За відсутності самопливного стоку води має бути забезпечено періодичне її відкачування. Піднімання рівня води в каналах до низу ізоляції теплопроводів не допускається.
Ухил труб попутного дренажу має становити не менш ніж 0,003.
У місцях прокладання теплопроводів земля повинна бути спланована по всій трасі теплової мережі. Віддаль від рівня землі до низу ізоляції теплопроводів повітряного прокладання не повинна бути меншою ніж 0,5 м.
Щорічно після закінчення опалювального періоду необхідно прочищати трубопроводи попутного дренажу. Для цього застосовуються азбоцементні труби з муфтами, керамічні каналізаційні розтрубні, поліетиленові труби, а також готові трубофільтри. Діаметр дренажних труб не повинен бути меншим ніж 150 мм.
Оглядові колодязі системи попутних дренажів підлягають огляду і очищенню від наносів не рідше одного разу на квартал. Вода, що накопичується в камерах теплової мережі, має безперервно або періодично виводитися за допомогою стаціонарних чи пересувних засобів відкачування води.
6.3.54. Допускається спільне (в одному каналі) прокладання теплових мереж з іншими трубопроводами, за винятком газопроводів зрідженого газу, киснепроводів, трубопроводів із легкозаймистими, хімічно їдкими та отруйними речовинами.
Забороняється прокладання теплопроводів у повітрі під трубопроводами хімічно їдких, отруйних і легкозаймистих речовин.
6.3.55. У разі прокладання теплопроводів у повітрі над вулицями та проїздами висота розміщення трубопроводів від рівня землі до зовнішньої поверхні ізоляції не має бути меншою ніж 5 м, а у випадках прокладання через залізничну колію віддаль від головки рейки до зовнішньої поверхні ізоляції має сягати не менше ніж 5,55 м; для електрифікованих залізниць — не менше ніж 6,9 м.
У місцях проїзду транспорту під теплопроводами слід розміщувати знаки із зазначенням висоти проїжджої частини.
6.3.56. У тих випадках, коли віддаль від нижньої точки ізоляції теплопроводів до рівня землі менша за 2 м, місця проходу обладнують спеціальними перехідними пристроями.
6.3.57. На вводах трубопроводів теплових мереж в будівлі для забезпечення їх герметизації встановлюються пристрої (футляри), що перешкоджають проникнення води та газу у будівлю.
6.3.58. У місцях перетину надземних теплових мереж з повітряними високовольтними лініями електропередавання виконується заземлення всіх елементів теплових мереж, які проводять струм, розташованих на відстані 5 м з кожного боку від осі проекції краю конструкції повітряної лінії на поверхню землі. При цьому опір заземлювальних пристроїв не повинен перевищувати 10 Ом.
6.3.59. Для перевірки міцності і щільності трубопроводів, запірної і регулювальної арматури після ремонту до початку опалювального періоду теплова мережа підлягає гідравлічним випробуванням на міцність і щільність відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.11.
Мінімальна величина пробного тиску має бути 1,25 робочого тиску, але не менше ніж:
1,6 МПа (16 кгс/кв. см) — для магістральних теплових мереж;
1,2 МПа (12 кгс/кв. см) — для розподільчих теплових мереж.
У цьому випадку значення робочого тиску встановлюється технічним керівником організації, що експлуатує теплові мережі.
Максимальна величина пробного тиску встановлюється за розрахунком на міцність згідно з НД, погодженим з Держпромгірнаглядом, з урахуванням місцевих умов.
У кожному конкретному випадку значення пробного тиску встановлює технічний керівник організації, що експлуатує теплові мережі, у межах, обумовлених вище.
6.3.60. Для гідравлічних випробувань на міцність і щільність трубопроводи теплових мереж заповнюється водою з температурою не нижче ніж 5 град. С і не вище ніж 40 град. С. Результати випробувань оформлюються актом (додаток 7).
На час проведення випробувань теплової мережі пробним тиском теплові пункти і системи теплоспоживання повинні бути надійно відключені.
6.3.61. До пуску в роботу всі трубопроводи, на які поширюються дія НПАОП 0.00-1.11, мають бути паспортизовані та, залежно від категорії, зареєстровані в місцевих органах Держпромгірнагляду.
6.3.62. Гідравлічне випробування новозмонтованих трубопроводів теплової мережі, прокладених у непрохідних каналах і в умовах безканального прокладання, має здійснюватися двічі: попереднє — до встановлення устатковання, перекриття каналів і засипання траншей і остаточне — після завершення будівельно-монтажних робіт і встановлення всього устатковання теплових мереж. Результати випробувань оформлюються актом (додаток 8).
6.3.63. Випробування теплових мереж на розрахункову температуру теплоносія виконується під час введення їх в експлуатацію, у разі заміни компенсаторів, а також після приєднання додаткових розподільчих мереж до магістральних.
Випробуванням підлягає вся мережа від ДТ до теплових пунктів систем теплоспоживання.
Одночасне проведення випробувань теплових мереж на розрахункову температуру теплоносія і на міцність та щільність забороняється.
У процесі подальшої експлуатації допускається замість випробування на розрахункову температуру проводити випробування кожні 2 роки на фактичну максимальну температуру теплоносія, що зафіксована за попередніх 2 роки. При цьому визначені величини (значення) теплових переміщень трубопроводів, у тому числі сальникових компенсаторів, необхідно порівнювати з розрахунковими значеннями та тими, що зафіксовані під час випробування теплової мережі на розрахункову температуру теплоносія.
У теплових мережах слід періодично, за графіком, здійснювати контроль за температурним видовженням трубопроводів і порівнювати їх з розрахунковими.
6.3.64. Випробування з визначення теплових і гідравлічних втрат у теплових мережах здійснюються з періодичністю один раз на 5 років за програмою, затвердженою технічним керівником організації, що експлуатує теплову мережу, і погодженою технічним керівником ДТ.
Випробування на розрахункову температуру теплоносія, а також з визначення теплових і гідравлічних втрат здійснюються спеціалізованою організацією.
Випробування на визначення теплових втрат здійснюється згідно з РД 34.09.255.
6.3.65. Обсяг і періодичність випробувань теплових мереж на потенціал блукаючих струмів мають відповідати інструкції з захисту теплових мереж від електрохімічної корозії.
6.3.66. Трубопроводи теплових мереж, на які поширюється дія правил Держгірпромнагляду, крім того, мають проходити технічний огляд у порядку та в строки, передбачені цими правилами.
6.3.67. Пуск теплових мереж після монтажу, ремонту або тимчасової зупинки, а також будь-які випробування здійснюються відповідно до програми, яка затверджується технічним керівником підприємства та узгоджується з технічним керівником ДТ.
6.3.68. Пуск парових мереж полягає у виконанні таких основних операцій:
- прогрівання і продування паропроводів;
- заповнення і промивання конденсатопроводів;
- подача теплоносія споживачам і пускове регулювання мережі.
Перед початком прогрівання всі засувки на відгалуженнях від ділянки, що прогрівається, слід щільно закрити.
Спочатку слід прогріти основну магістраль, а потім, по черзі, її відгалуження. Для паропроводів невеликої довжини (не більше ніж 200 м) прогрівання основного паропроводу і відгалужень від нього можна проводити одночасно.
Швидкість прогріву паропроводу регулюється за ознаками появи слабких гідравлічних ударів (характерних потріскувань). При цьому не допускається виникнення більш потужних гідравлічних ударів, що може призвести до сповзання паропроводу з рухомих опор.
У разі виникнення більш потужних гідравлічних ударів подача пари негайно зменшується — аж до повного припинення, поки не видалиться конденсат з ділянки трубопроводу, який прогрівається.
6.3.69. Пуск теплових водяних мереж полягає в проведенні таких основних операцій:
- заповнення мережі водопровідною водою;
- гідропневматичне промивання;
- спорожнення мережі;
- заповнення мережі теплофікаційною (хімічно очищеною) водою;
- встановлення циркуляції;
- перевірка щільності системи;
- подача теплоносія споживачам і пускове регулювання мережі.
За температури зовнішнього повітря нижче ніж 5 град. С трубопроводи для гідравлічного випробування заповнюються підігрітою водою, але не більше ніж до 40 град. С.
У разі виявлення дефектів, усунення яких потребує значного часу, трубопровід слід терміново вимкнути.
Якщо пуск теплової водяної мережі відбувається після монтажу, промивання її здійснюється через тимчасові грязьовики, встановлені на кінцях подавального і зворотного теплопроводів (по ходу води). Грязьовики прибираються (демонтуються) через рік після другого промивання.
6.3.70. Під час експлуатації теплових мереж необхідно підтримувати в належному стані шляхи доступу до об’єктів мережі, а також шляхове покриття та планування поверхні над підземними спорудами, забезпечувати справність огороджувальних конструкцій, що запобігають доступу сторонніх осіб до обладнання та запірно-регулювальної арматури.
6.3.71. На підприємстві, яке є власником теплових мереж, складаються та постійно зберігаються:
- план теплової мережі (масштаб М 1:500), кварталу, дільниці (М 1:200);
- оперативна та експлуатаційна (розрахункова) схеми;
- профілі теплотрас щодо кожної магістралі з нанесенням лінії статичного тиску (горизонтальний масштаб М 1:500 та вертикальний — М 1:50);
- схема зварних стиків підземних трубопроводів, креслення камер (масштаб М 1:20);
- перелік газонебезпечних камер та прохідних каналів;
- креслення теплових пунктів (масштаб М 1:20);
- креслення прокладання трубопроводів по технічних підпіллях та підвалах (масштаб М 1:20).
На плані теплової мережі зазначають сусідні підземні (газопровід, каналізація, кабелі) та надземні комунікації (рейкові шляхи електрифікованого транспорту, межі тягових підстанцій тощо), що розташовані в зоні до 15 м від проекції на поверхню землі краю будівельної конструкції теплової мережі або безканального трубопроводу по обидва боки траси.
На спеціальних схемах теплової мережі систематично позначаються місця шурфувань, аварійних пошкоджень, затоплень траси і ділянки, які перекладені.
На планах, схемах та п’єзометричних графіках позначають експлуатаційні номери усіх тепломагістралей, камер (вузлів відгалуження), насосних станцій, вузлів автоматичного регулювання, нерухомих опор, компенсаторів та інших споруд теплової мережі.
На експлуатаційних (розрахункових) схемах нумеруються усі приєднані до мережі споживачі, а на оперативних схемах, крім того, запірна та секціонувальна арматура.
План, схеми, профілі теплотрас та перелік газонебезпечних камер і каналів щороку коригуються згідно з фактичним станом теплових мереж.
Усі зміни вносяться за підписом відповідальної за теплове господарство особи із зазначенням її посади та дати внесення зміни.
Iнформацію щодо змін у схемах, кресленнях, переліках та відповідні зміни в інструкціях, які внесені згідно з цими змінами, доводять до відома усіх працівників (записом у журналі розпоряджень), для яких знання цих документів є обов’язковим.
6.3.72. У процесі експлуатації теплових мереж необхідно:
- підтримувати у справному стані все устатковання, будівельні та інші конструкції, здійснюючи їх своєчасний огляд і профілактичний ремонт;
- спостерігати за роботою компенсаторів, опор, арматури, дренажів, ЗВТ та інших елементів устатковання, своєчасно усуваючи всі помічені дефекти і нещільності;
- запобігати втратам тепла шляхом своєчасного відімкнення ділянок мережі, які на даний час не працюють;
- відводити воду, що накопичується в каналах і камерах, своєчасно виявляти та відновлювати пошкоджену ізоляцію;
- відводити своєчасно повітря з теплопроводів через повітряники, не допускати всмоктування повітря в мережу, підтримуючи необхідний надлишковий тиск у всіх точках мережі і системах споживання;
- дотримуватись вимог щодо охорони праці та пожежної безпеки.
6.3.73. Персонал, який здійснює експлуатацію теплової мережі, має бути добре ознайомлений зі схемами, устаткованням і режимом роботи обслуговуваних ділянок, а також знати схему і режими роботи суміжних ділянок та їх вплив на режим роботи усієї мережі.
6.3.74. Обслуговування теплових мереж здійснюється закріпленим персоналом шляхом проведення оглядів під час їх обходів.
Обхід виконується за графіком, затвердженим особою, відповідальною за теплове господарство, у віданні якої перебувають теплові мережі, залежно від типу устатковання та його стану, але не рідше одного разу на тиждень.
Результати оглядів зазначаються в журнал обходів.
Виявлені дефекти, залежно від їхнього впливу на надійність і економічність роботи устатковання, слід, залежно від характеру дефекту, усувати негайно або в період поточного чи капітального ремонтів. У всіх випадках слід вжити заходів, які запобігатимуть розвитку процесу руйнування конструкцій, трубопроводів і устатковання.
6.3.75. У разі витікання (втрати) теплоносія необхідно вжити невідкладних заходів для виявлення місця витоку і усунення дефектів.
Підвищений витік води з теплової мережі визначається для ДТ за збільшенням витрати підживлювальної води за постійного температурного режиму, а для споживача — за різницею показів витратомірів на подавальному та зворотному трубопроводах теплової мережі.
6.3.76. Середньорічний витік теплоносія з водяних теплових мереж не повинен перевищувати 0,25 % на годину від середньорічного обсягу води в тепловій мережі і приєднаних до неї системах теплоспоживання незалежно від схеми їхнього приєднання (за винятком систем гарячого водопостачання, приєднаних через водопідігрівники).
Під час визначення витоку теплоносія не враховуються витрати води на наповнення теплопроводів і систем теплоспоживання у разі їхнього планового ремонту, підключення нових ділянок мережі і споживачів, проведення випробувань (на міцність і щільність, розрахункову температуру, теплові і гідравлічні втрати).
