Страница 26: ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32611)

Таблиця А.3 - Період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу Р для промислових підприємств

Примітка 1. Для підприємств, розташованих у замкнутій котловині, період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу визначають розрахунком або

приймають не менше ніж 5 років.

Примітка 2. Для підприємств, поверхневі стічні води яких можуть бути забруднені

специфічними токсичними речовинами або великою кількістю органічних речовин (тобто підприємства, поверхневі стічні води яких згідно з 5.9 мають очищатися у повному обсязі), період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу приймають з урахуванням екологічних наслідків підтоплення, але не менше ніж 1 рік.

При проектуванні дощової каналізації біля особливих споруд (метро, вокзалів, підземних переходів тощо) період одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу рекомендується визначати тільки розрахунком з урахуванням граничного періоду перевищення розрахункової інтенсивності дощу, зазначеного в таблиці А.4. При цьому періоди одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу, визначені розрахунком, не повинні бути менше зазначених у таблицях А.2 і А.3. При розрахунку рекомендується враховувати можливе надходження стоку з сусідніх басейнів, розташованих на схилах.

Таблиця А.4 - Граничний період перевищення розрахункової інтенсивності дощу Р біля особливих споруд

При визначенні періоду одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу розрахунком слід враховувати, що при граничних періодах одноразового перевищення, зазначених у таблиці А.4, колектор дощової каналізації повинен пропускати лише частину витрати дощового стоку, інша частина якого тимчасово затопляє проїзну частину вулиць і за наявності уклону стікає по їх лотках, при цьому висота затоплення вулиць не повинна викликати затоплення підвальних і напівпідвальних приміщень.

А.4 Розрахункову площу стоку F, га, для ділянки мережі, яку розраховують, рекомендується приймати такою, що дорівнює всій площі стоку або частині її, що дає максимальну витрату стоку.

Поправочний коефіцієнт п, що враховує нерівномірність випадання дощу по площі, можна приймати згідно з таблицею А. 5.

Таблиця А.5 - Коефіцієнт п для врахування нерівномірності випадання дощу по площі

А.5 Розрахункова тривалість протікання дощових вод по поверхні та трубах t хв, можна визначити за формулою:

де tcon - тривалість протікання дощових вод до вуличного лотка, а за наявності дощоприймачів у межах

кварталу - до вуличного колектора (час поверхневої концентрації), хв, яку можна визначити згідно з А.6;

tcan - тривалість протікання дощових вод по вуличних лотках до дощоприймачів (за відсутності їх у межах

кварталу), хв, яку можна визначити за формулою (А.6);

t - тривалість протікання дощових вод, хв, по трубах до розрахункового перетину, яку можна визначити

за формулою (А.7).

А.6 Час поверхневої концентрації дощового стоку можна визначити розрахунком або приймати від 5 хв до 10 хв в населених пунктах за відсутності внутрішньо квартальних закритих дощових мереж, а за наявності - від 3 хв до 5 хв.

При розрахунку внутрішньо квартальної каналізаційної мережі час поверхневої концентрації можна приймати від 2 хв до 3 хв.

Тривалість протікання дощових вод по вуличних лотках tcan, хв, можна визначити за формулою:

де lcan - довжина ділянок лотків, м, яка приймається відповідно до розділу 6 ДБН В.2.3-5; vcan - розрахункова швидкість течії на ділянці, м/с.

Тривалість протікання дощових вод по трубах до розрахункового перерізу tp, хв, можна визначати за

де Ip - довжина розрахункових ділянок колектора, м;

Vp - розрахункова швидкість течії на ділянці, м/с.

А.7 Середнє значення коефіцієнта покриву zm^ потрібно визначати як середньозважену величину залежно

від коефіцієнтів покриву z, що характеризують поверхню, з якої стікає дощова вода, і які можна приймати згідно з таблицями А.6 і А.7.

Таблиця А.6 - Коефіцієнт покриву z для водопроникних поверхонь

Значення коефіцієнта z рекомендується уточнювати з урахуванням місцевих умов на підставі технологічних досліджень.

Таблиця А.7 - Коефіцієнт z покриву для водонепроникних поверхонь

А.8 При розрахунку стоку з басейнів площею понад 50 га з різним характером забудови або з різко відмінними уклонами поверхні землі рекомендується робити перевірочні визначення витрат дощових вод з різних частин басейну і найбільшу з отриманих витрат приймати за розрахункову. При цьому, якщо розрахункова витрата дощових вод з даної частини басейну виявиться менше витрати, за якою розраховано колектор на ділянці, розташованій вище, потрібно розрахункову витрату для даної ділянки колектора приймати такою, що дорівнює витраті на розташованій вище ділянці.

Території садів і парків, не обладнані дощовою закритою або відкритою каналізацією, у розрахунковій величині площі стоку та при визначенні коефіцієнта г не враховуються. Якщо територія має уклон поверхні 0,008 - 0,01 і більше у напрямку вуличних проїздів, то в розрахункову площу стоку рекомендується включати прилеглу до проїзду смугу шириною від 50 м до 100 м.

Озеленені площі в середині кварталів (смуги бульварів, газони тощо) можна включати в розрахункову величину площі стоку та враховувати при визначенні коефіцієнта поверхні басейну стоку z.

А.9 Значення коефіцієнта в слід визначати згідно з таблицею А.8.

Таблиця А.8 - Коефіцієнт в

Примітка 1. При уклонах місцевості 0,01-0,03 подані у таблиці значення коефіцієнта в можна збільшувати на 10-15 %, а при уклонах місцевості понад 0,03 приймати за одиницю.

Примітка 2. Якщо загальне число ділянок на дощовому колекторі або на припливах менше ніж 10, то значення в при всіх уклонах можна зменшувати на 10 % при числі ділянок

А.10 При проектуванні дощової каналізації розглядають питання щодо включення в систему водовідведення струмків та невеликих річок, що протікають по території населеного пункту, а також інфільтраційних і дренажних вод.

А.11 Витрата талих вод q^, л/с, що стікатимуть з забудованої території, може бути визначена як шар стоку

за години сніготанення протягом однієї доби за формулою:

де - шар стоку за 10 денних годин, мм, рекомендується визначати за конкретними даними

метеоспостережень в залежності від граничного періоду перевищення Р, а за відсутності даних для І, III, V кліматичних районів України можна приймати h^ = 25 мм, для II і IV районів - 7 мм, у граничних районах

шириною до 20 км можна приймати середнє значення h^ = 16 мм;

kfid - коефіцієнт, який враховує часткове прибирання та вивезення снігу (у містах можна приймати kt^ =

0,5-0,7);

F - вся площа водозбору стоку, га;

yth - коефіцієнт стоку талих вод (приймається= 0,5-0,7);

ty - тривалість стікання талих вод від геометричного центра водозбору до розрахункової ділянки, год.

А.12 Орієнтовні дані щодо максимально добових опадів, мм, допускається приймати за таблицею А.9.

Таблиця А.9 - Максимальна кількість опадів, мм/добу