НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ЦУКОР
Методи визначання мікробіологічних показників
о
N.
о
о
сч
со
m
Видання офіційне
Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 2005
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБНИКИ: В. Штангеєв, Н. Іволга, К. Євреєнко, О. Гриценко, Г. Михальчук
Ступінь відповідності — модифікований (MOD)
Переклад з англійської — (en)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України
Держспоживстандарт України, 2005
ЗМІСТ
С.
Національний вступIV
Додаток НА Бібліографія6
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Розроблення національних стандартів, згармонізованих з європейськими та міжнародними нормами та правилами, зокрема, введення єдиних загальновживаних методів аналізування цукру, зумовлено прагненням України увійти до Європейського Союзу (ЄС) як повноправного торгового партнера. Використовування єдиних погоджених критеріїв і методів оцінювання якості продукції, її безпечності та ідентифікації, а також одержування точних порівнювальних даних дає споживачу гарантію якості продукції.
Методи, описані в цьому стандарті, є переклад GS2/3-43(1998) (Визначання загальної кількості мезофільних бактерій в рафінованих цукрових продуктах методом заливання живильного середовища на чашки Петрі) та GS2/3-47(1998) (Визначання дріжджів і плісені в рафінованих цукрових продуктах методами заливання живильного середовища на чашки Петрі чи мембранного фільтрування), які впроваджено Міжнародною комісією з уніфікації методів аналізування цукру з окремими технічними відхилами. Оскільки опублікування методики в Україні трансформується в стандарти, що потребує відповідних змін щодо оформлення тексту, то до тексту долучено національний додаток стосовно цитованих нормативних документів (додаток НА)
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 56 «Цукор і крохмалепатокові продукти».
Цей стандарт розроблено на основі двох методик, ідентичних за способом готування проб, проведення випробовування, обробленням результатів; зміст методики GS2/3-47 посилається на методику GS2/3-43 без змін, що дасть змогу ефективніше користуватися стандартом.
На сьогодні на методи визначання мікробіологічних показників чинний ГОСТ 26968-86, згідно з якого колонії мезофільних бактерій, дріжджів і плісені визначають методом заливання живильного середовища на чашки Петрі. Цей стандарт, розроблено на основі міжнародної методики ICUMSA, передбачає під час визначання дріжджів і плісені використовувати прогресивніший метод мембранної фільтрації.
Стандарт чинний поряд з ГОСТ 26968-86.
Стандарт містить вимоги, що відповідають чинному законодавству.
До стандарту внесено такі редакційні зміни, спричинені правовими вимогами:
ДСТУ 4323:2004 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ЦУКОР
Методи визначання мікробіологічних показників
САХАР
Методы определения микробиологических показателей
SUGAR
Methods of microbiological ingices determination
Чинний від 2005-10-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт поширюється на білий цукор-пісок і установлює методи визначання загальної кількості мезофільних бактерій, дріжджів і плісені.
Під час визначання колоній мезофільних бактерій і значної кількості дріжджів і плісені використовують метод заливання живильного середовища на чашки Петрі, а у разі незначної кількості мікроорганізмів — метод мембранного фільтрування.
Кількість колонієутворювальних одиниць (КТО). Результат виражають на 10 г цукру
Оптимальний ріст мезофільних бактерій спостерігають у діапазоні температури від 20 °С до 45 °С. Вибрана інкубаційна температура являє собою середню температуру, за якої проходить оптимальний ріст бактерій. Умови, що сприяють ростові широкого спектра бактерій, визначають під час використовування загального живильного середовища.
Дріжджі і плісень являють собою мікроорганізми, що утворюють колонії за температури 30 °С в селективному середовищі за низького значення рН (рН < 5) чи в присутності антибіотика. Таке середовище забезпечує ріст дріжджів і плісені та пригнічує ріст бактерій
Пластини, засіяні змішуванням певної кількості розведеної проби з рідким агаровим середовищем, (47 °С)
Стерильний фільтр з певним розміром пор, що затримують мікроорганізми на своїй поверхні для подальшого росту.
Під час визначання використовують стерильне обладнання і асептичні способи.
Видання офіційне
★
Залиті пластини готують, застосовуючи певне вибране живильне середовище. Розведені наважки проби цукру змішують із вибраним рідким середовищем у чашках Петрі і термостату- ють після затвердіння агарового середовища.
Розведені наважки проби цукру змішують із невеликою кількістю охолодженого розплавленого агару в чашках Петрі. Потім ці чашки поміщають у термостат і підраховують кількість вирощених колоній.
Мікроорганізми фільтрують через мембранний фільтр, а потім термостатують після перенесення мембрани на підготоване живильне середовище.
4 РОЗЧИННИКИ, ЖИВИЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, РЕАКТИВИ ТА ІНШІ РЕЧОВИНИ
Живильний агар (1 дм3):
М’ясний екстракт1 г
Дріжджовий екстракт2 г
Пептон5 г
Хлорид натрію5 г
Агар15 г
рН7,5
Середовище для пластинчастих розведень для підраховування мікроорганізмів (1 дм3):
Пептон5 г
Дріжджовий екстракт2,5 г
Глюкоза1 г
Агар10 г
рН7,0
Сусловий агар (1 дм3):
Солодовий екстракт15 г
Пептон0,78 г
Мальтоза12,75 г
Декстрин2,75 г
Гліцерин2,35 г
Бісульфат калію1 г
Хлорид амонію1 г
Агар15 г
рН4,8
Дріжджовий екстракт-глюкоза-хлорамфенікол-агар (1 дм3):
Дріжджовий екстракт5 г
Глюкоза20 г
Хлорамфенікол0,1 г
Агар15 г
рН6,6
Примітка 1. Замість хлорамфенікола можна застосовувати окситетрациклін. Так як окситетрациклін теплочутливий, його необхідно додавати в середовище безпосередньо перед використовуванням у вигляді фільтрострерилізовано- го розчину.
Мікофіл агар (1 дм3):
Фітон пептон10г
Глюкоза10г
Агар16г
рН4,0
Примітка 2. Величину рН доводять до 4,0, додавши на кожен кубічний дециметр розплавленого середовища 15 см3 стерильної молочної кислоти масовою часткою 10 % до проведення висівання на чашки.
Для роботи за методом мембранного фільтрування необхідно використовувати допоміжне лабораторне приладдя, зокрема таке:
У стерильний посуд відбирають представлені проби, мінімальна маса яких для цукру становить 200 г або 200 см3 для рідкого цукру. Проби зберігають доти, доки не буде закінчено аналізування.
Перед початком випробовування очищають та дезінфікують робоче місце.
Стерильні чашки Петрі маркують датою, видом проби і типом середовища.
Строго дотримуючись інструкції виготівника, проводять повторну гідратацію живильного середовища здистильованою чи здеіонізованою водою. Розливають середовище в склянки і стерилізують за температури 121 °С протягом 15 хв.
Середовище, використовуване одразу, необхідно охолодити до 47 °С на водяній бані. У іншому разі його залишають для затвердіння і зберігають у темному місці за температури (0-5) °С протягом до 1 міс. Середовище можна розплавляти.
Скляний посуд повинен підлягати сухій стерилізації за температури від 170 °С до 180 °С протягом 1 год.
Поміщають 10 г кристалічного цукру (чи рідкого цукру в перерахунку на 10 г сухої речовини), дотримуючись асептичних способів, у колбу Ерленмейєра місткістю 200 см3. Додають стерильну воду до мітки 100 см3, добре струшують для розчинення і перемішування цукрового розчину.
Беруть дві стерильні чашки Петрі і в кожну з них поміщають піпеткою 1 см3 вихідного розчину проби цукру, підготованої відповідно до 7.4.
Наступні розведення готують із вихідного розчину (10-1), додавши 1 см3 до 9 см3 стерильної води в пробірку для одержання ряду розчинів 10-2, 10-3 тощо і висівають на чашки як описано вище.
У кожну чашку Петрі додають приблизно 15 см3 живильного середовища, призначеного для перевіряння його на стерильність.
Перевертають чашки і термостатують за температури 30 °С протягом (48-72) год для визначання кількості мезофільних бактерій і протягом 72 год для визначання кількості колоній дріжджів і плісені.
Під час роботи за методом мембранного фільтрування колбу приєднують до вакуум-насоса. Стерилізують фільтрувальну лійку і основу полум’ям за допомогою спирту, якщо вони не були простерилізовані раніше. Після охолодження стерильним пінцетом мембрану поміщають на основу по центру лійки. Лійку установлюють на колбу.
Пробу цукру, приготовану відповідно до 7.4, заливають в лійку, вмикають вакуум-насос і фільтрують. Промивають лійку стерильною водою. Знімають лійку і за допомогою стерильного пінцета, обробленого полум’ям, поміщають мембрану на живильне середовище в чашку Петрі. У цьому разі стежать, щоб між ними не потрапили бульбашки повітря.
Перевертають чашки і термостатують за температури 30 °С протягом 72 год.