Страница 8: ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32623)

Діаметри водоприймальних трубопроводів слід визначати для періоду низького стояння рівня ґрунтових вод, а розрахункове наповнення повинно дорівнювати 0,5 діаметра труби.

1. Трубопроводи (колектори) слід прокладати в напрямку до водозбірного колодязя з уклоном, який рекомендується приймати за таблицею 11.

Швидкість течії води у трубах потрібно приймати не менше ніж 0,7 м/с.

1. Для водозаборів I та II категорій потрібно приймати, як правило, водозбірні галереї із залізобетону із щілинними отворами або вікнами з козирками.
2. Водозбірні галереї слід застосовувати для централізованих систем водопостачання, а також у тих випадках, коли за гідрологічними та іншими умовами необхідно у період експлуатації мати доступ для здійснення спостережень за водоприймальною частиною. При глибині закладання до 8 м галереї можуть влаштовуватися відкритим способом, а при більшій - підземним (тунельним) способом.

При відкритому способі будівництва водоприймальних галерей із залізобетонних елементів потрібно передбачати влаштування основи, яка б виключала просідання окремих її ділянок.

З боків галереї, в межах її водоприймальної частини, слід передбачати влаштування зворотного фільтра, конструкцію та матеріал якого потрібно приймати згідно з 9.1.3.4.

При підземному способі будівництва в стінах нижньої частини галереї необхідно передбачати водоприймальні отвори або вікна з фільтруючими вставками.

Для забезпечення стоку води до водозбірного колодязя в нижній частині галереї слід влаштовувати водовідвідний лоток. Швидкість руху води у лотку повинна бути більша ніж замулююча.

1. При сприятливому рельєфі будівництво водозбірних споруд слід здійснювати у вигляді штолень або підземним (тунельним) способом з дотриманням вимог НПАОП 45.24-1.08.
2. Комбіновані горизонтальні водозабори рекомендуються для двопластових систем із верхнім безнапірним і нижнім напірним водоносним пластами. Такий водозабір слід передбачати у вигляді горизонтальної трубчастої дрени, яка каптує верхній безнапірний пласт, до якого знизу або збоку підключені патрубки фільтрових колон вертикальних свердловин-підсилювачів, закладених у нижньому пласті.
3. Променеві водозабори
4. Променеві водозабори доцільно застосовувати для відбору підземних вод із пластів алювіальних відкладень на берегах і під руслом річок:

• покрівля яких розташована від поверхні землі на глибині не більше ніж 20 м, а потужність не перевищує 20 м;
• у неоднорідних за висотою водоносних пластах, коли необхідно повніше використовувати найбільш багатоводні шари.

Променеві водозабори не рекомендується застосовувати в галькових ґрунтах при крупності фракцій D > 70 мм, за наявності у водоносних породах включень валунів у кількості більше ніж 10 % та в мулистих дрібнозернистих породах.

1. До складу променевих водозаборів повинні входити:

• водозбірний колодязь (шахта);
• водоприймальні промені (трубчасті фільтри - горизонтальні свердловини);
• водопідйомні установки;
• допоміжні мережі та споруди.

1. Променеві водозабори, в залежності від розташування джерел живлення, слід підрозділяти на наступні типи:

• підрусловий - коли водоприймальні промені знаходяться під дном річки з шахтою на березі або в руслі;
• береговий - при розміщенні променевого водозабору на березі поблизу річки;
• комбінований - коли водозабір знаходиться на березі річки, а водоприймальні промені розміщуються в береговій зоні та під руслом.

1. У залежності від гідрогеологічних умов застосовуються променеві водозабори наступних типів:

• звичайного типу з одним ярусом горизонтальних свердловин-фільтрів;
• малий променевий водозабір з центральним водозбірним колодязем;
• багатоярусний з розташуванням свердловин-фільтрів на різних рівнях;
• комбіновані водозабори з однією або декількома вертикальними і похилими свердловинами- підсилювачами, що буряться з водозбірного колодязя і каптують напірний горизонт підземних вод, що пролягає нижче.

1. При відносно стабільній фільтраційній неоднорідності водоносного пласта напрямок, число і довжина окремих променів повинні відповідати розташуванню найбільш проникних шарів. Число, напрямок, глибину розташування і довжину променевих дренажних свердловин слід приймати в залежності від конкретних гідрогеологічних, технологічних та експлуатаційних умов. При довжині променів водозабору менше ніж 30 м в однорідних пластах кут між променями слід приймати не менше ніж 30°. Промені довжиною 60 м та більше слід приймати телескопічної конструкції зі зменшенням діаметра труб.
2. Водоприймальні промені слід приймати із сталевих труб із круглими або щілинними отворами з шаруватістю не більше ніж 20 %.

На водозабірних променях у водозбірних колодязях слід передбачати установку засувок.

1. Водозбірний колодязь при продуктивності водозабору до 200 л/с та сприятливих гідравлічних умовах слід передбачати односекційним, при продуктивності більше ніж 200 л/с водозбірний колодязь слід розділяти на дві секції.
2. Каптаж джерел
3. Каптажні пристрої (водозбірні камери або неглибокі опускні колодязі) слід застосовувати для захоплення підземних вод із джерел.
4. При зосередженому виході підземних вод каптажну споруду слід влаштовувати у вигляді камери-колодязя. Забір води з висхідного джерела потрібно здійснювати через дно каптажної камери, з низхідного - через отвори в стіні камери.

При розосередженому виході підземних вод на поверхню землі у вигляді окремих джерел, віддалених одне від одного на відстані більше ніж 5 м, каптаж їх слід здійснювати роздільно, зі збором води в загальну водозбірну камеру.

При розсіяному суцільному, але слабо вираженому виході підземних вод на ділянці каптаж їх необхідно здійснювати за допомогою горизонтальних трубчастих або галерейних водозаборів.

1. Каптажні камери слід влаштовувати із збірного залізобетону у відкритих котлованах або у висхідних джерелах при глибокому заляганні водоносного пласта опускним способом.
2. При каптажі джерел прийом води в каптажні камери потрібно здійснювати через зворотні фільтри, конструкції та матеріал яких потрібно приймати згідно з 9.1.3.4.
3. Каптажні камери повинні бути захищені від поверхневих забруднень, промерзання та затоплення поверхневими водами.

У каптажній камері слід передбачати:

• переливну трубу, розраховану на найбільший дебіт джерела, з улаштуванням на кінці клапана-захлопки;
• вентиляційну трубу згідно з 9.1.3.7;
• спускну трубу діаметром не менше ніж 100 мм.

9.1.6.6 Для осадження завислих речовин каптажну камеру слід розділяти переливною стінкою на два відділення: перше - для відстоювання води з наступним очищенням відділення від осаду, друге - для забору води насосом.

1. Штучне поповнення запасів підземних вод
2. Штучне поповнення підземних вод слід приймати для:

• збільшення продуктивності та забезпечення стабільної роботи водозабірних споруд підземних вод (діючих і тих, що проектуються);
• поліпшення якості підземних вод, які інфільтруються та відбираються;
• створення сезонних запасів підземних вод;
• охорони навколишнього середовища (запобігання недопустимому зниженню рівня ґрунтових вод, що приводить до загибелі рослинності).

1. Для поповнення запасів підземних вод водоносних пластів, що експлуатуються, можна використовувати поверхневі та підземні води.
2. Поповнення запасів підземних вод слід передбачати через інфільтраційні споруди відкритого і закритого типів.
3. В якості інфільтраційних споруд відкритого типу слід застосовувати: басейни, природні і штучні зниження рельєфу (яри, балки, стариці, кар’єри).
4. Відкриті інфільтраційні споруди слід приймати для поповнення запасів підземних вод першого від поверхні водоносного пласта за відсутності або малої потужності (до 3 м) покривних слабопроникних відкладень.
5. При проектуванні інфільтраційних басейнів слід передбачати:

• врізання днища в добре фільтруючі породи на глибину не менше ніж 0,5 м;
• зміцнення днища в місці випуску води і запобігання ерозії;
• пристрої для регулювання і вимірювання витрати води, що подається на інфільтраційні споруди;
• під’їзні шляхи та з’їзди для машин і механізмів.

1. Ширина по дну інфільтраційних басейнів повинна бути не більше ніж 30 м, довжина басейнів - не більше ніж 500 м, шар води від 0,7 м до 2,5 м включно, кількість - не менше двох.
2. Подачу води в басейни слід передбачати через розбризкувальні пристрої або каскад з вільним виливом.
3. При влаштуванні басейнів у гравійно-галькових відкладеннях з крупним заповнювачем слід передбачати завантаження дна крупнозернистим піском товщиною шару від 0,5 м до 0,7 м включно.
4. При використанні природних знижень рельєфу потрібно передбачати підготовку фільтруючої поверхні.
5. В якості інфільтраційних споруд закритого типу слід застосовувати свердловини (поглинаючі і дренажно-поглинаючі) та шахтні колодязі.
6. При проектуванні поглинаючих і дренажно-поглинаючих свердловин і шахтних колодязів слід передбачати пристрої для вимірювання та регулювання витрат води, яка подається, та вимірювання динамічних рівнів води в спорудах і водоносному пласті.
7. Конструкція інфільтраційних споруд повинна забезпечувати можливість відновлення їх продуктивності на відкритих інфільтраційних спорудах шляхом механічного або гідравлічного знімання закальматованого шару з фільтруючої поверхні, на закритих - методами, що застосовуються для регенерації водозабірних свердловин.

Примітка. Спорожнення та регенерація відкритих інфільтраційних споруд у період від’ємних температур не допускаються.

1. Вибір схеми розміщення інфільтраційних споруд, визначення їх кількості та продуктивності слід приймати на основі комплексних гідрогеологічних і техніко-економічних розрахунків з урахуванням призначення штучного поповнення запасів підземних вод, схеми розміщення водозабірних споруд, якості води, яка подається, та особливостей експлуатації інфільтраційних і водозабірних споруд.
2. Відстані між інфільтраційними та водозабірними спорудами слід приймати на основі прогнозу якості води, що відбирається, з урахуванням доочищення води, яка подається на інфільтрацію, і змішування її з підземними водами.
3. Якість води, яка використовується для штучного поповнення, повинна відповідати вимогам до води джерел централізованого питного водопостачання.
4. Споруди для забору поверхневих вод
5. Водозабірні споруди повинні:

• забезпечувати забір розрахункової витрати води і подачу її на об’єкти споживання або водопідготовки;

-захищати системи водопостачання від потрапляння в них гідробіонтів, бентосу, водоростей, мінеральних наносів, сміття, шуги, льоду тощо, а також від біологічного обростання (двостулковими молюсками, дрейсеною, моховатками та губками);

• на водоймах рибогосподарського значення відповідати вимогам регуляторних актів з охорони рибного господарства та бути обладнаними рибозахисними пристроями згідно з вимогами СНиП 2.06.07, [26] або інших нормативно-технічних документів.

1. Клас наслідків (відповідальності) основних водозабірних споруд визначають згідно з підрозділом 5.1 ДБН В.1.2-14, а категорію складності об’єктів будівництва - згідно з ДБН А.2.2-3 (додаток М), [27].

Клас другорядних споруд водозабору потрібно приймати на клас нижче.

Примітка 1. До основних відносяться споруди, при ушкодженні яких водозабір не може забезпечити подачу розрахункової витрати води споживачам (водоприймальні пристрої, самопливні і сифонні водоводи, насосні станції тощо).

До другорядних відносяться споруди, ушкодження яких не призведе до зниження подачі води споживачам (запасні водоприймальні пристрої, огороджувальні елементи водоприймальних ковшів, берегоукріплення, водозабірні і водосховищні греблі, які входять до складу комплексу водозабору).

Примітка 2. Клас водопідйомних і водосховищних гребель, що входять до складу водозабірного гідровузла, приймається відповідно до вимог ДБН В.2.4-3.

1. Конструктивну схему водозабірної споруди потрібно приймати залежно від визначеної категорії надійності дії або за ступенем забезпеченості подачі води споживачам (згідно з 8.4), гідрологічних характеристик джерела водопостачання та розрахункових максимальних і мінімальних рівнів води відповідної забезпеченості, зазначених у таблиці 12, а також технічних умов з інженерного забезпечення споруд, містобудівної документації забудови земельних ділянок.

Таблиця 12 - Забезпеченість розрахункових рівнів води в поверхневих джерелах водопостачання в залежності від категорії водозабірних споруд

1. Умови забору води з поверхневих джерел слід розділяти залежно від меандрування берегів і русла джерела водопостачання, шугольодових режимів, засміченості за показниками, наведеними у таблиці 13.