |
50 |
3,4 |
65 |
3,5 |
80 |
3,7 |
100 |
4,3 |
125 |
4,8 |
150 |
5,2 |
200 |
5,8 |