Страница 3: ДСТУ 4564:2006. Мінарини (33917)

стабілізатори, загущувачі:

• альгінат натрію — згідно з чинною НД;
• крохмаль кукурудзяний — згідно з ДСТУ 3976;
• крохмаль картопляний — згідно з ДСТУ 4286;
• желатин — згідно з ГОСТ 11293;
• пектин — згідно з ГОСТ 29186;
• стабілізувальні системи — згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів.

барвники, біологічно-активні речовини:

• екстракт аннато — згідно з чинною НД;
• каротин мікробіологічний (провітамін А) в олії — згідно з чинною НД;
• бета-каротин в олії «каролін» мікробіологічний — згідно з чинною НД;
• бета-каротин вододисперсний харчовий мікробіологічний — згідно з чинною НД.

ароматизатори:

• есенції ароматичні харчові — згідно з чинною НД;
• ванілін — згідно з ГОСТ 16599;
• ароматизатори харчові природні чи ідентичні природним — згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів.

консерванти:

• кислота сорбінова — згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволена центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів;
• сорбат натрію — згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів;
• сорбат калію — згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів;
• кислота бензойна — згідно з ГОСТ 10521 або імпортного виробництва, дозволена центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів;
• бензоат натрію — згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів.

регулятори кислотності, антиоксиданти:

• кислота молочна харчова вищого та першого ґатунку — згідно з ГОСТ 490;
• кислота лимонна харчова — згідно з ДСТУ ГОСТ 908;
• антиоксиданти — згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів.
• 1. Наповнювачі
• сіль кухонна — згідно з ДСТУ 3583;
• цукор-пісок — згідно з ДСТУ 2316;
• цукор-рафінад — згідно з ДСТУ 2213;
• какао — згідно з ДСТУ 4391;
• фруктово-ягідні кріопорошки — згідно з чинною НД;
• сиропи — згідно з ГОСТ 28499;
• екстракти плодові і ягідні — згідно з ГОСТ 18078;
• цикорій розчинний — згідно з чинною НД;
• соки плодові і ягідні концентровані — згідно ГОСТ 18192;
• кріп свіжий — згідно з чинною НД, або сушений — згідно з ГОСТ 16732;
• петрушка-зелень молода свіжа — згідно з чинною НД або сушена — згідно з ГОСТ 16732;
• часник свіжий — згідно з ДСТУ 3233, сушений — згідно з ГОСТ 16729, зелений свіжий — згідно з чинною НД;
• цибуля сушена — згідно з ГОСТ 7587, ріпчаста свіжа — згідно з ДСТУ 3234, цибуля порей свіжа згідно з чинною НД;
• перець солодкий свіжий — згідно з ДСТУ 2659.
• 1. Вітаміни
• вітамін А — висококонцентровані натуральні та синтетичні препарати згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
• ретинол (вітамін А) — згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
• а-токоферол-ацетат (вітамін Є) згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
• вітамін D — згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволений центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
• 1. Вода питна — згідно з ГОСТ 2874.
  2. 1. Дозволено використовування іншої сировини та інгредієнтів згідно з чинною НД або імпортного виробництва, дозволених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва мінаринів, які забезпечують якість і безпечність продукції, передбачену цим стандартом.
     2. Уся жирова сировина (крім молочного жиру) повинна підлягати повній рафінації, а також дезодорації, і відповідати вимогам чинної нормативної документації на відповідні види рафінованої продукції.
     3. Пероксидне число рослинних жирових компонентів, які підлягали рафінуванню і дезодоруванню, а також вихідних молочних жирів, не повинно перевищувати 3,012 О ммоль/кг, кислотне число — 0,3 мг КОН/г.
     4. Вітаміни, антиоксиданти, смакові та ароматичні добавки, консерванти та інші інгредієнти використовують у мінаринах відповідно до регламентів безпечного застосовування харчових добавок у харчових продуктах, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для виробництва харчових продуктів.
     5. Строк зберігання сировини та інгредієнтів, які надходять на виробництво, не повинен перевищувати 1/3 строку їх придатності до споживання.
     6. Під час виробництва мінаринів застосовують сировину, в якій вміст токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів та радіонуклідів не перевищує допустимих рівнів, встановлених МБВ та СН № 5061 [3], ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [4] та ГН 6.6.1.1-130 [5].
     7. Вміст антибіотиків у молочній сировині не повинен перевищувати норми, встановленої органами Держсаннагляду України. Не дозволено використовувати молочну сировину (молоко і вершки непастеризовані) та жири тваринного походження, які не пройшли ветеринарно-санітарну експертизу і не мають ветеринарних супроводжувальних документів встановленої форми.
     8. Кожну партію сировини і матеріалів, що надходять на виробництво, супроводжують документом, що підтверджує відповідність нормативним документам.
     9. Вхідне контролювання сировини здійснюють згідно з ГОСТ 24297.

6 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

1. Під час виробництва мінарину дотримуються вимог ДНАОП 1.8.10-1.06 [11], ГОСТ
2. і ДСП 4.4.4.089 [2].
3. Технологічне устатковання для виробництва мінарину повинно бути виготовлене з матеріалу, що має гігієнічний висновок центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
4. Експлуатують технологічне устатковання та ведуть технологічний процес виробництва мінарину відповідно до ДСТУ ЕМ 1672-1 та ГОСТ 12.2.003.
5. Норми освітлювання згідно з СНиП ІІ-4 [12] повинні бути забезпечені за допомогою природного та штучного освітлювання для зорової праці.
6. Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях повинні відповідати ГОСТ 12.1.003.
7. Метеорологічні параметри повітря виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 та ДСН 3.6.042 [13].
8. Пожежна безпека виробництва мінарину повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.
9. Категорію приміщень виробництва мінарину визначають згідно з ВБН В.1.1-37-200 [14].
10. Устатковання, яке використовують у виробничих процесах виробництва мінарину, повинно забезпечувати на робочих місцях допустимі рівні вібрації згідно з ДСН 3.3.6.039 [15], шуму — згідно з ДСН 3.3.6.037 [16].
11. Працівники повинні бути забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно з вимогами ДНАОП 1.8.10-3.09 [17].
12. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
13. 1. Охороняють ґрунт від забруднювання побутовими та промисловими відходами відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [18].
    2. Контролюють викиди шкідливих речовин у атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [19].
    3. Очищені стічні води повинні відповідати санітарно-гігієнічним, а також технологічним вимогам СанПиН 4630 [20].
14. МАРКУВАННЯ
15. 1. Маркувати мінарини треба державною мовою України або мовою, обумовленою у контракті.
    2. Щоб забезпечити чітке читання, на спожиткове паковання (на поверхню брикетів, полімерних стаканчиків, коробок, кришок, туб; металевих, скляних та інших банок і іншого споживчого паковання) будь-яким способом наносять марковання, яке містить таку інформацію:

• назву мінарину, власну назву (за наявності);
• назву та повну адресу і телефон виробника, адресу виробництва;
• кількість нетто (грам або кілограм);
• склад мінарину із зазначанням переліку назв основних компонентів, у разі внесення — харчових добавок, наповнювачів, вітамінів, та міжнародного індексу Е;
• калорійність 100 г продукту та поживна цінність (вміст жиру у 100 г продукту);
• дату виробництва (число, місяць, рік) та строк придатності до споживання або кінцеву дату споживання «Вжити до»;
• номер партії;
• умови зберігання;
• познаку даного стандарту;
• штриховий код ЕАМ згідно з ДСТУ 3146, ДСТУ 3147.

Дозволено наносити додаткову інформацію, що не суперечить законодавству України (факс підприємства тощо).

Дату виготовлення наносять чітким компостером або іншим способом, щоб забезпечити чітке читання інформації.

Марковання на кожну одиницю спожиткового паковання наносять спеціальною фарбою без запаху, що швидко сохне і не змивається, за допомогою штампа, трафарету або іншим способом, який забезпечує чітке читання.

Етикетки або пакувальний матеріал можуть бути яскраво та художньо оформлені.

1. Марковання мінаринів, розфасованих невеликими порціями (15 г, 20 г і 30 г), повинно містити таку інформацію:

• назву мінарину, власну назву (за наявності);
• назву та повну адресу і телефон виробника, адресу виробництва;
• склад мінарину із зазначанням переліку назв основних компонентів, у разі внесення — харчових добавок, наповнювачів, вітамінів, та міжнародного індексу Е;
• кількість нетто (грам);
• познаку даного стандарту.

Іншу інформацію щодо мінаринів, розфасованих дрібними порціями (15 г, 20 г і 30 г), згідно з 8.2 зазначають на етикетках, які вкладають у групове паковання.

1. Маркувати транспортну тару треба згідно з ГОСТ 14192.
2. 1. На всі види транспортної тари наносять маніпуляційні знаки «Бережіть від нагрівання», «Бережіть від вологи», для скла — «Крихке».
   2. На кожну одиницю транспортної тари наносять марковання, яке містить таку інформацію:

• назву мінарину, власну назву (за наявності);
• назву та повну адресу і телефон виробника, адресу виробництва;
• кількість нетто (кілограм) та кількість одиниць паковань;
• кількість нетто (грам) одиниці паковання;
• склад мінарину із зазначанням переліку назв основних компонентів, у разі внесення — харчових добавок, наповнювачів, вітамінів, та міжнародного індексу Е;
• калорійність 100 г продукту та поживна цінність (вміст жиру у 100 г продукту);
• дату виробництва (число, місяць, рік) та строк придатності до споживання або кінцеву дату споживання «Вжити до»;
• номер партії;
• умови зберігання;
• познаку даного стандарту;
• штриховий код ІТР-14 згідно з ДСТУ 3147, ДСТУ 43146.

Марковання на етикетку наносять друкарським способом або фарбою без запаху і такою, що не змивається, за допомогою чіткого штампа, трафарету, іншим способом, який забезпечує чітке читання інформації, безпосередньо на торець картонного ящика.

Дозволено ставити на паперовій етикетці або ярлику дату виготовлення мінарину, порядковий номер партії, номер пакованої одиниці, компостером або іншим способом, який забезпечує чітке їх читання.

1. Приклад умовної познаки під час замовляння:

Мінарин «Харківський» ДСТУ 4564:2006.

назва мінарину

9 ПАКУВАННЯ

1. Мінарини пакують кількістю нетто від 15 г до 3000 г у спожиткове паковання: брикети з пергаменту, алюмінієвої кашированої фольги, полімерних матеріалів; коробочки, стаканчики, туби з полімерних матеріалів; металеві, скляні та інші банки; інше спожиткове паковання.
2. Паковання потрібно закривати будь-яким способом, який гарантує зберігання мінаринів.
3. Брикети із мінаринами масою нетто 15 г, 20 г і 30 г укладають в групове паковання: коробки або ящики з картону, паперу або іншого матеріалу.
4. Запаковані у спожиткове та групове паковання мінарини із підприємства-виробника випускають у транспортній тарі — картонних ящиках — згідно з ГОСТ 9421, ГОСТ 13511, ГОСТ 13512, ГОСТ 13513, ГОСТ 13515, або іншій транспортній тарі масою нетто не більшою ніж 20 кг. У кожний ящик вкладають продукти однієї партії та однакового паковання.
5. Дозволено пакувати мінарини у цілу і санітарно оброблену багатообігову тару (дерев’яну та полімерну), а також в тару-устатковання та спеціалізовані контейнери.
6. Дозволено використовування інших видів тари і паковань, як вітчизняного, так і імпортного виробництва, дозволених до використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, і які забезпечують якість і збереженість продукції під час транспортування і зберігання.
7. Дозволено мінарини, які мають пастоподібну консистенцію, кількістю нетто від 3 кг до 24 кг пакувати щільним монолітом у транспортну тару, яка заздалегідь повинна бути вистелена: пергаментом — згідно з ГОСТ 1341, алюмінієвою кашированою фольгою, поліетиленовою плівкою — згідно з ГОСТ 10354, або іншим пакувальним матеріалом.
8. Усі зазначені у розділі 9 види спожиткового та групового паковання і транспортної тари, паковальних матеріалів вітчизняного виробництва повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів, а закордонного виробництва повинні бути дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для пакування харчових жиромістких продуктів та забезпечувати якість і безпечність мінаринів під час зберігання, транспортування та реалізування.
9. Допустимі плюсові і мінусові відхили маси нетто мінаринів у паковальній одиниці наведено у таблиці 5.

Таблиця 5 — Допустимі відхили маси нетто