- управління за заданою програмою затворами і засувками на трубопроводах, які підводять та відводять оброблювану воду;
- пуску і зупинки насосів промивної води і повітродувок при водоповітряному промиванні.
- У схемі автоматизації слід передбачити блокування, яке допускає, як правило, одночасне промивання тільки одного фільтра.
- Тривалість промивання слід встановлювати за часом або каламутністю промивної води у відвідному трубопроводі.
- Промивання барабанних сіток і мікрофільтрів потрібно приймати автоматичним за заданою програмою або величиною перепаду рівнів води.
- Насоси, що перекачують розчини реагентів, повинні мати місцеве управління з автоматичним відключенням їх при заданих рівнях розчинів у баках.
- На установках для реагентного пом’якшення води потрібно автоматизувати дозування реагентів за величиною водневого показника рН і електропровідності.
На установках для видалення карбонатної жорсткості і рекарбонізації води потрібно автоматизувати дозування реагентів (вапна, солі тощо) за величиною водневого показника рН, питомою електропровідністю тощо.
- Регенерацію іонообмінних фільтрів потрібно автоматизувати: катіонітних - за залишковою жорсткістю води, аніонітних - за електропровідністю обробленої води.
- На станціях водопідготовки потрібно контролювати:
- витрату води (вхідної, вихідної, промивної та води, що використовується повторно);
- рівні води у фільтрах, змішувачах, баках реагентів та інших ємкостях;
- рівні осаду у відстійниках і освітлювачах, витрати води та втрати напору;
- величину залишкового хлору або озону в обробленій воді (за необхідності);
- величину водневого показника рН вихідної та обробленої води;
- концентрації розчинів реагентів (допускається вимірювання переносними приладами і лабораторним методом);
- інші технологічні параметри, які вимагають оперативного контролю та забезпечені відповідними технічними засобами.
- На станціях водопідготовки приміщення (склади рідкого хлору, хлордозаторні), де можливе виділення хлору, повинні бути оснащені автоматичними системами виявлення, контролю та оповіщення про вміст хлору в повітрі вище норм ГДК згідно з НПАОП 0.00-1.23.
- Водоводи і водопровідні мережі. Резервуари для зберігання води
- На водоводах потрібно передбачати пристрої для своєчасного виявлення та локалізації аварійних пошкоджень.
- На лініях водопровідних мереж у контрольованих точках потрібно передбачати установку приладів для вимірювання тиску і, за необхідності, витрати води та сигналізацію заданих параметрів.
- За необхідності регулювання витрат води потрібно передбачати установлення на мережі поворотних затворів з дистанційним або телемеханічним управлінням з пункту управління.
- У резервуарах і баках всіх призначень потрібно передбачати вимірювання рівнів води та їх контроль (за необхідності) для використання в системах автоматики або передачі сигналів у насосну станцію або пункт управління.
Контролю підлягають:
- рівень недоторканого пожежного об’єму;
- рівень аварійного об’єму;
- мінімальний рівень, який забезпечує безаварійну роботу насосів. У баках і резервуарах, обладнаних роздільними подавальними і видатковими лініями на кожній подавальній та кожній видатковій лінії, слід встановлювати витратомір.
- Системи управління
- З метою забезпечення подачі води споживачам у необхідній кількості та необхідній якості рекомендується передбачати централізовану систему управління водопровідними спорудами.
- Системи управління технологічними процесами потрібно приймати:
- диспетчерську - яка забезпечує контроль і підтримку заданих режимів роботи водопровідних споруд на основі використання засобів контролю, передачі, перетворення та відображення інформації;
- автоматизовану (АСУ ТП) - що включає диспетчерську систему управління із застосуванням засобів обчислювальної техніки та мікроконтролерів для оцінки економічності, якості роботи і розрахунку оптимальних режимів експлуатації споруд.
АСУ ТП повинні застосовувати за умови їх окупності.
- Структуру диспетчерського управління потрібно передбачати одноступінчастою, з одним пунктом управління. Для крупних систем водопостачання з великою кількістю споруд, розташованих
на різних майданчиках, допускається дво- або багатоступінчаста структура диспетчерського управління із центральним і місцевим пунктами управління. Необхідність такої структури слід у кожному випадку визначати у завданні на проектування або технічних умовах об’єкта будівництва.
- Диспетчерське управління системою водопостачання повинне бути складовою частиною диспетчеризації енергогосподарства промислового підприємства або диспетчеризації комунального господарства населеного пункту.
Пункт управління системи водопостачання потрібно оперативно підпорядковувати пункту управління промислового підприємства або населеного пункту.
Допускається передбачати управління системою водопостачання з об’єднаного для промислового підприємства і комунального господарства пункту управління за умови оснащення цього пункту самостійними диспетчерськими щитами та пультами управління системами водопостачання.
- Пункти управління та контрольовані споруди з постійним обслуговуючим персоналом повинні бути радіофіковані і, як правило, оснащені засобами часофікації.
- Диспетчерське управління необхідно поєднувати із частковою або повною автоматизацією контрольованих споруд. Обсяги диспетчерського управління повинні бути мінімальними, але достатніми для вичерпної інформації щодо протікання технологічного процесу та стану технологічного обладнання, а також оперативного управління спорудами.
- На спорудах, не оснащених повністю засобами автоматизації і які потребують присутності постійного чергового персоналу для місцевого управління та контролю, допускається влаштування операторських пунктів з підпорядкуванням їх службі диспетчерського управління.
При розробленні системи диспетчерського управління необхідно передбачати:
- оперативне управління і контроль технологічних процесів і роботи обладнання;
- підтримку необхідних режимів роботи системи водопостачання і окремих її споруд та їх оптимізацію;
- своєчасне виявлення, локалізацію і усунення аварій, повне або часткове скорочення чергового персоналу на окремих спорудах, економію енергоресурсів, води і реагентів.
- Функції центрального пункту управління при дво- або багатоступінчастій структурі диспетчерського управління полягають в управлінні всією системою водопостачання як єдиним комплексом і координації роботи всіх ПУ. Функції ПУ обмежуються управлінням спорудами підлеглого йому технологічного вузла.
- Диспетчерське управління системою водопостачання рекомендується забезпечувати прямим телефонним зв’язком (або іншим видом зв’язку) ПК з контрольованими спорудами, службами управління з експлуатації споруд водопостачання (аварійно-ремонтною, електротехнічною, автоматики і контрольно-вимірювальним приладами), начальником, головним інженером і головним енергетиком управління водопровідного господарства, керуючими диспетчерами енергетичного господарства промислового підприємства або міста, диспетчером системи електропостачання, від якої отримують електроживлення споруди водопостачання, пожежною охороною.
- Пункти управління і окремі контрольовані споруди слід включати в систему адміністративно-господарського зв’язку підприємства або міста для вирішення службових питань і створення обхідних телефонних зв’язків при пошкодженні прямого зв’язку.
- Обсяг і структуру телефонного зв’язку (або іншого виду зв’язку) диспетчерського управління необхідно визначати виходячи з загальної схеми водопостачання.
- Технічні засоби диспетчерського управління і контролю повинні забезпечувати диспетчеру можливості:
-безпосередньоуправляти технологічним процесом шляхом надсилання команд, які змінюють стан технологічних агрегатів (включати - відключати, відкрити - закрити) і встановлюють або змінюють режим роботи споруд і програм автоматичних пристроїв;
- отримувати на ПУ відображення стану технологічної схеми і роботи агрегатів у вигляді сигналізації на мнемонічній схемі, на щиті управління або дисплеї;
- мати на ПУ візуальний і документальний контроль технологічних параметрів та їх відхилень від норми в системі водопостачання.
- У системах диспетчерського управління і контролю для передачі керуючих сигналів та сповіщувальної інформації рекомендується застосування, як телемеханічних, так і дистанційних технічних засобів.
При телемеханізації необхідно передбачати диспетчерське управління:
- неавтоматизованими насосними агрегатами, для яких необхідне оперативне втручання диспетчера;
- автоматизованими насосними агрегатами на станціях, що не допускають перерви в подачі води і вимагають дублювання управління;
- пожежними насосними агрегатами;
- засувками на мережах і водоводах для оперативних перемикань.
- При телемеханізації диспетчерського управління необхідно передбачати передачу на пункти управління даних вимірів основних технологічних параметрів подачі, розподілу і обробки води.
В окремих випадках допускається передбачати тільки сигналізацію параметрів.
- При телемеханізації диспетчерського управління необхідно передбачати сигналізацію та передачу інформації щодо:
- стану всіх телекерованих насосних агрегатів і засувок, а також механізмів з місцевим або автоматичним управлінням для інформації диспетчера;
- аварійного відключення устаткування;
- затоплення станції;
- загального попередження і загального аварійного стану по кожній споруді або технологічній лінії;
- характерних і гранично-допустимих значень технологічних параметрів;
- тривоги (відкриття дверей і люків) на об’єктах, які не охороняються;
- пожежної небезпеки.
- Спосіб диспетчерського управління і контролю слід приймати на підставі техніко-еко- номічного порівняння варіантів.
- Під АСУ ТП водопостачання розуміють комплекс систем, що складається із наступних підсистем:
- АСУ ТП підйому і обробки води, яка здійснює управління насосними станціями I підйому і водоочисними спорудами (фільтрувальними станціями, відстійниками, дозуванням хімічних реагентів тощо);
- АСУ ТП подачі і розподілу води для резервуарів чистої води, насосних станцій II підйому і наступних підйомів, водопровідних мереж.
Метою управління при функціонуванні АСУ ТП водопостачання є оптимізація режимів для забезпечення водопостачання з мінімальними витратами.
- При проектуванні АСУ ТП водопостачання необхідно розробити:
- організаційну структуру диспетчерського управління;
- функціональну структуру, тобто склад функцій управління, що автоматизуються, і алгоритми розв’язання задач;
- програмне забезпечення, тобто програми для розв’язання задач АСУ ТП;
- технічне забезпечення, тобто комплекс технічних засобів, необхідних для реалізації функцій АСУ ТП.
- Пункти управління системи водопостачання потрібно розміщувати на майданчиках водопровідних споруд в адміністративно-побутових будівлях, будівлях фільтрів або насосних станцій (при створенні необхідних умов за рівнем шуму, вібрації тощо), а також у будівлі управління водопровідного господарства.
- Допускається поетапне розроблення диспетчерського управління і контролю елементами АСУ ТП по окремих спорудах системи водопостачання об’єкта з перспективою в подальшому формуванні комплексу підйому, транспортування, водопідготовки, подачі і розподілу води в цілому по системі.
17 БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ І КОНСТРУКЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД 17.1 Генеральний план
- Вибір майданчиків для будівництва водопровідних споруд, а також планування і забудову їх територій необхідно виконувати відповідно до технологічних вимог та з урахуванням ДБН 360, СНиП 11-89.
- Планувальні відмітки майданчиків водопровідних споруд, розташованих на прибережних ділянках водотоків і водойм, потрібно приймати не менше ніж на 0,5 м вище розрахункового максимального рівня води, забезпеченість якого приймається за таблицею 12, з урахуванням вітрового нагону хвилі та висоти накату вітрової хвилі на укіс (згідно зі СНиП 2.06.04).
- Видаткові склади для зберігання сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) на площадці водопровідних споруд слід розміщувати від будинків і споруд (що не відносяться до складського господарства) з постійним перебуванням людей та від водойм і водотоків на відстані не менше ніж 30 м; від житлових, громадських і виробничих будинків (поза майданчиком) згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, ДБН 360, НПАОП 0.00-1.23.
- Водопровідні споруди слід огороджувати. Для майданчиків станцій водопідготовки, насосних станцій, резервуарів і водонапірних башт із зонами санітарної охорони першого поясу слід, як правило, приймати глуху огорожу висотою 2,5 м. Допускається передбачати огорожу на висоту 2м- глуху і на 0,5 м - з колючого дроту або металевої сітки, при цьому у всіх випадках слід передбачати колючий дріт у 4-5 ниток на кронштейнах із внутрішньої сторони огорожі.
Примикання до огорожі будівель, крім прохідних і адміністративно-побутових будинків, не допускається.
Для майданчиків споруд забору підземної і поверхневої води, насосних станцій першого підйому та підкачування необробленоїводи, а також для майданчиків споруд питного водопроводу, розташованих на території підприємств, що мають огорожу і сторожову охорону, тип огорож приймається з урахуванням місцевих умов.
