3.22. Під час прочищення внутрішньої системи каналізації користуватися тільки справним металевим тросом і прогумованими рукавицями.
3.23. Слюсар-сантехнік, який має на руках садна, порізи, виразки, до ремонту каналізації не допускається.
3.24. Під час спільної роботи слюсаря-сантехніка (в якості підручного) зі зварником користуватися захисними пристосуваннями (окуляри, маска) і огороджувати себе щитом.
3.25. Під час проведення робіт у приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних - застосовуються електричні світильники напругою не вище 42В. При роботах в особливо несприятливих умовах повинні використовуватися ручні світильники напругою не вище 12 В.
3.26. У вибухонебезпечних місцях світильники, що застосовуються, повинні бути у вибухозахищеному виконанні.
3.27. Під час експлуатації систем водяного і парового опалення належить: піддавати детальному огляду елементи системи (магістралі, що розведені на горищах, у підвалах і каналах), сховані від постійного спостереження, не рідше одного разу на місяць;
піддавати детальному огляду найбільш відповідальні елементи системи (насоси, магістральну запірну арматуру, контрольно-вимірювальну арматуру, автоматичні пристрої) - не рідше одного разу на тиждень; робити видалення повітря із системи опалення відповідно до інструкції.
3.28. Під час обслуговування і виконання ремонтних робіт санітарно-технічного обладнання слюсар-сантехнік повинен дотримуватись наступних вимог безпеки:
на висоті не виконувати різання, гнуття та інші роботи з оброблення труб;
деталі, трубні заготовки необхідно укладати горизонтально;
бути уважним під час перенесення труб, трубних заготовок та інших довгомірних
предметів;
під час гідравлічного випробування трубопроводів не ремонтувати на них арматуру
та не виконувати будь-які інші роботи (крім обтягування фланців), не вдаряти по
трубопроводах та арматурі, не знаходитись поблизу заглушок випробуваного
трубопроводу; усувати недоліки тільки після зняття тиску; 3.29. Слюсар-сантехнік зобов'язаний пам'ятати, що для уникнення отруєння газом під'єднувати змонтовані газопроводи і газове обладнання до діючої газової мережі дозволяється тільки працівникам газового господарства.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Привести робоче місце у порядок, зібрати і скласти у призначене місце інструмент і пристосування, очистити їх від бруду. Обтиральний матеріал, масляні ганчірки скласти у спеціальний металевий ящик із кришкою. Прибрати відходи виробництва, сміття.
4.2. У випадку незавершення робіт у траншеях та колодязях, колодязі закрити, а траншеї обгородити, вивісивши попереджувальні знаки.
4.3. Спецодяг, захисні пристосування привести у порядок і скласти їх в установленому місці.
4.4. Про всі виявлені факти порушення чи несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інструменту, засобів захисту доповісти посадовій особі (за підпорядкованістю).
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. Під час виконання робіт з обслуговування та ремонту парового та водяного опалення, каналізаційних мереж, систем водопостачання можливе виникнення наступних аварійних ситуацій:
• порив трубопроводу чи батарей опалення з гарячою водою(парою);
• порив каналізаційної мережі;
• порив газової мережі;
• затоплення колодязів;
• загазованість колодязів;
• падіння з висоти;
• ураження електричним струмом;
• ураження газами;
• обрушення траншей, котлованів;
• пожежі.
5.2. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно: перекрити запірні пристрої трубопроводів аварійної дільниці; припинити подачу електроенергії;
обгородити аварійну дільницю і не допускати сторонніх осіб у небезпечну зону; повідомити про те, що сталося, керівника .
5.3. Якщо сталася пожежа діяти відповідно до вимог Інструкції з пожежної безпеки.
5.4. Якщо є потерпілі, необхідно надати долікарняну медичну допомогу, за необхідності, викликати "Швидку допомогу".
5.5. Послідовність надання першої допомоги:
• припинити дію на організм факторів, що спричинили нещасний випадок, які загрожують здоров'ю чи життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести з зараженої зони, загасити одяг, що спалахнув, витягти з води) і оцінити його стан;
• визначити характер і важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого, послідовність заходів по його рятуванню;
• вжити необхідних заходів по рятуванню потерпілого в порядку першочерговості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов'язку тощо);
• викликати швидку допомогу чи лікаря або вжити заходів для відправки потерпілого в найближчий медичний заклад;
• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичної допомоги.
