5.2 Вимоги до сировини

5.2.1 Для виробництва олій купажованих використовують таку сировину:

  • олію соняшникову нерафіновану вищого та першого ґатунків, гідратовану вищого та першого ґатунків, рафіновану недезодоровану, рафіновану дезодоровану згідно з чинною нормативною документацією;
  • олію соєву гідратовану першого ґатунку, рафіновану вибілену, рафіновану вибілену дезодоровану згідно з ГОСТ 7825 та згідно з чинною нормативною документацією;
  • олію гірчичну нерафіновану вищого та першого ґатунків згідно з ГОСТ 8807 та згідно з чинною нормативною документацією;
  • олію лляну нерафіновану першого ґатунку згідно з ГОСТ 5791 та згідно з чинною нормативною документацією;

  • олію кукурудзяну рафіновану, рафіновану вибілену дезодоровану згідно з ДСТУ ГОСТ 8808 та згідно з чинною нормативною документацією;
  • олію ріпакову рафіновану вибілену та олію ріпакову рафіновану вибілену дезодоровану згідно з чинною нормативною документацією;
  • олію оливкову рафіновану дезодоровану згідно з чинною нормативною документацією або за гігієнічним висновком центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
  • олію пальмову рафіновану дезодоровану згідно з ДСТУ 4306 або за гігієнічним висновком центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
  • пальмовий олеїн рафінований дезодорований згідно з ДСТУ 4438;
  • кислоту лимонну харчову згідно з ГОСТ 908;
  • порошок перлітовий фільтрувальний згідно з ДСТУ 3665 та інші фільтрувальні матеріали згідно з чинною нормативною документацією або за гігієнічним висновком центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;
  • азот газоподібний та рідкий згідно з ГОСТ 9293.
  1. Допустимо вводити в олію купажовану антиокислювачі, біологічно активні та смакоаро- матичні харчові добавки за технологічної необхідності згідно з чинною нормативною документацією або за гігієнічним висновком центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я в рекомендованій кількості.
  2. Термін зберігання для вищезазначеної сировини, що надходить на виробництво олії купажованої, не повинен перевищувати одну третину загального терміну придатності.
  3. Вміст токсичних елементів, пестицидів і мікотоксинів у сировині, яка призначена для промислового переробляння на харчові продукти, повинен відповідати вимогам ДСТУ EN 1528-1, ГОСТ 26927, ГОСТ 26928, ГОСТ 26929, ГОСТ 26930, ГОСТ 26931, ГОСТ 26932, ГОСТ 26933, ГОСТ 26934, ГОСТ 30178, ГОСТ 30538 і МБВ № 5061 [2] та іншої чинної нормативної документації.
  4. Вміст радіонуклідів у сировині для виробництва олій купажованих не повинен перевищувати встановлені допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 та Sr-90 у продуктах харчування і питній воді згідно з ГН 6.6.1.1-130 «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування і питній воді» [6].
  5. Кожну партію сировини, що надходить на виробництво, супроводжують документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

  1. Під час виробництва олій купажованих дотримуються вимог безпеки, які встановлені «Державними санітарними правилами для підприємств, які виробляють рослинні олії», ДСП 4.4.4.090 [1].
    1. Під час виробництва олій купажованих дотримуються вимог НПАОП 15.4-1.06 «Правила безпеки для олійно-жирового виробництва» [9] та НПАОП 15.4-1.10 «Правила безпеки у виробництві олій методом пресування та екстракції» [10].
    2. Технологічне устатковання виробництва та переробляння — згідно з ГОСТ 12.2.003, виробничий процес — згідно з ГОСТ 12.3.002.
    3. Експлуатують технологічне устатковання та ведення технологічного процесу виробництва олій купажованих відповідно до ДСТУ EN 1672-2, ГОСТ 12.2.003.
    4. Норми освітлювання згідно з ДБН 13.2.5-28 [11] повинні бути забезпечені за допомогою природного та штучного освітлювання для зорової праці.
    5. Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях повинні відповідати ГОСТ 12.1.003.
    6. Метеорологічні параметри повітря виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 та ДСН 3.3.6.042 [12].
    7. Пожежна безпека виробництва олій купажованих повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.
    8. Олії купажовані — горючий продукт.

Приміщення для виробництва олій купажованих за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно з ВБН В.1.1-37-200 відносяться до категорії В і відповідають класу вибухонебезпечних зон «П-1» [15].

  1. Устатковання, яке використовують у процесах виробництва олій купажованих, повинно забезпечувати на робочих місцях допустимі рівні вібрації згідно з ГОСТ 12.1.012.
    1. Працівники повинні бути забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно з вимогами НПАОП 15.0-3.09 [14].
  2. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
    1. Контролюють викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [13].
    2. Охороняють ґрунт від забруднення побутовими та промисловими відходами відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [16] та ДСанПін 2.2.7.029 [23].
    3. Очищені води повинні відповідати санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам СанПин 4630 [18] та СанПин 42-128-4690 [17].
  3. МАРКУВАННЯ
    1. Маркують державною мовою.
    2. На кожну одиницю спожиткової тари з олією купажованою повинна бути наклеєна художньо оформлена етикетка, для якої використовують папір етикетковий згідно з ГОСТ 7625 або інший матеріал етикетковий згідно з чинною нормативною документацією. На етикетку наносять марковання будь-яким способом, що забезпечує чітке позначення і читання.

Марковання містить таку інформацію:

  • назву олії, її вид;
  • назву країни-виробника;
  • назви та повні адреси і телефони підприємства-виробника та підприємства, що розфасовує олію, адреси потужностей (об’єкта);
  • масу нетто, г;
  • склад олії у порядку переваги складників та співвідношеннякомпонентів,зокрема харчо

вих добавок (у разі їх введення із зазначенням їх переліку);

  • калорійність та поживну цінність на 100 г олії, ккал;
  • кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату розфасування(число,місяць,рік)тастрок

придатності до споживання;

  • умови зберігання;
  • позначення цього стандарту;
  • штриховий код продукції EAN згідно з ДСТУ 3146, ДСТУ 3147.
    1. Додатково допустимо:
  1. наносити інформацію щодо природного вмісту вітамінів (з обов’язковим підтвердженням його дослідженнями);
  2. наносити рекламні написи про якість і безпечність олії купажованої (у разі підтвердження дослідженнями);
  3. оформлювати контретикетками (для пляшок, коробок — додатково кольєретками з рекламними написами на них).

Допустимо наносити додаткову інформацію (факс підприємства тощо).

  1. Марковання способом тиснення або іншим способом може бути нанесено безпосередньо на пляшку з полімерних матеріалів.
    1. Дату розфасування олії купажованої дозволено проставляти компостером або штампом на етикетці, тисненням на ковпачку або іншим способом, зокрема маркератором, що забезпечує чітке її позначення і читання.
    2. На кожну одиницю транспортної тари з олією купажованою треба наносити марковання, що містить:
  • назву олії, її вид, склад та співвідношення компонентів у олії;
  • назву країни-виробника;
  • назву та повну адресу і телефон підприємства-виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробництва;
  • масу нетто для нерозфасованої олії (у кілограмах) або кількість одиниць спожиткової тари та масу нетто (у кілограмах) в одиниці транспортної тари для розфасованої олії;
  • дату наливу (число, місяць, рік) для фляг та бочок або дату розфасування (число, місяць, рік) для одиниць спожиткової тари;
  • строк придатності до споживання або кінцеву дату споживання;
  • умови зберігання;
  • номер партії або номер пакувальної одиниці;
  • позначення цього стандарту;
  • штриховий код ITF-14 згідно з ДСТУ 3146, ДСТУ 3147.

Марковання наносять друкарським способом на етикетку або за допомогою штампа безпосередньо на кожну пакувальну одиницю. Марковання може бути нанесено на паперові, картонні, фанерні, металеві та інші ярлики способом, який забезпечує чітке її позначення та читання.

Маркування ящиків не проводять у разі пакування пляшок з олією купажованою у відкриті ящики або термозсідальну плівку. У відкритий ящик вкладають етикетку із маркованням.

  1. Транспортне маркування треба виконувати згідно з ГОСТ 14192 із нанесенням маніпуля- ційних знаків «Бережіть від вологи» та «Бережіть від нагрівання». У разі пакування скляних пляшок додатково треба наносити «Обережно — крихке!».
    1. У разі постачання олій купажованих на експорт марковання повинно відповідати вимогам зовнішньоторговельних організацій з урахуванням товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.
    2. Додаткову інформацію і марковання у разі постачання на експорт обумовлюють умовами договору або контракту.

9 ПАКУВАННЯ

  1. Олії купажовані випускають розфасованими і нерозфасованими.
  2. Олії купажовані, що призначені для постачання в торговельну мережу для безпосереднього вживання в їжу та на підприємства ресторанного господарства, розфасовують у тару зі скла згідно з ДСТУ ГОСТ 10117.1, ДСТУ ГОСТ 10117.2, ГОСТ 5717, у тару з вітчизняних та імпортних забарвлених або незабарвлених полімерних матеріалів згідно з ГОСТ 16337, ГОСТ 16338, у пакети з ламінованим покривом та інші пакувальні матеріали згідно з чинною нормативною документацією або згідно з гігієнічним висновком центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, які забезпечують збереження олії в упаковці під час транспортування та зберігання маси нетто від 10 г до 200 г включно і від 250 г до 5000 г включно. У таблиці 7 наведено допустимі відхили від маси нетто олій купажованих фасованих з урахуванням рекомендацій Р50-056 [21] та І 00032744-869 [24].

Таблиця 7 — Допустимі від’ємні відхили олій купажованих розфасованих

Маса нетто олій купажованих розфасованих, г

Допустимі від’ємні відхили, г, %, не більше ніж

від 10,0 г до 200,0 г включ.

мінус 1,0 %

» 250,0 г » 450,0 г »

мінус 3,0 г

» 450,0 г » 750,0 г »

мінус 5,0 г

» 750,0 г » 1000,0 г »

мінус 10,0 г

» 1000,0 г » 2000,0 г »

мінус 20,0 г

» 2000,0 г » 3000,0 г »

мінус 30,0 г

» 3000,0 г » 5000,0 г »

мінус 1,5 %

  1. Пляшки з полімерних матеріалів з оліями купажованими повинні бути герметично закупорені ковпачками з полімерних матеріалів згідно з ГОСТ 16337 та ГОСТ 16338 та з полімерних матеріалів високого тиску низької густини згідно з чинною нормативною документацією. Забарвленість ковпачків може бути згідно з ГОСТ 9808 або з чинною нормативною документацією.
  2. Пляшки зі скла з оліями купажованими повинні бути закупорені алюмінієвими ковпачками для укупорювання пляшок із харчовими рідинами з алюмінієвої фольги згідно з ДСТУ ГОСТ 745 з картонною ущільнювальною прокладкою з полімерним покривом або матеріалів, що дозволені до використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами.
  3. Пляшки з оліями купажованими формують груповими пакованнями в прозору термозсідальну плівку згідно з ГОсТ 25951, як із використовуванням картону як прокладки під дінця пляшок, так і без нього, ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 7376, ГОСТ 13511, ГОСТ 13516, ГОСТ 22702 або з картону для спожиткової тари згідно з ГОСТ 7933, у дерев’яні багатообігові ящики для пляшок згідно з ГОСТ 11354 і ГОСТ 10131 (№ 18, 26, 27), а також пластмасові багатообігові ящики для пляшок згідно з чинною нормативною документацією. Під час пакування для заклеювання використовують клеєву стрічку або полімерну стрічку з липким шаром згідно з чинною нормативною документацією і ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 13511.

Пакують скляні пляшки у дротяні багатообігові ящики згідно з нормативною документацією, а також у тару-устатковання згідно з ГОСТ 24831 тільки для місцевої реалізації.

  1. Скляні пляшки з оліями купажованими пакують у дерев’яні ящики згідно з ГОСТ 13358. Групове пакування здійснюють згідно з вимогами гОсТ 25776.

За необхідності продукцію, упаковану в термозсідальну плівку, формують у пакети на плоских піддонах згідно з ГОСТ 9078 або ГОСТ 26381. Для скріплення паковань у пакет застосовують поліетиленову плівку згідно з ГОСТ 10354, сталеву стрічку згідно з ГОСТ 3560, поліпропіленову стрічку згідно з чинною нормативною документацією.

Пакетування на піддонах здійснюють згідно з вимогами ГОСТ 24597, ГОСТ 22477 і ГОСТ 23285.

Під час формування транспортних пакетів за допомогою термозсідальної плівки не дозволено її зварювання з плівкою групового паковання.

  1. Дозволено застосовувати інші види тари для пакування фасованих олій купажованих, які забезпечать збереження якості продукції і убезпечнять її під час транспортування та зберігання.
  2. Маса нетто одиниці транспортної тари повинна бути не більша ніж 15 кг згідно з рекомендаціями Р 50-056 [21].
  3. Олії купажовані фасують безпосередньо після їх виробництва. Якщо олії купажовані певний час зберігають у закритій місткості перед фасуванням, їх додатково контролюють за показниками, що характеризують глибину процесів окислення (кислотне число, пероксидне число, анізидинове число) згідно з ДСТУ ISO 3960, ДСТУ ISO 6885, ДСТУ ISO 6886, ГОСТ 5476.
  4. Нерозфасовані олії купажовані наливають в алюмінієві фляги згідно з ГОСТ 5037 з ущільнювальними жиростійкими гумовими кільцями згідно з ГОСТ 17133, бочки сталеві неоцинковані для харчових продуктів згідно з ГОСТ 13950 та інші матеріали, дозволені для використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
  5. За узгодженням із замовником олії купажовані наливають в іншу тару, яка гарантує якість і безпеку та збереження її під час транспортування та зберігання.
  6. Олії купажовані розливають за видами.
  7. Тара, яку використовують для наливання олій купажованих, повинна бути чиста, суха, без сторонніх запахів і забезпечувати збереження цілісності та якості продукту під час транспортування та зберігання.
  8. Місткості, використовувані для наливання олій купажованих нерафінованих та рафінованих дезодорованих, повинні бути ретельно очищені, пропарені, вимиті та висушені.
  9. Олії купажовані для районів зі специфічними кліматичними умовами пакують згідно з ДСТУ ГОСТ 15846.
  10. Допустимо використовувати інші види тари, паковання і матеріалів як вітчизняного, так і імпортного виробництва, дозволених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, які відповідають вимогам чинної нормативної документації і забезпечують збереження якості продукції та убезпечнюють її під час транспортування і зберігання.
  11. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
    1. Олію купажовану транспортують у призначених для перевезення олій залізничних цистернах із нижнім зливом згідно з ДСТУ 3445 (ГОСТ 10674), що мають трафарети і написи «Олія» відповідно до чинних правил перевезення вантажів.
    2. Олію купажовану транспортують в автоцистернах зі щільно закритими люками згідно з ГОСТ 9218 та в інших критих транспортних засобах відповідно до правил перевезень вантажів, чинних на відповідному виді транспорту.
    3. Під час транспортування відкритим автотранспортом бочки, фляги та ящики з розфасованою олією купажованою повинні бути захищені від атмосферних опадів та сонячного проміння.
    4. Транспортування розфасованої олії у відкритих ящиках повинно бути узгоджено із замовником.
    5. Залізничні цистерни та автоцистерни повинні відповідати вимогам, що встановлені для перевезень харчових продуктів. У разі використовування залізничних цистерн і автоцистерн для транспортування та тимчасового зберігання олії купажованої нерафінованої, гідратованої, рафінованої дезодорованої вони повинні бути ретельно вичищені, пропарені, вимиті та висушені.
    6. Транспортування бочок, фляг, а також ящиків із розфасованими оліями купажованими транспортними пакетами проводять відповідно до вимог ГОСТ 21650, ГОСТ 22477, ГОСТ 23285, ГОСТ 26663.
    7. Олії купажовані до наливу в залізничні цистерни і автоцистерни, фляги та бочки або до розфасування в спожиткову тару зберігають у закритих місткостях відповідно до інструкції виробника.
    8. Олії купажовані в спожитковій тарі, у флягах та бочках зберігають у закритих приміщеннях.
    9. Олії купажовані в тарі з вітчизняних та імпортних забарвлених або незабарвлених полімерних матеріалів, скла та пакетах з ламінованим покривом зберігають у закритих затемнених приміщеннях у рекомендованому інтервалі температур залежно від виду за температури від плюс 10 оС до плюс 25 оС та вологості не вище ніж 85 %.
  12. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
    1. Відбирають проби згідно з ДСТУ ISO 5555, ГОСТ 5471, ДСТУ 4349.
    2. Визначають смак, прозорість і запах органолептично згідно з ГОСТ 5472.
    3. Визначають колірне число згідно з ГОСТ 5477, ДСТУ ISO 3961 та чинною нормативною документацією.
    4. Визначають кислотне число згідно з ДСТУ 4350.
    5. Визначають пероксидне число згідно з ДСТУ ISO 3960, ГОСТ 26593 та згідно з чинною нормативною документацією.
    6. Визначають масову частку фосфоровмісних речовин згідно з ГОСТ 7824.
    7. Визначають масову частку нежирових домішок згідно з ДСТУ ISO 663, ГОСТ 5481.
    8. Визначають масову частку вологи та летких речовин згідно з ГОСТ 11812, ДСТУ ISO 662.
    9. Визначають вміст воску та воскоподібних речовин згідно з додатком А та з чинною нормативною документацією.
    10. Визначають мило згідно з ГОСТ 5480.
    11. Визначають температуру спалаху олії екстракційної згідно з ДСТУ 4455 та чинною нормативною документацією.
    12. Визначають ступінь прозорості згідно з ГОСТ 5472.
    13. Визначають анізидинове число згідно з ДСТУ ISO 6885.
    14. Готують проби для визначання токсичних елементів згідно з ГОСТ 26929.
    15. Визначають токсичні елементи так: свинцю — згідно з ГОСТ 30178, ДСТУ ISO 12193, кадмію — згідно з ГОСТ 30178, миш’яку — згідно з ГОСТ 26930, ртуті — згідно з ГОСТ 26927, міді — згідно з ГОСТ 30178, ДСТУ ISO 8294, цинку — згідно з ГОСТ 30178, заліза — згідно з ГОСТ 26928, ДСТУ ISO 8294.
    16. Визначають мікотоксини згідно з МУ 4082 [4], МУ 2273 [3], МР 2964 [5].
    17. Визначають залишковий вміст пестицидів згідно з ДСТУ EN 1528-1 та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [19].
    18. Визначають сумарний вміст радіонуклідів відповідно до ГН 6.6.1.1-130 [6], МУ 5778 [8], МУ 5779 [7] за методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
    19. Визначають йодне число згідно з ГОСТ 5475, ДСТУ ISO 3961.
    20. Визначають масову частку неомильних речовин згідно з ГОСТ 5479, ДСТУ ISO 3596.
    21. Визначають жирнокислотний склад згідно з ГОСТ 30418, ДСТУ ISO 5508, антиоксидантів — згідно з ДСТУ ISO 5558.
    22. Визначають масову частку антиокислювачів, біологічно активних та смакоароматичних харчових добавок, у разі їх використовування, за методами, затвердженими у встановленому порядку, масових часток вітамінів А і Е — згідно з ГОСТ 30417.
    23. У разі отримання незадовільних результатів хоча б за одним із показників проводять випробовування з подвійної вибірки. Результати поширюють на всю партію. У разі отримання незадовільних результатів партію бракують повністю.