22. Обладнання та захисні системи, призначені для застосування в заповненому пилом просторі, повинні бути виготовлені таким чином, щоб пил, який осідає на їх поверхні, не міг спалахнути, а також бути зручними для очищення від пилу. Температура поверхні частин обладнання повинна бути нижчою за температуру тління пилу та температуру займання ймовірних сумішей повітря і пилу. При цьому слід застосовувати обмежувачі температури.
Під час розрахунку теплообміну та граничної температури нагрівання частин обладнання необхідно враховувати товщину шару відкладеного пилу.
Обладнання повинне бути пилонепроникним.
23. Обладнання та захисні системи, що підпадають під дію зовнішнього впливу повинні мати додаткові засоби захисту та витримувати зовнішній вплив без зниження рівня вибухозахисту.
24. У разі коли обладнання та захисні системи розміщені в оболонці, яка є частиною засобів вибухозахисту, оболонка відкривається лише за допомогою спеціального інструмента або з дотриманням відповідних правил захисту.
Частини обладнання категорій М1 і 1, які можуть бути джерелами займання, відкриваються тільки у відключеному стані або виготовляються за видом вибухозахисту "іскробезпечне електричне коло".
Частини обладнання категорій М2 і 2, які можуть бути причиною вибуху, відкриваються лише після відключення обладнання чи через відповідні блокувальні системи або виготовляються за видом вибухозахисту "іскробезпечне електричне коло".
На частини обладнання, що відкривається, виробник наносить попереджувальний напис.
25. Обладнання та захисні системи розробляються і виготовляються таким чином, щоб можна було уникнути травмування внаслідок прямого або непрямого контакту, забезпечити відсутність небезпечного нагрівання або зовнішнього випромінювання доступних частин обладнання, а також виключити можливість виникнення ймовірної небезпеки неелектричного характеру, а також небезпеки, спричиненої перевантаженням обладнання.
26. Для запобігання небезпечним перевантаженням обладнання на стадії проектування слід передбачити застосування вимірювальних, регулювальних та контрольних пристроїв, наприклад автоматичних вимикачів, обмежувачів температури, диференціальних реле тиску, витратомірів, реле з витримкою часу, індикаторів перевищення швидкості та/або аналогічних пристроїв.
27. Якщо частини обладнання, що можуть спричинити займання вибухонебезпечного середовища, розміщені в оболонці, необхідно забезпечити здатність оболонки витримувати внутрішній тиск при вибуху всередині неї і запобігати поширенню вибуху в зовнішньому вибухонебезпечному середовищі.
28. Для забезпечення вибухозахисту необхідно запобігти виникненню таких потенційних джерел займання:
полум'я, іскра та електрична дуга, висока температура поверхні, випромінювання в оптичному та електромагнітному діапазонах;
накопичення електростатичних зарядів, здатних викликати небезпечні розряди;
наявність у частинах обладнання розсіяних струмів і струмів витоку, здатних призвести до появи небезпечної корозії, іскор або перегріву поверхонь, які створюють можливість займання;
перегрів унаслідок тертя або удару, наприклад між матеріалами і деталями, що торкаються один одного в процесі обертання, або в разі потрапляння сторонніх предметів.
Обладнання та захисні системи повинні бути оснащені вбудованими вимірювальними, контрольними і регулювальними пристроями або сконструйовані таким чином, щоб процеси вирівнювання тисків не спричиняли появи ударних хвиль або стиснень, які можуть призвести до вибуху.
У разі зміни навколишнього середовища (у межах, визначених виробником) і за наявності зовнішнього впливу (вологість, вібрація, забруднення тощо) обладнання та захисні системи повинні безпечно виконувати свої функції.
Складові частини обладнання та захисних систем розраховуються на відповідні механічні і теплові навантаження та повинні витримувати вплив наявних або ймовірних агресивних речовин.
29. Захисні пристрої повинні функціонувати незалежно від будь-якого необхідного для роботи обладнання вимірювального, керуючого, регулювального та контрольного пристрою.
Можливість швидкого виявлення пошкоджень захисного пристрою створюється за допомогою відповідних технічних засобів.
Аварійне відключення обладнання повинно приводити в дію безпосередньо (без проміжної команди програмного забезпечення) відповідний керуючий пристрій, про що подається відповідний сигнал.
У разі пошкодження захисного пристрою обладнання та/або захисні системи повинні залишатися безпечними.
Захисні пристрої, що здійснюють аварійне відключення, повинні блокуватися від повторного пуску. Їх робота може бути поновлена лише після повного усунення причин відключення, а новий пуск здійснюється тільки за умови повернення до нормального стану.
Для забезпечення максимально можливого рівня безпеки контрольні пристрої та індикатори повинні відповідати вимогам ергономіки і вибухозахисту.
Пристрої з вимірювальними функціями проектуються і виготовляються з урахуванням спеціальних вимог експлуатації та умов застосування у вибухонебезпечному середовищі з можливістю перевірки їх функціонування і точності показань.
Під час розроблення захисних пристроїв з вимірювальними функціями застосовується коефіцієнт безпеки, який забезпечує у разі додержання умов роботи і з урахуванням можливих похибок вимірювальної системи достатній рівень аварійного порогу спрацювання від межі можливого вибуху та/або займання вибухонебезпечного середовища.
Під час розроблення програмного забезпечення, що керує захисними системами і захисними пристроями, особлива увага приділяється запобіганню небезпеці, пов'язаній з помилками у програмі.
30. Для обладнання та захисних систем, включених в автоматизовані процеси, передбачається ручне відключення у разі відхилення від нормальних умов роботи, якщо це не впливає на безпеку. При цьому накопичена енергія повинна локалізуватися або розсіюватися дуже швидко.
Якщо після відключення живлення обладнання та захисні системи стають джерелами небезпеки, безпечний стан комплексу повинен бути забезпечений незалежно від решти виробничих систем.
Обладнання та захисні системи оснащуються безпечними вводами кабелів і проводів.
Захисні системи з пристроями для виявлення або попереджувальної сигналізації про виникнення вибухонебезпечного середовища комплектуються відповідними настановами.
Захисні системи проектуються і виготовляються таким чином, щоб запобігти поширенню вибуху внаслідок ланцюгової реакції, детонації або займання від вогню, що спалахнув.
Під час перерви у подачі живлення захисні системи повинні функціонувати протягом часу, необхідного для ліквідації небезпечної ситуації.
Вибір матеріалів для обладнання та захисних систем здійснюється з урахуванням імовірного максимального тиску вибуху і його теплового впливу.
На стадії розроблення захисних систем враховуються наслідки можливого виникнення підвищеного тиску в периферійному обладнанні і приєднаних трубопроводах.
У разі коли рівень впливу тиску на захисні системи перевищує міцність їх конструкції, слід передбачити застосування таких пристроїв для зниження тиску, які не створюватимуть небезпеки для людей.
Роз'єднувальні пристрої, призначені для оперативного відключення обладнання у разі вибуху, повинні бути вибухонепроникними і стійкими.
Захисні системи повинні мати прийнятний поріг спрацювання для відключення живлення підвідних і відвідних пристроїв, а також тих частин обладнання, які не здатні забезпечувати безпечне функціонування.
Конструкція захисних систем повинна бути такою, щоб будь-яке пошкодження можна було виявити достатньо швидко.
Основним принципом конструювання захисних систем є забезпечення безпеки у разі виникнення помилки.
Для обладнання з програмним керуванням передбачається безпосереднє спрацювання захисних систем і пристроїв (наприклад роз'єднувачів) без застосування такого керування.
Процедури оцінки відповідності
31. Оцінку відповідності обладнання вимогам цього Технічного регламенту виробник або його уповноважений представник повинен проводити із застосуванням процедур (модулів оцінки відповідності), визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. N 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 41, ст. 2175; 2007 р., N 1, ст. 31), з урахуванням групи і категорії обладнання.
32. Для обладнання груп I і II застосовуються такі процедури оцінки відповідності:
1) для категорій М1 і 1 - перевірка типу згідно з модулем B у поєднанні з процедурою забезпечення якості виробництва згідно з модулем D або процедурою перевірки продукції згідно з модулем F;
2) для категорій М2 і 2 - перевірка типу згідно з модулем B у поєднанні з процедурою підтвердження відповідності типу за модулем C з дотриманням положень підпунктів "а" і "б" пункту 37 Технічного регламенту модулів оцінки або процедурою забезпечення якості продукції за модулем E;
3) для категорій М3 і 3 - процедура внутрішнього контролю виробництва згідно з модулем A у поєднанні з додатковими вимогами згідно з модулем Aa (модифікований модуль A);
4) процедура перевірки одиниць продукції згідно з модулем G як альтернатива до процедур, передбачених підпунктами 1-3 цього пункту.
33. Для оцінки відповідності захисних систем застосовуються процедури, наведені у підпунктах 1 або 4 пункту 32 цього Технічного регламенту.
34. Процедури, передбачені у пункті 31, застосовуються до ех-компонентів, які відповідно до вимог цього Технічного регламенту повинні мати відповідні сертифікати і вказівки виробника або його уповноваженого представника щодо їх характеристик і способів кріплення до обладнання або захисних систем.
35. Цей Технічний регламент не обмежує виробника або його уповноваженого представника у застосуванні більш складних модулів оцінки відповідності продукції, ніж ті, що передбачені у пунктах 32 і 33.
36. У процесі проведення оцінки відповідності обладнання та захисних систем виробник або його уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком і наносить на кожний виріб національний знак відповідності згідно з вимогами цього Технічного регламенту.
37. Технічна документація, що подається виробником або його уповноваженим представником органові з оцінки відповідності, вимоги до якого визначені постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р. N 59 "Про затвердження Порядку здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 6, ст. 223), повинна містити:
технічні умови (специфікацію) до обладнання та захисних систем, технічну документацію на виготовлення обладнання та захисних систем, а також програму і методику випробувань;
експлуатаційну документацію (технічний опис, інструкцію з експлуатації);
перелік стандартів з офіційно опублікованого центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації переліку національних стандартів, добровільне застосування яких може вважатися підтвердженням відповідності обладнання вимогам цього Технічного регламенту;
результати проведених розрахунків конструкції обладнання, перевірок тощо.
38. Виробник або його уповноважений представник зберігає декларацію про відповідність і технічну документацію, зазначену в пункті 36 цього Технічного регламенту, протягом десяти років після введення в обіг останнього обладнання та/або захисної системи і надавати її для перевірки в установлених законодавством випадках.
Маркування
39. На кожну одиницю обладнання та захисних систем повинні бути чітко і розбірливо нанесені такі відомості:
назва і адреса виробника;
національний знак відповідності;
позначення серії або типу;
серійний номер;
рік виготовлення;
позначення вибухозахисту;
додаткова інформація, необхідна для безпечного застосування.
40. На кожну одиницю обладнання або захисної системи, їх упаковку та/або супровідну документацію перед введенням в обіг наносяться національний знак відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188) та знак, що свідчить про рівень вибухозахисту. Під національним знаком відповідності проставляється ідентифікаційний номер призначеного органу відповідно до Державного реєстру призначених органів з оцінки відповідності.
41. Застосування національного знака відповідності здійснюється відповідно до вимог Технічного регламенту модулів оцінки.
42. Якщо на обладнання або захисні системи поширюється дія інших технічних регламентів, що передбачають нанесення національного знака відповідності, обладнання та захисні системи повинні також відповідати вимогам зазначених регламентів.
У разі коли один чи кілька технічних регламентів протягом перехідного періоду їх запровадження допускають право виробника обирати спосіб підтвердження відповідності, нанесення національного знака відповідності означає відповідність лише тим технічним регламентам, які застосовано виробником. У такому разі в документах чи настановах, що додаються до обладнання або захисних систем, наводяться реєстраційні дані застосованих регламентів відповідно до офіційних документів щодо їх запровадження.
43. Нанесення на обладнання або захисні системи знака, схожого за формою на національний знак відповідності, забороняється.
ЗАТВЕРДЖЕНО
