14.2. Під час експлуатації обладнання об'єктів МГ і технологічних комунікацій, з метою підтримання їх нормального експлуатаційного стану, виробничі підрозділи зобов’язані виконувати постійний контроль їх технічного стану, технічне обслуговування згідно з затвердженими інструкціями з обслуговування та необхідні ремонти.
14.3. Після закінчення будівництва нових газопроводів діаметром Ду 7001400, але не пізніше першого року експлуатації, необхідно виконати роботи з їх внутрішньотрубного обстеження. Середній термін повторного обстеження газопроводів засобами внутрішньотрубної діагностики – 5 (10 років).
Роботи, пов’язані із пропуском по газопроводу внутрішньотрубних дефектоскопів повинні виконуватись згідно инструкції, яка розробляється Замовником – газотранспортним підприємством та погоджується із Держнаглядохоронпраці України. Підготовчі роботи, що пов’язані із попереднім очищенням порожнини МГ від забруднень за допомогою очисних засобів (поршнів) також повинні виконуватись згідно затвердженої газотранспортним підприємством технологічної Інструкції, що розроблена із врахуванням вимог організації-виконавця робіт по внутрішньо трубному обстеженню газопроводів за допомогою наявних дефектоскопів.
14.4. Плани (об’єктні) з діагностичного обслуговування магістральних газопроводів повинні складатися кожним підрозділом безпосередньо після пуску їх в експлуатацію і щорічно корегуватись протягом усього періоду експлуатації газопроводів, виходячи з їх фактичного технічного стану на момент планування, терміну експлуатації, ефективності і вартості засобів діагностики та самих діагностичних обстежень.
14.5. Система технічного обслуговування обладнання і технологічних трубопроводів повинна передбачати:
14.5.1. Періодичне технічне обслуговування під час роботи під навантаженням (тиском) згідно з план-графіком планово-попереджувальних ремонтів та інструкцією з експлуатації.
14.5.2. Технічне обслуговування і (або) поточний ремонт після відпрацювання призначеного терміну на зупиненому обладнанні.
14.5.3. Планово-попереджувальні ремонти (середні і капітальні).
14.5.4. Аварійно-відновлювальні роботи.
14.5.5. Діагностичне обстеження обладнання, агрегатів, апаратів, технологічних трубопроводів (газопроводів КС, ГРС, ПСГ, ЛЧ МГ тощо) з метою визначення їх реального технічного стану.
14.6. До складу робіт з технічної діагностики, що підлягають виконанню під час експлуатації ЛЧ газопроводів входять:
- періодичні внутрішньотрубні обстеження, зокрема контроль корозійного стану та геометрії труб, виявлення тріщин і механічних пошкоджень у металі труб тощо;
- періодичні визначення рівня напружень у газопроводах на найбільш небезпечних ділянках (повітряні переходи через природні і штучні перешкоди, на вузлах запуску і приймання очисних поршнів, на технологічних газопроводах КС, ГРС і ПСГ;
- періодичні обстеження за допомогою приладів, зокрема інтенсивні електрометричні вимірювання, геодезичні позиційні вимірювання, обстеження підводних переходів тощо;
- оглядові обстеження, зокрема аеро і фотозйомка, виявлення витоків газу за допомогою лазерних, оптичних та інших приладів;
- контроль та вимірювання параметрів за реальним часом (моніторинг) за допомогою стаціонарно встановлених датчиків;
- оцінка технічного стану ЛЧ МГ на підставі узагальнення результатів обстежень, вимірювань та аналізу аварій і відмов газопроводів;
- прогнозування залишкового ресурсу роботи ділянки чи цілого газопроводу, на якому виконані необхідні обстеження і вимірювання;
- видача рекомендацій з проведення ремонту і реконструкції газопроводів;
- створення банків даних з діагностування об’єктів магістральних газопроводів тощо.
14.7. Усі контрольовані параметри, після визначення їх початкових значень, під час наступних вимірювань контролюються, як правило, в одних і тих же перерізах ЛЧ МГ, за виключенням випадків виникнення ознак аварійного стану газопроводу між перерізами, в яких здійснювався контроль.
14.8. Апарати і посудини на об'єктах МГ підлягають технічному опосвідченню (зовнішньому і внутрішньому огляду та гідравлічному випробуванню) після монтажу до пуску в експлуатацію, а також періодично в процесі експлуатації згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.07-94. У разі технологічної неможливості проведення цих робіт (місткості і апарати підземної установки або ті, що неможливо виключити з роботи тощо), дане обладнання підлягає діагностичному обстеженню за методиками, що дозволяють замінити періодичне технічне опосвідчення. Результати діагностичного обстеження узгоджуються з експертною комісією газотранспортного підприємства, яка приймає рішення щодо термінів подальшої їх експлуатації.
14.9. Посудини і апарати на об’єктах МГ, які відпрацювали розрахунковий термін служби, встановлений документацією підприємств-виготовлювачів або після аварій на них, підлягають технічному діагностуванню (експертному обстеженню) спеціалізованою організацією, що має дозвіл органів Держнаглядохоронпраці України.
14.10. Методика діагностичних обстежень, обладнання і апаратура, які у цьому випадку застосовуються, повинні бути атестовані Держстандартом України і погоджені Держнаглядохоронпраці України.
14.11. Діагностичне обстеження магістральних газопроводів може виконуватись як силами газотранспортних підприємств, так і спеціалізованими сервісними організаціями, які мають відповідну ліцензію (дозвіл) на право виконання таких робіт.
14.12. Якщо під час діагностичного обстеження будуть виявлені дефекти, що знижують міцність апаратів, обладнання, магістральних і технологічних трубопроводів, то подальша експлуатація їх може бути дозволена за умови зниження технологічних параметрів (тиску і температури) робочого середовища. Можливість їх експлуатації при знижених параметрах повинна бути підтверджена розрахунком на міцність, виконаним спеціалізованою науково-дослідною (проектною) організацією.
14.13. Зменшення продуктивності дільниці газопроводу для діагностування, терміни проведення робіт і порядок зміни технологічного режиму повинні бути погодженні із Об’єднаним диспетчерським управлінням газотранспортного підприємства.
14.14. Оцінка технічного стану металу апаратів і обладнання, металу труб газопроводів (магістральних і технологічних на проммайданчиках КС, ГРС, ПСГ тощо) з метою визначення залишкового ресурсу надійної та безпечної їх роботи, а також термін і обсяги виконання діагностичних обстежень, повинні визначатись спеціально створеною експертною комісією газотранспортного підприємства на підставі методик, розроблених науково-дослідними (проектними) організаціями.
14.15. На підставі проведених діагностичних обстежень здійснюється оцінка технічного стану ЛЧ МГ, прогнозується її працездатність, формуються плани капітального ремонту, реконструкції та проведення діагностики на майбутній період.
14.16. Філії та підрозділи газотранспортного підприємства, які здійснюють експлуатацію об’єктів МГ, несуть відповідальність за достовірність і зберігання інформації, отриманої в процесі проведення технічної діагностики.
15. Забезпечення екологічної безпеки під час експлуатації магістральних газопроводів
15.1. Система нормативів екологічної безпеки включає гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого фізичного впливу на навколишнє природне середовище, гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування, а також гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів.
15.2. Магістральні газопроводи з трубами діаметром 600 мм та більше є екологічно небезпечними об'єктами і підлягають відомчому нагляду.
15.3. Екологічна безпека роботи газотранспортної системи гарантується розробкою та здійсненням комплексу взаємопов'язаних економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів, зокрема щодо запобігання аваріям, а також ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків.
15.4. Керівники газотранспортних підприємств, їх виробничих підрозділів несуть відповідальність за дотримання норм і правил з охорони навколишнього середовища, раціонального використання та відновлення до рівня встановлених нормативів земель, вод, надр, лісів, інших природних ресурсів, а також за додержання встановлених нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів.
15.5. Керівники підрозділів та об'єктів забезпечують одержання у встановленому порядку дозволу на зберігання, транспортування (в межах областей, де розташовані об'єкти філій), використання та утилізацію отруйних речовин відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
15.6. Керівники підрозділів та об'єктів забезпечують дотримання норм і правил радіаційної безпеки під час транспортування, зберігання та експлуатації джерел іонізуючого випромінювання, а також під час роботи в осередках техногенного та природного радіаційного забруднення.
15.7. Керівники підрозділів та об'єктів забезпечують збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні, якщо є ризик негативного впливу МГ на них.
15.8. Скидання стічних вод об'єктами, використовуючи для цього рельєф місцевості (балки, низини, кар'єри тощо), не дозволяється.
15.9. Повернення супутно-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів здійснюється за технологічними проектами згідно з вимогами Водного Кодексу України.
15.10. Водокористувачі згідно з "Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами" повинні забезпечувати дотримання відповідного санітарного стану на території, де розташовані їх об'єкти, і не допускати винесення через дощові каналізаційні мережі сміття, продуктів ерозії грунтів, сировини та відходів виробництва.
15.11. Не дозволяється скидання у водні об'єкти, на поверхню льодового покриву та водозабору, а також у каналізаційні мережі пульпи, концентрованих кубових залишків, шламів, інших технологічних і побутових твердих відходів.
15.12. Водокористувачі, які скидають промислові стічні води до каналізаційних мереж, повинні дотримуватися правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст та селищ.
15.13. У разі невідповідності якісних характеристик вод об'єктів для задоволення питних і господарсько-побутових потреб вимогам, встановлених стандартами, нормативами екологічної безпеки водокористування і санітарними нормами, їх використання припиняється за рішенням державних органів санітарного нагляду.
15.14. Місця і порядок робіт на ділянках дна річок, озер, водосховищ та інших водних об'єктів, пов'язаних з прокладанням, ремонтом трубопроводів визначаються відповідно до проектів, згідно із вимогами Водного Кодексу України.
15.15. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, а також режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
15.16. У разі повної або часткової ліквідації чи консервації свердловин, вони повинні бути приведені у стан, який гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.
15.17. Керівники станцій підземного зберігання газу забезпечують запобігання забруднення надр, повне і комплексне їх геологічне вивчення.
15.18. Підрозділи, діяльність яких впливає на стан і відтворення лісів і зелених насаджень, у встановленому порядку погоджують проведення організаційних, санітарних, технологічних та інших заходів щодо охорони і захисту лісів та зелених насаджень.
15.19. Виробничі підрозділи, діяльність яких пов'язана з викидами забруднюючих речовин у атмосферне повітря, шкідливим впливом фізичних чинників на нього, зобов’язані здійснювати заходи щодо забезпечення умов і вимог, передбачених у дозволах, а також контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин і рівнем іншого шкідливого впливу.
15.20. Проекти будівництва газосховищ, а також проекти на будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) екологічно небезпечних об’єктів підлягають обов’язковим відомчій та державній екологічним експертизам, а в окремих випадках, також іншим експертизам (науково-технічна, громадська тощо).
15.21. Власники землі і землекористувачі здійснюють захист земель від водної та вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочування та від інших процесів руйнування, а також забезпечують рекультивацію порушених земель.
Додаток №1
до п. 7.1.5. Правил безпечної експлуатації
магістральних газопроводів
Розпізнавальне забарвлення трубопроводів усередині будівлі і на зовнішніх комунікаціях промислових підприємств
Складено згідно з ГОСТ 12.4.026, ГОСТ 14202 і містить основні дані про забарвлення трубопроводів з метою швидкого визначення вмісту в них речовин і полегшення управління виробничими процесами, а також забезпечення безпеки праці.
Крім вказаних ГОСТів необхідно керуватись методикою "Вибір та обгрунтування кольору сигнального фарбування технологічного обладнання та трубопроводів".
Розпізнавальне забарвлення
1. Розпізнавальне забарвлення потрібно виконувати суцільно всій поверхні трубопроводу або окремими дільницями. У останньому випадку ділянки забарвлення повинні бути вибрані в найбільш відповідальних і помітних місцях, але не рідше ніж через 10 м усередині приміщень і через 30 - 60 м на зовнішніх трасах.
2. У разі нанесення розпізнавального забарвлення дільницями, не допускається забарвлювати трубопровід між дільницями в кольори, прийняті для позначення трубопроводів, призначених для інших груп речовин.
