2 На вивантаження хопер-дозатори подавати локомотивом вагонами вперед. Кількість вагонів, що одночасно подаються на розвантаження залежить від довжини розвантажувальної колії та потужності локомотива, здатного насувати й утримувати поїзд на ухилі відводу. Під час подачі вагонів під розвантаження та в зворотньому русі до стрілочного переводу включити автогальма.
3 Розвантажувальна колія повинна бути тупиковою. Наприкінці колії повинен стояти металевий упор. У міру нагромадження баласту піднімати упор разом з колійною решіткою.
4 Швидкість подачі вагонів під розвантаження в тупику - не більше 15 км/год.
5 Розвантаження баласту з хопер-дозаторів виконувати на кінці шпал та по всій ширині з установкою дозуючих пристроїв на відмітку +15. Швидкість руху поїзда при вивантаженні 3-5 км/год.
6 Розвантаження слід виконувати тільки по одному хопер-дозатору.
7 До подачі під розвантаження чергової партії хопер-дозаторів вивантажений раніше баласт необхідно змістити від кінців шпал і підняти розвантажувальну колію. Колія повинна бути приведена у стан, що забезпечує безпечний проїзд хопер-дозаторів.
8 Склад баластових матеріалів повинен мати електричне освітленн, що забезпечує безперебійне і безпечне вивантаження.
9 В усіх випадках відстою вагонів на коліях складу баласту під них укладати гальмові башмаки при відпущених автогальмах, після чого відчіплювати локомотив.
Не слід залишати вагони на відводі.
Додаток 2.
Утримання території виробничих баз колійних машинних станцій і дистанцій колії.
1 Для забезпечення безперебійної і безпечної роботи виробничих баз необхідно розробити інструкцію з питань експлуатації виробничої бази, погодити її з комітетом профспілки, встановити контроль за її виконанням.
2 Внутрибазівські, підкранові колії і територія бази повинні розташовуватися на площадці або ухилах не крутіше 1,5700, У важких умовах не крутіше 2,5700.
3 З'єднувальні колії між базою та станцією примикання повинні розташовуватися на ухилах не більше 15 °/00 і мати пристрої, що захищають колії станції примикання від аварійного виходу вагонів з виробничої бази (вловлюючи тупики або скидальні стрілки).
4 Зібрані ланки, шпали, мостові та перевідні бруси необхідно складувати в штабелі відповідно до вимог ЦУО-0018.
5 Територія бази повинна бути забезпечена засобами пожежогасіння відповідно до Норм оснащення об'єктів і рухомого складу залізничного транспорту первинними засобами пожежогасіння.
6 Відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку встановлюються місця для проходу працюючих до місця роботи і зворотно. Проїзди для автотранспорту та пішохідних доріжок повинні мати тверде покриття. По обидва боки проходу та проїзду необхідно установлювати вказівні знаки „Перехід", „Прохід", „Проїзд", виготовлені відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.
7 Територія бази повинна мати смугу оборювання шириною не менше 2 м і періодично очищатися від верхнього рослинного шару та сміття. У літню пору проходи і проїзди, що примикають до виробничих, адміністративно-господарських і санітарно-побутових приміщень, при необхідності повинні
поливатися водою, а узимку очищатися від снігу, льоду та посипатися піском.
8 Відвід поверхневих вод з території бази повинен здійснюватися за допомогою справних, перекритих у місцях проходу або проїзду водовідвідних пристроїв. Відвід виробничих вод повинний здійснюватися через водоочисні споруди. Місця випуску стічних вод, а також необхідність і ступінь їхнього попереднього очищення встановлюються на місцях за узгодженням з органами санітарного нагляду.
9 Готова рейково-шпальна решітка повинна знаходитися на відведених площадках і складуватися так, щоб її завантаження на рухомий склад було зручним і вимагало мінімуму витрат праці. Складування виконується у встановленому порядку.
10 У темний час доби територія бази повинна бути освітлена рівномірним немерехтливим електричним освітленням не менше 5 лк, а виробничі площадки під час виконання на них робіт - не менше 50 лк на рівні землі. Світильники повинні бути обладнані арматурою, що захищає органи зору від дії блискучості. При необхідності проходу по території бази групи працівників в умовах поганої видимості виділяється відповідальний за безпечний прохід працівників, який повинен мати ліхтар і забезпечувати огородження тих, що йдуть.
11 На території бази встановлюються покажчики, що пояснюють, де й які матеріали та відходи виробництва слід складувати, а також забороняючі знаки „Вогненебезпечно", „Курити Не слід " та інші відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.
12 Вся маневрова робота виконується за допомогою тепловозів та електровозів згідно з Правилами технічної експлуатації залізниць України.
13 Все устаткування виробничих баз, що працює під тиском, повинне відповідати нормативним вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94 і ДНАОП 0.00-1.13-71.
14 Усі вантажопідіймальні пристрої повинні відповідати ДНАОП 0.00-1.03-02.
15 Улаштування та технічна експлуатація електроустаткування, електроустановок і засобів блискавкозахисту повинні відповідати нормативам ДНАОП 0.00-1.32-01, ДНАОП 1.1.10-1.01-97, ДНАОП 0.00-1.21-98.
Додаток 3.
Вимоги безпеки праці під час маневрових робіт на коліях баз колійних машинних станцій і дистанцій колії.
1 Маневрова робота на коліях виробничої бази колійної машинної станції повинна виконуватися відповідно до вимог Інструкції з руху поїздів і маневровій роботі на залізницях України і інструкцій підприємства з маневрової роботи на виробничій базі, погодженої з начальником станції примикання, ревізором руху дирекції залізничних перевезень і затвердженої керівництвом дирекції залізничних перевезень залізниці.
2 Маневрова робота на коліях виробничої бази повинна виконуватися з дозволу виконроба бази або шляхового майстра.
3 Керівником маневрів є складач поїздів або інший працівник бази, навчений і який пройшов перевірку знань правил виконання маневрових робіт з урахуванням місцевих умов.
4 Складач поїздів, фахівець, що виконує його обов'язки, і машиніст локомотива повинні знати інструкцію підприємства з маневрової роботи.
5 При виконанні маневрів вхідну стрілку бази встановити по напрямку вловлюючого тупика та замкнути на замок.
6 Виїзд маневрового складу на головну або станційну колію допускається тільки з дозволу чергового по станції.
7 Рухом маневрового локомотива керує одна особа - складач поїздів або особа, що виконує його обов'язки.
8 Перед початком маневрів складач поїздів (працівник бази) зобов'язаний:
а) ознайомити машиніста локомотива з планом маневрів і порядком його виконання;
б) перевірити, чи немає перешкод для пересування по коліях бази.
9 Переведення стрілок при маневрах здійснює складач поїздів, або один із працівників локомотивної бригади (водій дрезини, машиніст самохідної колійної машини).
10 Під час виконання маневрів складач поїздів зобов'язаний:
а) не допускати пересувань маневрових составів, не переконавшись у тому, що всі вагони зчеплені між собою і локомотивом;
б) знаходитися в такому місці, звідкіля забезпечується краща видимість маневрового составу, а машиністові або його помічникові видні сигнали, що подаються складачем поїздів;
в) перед початком зчеплення вагонів перевіряти правильність положення рукояток розчепних важелів автозчеплення в обох вагонах, а після розчеплення опускати ці рукоятки у вертикальне положення;
г) вживати заходи для забезпечення безпеки працюючих на коліях монтерів колії, подавати звукові сигнали, при необхідності використовувати гучномовний зв'язок і радіозв'язок з машиністом та у випадках оголошень про необхідність сходу з колій працюючих монтерів колії;
д) закріплювати вагони гальмівними башмаками;
є) після закінчення маневрів про виконану роботу доповісти керівнику, який давав завдання на її виконання.
Додаток 4.
Використання паливно-мастильних матеріалів для виконання колійних робіт.
1 Сховища легкозаймистих і горючих рідин повинні відповідати вимогам „Правил пожежної безпеки в Україні" та ЦУО-0018 і розташовуватися в безпечних місцях, віддалених від житлових приміщень на відстані не менше 100 м, виробничих - не менше 40 м і складських - не менше 50 м.
Не слід зберігати та проводити роздачу пального в критих вагонах-коморах.
2 Використовувати приміщення для зберігання пального здійснюєтьсяу разі узгодження з органами пожежної безпеки залізниці.
У приміщенні на території сховища повинні бути вивішені забороняючі знаки „Вогненебезпечно", „Палити забороняється" та інші відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 і мають бути у наявності та встановлені первинні засоби пожежогасіння відповідно до норм, передбачених НАПБ В.03.002-88/510.
Пожежний інвентар і первинні засоби пожежегасіння необхідно утримувати в справному стані, на видних місцях та забезпечити безперешкодний доступ до них.
3 Опалення приміщень, де зберігаються легкозаймисті та горючі рідини, не дозволяється.
Для матеріалів, що повинні зберігатися при температурі вище 0°С, опалення може бути тільки централізоване (водяне).
Для обслуговуючого персоналу повинне бути окреме приміщення з опаленням.
4 Горючі та легкозаймисті рідини зберігати в металевій тарі з кришками, що герметично закриваються. Під роздавальною тарою необхідно встановлювати металевий лист.
5 Приміщення, призначені для зберігання легкозаймистих і горючих рідин, повинні утримуватися в чистоті. Пролиті легкозаймисті та горючі рідини необхідно негайно видалити.
6 Заправлення машин пальним здійснювати на відстані не ближче 10 м від місця зберігання пального.
7 Тару з-під горючих і легкозаймистих рідин необхідно зберігати на відстані не ближче 20 м від місця зберігання легкозаймистих рідин.
Територія навколо сховища пального очищається від сміття, сухої трави, чагарнику та вона повинна бути огороджена.
8 Освітлення сховищ допускається тільки електричне у вибухозахищенному виконанні світильника за проектом, виконаним у відповідності до ДНАОП 1.1.10-1.01 -97.
9 Завантаження паливно-мастильних матеріалів у бочки здійснювати за допомогою кранів працівниками складів паливно-мастильних матеріалів.
10 При перевезенні ємностей автотранспортом не слід знаходитись у кузові, де розміщені ємності з паливно-мастильними матеріалами, людей.
11 Вивантаження паливно-мастильних матеріалів з транспорту необхідно здійснювати за допомогою кранів або спеціальних облаштувань.
12 На роботи по завантаженню, перевезенню і розвантаженню паливно-мастильних матеріалів підприємством складається інструкція з охорони праці. Монтерам колії дозволяється приймати участь тільки у тих роботах, які вказані в такій інструкції.
Додаток 5.
Забезпечення пожежної безпеки у колійному господарстві
1 У відповідності до Закону України „Про пожежну безпеку" всі суб'єкти підприємств і організацій зобов'язані у своїй діяльності дотримуватися правил пожежної безпеки. Особи, що порушили вимоги закону, в тому числі ті, що не приймають заходи по недопущенню розповсюдження пожеж, несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.
2 Інструкція зі службового розслідування, обліку пожеж та наслідків від них на залізничному транспорті зобов'язує первинне повідомлення про пожежу надати в Укрзалізницю негайно. Тому всі працівники залізничного транспорту, які виявили об'єкт загорання, зобов'язані негайно доповісти про це керівникам підрозділів залізниць і, при цьому, в разі можливості - прийняти заходи щодо гасіння пожежі.
3 Про кожну пожежу протягом доби після її ліквідації складається акт за підписом не менше 3-х осіб і передається Управлінню воєнізованої охорони Укрзалізниці. Комісії з розслідування випадків пожеж очолюють керівники підрозділів в залежності від збитків, в тому числі, якщо збитки склали до 100 неоподаткованих мінімумів - комісію очолює начальник відповідної служби залізниці, від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів - заступник начальника залізниці, при збитках більше 300 - спеціальна комісія.
4 Матеріали розслідування пожеж, в залежності від їх розмірів, розглядаються у керівників підприємств або у керівників залізниць і Укрзалізниці. Винних у виникненні пожежі і осіб, що не прийняли відповідних заходів з ліквідації пожежі, притягують до відповідальності. Якщо внаслідок пожежі нанесено значних збитків, то матеріали розслідування направляються слідчим органам для притягнення винних до кримінальної відповідальності.
Додаток 6.
Надання першої медичної допомоги потерпілим на виробництві.
1 Час від моменту травми (отруєння) до одержання допомоги потерпілим повинний бути максимально скорочений. Особа, яка надає допомогу зобов'язана діяти рішуче, але обдумано й доцільно.
Перш за все необхідно:
- усунути вплив на організм постраждалого небезпечних і шкідливих факторів (звільнення його від дії електричного струму, винос із зараженої атмосфери, гасіння палаючого одягу, витягнення з води тощо);
- оцінити стан потерпілого;
- визначити характер травми і послідовність дій для порятунку потерпілого;
- виконати необхідні заходи щодо порятунку потерпілого в порядку терміновості;
- підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного персоналу;
- викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу лікувальну установу.
У випадку неможливості виклику медичного персоналу на місце події необхідно забезпечити транспортування потерпілого в найближчу лікувальну установу. Перевозити потерпілого можна тільки при стійкому диханні і пульсі.
У випадку, коли стан потерпілого не дозволяє його транспортувати, необхідно підтримувати його основні життєві функції до прибуття медичних працівників.
Виклик медичного працівника не повинен призупиняти надавання першої медичної допомоги.
