Страница 9: ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32611)

Гірничий спосіб будівництва колекторів рекомендується застосовувати при розташуванні тунелю в породах з коефіцієнтом міцності більше ніж 3.

1. Розміри колекторів, що споруджуються щитовим способом, рекомендується приймати відповідно до параметричного ряду прохідницьких щитів. Допускається приймати розміри колекторів відповідно до прохідницьких щитів, що не входять у параметричний ряд, згідно з технічними умовами.

Діаметр тунелів слід приймати більше ніж 1500 мм.

1. Лотки колекторів, що споруджуються щитовим і гірничим способами, при швидкості руху стічних вод понад 2 м/с та необхідності зменшення їх стирання завислими речовинами рекомендується передбачати плоскими.
2. 1. При проектуванні для підвищення надійності роботи колекторів рекомендується розглядати питання:

• можливості та техніко-економічної доцільності спорожнення каналізаційних тунелів при виконанні регламентних робіт;
• можливості їх кільцювання, з обов’язковим улаштуванням пристроїв для перемикань і відключень окремих ділянок;
• необхідності прокладання дублюючих (аварійних) колекторів згідно з містобудівними умовами та обмеженнями.
• 1. При паралельному прокладанні двох колекторів, що споруджуються щитовим або гірничим способами, відстань між ними (у просвіті) повинна визначатися розрахунком, але бути не менше ніж 10 м.
  2. 1. При проектуванні колекторів рекомендується дотримуватись наступних вимог:
• мінімальна глибина закладання тунелю має бути не менше ніж 3,0 м до верху колектора;
• максимальна глибина закладання тунелю не нормується і повинна визначатись розрахунком

з урахуванням гідрогеологічних даних;

• уклон колекторів приймати від 0,001 до 0,005. Допускається приймати уклони більше ніж 0,005, при цьому швидкість руху стічних вод повинна бути в межах від 1,2 м/с до 3,0 м/с;
• розрахункове наповнення колекторів з поперечним перерізом будь-якої форми приймати: для діаметрів від 2,1 м до 3,6 м - не більше 0,8 висоти; для діаметрів понад 3,6 м - не більше 0,9 висоти;
• при щитовій проходці радіуси кривої повороту (по осі тунелю) приймати не менше: 100 м - для щита діаметром 2,1 м; 150 м - для щитів діаметром від 2,6 м до 3,6 м; 200 м - для щитів більшого діаметра;
• при гірничому способі радіус кривої повороту (від осі тимчасової рейкової колії) має бути не менше: 12 м- при застосуванні електровозів зі зчіпною вагою до 10 тс (включно); 20 м - при застосуванні електровозів зі зчіпною вагою більше ніж 10 тс.

Слід враховувати, за необхідності, умови та заходи у місцях перетину з лініями метрополітену.

1. Поворот траси тунелю допускається влаштовувати в шахтному стволі або підземних камерах по радіусу, що дорівнює діаметру тунелю. Бічні стіни камери або шахтного ствола мають бути в цьому випадку

підсилені для запобігання стиранню.

1. По трасі колекторів повинні влаштовуватися технологічні і будівельні шахтні стволи. Технологічні стволи слід передбачати для спорудження перепадів, вентиляції і обслуговування колекторів у період експлуатації. Будівельні стволи слід передбачати для спуску та підйому матеріалів і робітників у процесі проходки, для спорудження поворотних камер згідно з 8.13.8, вентиляції і демонтажу прохідницького обладнання. Слід максимально поєднувати розташування будівельних і технологічних шахтних стволів. Діаметр будівельних стволів рекомендується приймати не менше ніж 3500 мм у просвіті.
2. 1. Відстань між шахтними стволами (за умовами будівництва) слід, як правило, приймати не менше величин, наведених у таблиці 12.

Таблиця 12 - Відстань між будівельними шахтними стволами

1. Для планово-запобіжного огляду і ремонту каналізаційних тунелів у процесі експлуатації потрібно влаштовувати оглядові шахтні стволи круглого перерізу (прямокутний переріз допускається при глибині не більше 15 м) або свердловини, як правило, діаметром не менше ніж 1,5 м. Мінімальні розміри круглих і прямокутних шахтних стволів наведено у таблиці 13. Відстань між оглядовими шахтними стволами або свердловинами не повинна перевищувати 500 м. У гірських умовах при різких перепадах висот допускається збільшення відстані між оглядовими шахтними стволами або свердловинами до 600 м.

Таблиця 13 - Мінімальні розміри оглядових шахтних стволів у плані

На оглядових шахтних стволах рекомендується передбачати робочі площадки та знімні щити для ведення аварійних і ремонтних робіт.

В оглядових свердловинах необхідно передбачати площадки з люком, відстань між якими по висоті не повинна перевищувати 6 м, а також улаштування металевих сходів або скоб. Внутрішня сторона скоб повинна бути на відстані від кріплення свердловини не менше ніж 40 мм, відстань між скобами або східцями не повинна перевищувати 0,4 м, ширина скоби або східців повинна бути не менше ніж 0,4 м. Сходові драбини слід встановлювати з похилом не більше ніж 80°, вони не повинні розташовуватися над отворами площадок. Люк у плані має бути не менше ніж 600 мм х 700 мм або діаметром не менше ніж 700 мм.

Користуватися сходами в оглядових свердловинах і стволах безпечно, якщо швидкість руху вентиляційного повітря не перевищує 8 м/с згідно з НПАОП 45.24-1.08.

1. Для збільшення строку експлуатації колекторів, шахтних стволів, свердловин слід передбачати заходи із захисту бетону від газової корозії (спеціальні антикорозійні покриття, камери дегазації, примусове провітрювання, зниження турбулентності потоку, застосування спеціальних добавок, збільшення товщини вирівнюючого (не несучого) оброблення, гідроізоляції тощо).
2. 1. Для приймання стічних вод із мереж неглибокого закладання в тунелі глибокого закладання

о

влаштовують перепадні пристрої. При витраті стічних вод до 0,5 м /с і висоті перепаду до 20 м рекомендується влаштовувати вертикальні перепади по стояках у технологічних шахтних стволах.

'З'З

При витраті стічних вод від 0,5 м3/с до 10 м3/с і висоті перепаду до 50 м рекомендується влаштовувати

о

багатоступінчасті перепади. При витратах стічних вод більше ніж 10 м /с рекомендується передбачати двокамерні перепади. Допускається застосування інших типів перепадів.

1. Будівельні конструкції і матеріали для будівництва колекторів, що споруджуються щитовим і гірничим способами (тунелі), рекомендується приймати згідно з додатком Б.
2. 1. Вентиляція мереж
   2. 1. Витяжну вентиляцію мереж господарсько-побутової та загальносплавної каналізації потрібно передбачати через стояки внутрішньої каналізації будинків.

Штучна вентиляція каналізаційних мереж повинна передбачатись за результатами технологічних розрахунків.

1. Спеціальні витяжні пристрої слід передбачати у вхідних камерах дюкерів, в оглядових колодязях (у місцях різкого зниження швидкостей течії води в трубах діаметром понад 400 мм), в перепадних колодязях при висоті перепаду понад 1 м і витраті стічної води понад 50 л/с, у камерах гасіння напору, при встановленні вантузів на напірних трубопроводах згідно з 8.7.3.

На дихальній арматурі, де можуть виходити вибухонебезпечні суміші пари та газів, необхідно передбачати встановлення вогнеперешкоджувачів.

При розташуванні місць інтенсивного газоутворення біля житлових і громадських будинків або у вибухонебезпечній зоні слід передбачати пристрої для очищення газових викидів (касетні фільтри-поглиначі зі замінними касетами з активованим вугіллям, встановлені на витяжних трубах, адсорбери, абсорбери тощо).

Корпуси для вентиляційних пристроїв слід виготовляти з корозійностійких матеріалів і з утепленням (при зовнішньому їх встановленні).

1. Для природної витяжної вентиляції зовнішніх мереж, що відводять стічні води, які містять леткі токсичні та вибухонебезпечні речовини, на кожному випуску з будинку слід передбачати витяжні стояки діаметром не менше ніж 200 мм, розташовані в опалюваній частині будинку, при цьому вони повинні мати сполучення із зовнішньою камерою гідравлічного затвора та повинні бути виведені вище гребеня даху не менше ніж на 0,7 м.

На ділянках мережі, до яких випуски з будинків не приєднуються, витяжні стояки необхідно передбачати не менше ніж через 250 м. За відсутності будинків і будівель, на які можна прикріпити спеціальні вентиляційні труби, виведені вище покрівлі, слід передбачати стояки діаметром 300 мм і висотою не менше ніж 5 м над рівнем землі з очищенням, за необхідності, газових викидів.

1. Проектування штучної вентиляції каналізаційних колекторів і каналів з великим перерізом, в тому числі споруджених щитовим і гірничим способами, потребує виконання розрахунків та вибору заходів для зменшення загазованості у їх надводній частині.

Гранична концентрація агресивних і шкідливих газів у колекторах не повинна перевищувати наступних величин: для забезпечення оберігання від газової і біологічної корозії вміст сірководню (^S) не більше ніж

'І...'І

0,1 мг/дм ; для безпеки обслуговування вміст Н2Б не більше ніж 10 мг/м ; вуглекислого газу (СО2) - 0,05 %

о

вільного об’єму колектора при вологості від 45 % до 98 %; окису вуглецю (СО) не більше ніж 20 мг/м або

о

0,0016 % вільного об’єму колектора; метану (СН4) не більше ніж 7000 мг/м або 1 % вільного об’єму

о

колектора; аміаку (N^) не більше ніж 20 мг/м або 0,0026 % вільного об’єму колектора.

Уточнення кратності обміну повітря допускається визначати після 2-3 років експлуатації тунелів.

Вентиляцію каналізаційних колекторів, що прокладають щитовим або гірничим способами, слід передбачати через вентиляційні кіоски, що встановлюються, як правило, над шахтними стволами. Допускається спорудження вентиляційних кіосків над оглядовими свердловинами.

1. Зливні станції
2. 1. Приймання рідких побутових відходів (які зберігаються у вигребах) від неканалізованих районів слід здійснювати через зливні станції.
   2. 1. Зливні станції слід розташовувати поблизу каналізаційного колектора діаметром не менше ніж 400 мм, при цьому кількість стічних вод, що надходять від зливної станції, не повинна перевищувати 20 % загальної розрахункової витрати стоків у колекторі.
      2. Для видалення з стічних вод сміття, крупнодисперсних домішок і піску на зливних станціях передбачають приміщення з решітками та піскоуловлювачами. БСКповн стічних вод, що скидаються від

о

зливної станції, не повинно перевищувати 1000 мг/дм .

1. Відношення кількості води, що додається, до кількості рідких побутових відходів слід приймати 1:1. Потрібно передбачати: 30 % загальної витрати води на миття транспортних засобів брандспойтами, 25 % - на розведення рідких побутових відходів у каналі біля приймальних лійок і 45 % - у відділенні решіток і на створення водяної завіси. Вода повинна подаватися від водогінної мережі з розриванням струменя.
2. 1. При проектуванні зливних станцій потрібно дотримуватися СП 1216 [19] (в тому числі слід передбачати окремий вхід до адміністративно-побутових приміщень, відокремлений від виробничих приміщень). Підлога у виробничих приміщеннях має бути водонепроникною і мати уклон до водозбірного приямка. Приміщення слід обладнати припливно-витяжною вентиляцією.
3. Насосні станції
4. Насосні станції за надійністю дії поділяються на три категорії, вказані у таблиці 14.

1. Основні вимоги до компонування насосних і повітродувних станцій та визначення розмірів машинних залів, до підйомно-транспортного обладнання, розміщення агрегатів, арматури і трубопроводів, обслуговуючих пристроїв (містків, площадок, драбин тощо), а також заходи проти затоплення машинних залів слід приймати згідно з ДБН В.2.5-74.

При глибині розташування машинного залу понад 15 м потрібно передбачати ліфти (для обслуговуючого персоналу).