Страница 2: ДСТУ 3974-2000. Система розроблення та поставлення продукції на виробництво (33989)

1. Виконавець складової частини ДКР виконує належні роботи з підпункту 5.2.4 і додатково такі роботи:

• за дорученням головного виконавця розробляє проект ТЗ на складову частину ДКР і подає йому на затвердження;
• виконує роботи відповідно до затвердженого головним виконавцем ТЗ;
• звітує перед головним виконавцем згідно з умовами договору.

1. Виробник продукції виконує такі роботи:

• бере участь у виконанні ДКР не пізніше ніж на етапі технічного проекту і вносить пропозиції щодо уніфікації продукції;
• ВНОСИТЬ пропозиції виконавцеві ДКР щодо розробленої документації;
• ВИГОТОВЛЯЄ дослідний зразок або дослідну партію продукції;
• надає пропозиції щодо опрацювання конструкції на технологічність;
• бере участь у попередніх і приймальних випробуваннях дослідного зразка (дослідної партії);
• забезпечує технологічну підготовку виробництва та освоєння нової продукції;
• аналізує зауваження та пропозиції замовника і експлуатаційних організацій, які спрямовані на поліпшення конструкції і експлуатаційних показників продукції, та інформує про це виконавця ДКР;
• подає за встановленим порядком виконавцю ДКР пропозиції щодо доопрацювання продукції і внесення змін у РД або виконує ці роботи сам, якщо він є тримачем оригіналів документації.

5 2.7 Розбіжності, які виникають під час вирішення технічних питань у взаємовідносинах між замовником, виконавцем ДКР і виробником, розглядають і вирішують на погоджувальних нарадах учасників ДКР.

1. Правила розроблення продукції
2. Типова схема розроблення продукції передбачає:

• розроблення ТЗ;
• розроблення конструкторської, технологічної та експлуатаційної документації:
• виготовлення дослідного зразка (дослідної партії) продукції і проведення попередніх висувань;
• коригування КД за результатами попередніх випробувань і проведення приймальних ви-збувань;
• коригування КД за результатами приймальних випробувань та приймання результатів ДКР.

Конкретний порядок розроблення продукції визначають у ТЗ на ДКР.

Продукція, ТО підлягає розробленню та поставленню та поставленню на виробництво повинна задовольнити вимоги замовника, забезпечувати можливість ефективного її використання споживачем та МОЖЛИВІСТЬ експорту.

1. Конструкторську документацію на дослідний зразок виробу розробляють відповідно положень стандартів ЕСКД (ДСТУ 3943, ГОСТ 2 102, ГОСТ 2.103, ГОСТ 2.105, ГОСТ 2.106, ГОСТ 2.118, ГОСТ 2.119, ГОСТ 2.120, ГОСТ 2.301).
2. Технологічну документацію на дослідний зразок та обладнання розробляють відповідно до

положень стандартів ЕСТД (ГОСТ 3.1102, ГОСТ 3.1119).

1. Програмну документацію для обчислювальних машин, комплексів і систем розробляють відповідно до положень стандартів ЕСПД (ГОСТ 19.102, ГОСТ 19.105).
2. Створення автоматизованих систем управління здійснюють відповідно до Комплексу стандартів і керівних документів на автоматизовані системи.
3. Розроблення непродовольчих товарів народного споживання виконують відповідно до ГОСТ 15.009
4. Під час розроблення медичних виробів слід керуватися вимогами ДСТУ 3627.
5. Розроблення стандартів та інших передбачених ТЗ НД виконують відповідно до чинних державних стандартів з урахуванням настановних документів галузі.
6. ДКР виконують відповідно до вимог ТЗ із урахуванням галузевих стандартів і нормативних документів до певного виду продукції.
7. Забезпечення встановлених у ТЗ показників надійності і якості продукції виконують урахуванням показників комплектувальних виробів, які до неї входять.
8. Правила розроблення ТД на матеріали і речовини встановлює виконавець з урахуванням специфіки продукції, організації виробництва і вимог галузевих документів.
9. Розроблення радіо- і радіотехнічних виробів супроводять проведенням метрологічної обов’язкової експертизи державного органу, який відповідає за розподіл частот.
10. Експлуатаційні документи на дослідний зразок продукції розробляють згідно з ГОСТ 2.601
11. Під час виконання ДКР проводять патентні дослідження відповідно до ДСТУ 3575, вивчення і аналіз вітчизняних та зарубіжних технічних рішень, які захищені авторськими свідоцтвами або патентами, що є важливим критерієм забезпечення якості та конкурентоспроможності 4ТП. її експортних можливостей.
12. Наукове і технічне керівництво ДКР здійснює її науковий керівник, якого визначає наказом (розпорядженням) головний виконавець.
13. 3 метою забезпечення вчасного виконання етапів ДКР, а також контролю за виконанням робіт та складанням звітних матеріалів головний виконавець, за необхідності , розробляє і затверджує план сумісних робіт (календарний план) із виконавцями складових частин, плані визначають послідовність та терміни розроблення документації, виготовлення і проведення випробувань дослідних зразків, виконавців, номенклатуру і терміни оформлення звітних документів за етапами, необхідність та терміни проведення експертизи КД, терміни приймання окремих етапів та роботи в цілому.
14. 3 метою підтвердження розрахунків і нових технічних рішень у процесі виконання ДКР, необхідності, створюють макети, моделі або експериментальні зразки майбутніх виробів. необхідність їх розроблення та випробування, кількість, склад та перелік документації, яку розробляють для них, визначають у ТЗ.
15. Підтвердження відповідності розробленої КД і ТД вихідним вимогам проводять на дослідних зразках (дослідних партіях) продукції ДКР, виготовлення яких здійснюють на відповідях стадіях.
16. Випробування макетів, експериментальних і дослідних зразків проводять в умовах, що імітують реальні умови експлуатації та застосування продукції згідно з ПМ, які розробляє чи вибирає з типових ПМ, чинних у галузі на певний вид продукції, головний виконавець.

Необхідність участі представника замовника у випробуваннях визначають у ТЗ. Результат випробувань оформляють актом або протоколом.

6 РОЗРОБЛЕННЯ ТЗ НА ПРОВЕДЕННЯ ДКР І ЇЇ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ

1. Загальні вимоги
2. Технічне завдання на ДКР є основним вихідним документом для розроблення продукції, який містить техніко-економічні вимоги до продукції, що визначають її споживчі властивості ефективність використання, а також перелік документів, порядок здавання і приймання результатів ДКР.

Дозволено замість ТЗ використовувати зразок продукції, призначеної для відтворення, а для ініціативних ДКР — будь-який документ, який має необхідні і достатні вимоги для розроблення продукції.

1. Рішення щодо розроблення ТЗ замовник приймає на підставі розглядання та експертизи заявок стосовно проведення ДКР
2. Конкретний зміст ТЗ. порядок його розроблення і затвердження визначають замовник і виконавець, а під час ініціативного розроблення — виконавець. До розроблення ТЗ можуть залучатися інші зацікавлені організації (підприємства): виробник, головна організація з виду продукції, зовнішньо-торговельна організація, організація-проектувальник, монтажна організація тощо.

Під час видання доручення на розроблення ТЗ замовник визначає вихідні вимоги у формі головних завдань, показників та характеристик, яким повинні відповідати результати ДКР. Доручення на розроблення ТЗ замовник може дати декільком потенційним виконавцям для подальшого розглядання та приймання на конкурсній основі

1. Якщо у складі робіт передбачено розроблення НД, ТЗ на НД розробляють окремо
2. Розроблення ТЗ на автоматизовану систему виконують згідно з ГОСТ 34.602.
3. ТЗ розробляють на основі наукового прогнозування та перспектив подальшого розвитку, результатів виконання попередніх досліджень і експериментальних робіт, аналізу патентної, науково-технічної документації, інформаційних матеріалів щодо новітніх досягнень вітчизняної

та зарубіжної науки і техніки, а також досвіду попереднього розроблення та експлуатації аналогічної продукції.

Необхідність проведення тих або інших робіт, які передують розробленню ТЗ, визначає замовник за участі розробника.

1. Під час розроблення ТЗ ураховують НД, які чинні у певній галузі.
2. Розроблення ТЗ і його погодження у випадку ініціативної ДКР є цілком прерогативою її виконавця.
3. Термін розроблення ТЗ у загальному випадку не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення щодо проведення ДКР. У технічно обґрунтованих випадках інший термін розроблення ТЗ встановлює замовник.
4. Розроблення, викладення та оформлення ТЗ
5. ТЗ на ДКР чи складову частину ДКР установлює: мету розроблення і призначення зразка продукції, яку розробляють або модернізують, сукупність технічних, техніко - економічних, спеціальних та інших вимог, які пред'являють до зразка, етапи ДКР і, за необхідності, терміни їх виконання

ТЗ на ДКР розробляють згідно з ГОСТ 15.001. Титульний і останній аркуші ТЗ на ДКР виконуютьзгідно з додатками Б і В відповідно.

1. У загальному випадку ТЗ на ДКР містить такі розділи:

• назва ДКР, шифр і підстава для виконання ДКР;
• виконавці ДКР;
• виробник;
• мета виконання ДКР і призначення продукції;
• склад продукції;
• технічні вимоги;
• техніко-економічні вимоги;
• вимоги до сировини, матеріалів і ПКВ;
• вимоги до консервації, пакування і маркування;
• спеціальні вимоги;
• вимоги до розроблюваної документації;
• стадії і етапи ДКР;
• порядок приймання ДКР і матеріали, які подають під час закінчення етапів і ДКР у цілому;
• вимоги щодо технічного захисту ІзОД, за необхідності;
• додатки.

Залежно від специфіки ДКР та призначення продукції дозволено доповнювати ТЗ іншими ззділами або вилучати окремі розділи.

У випадках, коли вимоги за якимось із розділів не визначають, у цьому розділі зазначають «не передбачено».

1. У розділі «Назва ДКР, шифр і підстава для виконання ДКР» зазначають повну назву, шифр ДКР і назву документа, який с підставою для виконання ДКР. його номер, дату підписання (затвердження) та організацію, яка затвердила документ.
2. У розділі «Виконавці ДКР» зазначають підприємство, організацію — головного виконавця, виконавців складових частин ДКР, а також, за наявності, номер і дату документа, яким погоджена їх участь у роботі.
3. У розділі «Виробник» зазначають підприємство - виробника дослідного зразка (дослідної партії), а також головного виробника серійної продукції, яка розробляється. Якщо підприємство- виробник призначене на етапі розроблення ТЗ, зазначають номер і дату документа, за яким погоджена його участь у роботі.
4. У розділі «Мета виконання ДКР і призначення продукції» зазначають мету виконання ДКР, функціональне призначення продукції, її новизну, конкурентоспроможність, коротку характеристику сфери використання.
5. У розділі «Склад продукції» перелічують основні складові частини продукції або находять вимоги до її складу та призначення складових; чдстин. за необхідності

Для продукції, що має декілька модифікацій (варіантів поставки або використання), які відрізняються кількістю складових частин, визначають склад кожної модифікації. Дозволено остаточне визначення складу продукції на етапі ескізного або технічного проектування.

Якщо в продукції застосовують розроблені іншими підприємствами складові частини або 1КВ, то, за необхідності, у розділі перелічують позначення КД і тримача їхніх оригіналів, а для 1КВ — позначення КД і код згідно з державним класифікатором видів економічної діяльності.

1. У розділі «Технічні вимоги» перелічують вимоги і норми, технічні характеристики та показники, які визначають призначення, умови експлуатації і можливості застосування продукції.

У розділі у загальному випадку викладають вимоги до таких показників продукції:

• призначення;
• життєздатності та стійкості до зовнішніх впливів і чинників;
• надійності;
• конструкції;
• технологічності;
• уніфікації і стандартизації;
• метрологічного забезпечення виробництва й експлуатації, за необхідності;
• дизайну, ергономіки та технічної естетики;
• експлуатації, зручності технічного обслуговування та ремонту;
• безпеки для життя, здоров'я і майна громадян та охорони довкілля;
• сумісності;
• взаємозамінності;
• транспортування і зберігання;
• якості і технічного рівня.

Залежно від призначення продукції дозволено доповнювати розділ іншими підрозділами, з’єднувати або не включати окремі підрозділи.

Окремі вимоги (величини), які не можуть бути визначені під час розроблення ТЗ, записують такій редакції: «Остаточні вимоги (величини) ...уточнюють у процесі роботи і узгоджують із ... етапі ...».

1. У підрозділі «Вимоги призначення» наводять:

• технічні характеристики (параметри), які забезпечують виконання продукцією своїх функцій, а також норми і кількісні показники, які визначають ефективність продукції;
• порядок і спосіб взаємодії з об'єктами, які сполучають із продукцією, параметри впливу (сигнали), які діють на продукцію;
• імовірнісно-часові та інші характеристики і показники (час готовності до використання, с безперервної або циклічної роботи тощо).

1. У підрозділі «Вимоги життєздатності та стійкості до зовнішніх впливів і чинників» водять:

• кліматичні чинники, до яких продукція мас бути стійкою і життєздатною;
• механічні та хімічні впливи, до яких продукція має бути стійкою і міцною;
• інші чинники, до яких продукція повинна бути стійкою.

1. У підрозділі «Вимоги надійності» наводять:

• показники надійності;
• критерії відмов і граничного стану продукції, стосовно до якого встановлюють показники безвідмовності, тривалості і збереженості;
• вимоги до конструктивних і експлуатаційних способів забезпечення надійності.