Страница 4: ДСТУ Б В.2.6-15:2011. Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні (32653)

7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Приймання виробів проводить підприємство-виробник партіями у відповідно до вимог цього стандарту і комплекту технічної документації на конкретний тип виробів.
2. Партією треба вважати вироби одного виду, виготовлені за однією технологією з одних і тих самих матеріалів.
3. Обсяг партії встановлюють за погодженням між виробником та споживачем у кількості не більше 400 шт. для віконних блоків та 200 шт. для дверних блоків.
4. Вхідний контроль матеріалів, що поставляються, комплектуючих виробів, наведених у
5. проводиться відповідно до вимог ГОСТ 24297, цього стандарту, нормативних документів на конкретні види матеріалів і виробів та за переліком матеріалів, які підлягають вхідному контролю, затвердженому у встановленому порядку і діючому на підприємстві-виробнику.
6. Вироби підлягають приймально-здавальним та періодичним випробуванням.
7. Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожний виріб відповідно до вимог цього стандарту та технічної документації.

До приймально-здавальних випробувань вироби пред’являються в остаточно зібраному вигляді згідно з вимогами цього стандарту і конструкторської документації.

1. Приймально-здавальні випробування суцільним контролем проводяться відповідно до вимог 5.2.5; 5.2.38; 5.4; 5.5.1;5.5.3; 5.5.4; 5.6.1.

Приймально-здавальні випробування вибірковим контролем проводяться згідно з вимогами

1. -5.2.4; 5.2.6-5.2.11.

Вибірковий контроль проводиться відповідно до ГОСТ 18321 у кількості виробів не менше 3 шт.

При отриманні незадовільних результатів контролю проводять повторний контроль на подвоєній кількості зразків, відібраних від тієї самої партії. У разі незадовільних результатів повторного контролю партія виробів прийманню не підлягає.

Дозволяється поштучне приймання виробів.

1. Операційний контроль виробів проводиться відповідно до вимог 5.2.27; 5.2.28; 5.2.30-5.2.37.
2. Періодичним випробуванням повинні підлягати вироби, які витримали приймально- здавальні випробування на відповідність вимогам 5.2.12 - 5.2.21; 5.2.23 - 5.2.25; 5.2.29 не рідше одного разу на три роки або при зміні технології виготовлення і комплектуючих на одному зразку.

Випробування на відповідність 5.2.22 проводяться на трьох зразках не рідше одного разу на три місяці.

Визначення маси вантажного місця 5.5.2 проводять раз на рік.

При отриманні незадовільних результатів випробувань проводять повторні випробування на подвоєній кількості зразків. У разі незадовільних результатів повторних випробувань випуск виробів припиняється до виявлення причин браку та відпрацювання технологічного процесу.

1. Коефіцієнт світлопропускання 5.2.26 визначають при впровадженні продукції у виробництво.
2. Споживач має право проводити контрольну перевірку відповідності виробів вимогам цього стандарту, дотримуючись при цьому приведеного порядку відбору виробів та застосовуючи вказані методи контролю.
3. Кожна партія виробів повинна мати документ про якість (паспорт), який складається підприємством-виробником і повинен містити:

• найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження;
• найменування та умовну познаку виробів;
• номер партії;
• дату виготовлення;
• кількість виробів у штуках;
• специфікацію приладів і комплектуючих;

-дані випробувань.

8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

1. Геометричні розміри виробів, відхилення від площинності виробів, провисання елементів (стулок, полотен), перепад лицьових поверхонь коробок і стулок, зазори у з’єднаннях (5.2.1 - 5.2.11, 5.2.37) вимірюються відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В. 1.3-1. Для вимірів використовують граничні калібри згідно з ГОСТ 15876, штангенциркуль відповідно до ДСТУ ГОСТ 166, вивірні лінійки згідно з ГОСТ 8026, набір щупів відповідно до ДСТУ ГОСТ 8925, кутомір з ноніусом згідно з ГОСТ 5378, рулетку відповідно до ДСТУ 4179.

Контроль відхилення площинності виробу відносно прилеглої площини перевіряється на двох зразках довжиною 1 м згідно з додатком В ДСТУ Б В.2.6-99.

1. Випробування виробів при відчиненні-зачиненні (5.2.13) проводяться за методами, вказаними в ДСТУ Б В.2.6-89 та ДСТУ Б В.2.6-99.
2. Випробування виробів на опір статичним навантаженням, які діють у площині віконної стулки і дверного полотна (5.2.14), проводяться за методами вказаними в ДСТУ Б В.2.6-89 і ДСТУ Б В.2.6-99.
3. Випробування виробів на опір статичним навантаженням, які діють перпендикулярно до площини стулки і полотна (5.2.15), проводяться за методом, указаним у ДСТУ Б В.2.6-89 і ДСТУ Б В.2.6-99.
4. Випробування виробів на опір статичним навантаженням, які діють на замикаючі прилади і ручки (5.2.16), проводяться згідно з ДСТУ Б В.2.6-89.
5. Випробування виробів на опір ударному навантаженню (5.2.18), яке діє в напрямку відчинення дверного блока, проводяться згідно з ДСТУ Б В.2.6-99.
6. Випробування виробів на опір ударному навантаженню (5.2.19), яке діє в напрямку зачи- нення дверей, проводяться згідно з ДСТУ Б В.2.6-99.
7. Випробування виробів на опір пробиванню дверного полотна (5.2.19) проводяться згідно з ДСТУ Б В.2.6-99.
8. Випробування виробів на опір вітровим навантаженням (5.2.20) проводяться відповідно до додатка Б ДСТУ Б В.2.6-23 або додатка Е цього стандарту.

Примітка. Вимога щодо проведення випробування відповідно до додатка Б ДСТУ Б В.2.6-23 скасовується з 01.03.2013.

1. Випробування на визначення зусиль відчинення-зачинення виробів (5.2.21) проводяться відповідно до ДСТУ Б В.2.6-99.
2. Для перевірки міцності зварного кутового або Т-подібного з’єднання виробів (5.2.22) необхідно виготовити три зразки кутових або Т-подібних зварних з'єднань під кутом 90 ±1°. Гіпотенуза кутового з’єднання по нейтральним осям профілів повинна бути 400 ±2 мм (додаток Ж), без оброблення зварного шва.

Перед випробуваннями зразки повинні бути витримані за температури (+21 ±3) °С протягом доби.

Випробування проводяться на установці, схема якої наведена в додатку И.

Зразок установлюється на спеціальні візки таким чином, щоб нейтральна вісь профілю збігалась з віссю візка, що забезпечує прикладення сили вільно та рухомо. Візки не повинні мати обмежень свободи пересування.

Для асиметричних профілів, з метою рівномірної передачі зусилля на зварне з'єднання, повинні застосовуватися накладки.

Ціна поділки шкали вимірювального приладу повинна бути не більше 100 Н, а швидкість навантаження - (50 ± 5) мм/хв.

Зразок з’єднання навантажується до зруйнування, при цьому руйнівна сила Fp не повинна бути меншою за мінімальну силу Fmjn, яка визначається за формулою:

с _2xWx5min

'min ~/—і

а /2 -е / л/2

де Fmin - мінімальна руйнівна сила;

W - момент опору профілю в напрямку навантаження;

5min - мінімальне руйнівне напруження;

а - відстань між осями повороту (а = 400 ±2 мм);

е - відстань від нейтральної осі до крайніх волокон, мм.

Для Т-подібних з’єднань вибирають мінімальний момент опору із профілів, що з’єднуються.

За результат випробувань приймають середньоарифметичне значення результату випробувань трьох зразків за умови, що найменша величина зусилля руйнування зразків не менше мінімальної руйнівної сили, що дорівнює:

-для стулки - Fmin|6e3(1 = 2400 Н;

- для коробки - Fmin|6e3n = 1900 Н.

1. Опір теплопередачі виробів (5.2.23) визначають відповідно до ДСТУ Б В.2.6-17.
2. Опір повітропроникності виробів (5.2.24) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-18.
3. Випробування на звукоізоляцію виробів (5.2.25) проводиться відповідно до ДСТУ Б В.2.6-19, ДСТУ Б В.2.6-85 та ДСТУ Б В.2.6-86.
4. Визначення коефіцієнта світлопропускання виробів (5.2.26) проводиться відповідно до ДСТУ Б В.2.6-20.
5. Перевірка виробів на водопроникність (5.2.29) проводиться згідно з ДСТУ Б В.2.6-18.
6. Наявність гнучких ущільнювальних прокладок (5.2.27; 5.2.28), прорізів для відведення води і сконденсованої вологи (5.2.30), наявність елементів жорсткості, вкладишів, обмежувальних та фіксуючих підкладок під скло і склопакети ущільнювальних прокладок і відповідність їх установки вимогам нормативної документації (5.2.31 - 5.2.36) перевіряється візуально.
7. Колір, якість поверхонь виробів (5.2.38) перевіряють візуально, шляхом порівняння із зразками-еталонами, затвердженими за встановленим порядком.
8. Контроль якості елементів жорсткості (5.3.1.2.1; 5.3.1.2.2; 5.3.1.2.4 - 5.3.1.2.7) проводиться відповідно до методики ДСТУ Б В.2.6-3.
9. Товщина захисного покриття елементів жорсткості та кріпильних деталей виробів до конструкцій будівель (5.3.1.2.3) визначається згідно з ГОСТ 9.302.
10. Контроль якості підкладок під склопакети (5.3.1.4) проводиться відповідно до ГОСТ 16338.
11. Контроль якості ущільнювальних прокладок (5.3.1.5) проводиться згідно з ДСТУ Б В.2.7-242.
12. Контроль якості приладів для виробів (5.3.1.6) проводиться відповідно до ДСТУ Б В.2.6-13 та ДСТУ Б В.2.6-39.
13. Контроль якості склопакетів (5.3.1.7) проводиться відповідно до ДСТУ Б В.2.7-107.
14. Контроль якості скла (5.3.1.7) проводиться відповідно до ДСТУ Б В.2.7-122.
15. Перевірку комплектності, маркування, пакування (5.4, 5.5, 5.6) проводять візуально, звіряючи з вимогами цього стандарту та технічної документації, затвердженої за встановленим порядком.
16. Контроль маси брутто 5.5.2 здійснюється при пакуванні виробів у тару на вагах згідно з ГОСТ 29329.

9 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

1. Оцінювання відповідності виробів вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі - Технічного регламенту) здійснюється шляхом сертифікації призначеним установленому порядку з оцінки відповідності за показниками безпеки встановленими пунктами:

-для блоків віконних та дверних балконних у 5.2.13 - 5.2.16, 5.2.20, 5.2.21 - 5.2.25;

-для зовнішніх дверних блоків у 5.2.13 - 5.2.20, 5.2.21 - 5.2.24;

-для внутрішніх блоків дверних у 5.2.13 - 5.2.15, 5.2.21, 5.2.22;

(опір статичним навантаженням, надійність, опір теплопередачі, звукоізоляція, повітропроникність, міцність зварних кутових з’єднань).

1. Оцінювання відповідності виробів для будівель і споруд здійснюється відповідно до запроваджених положень Технічного регламенту, ДСТУ Б А. 1.2-2, ДСТУ-Н Б А. 1.1-83.
2. Підтвердження відповідності виробів здійснюється шляхом сертифікації за системою З згідно з ДСТУ-Н Б А. 1.1-89.

Згідно з додатком А ДСТУ Б А.1.2-2 до складу системи оцінки відповідності "З" входять наступні процедури:

1. здійснення виробником контролю за виробництвом на підприємстві;
2. випробування органом оцінки виробу певного типу.
3. Процедури відповідно до 9.3 1) і 2) щодо контролю виробництва на підприємстві (FRS) і початкового випробування типу (ITT) виробник і орган оцінювання відповідно виконують на підставі загальних вимог згідно з ДСТУ-Н Б А. 1.1-83 і ДСТУ-Н Б А. 1.1-89, з урахуванням вимог цього стандарту згідно з 9.1.
4. Для кожного окремого підприємства, типу виробу орган оцінки на підставі аналізу наявної у виробника (постачальника) документації, стану виробництва та системи його контролю, інших чинників, виходячи з вимог п.14 Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, при застосуванні цього стандарту, як регламентних технічних умов, конкретизує перелік показників безпеки, які перевіряються випробуваннями відповідно до 9.3 2).
5. Орган оцінки може під свою відповідальність визнавати результати попередніх випробувань, у т.ч. виконаних іншим органом оцінки.
6. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
7. 1. Вироби транспортують будь-яким видом транспорту за умови дотримання правил та вимог, чинних на даному виді транспорту.

При транспортуванні та зберіганні виробів повинні бути прийняті заходи для захисту їх від механічних пошкоджень, дії атмосферних опадів та теплової дії (прилади опалювання, пряме сонячне проміння).

1. Транспортування та зберігання виробів повинно здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 15150, НАПБ А.01.001 та вимогами цього стандарту. Умови транспортування повинні враховувати:

а) вплив кліматичних чинників (Ж1) відповідно до ГОСТ 15150;

б) вплив механічних чинників згідно з ГОСТ 23170.

1. Вироби повинні зберігатися в упаковці, у вертикальному положенні, установлені в один ряд за висотою на дерев'яних підкладках, піддонах або в спеціальних контейнерах.

Умови зберігання виробів (Ж1) відповідно до ГОСТ 15150.

1. ВКАЗІВКИ ЩОДО МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ
2. 1. Під час монтажу та експлуатації виробів потрібно виконувати вимоги ДСТУ Б В.2.6-79 та ДСТУ-Н Б В.2.6-146.
   2. Монтаж виробів не повинен проводитись за температури зовнішнього повітря нижче мінус 15°С.
3. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
4. 1. Згідно з Законом України "Про захист прав споживачів" виробник блоків віконних та дверних балконних повинен установити наступні строки:
   2. 1. Гарантійний строк зберігання не менше ніж 1 рік.
      2. Гарантійний строк експлуатації не менше 3 років.
      3. Строк служби не менше 20 років.

ТИПОРОЗМІРИ ВИРОБІВ