Страница 4: ДСТУ 4564:2006. Мінарини (33917)

1. Допустимі плюсові і мінусові відхили маси нетто мінаринів у транспортній тарі нормують згідно Р 50-056 [21], значення яких наведено у таблиці 6.

Таблиця 6 — Допустимі відхили маси нетто

1. Мінарини, призначені для відвантажування у важкодоступні райони, необхідно пакувати за вимогами ДСТУ ГОСТ 15846.

10 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

1. Навантажувально-розвантажувальні роботи треба проводити у закритих приміщеннях або біля критих рамп, щоб запобігти впливу атмосферних опадів.
2. Мінарини транспортують усіма видами накритого транспорту згідно з правилами перевезення харчових продуктів, що швидко псуються, чинними на відповідному виді транспорту. Транспортні засоби повинні бути чисті, сухі, без стороннього запаху.

Мінарини залізничним транспортом перевозять в ізотермічних вагонах.

Під час перевезень для місцевого реалізування транспорт повинен бути обладнаний спеціальним ізотермічним кузовом.

1. У пакетованому вигляді мінарини транспортують — згідно з ГОСТ 26663 і ГОСТ 23285. Засоби закріплювання вантажу в транспортні пакети — згідно з ГОСТ 21650 і ГОСТ 22477. Основні параметри і розміри транспортних пакетів — згідно з ГОСТ 24597.
2. Транспортують і зберігають мінарини, призначені для реалізування у важкодоступних районах, згідно з ДсТУ ГОСТ 15846.
3. Мінарини зберігають на підприємствах-виробниках, розподільних холодильниках, у торговельній мережі і підприємствах ресторанного господарства за температури від 0 °С до плюс 18 °С і відносної вологості не більше ніж (80 ± 5) %, з постійною циркуляцією повітря.

Не дозволено зберігання мінаринів разом з продуктами, які мають різкий специфічний запах.

1. Ящики з мінаринами укладають: у разі механізованого складання — на піддони, у разі немеханізованого складання — на рейки або решітки штабелями із проміжками для вільного циркулювання повітря. Відстань штабелів від стіни та від охолоджувальних пристроїв повинна бути не менша ніж 0,5 м.

11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Відбирають проби і готують їх до випробовувань згідно з ДСТУ ІЗС 5555, ГОСТ 26668, ГОСТ 26669, ДСТУ 4463, інструкцією 4.4.10.2.209 [22].
2. Якість паковання і марковання на відповідність вимогам цього стандарту контролюють візуально.
3. Визначають органолептичні показники, масові частки жиру, вологи і летких речовин, солі, сухого знежиреного залишку, кислотність згідно з ДСТУ 4463. Дозволено визначати масову частку жиру згідно з ГОСТ 5867.
4. Визначають рН водної або водно-молочної фази згідно з ДСТУ 4330.
5. Визначають твердість мінарину згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ 4335.
6. Визначають температуру плавлення згідно з ДСТУ 4463 або ДСТУ ІЗС 6321.
7. Визначають масові частки токсичних елементів згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 26928, ГОСТ 26930, ГОСТ 26931, ГОСТ 26932, ГОСТ 26933, ГОСТ 26934, ГОСТ 30178, ДСТУ ІЗС 8294, ДСТУ ІЗС 12193. Мінералізацію проб для визначання вмісту токсичних елементів проводять згідно з ГОСТ 26929.
8. Визначають масові частки пестицидів згідно з ДСТУ ЕМ 1528-1.
9. Визначають масові частки мікотоксинів згідно з МУ 4082 [6], МР 2273 [7], МР 2964 [8], ДСТУ ЕМ 12955.
10. Визначають масову частку радіонуклідів згідно з МУ 5779 [9] та МУ 5778 [10] та іншими методиками, затвердженими у встановленому порядку.
11. Визначають масові частки антиоксидантів згідно з ДСТУ ІЗС 5558 та іншими методиками центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, затвердженими у встановленому порядку.
12. Визначають масові частки вітаміну А та вітаміну Е згідно з ГОСТ 30417, вітаміну D — згідно з ГОСТ 30624.
13. Визначають масові частки консервантів згідно з ДСТУ 4463.
14. Визначають масову частку транс-ізомерів олеїнової кислоти згідно з ДСТУ 4335, ДСТУ 4336, ДСТУ ІЗС 5508.
15. Визначають масову частку лінолевої кислоти згідно з ГОСТ 30418, ГОСТ 30623.
16. Визначають мікроорганізми згідно з ГОСТ 9225, ГОСТ 10444.11, ГОСТ 10444.12 та СанПиН 42-123-4940 [23].
17. Визначають патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella, згідно з ДСТУ ЕМ 12824, СанПиН 42-123-4940 [23] та іншими методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
18. Визначають масові частки харчових добавок і наповнювачів за фактичною закладкою згідно з рецептурою.
19. Визначають масу мінарину в пакувальній одиниці згідно з інструкцією І 00032744-867 [24].
20. Визначають пероксидне число згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ ІЗС 3960.
21. Дозволено використовувати стандартні методики, методи і прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками відповідають вимогам його стандарту і мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.

12 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Мінарини приймають партіями.
2. Правила приймання мінарину (визначання партії, об’єм вибірки і відбирання зразків) — згідно з ДСТУ 4463.
3. Кожну партію мінарину супроводжують документом, що підтверджує його якість і безпечність продукції.
4. Для визначання відповідності якості продукції вимогам цього стандарту підприємство- виробник проводить приймальне і періодичне контролювання.
5. Періодичність контролювання показників якості і безпеки мінаринів, які випускають з підприємства, наведено у таблиці 7.

Таблиця 7 — Періодичність контролювання показників мінаринів

1. Визначання патогенних мікроорганізмів, зокрема бактерії роду Salmonella, проводять служби органів Державного санітарного нагляду у встановленому порядку.
2. Результати аналізування під час періодичного контролювання мінаринів поширюються на всі партії, що виготовлені за період контролювання (за винятком випадків заміни сировинних компонентів). У разі використовування нового виду сировини контролювання готового продукту проводять за всіма показниками.
3. У разі отримування незадовільних результатів контролювання проводять повторне аналізування з подвійної вибірки або проби. Результати повторного аналізування поширюються на всю партію. У разі отримування незадовільних результатів партію бракують повністю.

13 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

1. Виробник гарантує відповідність мінарину вимогам цього стандарту у разі дотримування умов транспортування та зберігання.
2. Строки зберігання мінаринів наведено у таблиці 8.

Таблиця 8 — Гарантійні строки зберігання

1. Строки придатності до споживання мінаринів (від дати виготовлення) залежно від температури зберігання, рецептурного складу, виду пакувального матеріалу і технічних можливостей підприємство-виробник установлює згідно з вимогами КНД МВ У 062 [26].
2. Строки придатності до споживання мінаринів конкретної назви надають в технічному описі (ТО).

ДОДАТОКА (обов’язковий)

КОДИ ДКПП ЗГІДНО З ДК 016

Таблиця А.1

ДОВІДКОВІ ПОКАЗНИКИ

Назва показника

Значення

Методи випробовування

25—36

Згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ ІЗС 6321

Температура плавлення жиру, виділеного з мінарину, °С

40

Згідно з ДСТУ 4463, ДСТУ 4335

Твердість мінарину за температури 15 °С, г/см, не більше ніж*

3,5—5,5

Згідно з ДСТУ 4330

рН водної або водно-молочної фази мінарину

20,0

Згідно з ГОСТ 30418, ГОСТ 30623

Масова частка лінолевої кислоти в жирі, виділеному із мінарину, %, від суми жирних кислот, не менше ніж

* Для мінаринів, які мають пластичну або пастоподібну пластичну консистенцію.

Примітка. Якщо під час випробовувань неможливе розшарування мінарину на жирову та водну фази, показники визначають у процесі виробництва продукту.

ДОДАТОК В (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. МВ У 18.61-2001 Методичні вказівки. Порядок розробки, узгодження та затвердження технічних описів на олійножирову продукцію, затверджені Державним департаментом продовольства
2. р.
3. ДСП 4.4.4.089-2002 Державні санітарні правила для підприємств, що виробляють маргаринову та майонезну продукцію, затверджені МОЗ України 28.12.2001 р. № 71
4. МБТиСН № 5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів), затверджені МОЗ СРСР 01.08.1989 р.
5. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози концентрації кількості та рівні вмісту пестицидів в сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони й атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті
6. ГН 6.6.1.1-130-2006 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90 Зг у продуктах харчування і питній воді, затверджені МОЗ України 03.05.2006 р. № 256
7. МУ 4082-86 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению афлатоксина в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии (Методичні вказівки щодо виявляння, ідентифікації і визначання афлатоксину в продовольчій сировині і харчових продуктах за допомогою високоефективної рідинної хроматографії), затверджені МОЗ СРСР 20.03.86 р.
8. МР 2273-80 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксина в пищевых продуктах (Методичні рекомендації щодо виявляння, ідентифікації і визначання афлатоксину в харчових продуктах), затверджені МОЗ СРСР 10.12.1980 р.
9. МР 2964-84 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания зеараленона в пищевых продуктах (Методичні рекомендації щодо виявлення, ідентифікації і визначання вмісту зеараленону в харчових продуктах), затверджені МОЗ СРСР 23.01.1984 р.
10. МУ 5779-91 Цезий-137. Определение в пищевых продуктах (Цезій-137. Визначання в харчових продуктах), затверджені МОЗ СРСР 04.01.1991 р.
11. МУ 5778-91 Стронций-90. Определение в пищевых продуктах (Стронцій-90. Визначання в харчових продуктах), затверджено МОЗ СРСР 04.01.1991 р.
12. ДНАОП 1.8.10-1.06-97 Правила безпеки для олійно-жирового виробництва. Наказ Держ- наглядохоронпраці України № 99 від 22.08.97 р.
13. СНиП 11-4-79 Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение (Норми проектування. Природне та штучне освітлення), затверджені Держбудом СРСР 27.06.79 р.
14. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 р. № 42
15. ВБН В.1.1-37-200-2004 Перелік приміщень і будівель підприємств олійно-жирової промисловості з визначанням їх категорій і класів вибухопожежонебезпечних зон, затвержений Міністер- твом аграрної політики України 23.12.2004 р.
16. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації, затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 р. № 39
17. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 р. № 37
18. ДНАОП 1.8.10-3.09-98 Типові галузеві норми бесплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту в харчовій промисловості. Наказ Держнаглядохоронпраці від 10.06.98 р. № 115
19. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила и нормы по охране почвы от загрязнения бытовыми и промышленными отходами (Санітарні правила та норми щодо охорони ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами), затверджені МОЗ СРСР 05.08.88 р. № 4690-88
20. ДСП 201-97 Державні санітарні правила «Охорона атмосферного повітря населених міст (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)», затверджені МОЗ України 09.07.1997 р. № 201
21. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнений (Санітарні правила і норми по охороні поверхневих вод від забруднення), затверджені МОЗ України 21.07.88 р. № 4630-88
22. Р 50-056-96 Рекомендації. Продукція фасована в пакованні. Загальні вимоги до кількості, затверджені Держстандартом України 18.07.1996 р. № 300
23. Інструкція 4.4.10.2.209-2002 Інструкція по санітарно-мікробіологічному контролю виробництва маргарину і майонезу, затверджена МОЗ України 10.06.2002 р. № 23
24. СанПиН 42-123-4940-88 Микробиологические нормативы и методы анализа продуктов детского, лечебного и диетического питания и их компонентов (Мікробіологічні норми і методи аналізування продуктів дитячого лікувального і дієтичного харчування та їх компонентів), затверджені МОЗ СРСР 21.12.88 р.
25. І 00032744-867-2003 Інструкція «Про порядок і метод визначання маси маргаринової продукції (маргарину, жирів кулінарних, кондитерських, хлібопекарських і для молочної промисловості та спеціальних) в пакувальній одиниці», затверджена Державним департаментом продовольства 02.04.2003 р.
26. МР 4.4.4-108-2004 Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджена МОЗ України 02.07.2004 р. № 329
27. КНД МВ У 062-2001 Порядок встановлення строків придатності до споживання маргаринової продукції. Методичні вказівки, затверджені Державним департаментом продовольства
28. р.
29. Codex Зtandard For Minarine Codex Alimentarius (Codex Зtand) 135—198.