Страница 4: ДБН В.1.1-7.. Автозаправні станції. основи проектування та будівництва (32612)

1. Тарне зберігання нафтопродуктів повинно передбачатись в окремих спеціальних приміщеннях забезпечених примусовою та природною вентиляцією.
2. Отвори для дверей в приміщеннях тарного зберігання нафтопродуктів повинні мати пороги з пандусами висотою не менше ніж 0,15 м для запобігання розливу рідкого нафтопродукту у випадку аварії. Підлога повинна виконуватись з негорючих матеріалів і мати ухил для стоку рідини до лотків і трапів.
3. Оператор АЗС повинен з робочого місця візуально контролювати всю зону заправки паливом автомобілів. Всі технологічні приміщення, а також приміщення сервісного обслуговування повинні бути забезпечені природним та робочим освітленням згідно з ДБН В.2.5-28.
4. Склад приміщень приймати відповідно технологічній схемі, площі кімнат адміністративно-побутового будинку повинні відповідати гігієнічним вимогам для відповідних категорій.

Санітарно-побутові приміщення АЗС та їх обладнання для працівників АЗС, а також для обслуговування водіїв та пасажирів проектувати згідно з вимогами СНиП 2.09.04.

Підприємства роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів, яке розташоване на АЗС з надземними резервуарами рідкого моторного палива або на території АГЗС не повинні мати торгівельної зали.

1. Зони обслуговування ПРК, а також шлях підходу до вікна оператора АЗС повинні бути під навісом висотою не менше ніж 4,0 м.
2. Об’єкти громадського харчування в складі АЗС-К (кафе, буфети, ресторани швидкого обслуговування необхідно проектувати з врахуванням вимог Сан ПиН 42-123-5777.
3. Склад споруд та приміщень на АГЗС та АГЗП
4. Склад споруд та приміщень передбачати згідно вимог розділу 8 ДБН В.2.5-20-2001 „Газопостачання”.

На території АГЗС та АГЗП не дозволяється розташовувати:

• агрегати наповнення газом побутових балонів;
• газорегуляторний пункт природного газу (ГРП).

В приміщенні сервісного обслуговування водіїв та пасажирів дозволяється організовувати торгівлю супутніми товарами першої необхідності, прохолоджуючими напоями, кавою, без торгівельного залу.

1. Склад будівель та споруд на території АГЗС та АГЗП слід визначати, відповідно до 8.143, 8.151 ДБН В.2.5-20.
2. Максимальна місткість підземних резервуарів для газу на

3••3

АГЗС - 100 м , а місткість одного резервуару до 50 м ; на АГЗП максимальна місткість резервуарів газу при надземній установці - 10 м3, при підземній - 20 м3.

1. Територія АГЗС та АГЗП повинні бути огороджені провітрюваною огорожею з негорючих матеріалів і в місцях проїзду автомобілів мати тверде дорожнє покриття.
2. У складі АГЗС передбачати резервуари для зберігання газу, зливні та заправні колонки під навісом, виробничий будинок для розміщення обладнання перекачування зрідженого газу, вентиляційного та іншого устаткування, побутові приміщення, засоби пожежогасіння.
3. На території АГЗС не допускається розміщати розміщувати житлові приміщення та виробництва, що не відносяться до АГЗС, а також передбачати устаткування та прилади з відкритим вогнем.
4. Планування територій АГЗС та АГЗП повинне унеможливлювати утворення місць накопичення парів зріджених газів пропан-бутан, які важче повітря.
5. Мінімальні відстані від резервуарів ЗВГ до будинків (споруд) поза територією АГЗС та АГЗП відповідно до таблиці Л.1.

Відстані від резервуарів з ЗВГ на АГЗП до виробничих та складських

будинків категорій за вибухопожежною небезпекою А і Б збільшувати на 50% для категорії В - на 25%.

Мінімальні відстані між технологічним обладнанням, будинками та спорудами, розташованими на території АГЗС та АГЗП відповідно до таблиці Н.1, П.1.

1. На АГЗС встановлюють під навісом колонки для наливу зрідженого газу в паливні балони автомобілів.

Дозволяється розташовувати модульні АГЗП на території автогаражів на яких розміщується більше 300 автомашин з автомобілями, що працюють на скрапленому газі, а також на АЗС-М і АЗС-К і як також як окремі пункти.

1. Склад будівель та споруд на АГНКС, АГНКП та АГНКП-Г
2. Склад будівель та споруд АГНКС та АГНКП потрібно передбачати з врахуванням умов:

• забезпечення вибухопожежної безпеки;
• охорони праці;
• кліматичного району будівництва, температурних режимів;
• освітлення приміщень і території;

1. При проектуванні потрібно надавати перевагу розміщенню будівель та споруд, згідно таблиці додатку „Т”.

Споруди встановлювати на відкритих ділянках без навісів з блоків повної заводської здатності та в неопалюваних приміщеннях, а також в блок- контейнерах.

Не дозволяється влаштування навісів з не провітрюваними об’ємами (пазухами, кишенями) над обладнанням зі СПГ, включаючи загальний навіс над майданчиками заправних острівців, на яких, крім заправлення автомобілів бензином, дизельним паливом або ЗВГ, здійснюється заправлення зрідженим природним газом ( для АЗС-БП). не дозволяється.

Застосовувати каркасно-панельні будівлі з легкових металевих конструкцій комплектної поставки за умови покриття металевих конструкцій вогнезахи- сними засобами для забезпечення нормативних меж вогнестійкості.

Дозволяється передбачати можливість блокування приміщень за умови обробки металевих конструкцій вогнезахисними засобами для забезпечення нормування меж вогнестійкості на АГНКС де обертаються гази з щільністю 0,8 кг/м , тобто метан при дотриманні вимог відповідних ДБН.

Склад АГНКС див. п.7.12, Склад АГНКП-Г див. п.7.13.

1. Склад будівель та споруд на території АЗС-БП АЗС-М, АГЗС, АГЗП
2. Згідно вимог цих ДБН на території АЗС БП можуть розміщуватись АЗС моторних рідких палив, зріджених газів та компримованого природного газу. Розміщення будівель та споруд потрібно передбачати в межах АЗС кожного виду палива, згідно цього ДБН на відстанях, згідно додатка

С.1, Р.1.

1. Між АЗС різних видів палив потрібно проектувати автопроїзди шириною не менше 6 м від яких передбачати в’їзди на кожну АЗС окремо.
2. Дозволяється розміщати розміщувати ПРК рідкого палива та ЗВГ на даному острівці на відстані 3 м.
3. На території АЗС не дозволяється розміщати розміщувати: мотельні кемпінги, тимчасові об’єкти роздрібної торгівлі, за винятком АЗС, які розмі щуються за межами населеного пункту та за умов дотримання мінімальних відстаней наведених у таблиці 7.9 ДБН 360-92 **.

7 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

1. Станції з рідкими моторними паливами
2. Технологічне обладнання АЗС-М, АЗС-К,

АЗС-М блочна, контейнерна, АЗС-ПЗП рідких моторних палив

1. Для збереження рідких моторних палив на АЗС дозволяється встановлювати резервуари, виготовлені з сталі. При розміщенні АЗС в сельбищній території населених пунктів резервуари повинні бути тільки двостінні; поза межами населених пунктів допускаються розміщення одностінних резервуарів як підземної так і надземної установки.
2. Об’єм резервуарів для рідкого моторного палива приймати згідно таблиці 1. Резервуари можуть мати від двох до п’яти секцій з вмонтованими роздільними герметичними стінками до п’яти видів однорідного палива.

На трубопроводах газовирівнювальної системи резервуарів необхідно встановлювати дихальні клапани з вогнеперешкоджувачами з метою зменшення втрат палива при випаровуванні.

1. Загальну місткість резервуарів палива на АЗС-М слід приймати в

населених пунктах в залежності від категорії АЗС від 40 до 100 м , та за межа-

3

ми їх - 200 м .

1. На ділянці АЗС-М можуть бути розміщені:

• резервуари для зберігання палива;
• колонки наливу палива в автомобілі під навісом (ПРК);
• будинок операторської;
• насосне обладнання перекачування палива;
• засоби пожежної безпеки;
• засоби зв’язку;
• огорожа;
• локальні очисні споруди;
• пристрої блискавкозахисту;
• пристрої електрохімічного захисту підземних споруд від корозії.

1. На АЗС-М необхідно використовувати ПРК, які автоматично блокують подачу палива при номінальному заповнені паливного бака автомобіля. Для заправки автомобілів з двостороннім розташуванням паливних баків при- мінити використовувати ПРК з сателітною стійкою.
2. Включення трубопроводів технологічних в підземні резервуари

зберігання рідкого палива потрібно виконувати в місцях вище номінального рівня заповнення паливом.

Забороняється встановлювати патрубки та інше обладнання нижче вказаного рівня.

1. Підземні резервуари моторного палива необхідно обладнувати системами контролю їх герметичності.
2. На трубопроводах газовирівнювальної системи необхідно встановлювати вогнеперешкоджувачі або дихальні клапани з вбудованими вогнепере- шкоджувачами.

Резервуари (камери) рекомендується оснащувати роздільними газовирів- нювальними системами.

1. Допускається використовувати загальну газовирівнювальну систему для резервуарів (камер) однакових видів палива при умові встановлення во- гнеперешкоджувачів в місцях підключення трубопроводів цієї системи до резервуарів (камерам).

Утворення газовирівнювальної загальної системи між резервуарами з бензинами та дизельним паливом не допускається.

1. На резервуарах рідкого моторного палива обов’язково встановлювати сигналізатори граничного рівня рідини які забезпечують:

- подачу звукового та світлового сигналу при досягненні рівня 90% від геометричної ємності резервуару.

1. Насоси подачі рідкого палива повинні оснащуватися (незалежно від автоматичної системи виключення) ручними вимикачами електроживлення, з встановленням їх в операторній та безпосередньо біля насосів та місця встановлення автоцистерн.
2. Всі трубопроводи палива та його парів передбачати із стальних або поліетиленових труб. З’єднання, що можуть бути в шахтах резервуарів та технологічних колодязях потрібно забезпечувати пристроями, які виключають їх розгерметизацію.
3. Одностінні підземні трубопроводи для палива та його парів слід прокладати на глибині не менше ніж 0,4 м в лотках, які забезпечують не проникнення непередбачених витоків палива за їх межі. Лотки слід заповнювати (з ущільненням) негорючими матеріалами. При застосуванні двостінних труб (труба в трубі), що забезпечує роздільну герметизацію внутрішнього і зовнішнього трубопроводів, лоток допускається не передбачувати.
4. Налив рідкого моторного палива в стаціонарні резервуари передбачати трубопроводом наливу, що прокладений підземно та з використанням пристроїв, що запобігають розповсюдження полум’я по лінії наповнення резервуарів.

Обладнання на трубопроводах наливу палива (пристрої сполучення труб, засувки, крани, вогнеперешкоджувачі, фільтри, масоміри та інше) необхідно розміщувати в приямку або колодязі біля площадки стоянки автоцистерни або

на самій площадці, забезпечивши цілісність обладнання і виключивши можливість наїзду на них автомобілів.

1. В технологічній схемі передбачати трубопровід рекуперації парів палива з резервуарів в автоцистерну транспортну (АЦТ), необхідно встановлювати вогнеперешкоджувач між вузлами підключення до АЦТ та резервуару.

На лінії рекуперації обов’язково встановлювати зворотний клапан, який відкривається при досягненні в резервуарі тиску, що відповідає висоті стовпа палива в АЦТ (при зливі самопливом), або напору насосу перекачування палива з АЦТ в резервуар.

1. Зворотні клапани повинні герметично закриватись при перекритті трубопроводу наливу або при відключенні електроживлення насосу.
2. Якщо рекуперація парів палива передбачена при перекритому трубопроводі деаерації резервуара, то технологічною схемою необхідно передбачити автоматичний безперервний контроль за тиском в її паровому просторі. Ділянки трубопроводів лінії рекуперації, що знаходяться у вільному просторі, не повинні мати розбірних сполучень.
3. Трубопроводи видачі палива перед кожною ПРК повинні бути оснащені зворотними клапанами, які відкриваються під впливом тиску або розрідження, які з технічних причин виникають під час роботи насосів цих ліній та герметично закриваються при зникненні електроживлення. по технічним причинам.
4. Запірна арматура на паливному обладнанні повинна відповідати класу А згідно з ГОСТ 9544
5. Стіни приямків (колодязів) виконувати з негорючих матеріалів і розміщати розміщувати (приямки) на відстані не менше ніж 2 м від технологічного обладнання АЗС-М та технологічних шахт підземних резервуарів.

Конструкція кришок над технологічними шахтами або колодязями повинна виключати можливість попадання в них атмосферних опадів та іскроутворення при їх відкриванні чи закритті. Кріплення кришок повинно забезпечувати скидання надмірного тиску при займаності парів палива в шахтах та колодязях. Допускається встановлення легкоскидних кришок, але без їх відриву. Конструкція технологічних шахт та колодязів повинна виключати можливість проникнення з них витоків палива в грунт.

1. Штоки приводів запірних пристроїв, горловину замірного патрубка, пристроїв кріплення датчиків, що знаходяться в технологічній шахті необхідно виводити на зручну висоту для їх управління назовні шахти.
2. В проектах АЗС треба передбачати умови контролю герметичності між стінного міжстінного простору двостінних резервуарів за допомогою встановлення датчиків-сигналізаторів рівня рідини або сигналізаторів тиску якщо цей простір заповнюється нейтральним газом.
3. Контроль герметичності одностінних резервуарів в проектах рекомендувати такими методами:

- стежити за рівнем палива в резервуарах за допомогою метроштоку;

• встановлювати спеціальні датчики в нижній частині надземних резервуарів для виявлення можливих витоків рідкого палива;
• періодично, кожен рік, проводити зачистку спорожнених резервуарів. Після зачистки комісія визначає придатність резервуарів для експлуатації;
• герметичність резервуарів для рідкого палива контролювати методом контролю масового балансу палива через автоматизовану систему обліку при прийомі, зберіганні та видачі.