5.2.4. Робота АСУТП повинна забезпечувати:
постійний контроль параметрів транспортування рідкого аміаку;
телесигналізацію і телевимірювання основних технологічних параметрів магістрального аміакопроводу;
телесигналізацію стану роздільної арматури лінійної частини магістрального аміакопроводу;
телесигналізацію витоків аміаку на підводних переходах типу "труба у трубі";
телевимірювання пристроїв катодного захисту аміакопроводу.
5.2.5. Для оперативного виявлення можливого витоку аміаку і вжиття запобіжних заходів передбачають автоматичне постійне вимірювання значень тиску рідкого аміаку і різниці потенціалів „труба-земля” за всією трасою магістрального аміакопроводу і витрати рідкого аміаку на насосних станціях.
5.2.6. Для відключення аварійних ділянок ЛЧМА у разі їх розгерметизації з метою зменшення екологічних наслідків аварій передбачають систему протиаварійного захисту.
5.2.7. Відключення аварійних ділянок здійснюють автоматичним закриттям кульових кранів на постах секціонування при тиску рідкого аміаку нижче від значення, передбаченого проектною документацією.
5.2.8. Усі пости секціонування повинні мати байпасну (обвідну) лінію з відсіченою арматурою, дренажем, контрольно-вимірювальними приладами, штуцером для скидання газоподібного аміаку на факел.
5.2.9. Дистанційне управління постами секціонування слід здійснювати з ЦПУ основного і резервного.
5.2.10. Лінійно-експлуатаційний персонал ЛЧМА зобов’язаний:
а) контролювати технічний стан наземних споруд і вузлів, доступних для зовнішніх оглядів (ГПС, СПС, зворотні клапани, засоби ЕХЗ, лінії електропередавання, телекомунікаційні мережі, вантові переходи через водні перешкоди тощо);
б) здійснювати контроль за станом ґрунту над і під магістральним аміакопроводом і кабелем електрозв’язку, особливо у разі їх прокладення у просідаючих ґрунтах і на підроблюваних територіях, а також після злив, тривалих дощів та під час весняних паводків;
в) перевіряти фактичний тиск аміаку за манометрами для виявлення витоків аміаку з магістрального аміакопроводу та азоту з міжтрубних просторів кожухів трубопроводу на переходах аміакопроводу через водні перешкоди за типом „труба у трубі” та з рамп балонів з азотом на постах секціонування;
г) контролювати наявність і підтримувати у справному стані знаки позначення траси магістрального аміакопроводу (попереджувальні, інформаційно-вказівні та ін.), знаки суднохідної обстановки і позначення перехрещень аміакопроводу з комунікаціями інших підприємств;
ґ) на водних переходах магістрального аміакопроводу усувати підмиви, розмиви, зсуви і підтримувати у справному стані берегоукріплення, льодозахисні споруди тощо;
д) контролювати стан сальникових ущільнень і лотків компенсаторів водних переходів.
5.2.11. Для запобігання аваріям, вибухам, пожежам, отруєнням та нещасним випадкам під час експлуатації магістрального аміакопроводу необхідно додержуватися норм технологічного режиму, передбачених регламентом транспортування рідкого аміаку магістральним трубопроводом, і вимог інструкцій з охорони праці на робочих місцях:
перебувати на робочому місці в спеціальному одязі, спеціальному взутті та інших засобах індивідуального захисту (окуляри, фільтруючі протигази марки КД, рукавиці тощо, застосування яких передбачено нормативно-правовими актами з питань з охорони праці);
підтримувати у справному стані огорожі рухомих частин і механізмів;
контролювати герметичність усіх з'єднань трубопроводів і устаткування;
здійснювати огляд охоронної зони аміакопроводу з метою своєчасного виявлення запаху аміаку або рідкого аміаку на поверхні землі, перевірки стану споруд на трасі (насипи, канави, зрізки землі, яри, підходи до підводних переходів). За наявності пропусків на аміакопроводі, які можна визначити за запахом, зміною забарвлення рослин, необхідно повідомити оператора диспетчерського зв'язку підприємства і начальника лінійної ділянки;
допускати роботу на трубопроводах, оснащених усіма необхідними, передбаченими проектною документацією, запобіжними пристроями, кон-трольно-вимірювальними приладами, сигналізаціями і блокіровками;
слідкувати за станом кріплень трубопроводів;
запобіжні клапани повинні бути справними, перевіреними та опломбованими, мати паспорти і сертифікати;
забезпечувати справний стан заземлення устаткування і комунікацій;
забезпечувати безперебійне постачання об'єктам лінійної частини аміакопроводу азоту, електроенергії.
5.2.12. Усі підземні трубопроводи, наземні трубопроводи, а також металеві споруди лінійної частини магістрального аміакопроводу слід захищати від корозії (ґрунтової, атмосферної і викликаної блукаючими струмами).
Ізоляційні покриття для захисту від корозії повинні відповідати вимогам проектної документації.
5.2.13. Система електрохімічного захисту створюється додатково до захисного ізоляційного покриття трубопроводу для більш надійного захисту магістрального аміакопроводу від корозії на усій його протяжності.
5.2.14. Для забезпечення корозійної надійності під час експлуатації магістрального аміакопроводу необхідно:
систематично контролювати потенціал "труба – земля";
контролювати роботу електродренажного захисту;
перевіряти цілість ізоляції аміакопроводу.
5.3. Вимоги до безпечної експлуатації електроустановок
5.3.1. Експлуатація електроустановок магістрального аміакопроводу повинна здійснюватися відповідно до таких вимог:
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі -ДНАОП 0.00-1.21-98);
Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від
31 липня 1996 року № 28, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 року за № 417/1442;
Порядку проведення експертизи електроустановок споживачів, затвердженому наказом Комітета по нагляду за охороною праці України від 30.12.99 № 257, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 04.02.2000 за № 68/4289 (ДНАОП 0.00-8.20-99);
“Правил устройства электроустановок", затверджених Головтехуправління та Держенергонагляд Міненерго СРСР 5 жовтня 1979 року (із змінами та доповненнями), та вимогам нормативно-технічних актів з цих питань:
Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272 (ДНАОП 0.00-1.32-01);
Порядку проведення опосвідчення електроустановок споживачів, затвердженому наказом Комітета по нагляду за охороною праці України від 30.12.99 № 258 (ДНАОП 0.00-8.19-99);
Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 року
№ 253 (ДНАОП 1.1.10-1.07-01), та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці, а також вимог цього підрозділу.
5.3.2. Режим роботи електроустановок повинен забезпечувати безперебійну роботу системи управління технологічним процесом транспортування рідкого аміаку і безаварійну зупинку магістрального аміакопроводу у разі зниження напруги в зовнішній мережі.
5.3.3. Електропостачання обладнання системи управління повинне бути як для електроприймачів І категорії надійності відповідно до пункту 1.2.17 ПУЕ.
Головні пости секціонування відносять до споживачів І категорії, зі складу яких виділяють особливу групу електроприймачів І категорії (об'єкти електрозв'язку і телемеханіки).
5.3.4. Ємність акумуляторних батарей живлення електроприймачів на головних постах секціонування у разі відключення основного і резервного джерел електропостачання повинна забезпечувати режим управління ділянкою аміакопроводу протягом 4-х годин.
5.3.5. Обслуговування і ремонт електрообладнання трансформаторних підстанцій і електричних мереж дозволяється виконувати особам, які мають відповідну групу з електробезпеки відповідно до пункту 2.1.3
ДНАОП 0.00-1.21-98, знають оперативні схеми, пройшли перевірку знань вимог нормативних документів, перелічених у пункті 5.3.1 цих Правил.
5.3.6. Електрообладнання повинне відповідати класу вибухонебезпечної зони, в якій воно встановлене, а також категорії і групі вибухонебезпечної суміші.
5.3.7. Для кожного вибухонебезпечного об’єкта службою, відповідальною за електрогосподарство, повинен бути розроблений план ліквідації аварій в електрогосподарстві об’єкта.
5.3.8. Під час експлуатації електрообладнання не дозволяється:
ремонтувати електрообладнання і мережі, що знаходяться під напругою;
експлуатувати електрообладнання при несправних захисних заземленнях або контактних з'єднаннях;
вмикати електроустановку, що автоматично вимкнулася, без з'ясування причин її вимкнення;
навантажувати вибухозахищене електрообладнання, проводи та кабелі вище від регламентованих норм;
залишати відкритими двері приміщень і тамбурів, які відділяють вибухонебезпечні зони від інших приміщень;
заміняти перегорілі електричні лампи у вибухозахищених світильниках лампами інших видів або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розраховані світильники;
вмикати електроустановки без апаратів, які відключають захисне електричне коло при ненормальних режимах;
залишати в роботі електрообладнання з висотою шару масла нижче установленої;
експлуатувати кабелі із зовнішніми пошкодженнями оболонки і стальними трубами електропроводок;
двері приміщень і тамбурів повинні бути самозамикальними, протипожежними і мати ущільнення.
5.3.9. Усе електрообладнання і комунікації лінійної частини магістрального аміакопроводу повинні бути заземлені.
5.3.10. Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи, що вказують на призначення окремих ланцюгів і панелей.
5.3.11. Для живлення пересувних і переносних електроприймачів застосовують гнучкі кабелі і проводи в оболонці, стійкій до механічних впливів.
5.3.12. Усі несправності в електромережах і електроапаратурі, які можуть спричинити відмову автоматичної системи управління і релейного захисту, а також спричинити коротке замикання тощо, слід негайно усувати.
5.3.13. Акумуляторні батареї повинні експлуатуватися у режимі постійної підзарядки. Приміщення акумуляторної повинне вентилюватися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98.
5.3.14. Електромодулі на головних постах секціонування та огорожі підстанцій і розподільних пунктів повинні закриватися на замок.
На огорожах необхідно вивішувати попереджувальні плакати.
5.3.15. Електроосвітлення територій і приміщень об'єктів магістрального аміакопроводу повинне мати місцеве (за зонами обслуговування) і дистанційне вмикання з електромодуля.
5.4. Вимоги до безпечної експлуатації засобів телекомунікації (електрозв'язку)
5.4.1. Засоби електрозв'язку є невід'ємною частиною АСУТП магістрального аміакопроводу і входять до комплексу засобів контролю та управління процесом транспортування рідкого аміаку.
5.4.2. Система електрозв'язку магістрального аміакопроводу повинна включати:
транспортні телекомунікаційні мережі;
фіксований зв'язок;
радіозв'язок.
Перелічені телекомунікації (електрозв'язок) повинні працювати самостійно і мати можливість входження одна в одну.
5.4.3. Надійність експлуатації системи електрозв'язку забезпечують:
підтриманням у роботоздатному стані обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж;
проведенням заходів щодо запобігання аваріям, нещасним випадкам і порушенням правил охорони праці;
експлуатацією каналів, лінійних і стаціонарних приладів телекомунікацій відповідно до вимог нормативно – правових актів з питань охорони праці.
5.4.4. Споруди, призначені для розміщення апаратури електрозв'язку на об'єктах лінійної частини магістрального аміакопроводу, повинні мати написи про належність до об'єктів, підтримуватися в роботоздатному стані і надійно захищати апаратуру від прямої дії сонячної радіації та атмосферних опадів.
5.4.5. Доступ сторонніх осіб до споруд електрозв'язку не дозволяється.
5.4.6. Засоби аварійного електрозв'язку слід утримувати у справному і укомплектованому станах.
5.4.7. Система телекомунікацій (електрозв’язку) магістрального аміакопроводу повинна включати систему оповіщення про надзвичайні ситуації жителів населених пунктів, розташованих уздовж траси магістрального аміакопроводу, на відстані до 2,5 км з обох боків від осі аміакопроводу.
5.4.8. Надійність роботи системи електрозв'язку лінійної частини магістрального аміакопроводу повинна забезпечуватися трьома незалежними джерелами живлення.
6. ВИМОГИ ДО ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ
НАЗЕМНИХ СПОРУД
6.1. Загальні вимоги
6.1.1. Цей підрозділ установлює загальні вимоги безпеки під час експлуатації наземних споруд магістрального аміакопроводу.
6.1.2. Наземні споруди як складова частина системи магістрального аміакопроводу призначені для забезпечення безпечного транспортування рідкого аміаку і його доставки кінцевим та проміжним споживачам.
6.1.3. До складу наземних споруд магістрального аміакопроводу входять:
головні, проміжні, вузлові насосні станції та кінцева станція з вузлами підключень до лінійної частини магістрального аміакопроводу з усіма виробничо-допоміжними будинками і спорудами;
роздавальні станції (склади, наливні і роздавальні пункти);
головні та сателітні пости секціонування, посилювальні пости, що не обслуговуються, зворотні клапани тощо;
надводні переходи через водні перешкоди;
окремо розташовані катодні станції;
адміністративні будинки, ремонтно-відновлювальні пункти, склади, майстерні.
