8.9.2.18. Розрахункова витрата води для складів круглих лісоматеріалів із сухим способом зберігання при сумарній площі кварталів до 9000 м2 передбачає 0,03 м3/с (108 м3/год.), а при площі від 9000 до 18000 м2 0,045 м3/с (162 м3/год.).

8.9.2.19. Крім протипожежного водопроводу, на складах із сухим способом зберігання передбачаються пожежні водойми місткістю не менше 250 м3, які розташовані в радіусі 200 м.

8.9.2.20. На складах площею більше 9000 м2 необхідно установлювати стаціонарні лафетні стволи, які розташовані на спеціальних вишках. Вишка для стаціонарних стволів повинна бути зроблена з негорючих матеріалів.

8.9.2.21. Працівники лісового складу зобов'язані:

знати та виконувати правила пожежної безпеки;

знати розміщення та призначення наявних засобів пожежогасіння, вміти ними користуватися;

знати місцезнаходження найближчого телефону та порядок виклику аварійно-рятувальної служби;

знати свої дії у разі виникнення пожежі.

8.9.3. Склади кам'яного вугілля

8.9.3.1. Майданчики для зберігання вугілля треба очищати від рослинного шару, будівельного сміття та інших горючих матеріалів, вирівнювати та утрамбовувати. Їх не повинні заливати паводкові та ґрунтові води.

8.9.3.2. Вугілля різних марок повинне зберігатися в окремих штабелях. Кожен штабель вугілля повинен мати табличку, на якій вказується марка вугілля та дата його надходження на склад.

8.9.3.3. Під час укладання вугілля та його зберігання необхідно стежити за тим, щоб до штабелів вугілля не потрапили деревина, тканини, папір та інші горючі матеріали.

8.9.3.4. На складі повинен бути забезпечений систематичний контроль за температурою в штабелях вугілля шляхом установлення на укосинах контрольних металевих труб та термометрів.

У разі підвищення температури вище 60° C необхідно здійснювати ущільнення штабеля в місцях підвищення температури, вибирання вугілля, яке розігрілося, або застосовувати інші безпечні методи щодо зниження температури.

Штабелі вугілля, в яких відзначається підвищення температури, слід витрачати в першу чергу. 

З появою в штабелі вугілля осередків горіння штабель необхідно розрізати траншеями з урахуванням ізоляції осередку горіння. Вугілля, яке самозайнялося, необхідно вибрати зі штабеля та розкидати на поверхні землі на окремому майданчику шаром до 0,5 м. Нагріте вугілля в тонкому шарі слід охолоджувати повітрям, а вугілля, яке горить, - гасити водою.

8.9.3.5. Гасіння або охолодження вугілля водою безпосередньо в штабелях не дозволяється. Вугілля, яке загорілося, слід гасити водою тільки після вибирання із штабеля.

8.9.3.6. На складі повинен бути передбачений спеціальний майданчик для гасіння вугілля, яке самозайнялося, та його охолодження після видалення із штабеля.

8.9.3.7. За ліквідованим осередком горіння необхідно вести постійний контроль протягом тижня.

8.9.3.8. У складах вугілля об'ємом 5000 м3 та більше необхідно передбачати протипожежний водопровід.

8.9.3.9. Норми витрати води на внутрішнє пожежогасіння через пожежні крани необхідно приймати в будівлях складів об'ємом більш 25000 м3 з розрахунку двох пожежних струменів витратою не менше 0,0025 м3/с (9 м3/год.), а об'ємом менше 25000 м3 з розрахунку одного пожежного струменя з витратою не менше 0,0025 м3/с (9 м3/год.).

8.9.3.10. Постійний вільний напір води в трубопроводах та внутрішніх пожежних кранах повинен забезпечувати створення компактних струменів висотою, потрібною для гасіння найвищої та віддаленої частини горючих і важкогорючих конструкцій приміщень, штабелів вугілля. 

Найменша висота компактного пожежного струменя повинна бути 6 м.

8.9.3.11. У складах об'ємом більшим 25000 м3, які не обладнані засобами автоматичного пожежогасіння, кожне місце складу необхідно зрошувати двома струменями, а в складах об'ємом меншим 25000 м3 - одним струменем.

8.9.3.12. Внутрішні пожежні крани повинні встановлюватися біля виходів усередині складів або в проходах у найбільш видних місцях.

8.9.3.13. Пожежні крани повинні бути встановлені на висоті 1,35 м над підлогою приміщення та обладнані пожежними рукавами довжиною 10 або 20 м однакового з ними діаметра. Використовувати пожежні крани в господарських цілях забороняється. Пожежні рукава зі стволами необхідно розміщувати в спеціальних шафках. Внутрішні пожежні крани повинні бути пронумеровані. 

8.9.3.14. Не рідше двох разів на квартал необхідно проводити зовнішній огляд внутрішніх пожежних кранів та пожежних гідрантів з пуском води не менше 3 раз на рік. За результатами перевірки повинен бути складений акт із зазначенням виявлених недоліків та термінів їх усунення.

8.9.3.15. Не дозволяється:

укладати вугілля на ґрунті, який містить органічні речовини, колчедани;

розміщувати під штабелями водостічні канали, дренажні пристрої, джерела тепла (паропроводи, трубопроводи гарячої води, канали нагрітого повітря тощо), окремі труби та кабелі, а також теплофікаційні, кабельні та інші тунелі;

зберігати вивантажене вугілля в безформних купах та навалом більше двох діб;

витягати зі штабеля осередки вугілля, яке самозайнялося, під час сильного вітру (більш 5 м/с);

знову вкладати в штабелі вугілля, яке самозайнялося, після охолодження або гасіння (воно підлягає відвантаженню та витрачанню); 

складати вугілля свіжого видобутку на старі відвали вугілля, які пролежали більше місяця;

транспортувати вугілля, яке горить, конвеєрними стрічками та відвантажувати його в залізничні вагони;

приймати на склади вугілля з наявними осередками самозаймання.

8.9.4. Склади вибухових матеріалів

8.9.4.1. Склади для зберігання ВМ повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

8.9.4.2. Безпечну відстань між сусідніми сховищами складу або окремими майданчиками, на яких відкрито розташовані штабелі ВМ, слід приймати найбільшою з розрахунком за детонацією, але не меншою як розрив, установлений протипожежними правилами.

8.9.4.3. На території складу, а також на 50 м довкола нього хвойний ліс повинен бути вирубаний, а суха трава, зарості, хмиз та інші горючі предмети прибрані; дозволяється залишати листяний ліс.

8.9.4.4. Сховища ВМ постійних складів повинні будуватися з негорючих матеріалів.

Температура повітря в сховищах не повинна бути вище 30° C.

8.9.4.5. У горищних приміщеннях забороняється зберігання будь-яких предметів або матеріалів. Входити на горище можна тільки спеціальними сходами, які збудовані зовні будівель.

8.9.4.6. Входи до сховища з ВМ та на горище необхідно зачиняти на замок та опломбовувати або опечатувати. 

8.9.4.7. Заготовлені запалювальні трубки слід зберігати в сховищах складу ВМ у металевих або дерев'яних ящиках, які оббиті оцинкованою сталлю зовні та м'якою прокладкою всередині. Ящики зачиняються кришками з запорами.

Допускається зберігання виготовлених запалювальних трубок (не більше добової витрати) згорнутими по 10 у кільця та розміщеними на кілочках на висоті до 1,2 м від підлоги. При цьому підлога сховища повинна бути покрита м'якими матами.

8.9.4.8. Усі постійні склади ВМ повинні мати два види освітлення: робоче та аварійне.

Робоче освітлення території та сховища складу слід здійснювати лампами розжарювання або люмінесцентними світильниками, воно має живитися від освітлювального трансформатора при напрузі до 220 В. 

Застосування дугових ламп заборонено. Як аварійне освітлення для сховищ складу дозволяється застосовувати рудникові акумуляторні світильники або ліхтарі із сухими батареями (з металевими корпусами - у гумових чохлах).

Застосування для освітлення ручних переносних ламп, які живляться від електромережі, у всіх приміщеннях складу заборонено.

Якщо ВМ видають тільки у світлий час доби, то електроосвітлення сховища не обов'язкове.

8.9.4.9. Лампи та світильники повинні встановлюватися зовні будівель проти вікон або усередині сховища в нішах, які влаштовуються спеціально в стінах або стелі та огороджуються захисним склом з міцною сіткою.

8.9.4.10. Вимикачі, запобіжники, розподільні щити, штепсельні розетки слід установлювати зовні будівель у закритих ящиках або в ізольованому приміщенні, яке повинне бути забезпечене первинними засобами пожежогасіння. Вимикачі та патрони повинні бути пластмасові, а корпуси люмінесцентних світильників - алюмінієві.

8.9.4.11. На території складу та у сховищах для освітлювальної проводки слід застосовувати броньовані кабелі.

Допускається застосування кабелів гнучких гумових або в поліхлорвініловій оболонці, які не поширюють полум'я. Підвіска проводів та кабелів над сховищами забороняється.

8.9.4.12. Кабель повинен бути прокладений у місцях, які унеможливлюють його механічне пошкодження.

Пристрої для закріплення кабелів повинні мати таку конструкцію, щоб при користуванні ними не могло бути пошкоджено оболонку кабелю.

При введенні кабелю до приміщення сховища, а також при проходженні через перекриття та капітальні стіни слід прокладати в трубах, які унеможливлюють поширення полум'я.

8.9.4.13. Для з'єднання кабелів слід застосовувати спеціальні муфти.

8.9.4.14. Усі склади повинні мати достатню кількість первинних засобів пожежогасіння. Кількість та номенклатура зазначених засобів установлюються місцевими органами Держпожежнагляду.

Протипожежні водойми постійних складів повинні мати насоси з електричним приводом.

В окремих випадках за узгодженням з місцевими органами Держнаглядохоронпраці та Держпожежнагляду допускається облаштування складів мотопомпами. 

8.9.4.15. Склади ВМ повинні бути обладнані протипожежним водопроводом або водоймою утепленого типу із зручним під'їздом до неї (таблиця 3).

Таблиця 3

Місткість водойм та питома витрата води в протипожежному трубопроводі

Тип та кількість ВМ у складі

Питома витрата води, л/с 

Місткість водойм, м3, не менше 

Постійні витрати 

Пристрій водопроводу не обов'язковий 

50 

Базисні, до 500 т  

100 

Базисні, від 501 до 5000 т  

15 

Замість водопроводів дозволяється улаштовувати водойми місткістю 50 м3 на кожні два сховища 

Базисні, понад 5000 т  

20 



8.9.4.16. У кожнім складі ВМ повинна висіти інструкція щодо порядку користування протипожежними засобами у разі виникнення пожежі.

8.9.4.17. Під час улаштування караульного приміщення повинні бути виконані всі протипожежні норми, а на димарях повинні бути встановлені іскроуловлювальні сітки.

8.9.4.18. У разі виникнення пожежі на території складу слід негайно вжити заходів щодо його гасіння з одночасним викликом підрозділів аварійно-рятувальної служби, повідомленням завідувача складу та органів міліції. При неможливості запобігти поширенню вогню усіх людей слід негайно евакуювати на безпечну відстань. 

8.9.4.19. Забороняється на території складу розведення вогню та куріння. Особи, які входять на територію складу, не повинні мати сірників, запалювальних приладів та вогнепальної зброї.

8.9.4.20. Контроль за справним станом протипожежного інвентарю, устатковання та виконанням на складі протипожежного режиму здійснюють завідувач складу та місцеві органи Держпожежнагляду. 

8.9.4.21. Кожне сховище постійних та тимчасових поверхневих та напівзаглиблених складів ВМ повинне мати блискавкозахист, будова якого повинна відповідати вимогам РД 34.21.122-87.

8.9.4.22. Пожежозрошувальний трубопровід слід розташовувати біля кожного хідника до підземного складу вибухових матеріалів з обох сторін на відстані 10 м. Поруч з пожежним краном повинен стояти ящик з одним рукавом довжиною 20 м та пожежним стволом.

Підземний склад ВМ повинен бути укомплектований двома порошковими та двома пінними ручними вогнегасниками.

8.9.5. Склади карбіду кальцію та інших хімічних речовин

8.9.5.1. Обслуговувальний персонал повинен знати про пожежну небезпеку, правила безпечного зберігання та особливості гасіння хімічних речовин та реактивів.

8.9.5.2. На складах має бути розроблений план розміщення хімічних речовин із зазначенням на табличках їхніх найбільш характерних властивостей: "Вогненебезпечні", "Отрутні", "Хімічно активні" тощо.

8.9.5.3. Зберігати хімічні речовини слід у закритих сухих приміщеннях або під навісами в тарі в залежності від фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей продукції та кліматичних умов.

Під навісом дозволяється зберігання лише тих хімічних речовин, які від вологого повітря або води не розкладаються, не розігріваються і не спалахують.

8.9.5.4. Хімікати в дрібній тарі необхідно зберігати на стелажах відкритого типу або в шафах, а у великій тарі (упаковці) - штабелями.

8.9.5.5. Стелажі, на яких зберігаються хімічні речовини та матеріали, повинні бути виконані з негорючих матеріалів та розміщатися від нагрівальних приладів на відстані не менше 1 м.

8.9.5.6. Тара з хімічними речовинами, що надходить на склад, не повинна мати пошкоджень герметичності та інших ознак несправності. У разі виявлення пошкоджень тару необхідно негайно видалити зі складу.

На кожній тарі (упаковці) з хімічною речовиною повинен бути напис або бирка з його назвою та зазначенням характерних властивостей (окислювач, пальне, яке самозаймається, тощо).

8.9.5.7. Бутелі з рідкими хімічними речовинами слід зберігати лише обрештованими дерев'яними планками або в плетених кошиках.

8.9.5.8. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати устатковання в залежності від пожежовибухонебезпечності продукції.

8.9.5.9. Підлоги в приміщеннях для зберігання рідких хімічних речовин у тарі повинні мати ухили для стоку випадково розлитої рідини до спеціальних приймачів.

На складах кислот повинні бути нейтралізуючі речовини (сода, крейда чи вапно). 

8.9.5.10. У приміщеннях, де зберігаються хімічні речовини, здатні при пожежі плавитися, необхідно передбачати пристрої, які обмежують вільне розтікання розплаву (бортики, пороги з пандусами тощо). 

8.9.5.11. Бутелі, діжки, барабани з хімікатами встановлюються на відкритих майданчиках групами не більше 100 шт. у кожній, з розривом між групами не менше 1 м. У кожній групі повинна зберігатися продукція тільки певного виду, про що свідчать відповідні написи. Майданчики необхідно добре утрамбовувати та обгороджувати бар'єрами. Бутелі з реактивами на відкритих майданчиках повинні бути захищені від дії сонячних променів.