1. За мікробіологічними показниками олія рафінована дезодорована виморожена та неви- морожена марки Д повинна відповідати показникам, наведеним у таблиці 6.

Таблиця 6 — Мікробіологічні показники олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої та невимороженої марки Д

Допустимі рівні, не більше ніж

Методи

контролювання

Показники

500

Не допустимо Не допустимо

Не допустимо

Не допустимо 100

Кількість аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, КУО/г, не більше ніж

Бактерії групи кишкових паличок (коліформи), у 1 г Коагулазопозитивні Stafilococcus, у 1 г

Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella, у 25 г Дріжджі, КУО/г

Плісняві гриби, КУО/г, не більше ніж

ГОСТ 9225

ГОСТ 9225

Сан ПиН 42-123-4940 - 88 [25]

Сан ПиН 42-123-4940 - 88 [25]

ГОСТ 10444.12 ГОСТ 10444.12

Примітка 1. Коагулазопозитивні стафілококи визначають у разі перевищення гранично допустимого рівня загальної кількості мікроорганізмів.

  1. Норми для показників «Йодне число», «Масова частка неомильних речовин» для олії соняшникової наведені у додатку Б.
  2. Жирнокислотний склад олії соняшникової наведений у додатку В.
  3. Вміст токсичних елементів, пестицидів і мікотоксинів в олії соняшниковій не повинен перевищувати гранично допустимі концентрації, встановлені в МБВ № 5061 [2], ДР «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування і питній воді» [6] і зазначені у таблицях 7, 8 і 9.

Таблиця 7 — Допустимі рівні вмісту токсичних елементів і мікотоксинів в олії соняшниковій

Назва токсичного елемента

Допустимі рівні, мг/кг, не більше ніж

Методи

контролювання

Свинець

0,1

ГОСТ 30178; ДСТУ ISO 12193

Миш’як

0,1

ГОСТ 26930

Кадмій

0,05

ГОСТ 30178

Ртуть

0,03

ГОСТ 26927

Мідь

0,5

ГОСТ 30178; ДСТУ ISO 8294

Залізо

5,0

ГОСТ 30178; ДСТУ ISO 8294

Цинк

5,0

ГОСТ 30178

Афлатоксин 0!

0,005

МУ 2273 [3], МУ 4082 [4]

Зеараленон

1,0

МР 2964 [5]

Таблиця 8 — Допустимі рівні вмісту пестицидів в олії соняшниковій

Назва

пестициду

Максимально допустимі рівні, млн

1 (мг/кг)

Для безпосереднього використовування на харчові цілі

Для перероблення на харчові продукти

На технічні цілі

Методи

контролювання

ГХЦГ гама-ізомер (гексахлоран)

0,05

1,0

більше ніж 1,0

ДСТУ EN 1528-1

Гептахлор

не допустимо

ДСТУ EN 1528-1

ДДТ

0,1

0,25

більше ніж 0,25

ДСТУ EN 1528-1

Примітка 1. Допустимо визначання пестицидів за методиками, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

Таблиця 9 — Допустимі рівні радіонуклідів

Назва

радіонуклідів

Допустимі рівні, Бк/кг

Методи

контролювання

600

200

МУ 5779 [7] МУ 5778 [8]

Cs-137 (цезій-137) Sr-90 (стронцій-90)

  1. Вимоги до сировини
    1. Для виробництва олії соняшникової використовують насіння соняшнику згідно з ГОСТ 22391.
  2. Для виробництва олії соняшникової гідратованої використовують олію соняшникову не- рафіновану вищого та першого ґатунків.
  3. Для виробництва олії соняшникової рафінованої та рафінованої дезодорованої використовують олію соняшникову нерафіновану та гідратовану.
  4. Для виробництва олії соняшникової вимороженої та невимороженої нерафінованої, гідратованої, рафінованої та рафінованої дезодорованої використовують:
  • кислоту лимонну харчову — згідно з ГОСТ 908;
  • кислоту ортофосфорну марки А — згідно з ГОСТ 10678;
  • кислоту ортофосфорну — згідно з ГОСТ 6552;
  • їдкий натр марок РХ, РД — згідно з ГОСТ 2263;
  • сіль кухонну — згідно з ДСТУ 3583;
  • глини вибілювальні — згідно з чинною нормативною документацією;
  • порошок перлітовий фільтрувальний — згідно з ДСТУ 3665;
  • азот газоподібний та рідкий — згідно з ГОСТ 9293;
  • розчинники гексанові — згідно з чинною нормативною документацією.

Дозволено використовувати інші матеріали згідно з чинною нормативною документацією або згідно з гігієнічним висновком центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.

  1. Дозволено вводити в олію соняшникову антиокислювачі, біологічно активні та смако- ароматичні харчові добавки за технологічної необхідності згідно з чинною нормативною документацією або згідно з гігієнічним висновком центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
  2. Олію соняшникову нерафіновану та гідратовану, яка призначена для постачання в торговельну мережу та на підприємства ресторанного господарства, виробляють з насіння соняшнику тільки вищого та першого класів.
  3. Олію соняшникову нерафіновану холодного пресування першого віджиму виробляють з насіння соняшнику тільки вищого та першого класів.
  4. Частина терміну зберігання, що минула від дати виготовлення, для вищезазначеної сировини та інгредієнтів, які надходять на виробництво, не повинна перевищувати 1/3 частки загального терміну придатності.
  5. Вміст токсичних елементів, пестицидів і мікотоксинів у сировині, яка призначена для промислового переробляння на харчові продукти, повинен відповідати вимогам чинної нормативної документації і МБВ № 5061 [2].
  6. Вміст радіонуклідів у сировині для виробництва олії соняшникової не повинен перевищувати встановлені допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 та Sr-90 у продуктах харчування і питній воді згідно з ДР «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування і питній воді» [6].
  7. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
  8. Під час виробництва олії соняшникової дотримуються вимог безпеки, які встановлені «Державними санітарними правилами для підприємств, які виробляють рослинні олії», ДСП 4.4.4.090 [1].
  9. Під час виробництва та переробляння олії соняшникової дотримуються вимог ДНАОП 1.8.10—1.06 «Правила безпеки для олійно-жирового виробництва» [9] та ДНАОП 1.8.10—1.10 «Правила безпеки у виробництві олій методом пресування та екстрагування» [10].
  10. Технологічне устатковання виробництва та переробляння — згідно з ГОСТ 12.3.002.
  11. Експлуатацію технологічного устатковання та ведення технологічного процесу виробництва та переробляння олії соняшникової здійснюють відповідно до ДСТУ EN 1672-2, ГОСТ 12.2.003.
  12. Процеси виробництва та переробляння олії соняшникової за санітарними характеристиками відносять до групи «2а» СНиП 2-09.04 [11].
  13. Норми освітлювання згідно з СНиП II-4 [12] повинні бути забезпечені за допомогою природного та штучного освітлювання для зорової праці.
  14. Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях повинні відповідати ГОСТ 12.1.003.
  15. Метеорологічні параметри повітря виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 та ДСН 3.3.6.042 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» [13].
  16. Пожежна безпека виробництва олії соняшникової повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.
  17. Олія соняшникова — горючий продукт.

Приміщення, де обертаються горючі рідини з температурою спалаху вище ніж 61 оС, згідно з «Правилами улаштування та безпечної експлуатації електрообладнання» (ПУЕ ) відносять до категорії «П-1» [16].

  1. Устатковання, яке використовують у процесах виробництва та переробляння олії соняшникової, повинно забезпечувати на робочих місцях допустимі рівні вібрації згідно з ГОСТ 12.1.012. Для зниження вібрації, яку надає насосне та компресорне устатковання, використовують гумові прокладки.
  2. Працівники повинні бути забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно з вимогами ДНАОП 1.8.10-3.09 [15].

7 ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

  1. Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [14].
  2. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [17].
  3. Очищені води повинні відповідати санітарно-гігієнічним та технологічним вимогам СанПиН 4630 [18] та СанПиН 42-128-4690 [17].
  4. Відходами виробництва та переробляння олії соняшникової є макуха, шрот, фосфатидний концентрат, соапсток, що їх реалізують.

8. МАРКОВАННЯ

  1. Марковання виконують державною мовою і мовою, обумовленою у контракті на постачання.
  2. На кожну одиницю спожиткової тари з олією соняшниковою повинна бути наклеєна художньо оформлена етикетка, для якої використовують папір етикетковий згідно з ГОСТ 7625 або інший матеріал етикетковий згідно з чинною нормативною документацією. На етикетку наносять марковання будь-яким способом, що забезпечує чітке позначення і читання.

Марковання містить таку інформацію:

  • назву олії, її вид, ґатунок;
  • склад продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок, що використовувались у його виробництві;
  • назву країни-виробника;
  • назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробництва;
  • масу нетто в грамах або об’єм в см3;
  • дату розливу (число, місяць, рік);
  • умови зберігання;
  • харчову і енергетичну цінність у 100 г, кДж, ккал;
  • кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;
  • позначення цього стандарту;
  • штрих-код продукції.
  1. Додатково допустимо:
  2. нанесення вмісту вітамінів (у разі підтвердження дослідженнями);
  3. нанесення рекламних написів про якість олії соняшникової (у разі підтвердження дослідженнями);
  4. оформлювання контретикетками (для пляшок, коробок — додатково кольєретками з рекламними написами на них);
  5. знак для товарів і послуг (за наявності).

Допустимо наносити додаткову інформацію (телефон, факс підприємства та інше).

  1. Марковання способом тиснення або іншим способом може бути нанесено безпосередньо на пляшку з полімерних матеріалів.
  2. Дату розливу олії соняшникової дозволено проставляти компостером або штампом на етикетці, тисненням на ковпачку або іншим способом, зокрема маркератором, що забезпечує чітке її позначення і читання.
  3. На кожну транспортну одиницю з олією соняшниковою треба наносити марковання, що містить:
  • назву олії, і'і вид, ґатунок;
  • назву країни-виробника;
  • назву підприємства-виробника, його юридичну адресу та знак для товарів і послуг;
  • масу нетто для нефасованої олії або кількість одиниць спожиткової тари в одиниці транспортної упаковки для фасованої олії;
  • дату наливу для фляг та бочок або дату розливу для одиниць спожиткової тари;
  • дату виготовлення і термін придатності до споживання;
  • умови зберігання;
  • позначення цього стандарту;
  • штрих-код на одиницю спожиткової тари;
  • інформацію щодо сертифікації для всіх видів олії.

Марковання наносять друкарським способом на етикетку або за допомогою штампу безпосередньо на кожну пакувальну одиницю. Марковання може бути нанесено на паперові, картонні, фанерні, металеві та інші ярлики способом, який забезпечує чітке її позначення та читання.

Маркування ящиків не проводять у разі пакування пляшок з олією соняшниковою у відкриті ящики або термозсідальну плівку.

  1. Транспортне марковання треба виконувати згідно з ГОСТ 14192 із нанесенням маніпуляційних знаків «Бережіть від вологи!» та «Бережіть від нагрівання!». У разі пакування в скляні пляшки додатково треба наносити «Крихке — обережно!».
  2. У разі постачання олії соняшникової на експорт марковання повинно відповідати вимогам зовнішньоторговельних організацій з урахуванням товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.
  3. Додаткову інформацію і марковання у разі постачання на експорт обумовлюють умовами договору або контракту.

9 ПАКУВАННЯ

  1. Олію соняшникову випускають фасованою і нефасованою.
    1. Олію соняшникову, що призначена для безпосереднього вживання в їжу, постачання в торговельну мережу та на підприємства ресторанного господарства фасують у тару з вітчизняних та імпортних кольорових або некольорових полімерних матеріалів, у тару зі скла згідно з ГОСТ 10117.1, ГОСТ 10117.2, ГОСТ 5717, пакети з ламінованим покривом та інші пакувальні матеріали, які забезпечують збереження олії в упаковці під час транспортування та зберігання місткістю від 10 см до 200 см3 включно та понад 3000,0 см3 до 5000,0 см3 включно і масою нетто від 250 г до 3000 г включно. У таблиці 10 наведено допустимі відхили від маси нетто та об’єму олії соняшникової фасованої з урахуванням рекомендацій Р 50-056 [23].

Маса нетто олії соняшникової фасованої, г (см3)

Допустимі від’ємні відхили, (г), %, не більше ніж

Таблиця 10 — Допустимі від’ємні відхили олії соняшникової фасованої

  1. Нефасовану олію соняшникову наливають у фляги алюмінієві згідно з ГОСТ 5037 з ущільнювальними жиростійкими гумовими кільцями згідно з ГОСТ 17133, бочки сталеві неоцинковані для харчових продуктів згідно з ГОСТ 13950 та інші матеріали, дозволені для використовування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
  2. Олію соняшникову за узгодженням наливають у тару замовника, яка гарантує якість і збереження її під час транспортування та зберігання.
  3. Олію соняшникову розливають за видами, ґатунками та марками.
  4. Тара, яку використовують для наливання олії соняшникової, повинна бути чиста, суха, без сторонніх запахів і забезпечувати збереження та якість продукту під час транспортування та зберігання.
  5. Місткості, використовувані для наливання олії соняшникової рафінованої, рафінованої дезодорованої, повинні бути ретельно очищені від залишків олії, яку в них попередньо зберігали, пропарені, вимиті та висушені.
  6. Олію соняшникову для районів зі специфічними кліматичними умовами пакують згідно з ДСТУ ГОСТ 15846.
  7. Допустимо використовування інших видів тари, пакування і матеріалів, як вітчизняного, так і імпортного виробництва, дозволених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, які відповідають вимогам чинної нормативної документації і забезпечують збереження якості продукції під час транспортування і зберігання.