Примітка 4. Для проміжних значень інтенсивності теплового опромінення температуру суміші повітря у душувальному струмені слід визначати шляхом інтерполяції.

НАСТАНОВА З РОЗРАХУНКУ МЕМБРАННИХ РОЗШИРЮВАЛЬНИХ БАКІВ

(ЗАКРИТІ СИСТЕМИ)

Л.1 Загальні вимоги

При застосуванні закритого мембранного бака необхідно:

а)розташувати бак у нейтральній точці системи. У цій точці гідростатичний або робочий тиск теплоносія є завжди постійним і незалежним від роботи циркуляційного насоса. Цю точку слід визначати так, щоб статичний тиск зі сторони всмоктування насоса був достатній для забезпечення роботоздатності системи, наприклад, недопущення кавітації, утримання мінімального температурного навантаження на мембрані розширювального бака. Заповнення системи слід здійснювати між точкою приєднання бака та входом циркуляційного насоса. Рекомендоване місце приєднання розширювального бака до системи позначене на рисунку Л.1;

з

2

о—1

2

С>т- 1

1 - теплогенератор; 2 - циркуляційний насос; 3 - опалювальний контур; 4 - запобіжний клапан; 5 - рекомендоване місце розташування розширювального бака

Рисунок Л.1 - Рекомендоване місце розташування розширювального бака в системі опалення

б) врахувати максимальне розрахункове температурне перерегулювання (температурний проскок). Виникаючі збої з пристроями безпеки можуть призвести до зростання і перевищення максимальної робочої температури теплоносія в системі, що називають максимальним розрахунковим температурним перерегулюванням tmax. Цю максимальну температуру теплоносія в системі слід застосовувати при визначенні об’єму мембранного бака;

в) врахувати початковий тиск теплоносія в системі. Початковий проектний тиск теплоносія в системі Р0 слід приймати не меншим від суми гідростатичного тиску Р$т та абсолютного тиску насичення пари води PD:

Ро > Рзт + Ро .(Л.1)

Мінімальне значення Р0, зазвичай, приймають 70 кПа (0,7 бар). Практична межа абсолютного тиску насичення пари води Р0 , яку слід добавляти до гідростатичного тиску Р$т, становить 30 кПа (0,3 бар);

г) врахувати розрахунковий робочий тиск системи. Розрахунковий робочий тиск системи не повинен бути вищим за тиск, на який настроєно запобіжний клапан, зменшений на надмірний тиск запирання (зазвичай 10 % від настроювання запобіжного клапана);

д) врахувати різницю гідростатичного тиску між місцями розташування розширювального бака та запобіжного клапана;

е) визначити повну водомісткість системи Vsystem. Де неможливе точне визначення, слід прикласти додаткові зусилля для визначення об’єму;

є) визначити мінімальну водомісткість розширювального бака Vexpmjn. Для точного визначення водомісткості розширювального бака слід застосовувати методику, наведену в Л.1. За відсутності повних вихідних даних допускається застосовувати дані таблиці Л.1 для визначення об’єму розширювального бака. При цьому слід зважити на те, що дані таблиці Л.1 визначені для максимального температурного перерегулювання 110 °С та без забезпечення резервної місткості бака, тобто VWR = 0 дм3;

ж) при використанні хімічних інгібіторів у теплоносії, наприклад, для захисту системи від корозії, слід переконатись у повній сумісності з мембраною та іншими елементами системи.

Таблиця Л.1 - Водомісткість розширювального бака системи опалення (tmax = 110 °С, VWR = 1 дм3)

Повна водомісткість системи Vsystem, дм3

Настроювання запобіжного клапана, бар (105 Па)

3,0

2,5

2,0

Зарядка бака та початковий тиск теплоносія в системі Р0, бар (105 Па)

0,5

1,0

1,5

0,5

1,0

1,5

0,5

1,0

Водомісткість розширювального бака, дм3

25

2,1

2,7

3,9

2,3

3,3

5,9

2,8

5,0

50

4,2

5,4

7,8

4,7

6,7

11,8

5,6

10,0

75

6,3

8,2

11,7

7,0

10,0

17,7

8,4

15,0

100

8,3

10,9

15,6

9,4

13,4

23,7

11,3

20,0

125

10,4

13,6

19,5

11,7

16,7

29,6

14,1

25,0

150

12,5

16,3

23,4

14,1

20,1

35,5

16,9

30,0

175

14,6

19,1

27,3

16,4

23,4

41,4

19,7

35,0

200

16,7

21,8

31,2

18,8

26,8

47,4

22,6

40,0

225

18,7

24,5

35,1

21,1

30,1

53,3

25,4

45,0

250

20,8

27,2

39,0

23,5

33,5

59,2

28,2

50,0

275

22,9

30,0

42,9

25,8

36,8

65,1

31,0

55,0

300

25,0

32,7

46,8

28,2

40,2

71,1

33,9

60,0

325

27,0

35,7

50,7

30,5

43,5

77,0

36,7

65,0

350

29,1

38,1

54,6

32,9

46,9

82,9

39,5

70,0

375

31,2

40,9

58,5

35,6

50,2

88,8

42,3

75,0

400

33,3

43,6

62,4

37,6

53,6

94,8

45,2

80,0

425

35,4

46,3

66,3

39,9

56,9

100,7

48,0

85,0

450

37,5

49,0

70,2

42,3

60,3

106,6

50,8

90,0

475

39,6

51,8

74,1

44,6

63,6

112,5

53,6

95,0

500

41,6

54,5

78,0

47,0

67,0

118,5

56,5

100,0

Множник для іншої водомісткості системи

0,0833

0,109

0,156

0,094

0,134

0,237

0,113

0,2

Л.2 Визначення розміру розширювального бака

Точний розмір розширювального бака може бути визначений наступним чином:

а) необхідно знайти:

  • повну водомісткість системи Vsystem , дм3. Вона складається з місткості води в трубопроводах, опалювальних приладах, теплогенераторі та допоміжних відгалуженнях;
  • максимальне розрахункове температурне перерегулювання tmax, °С;
  • відносне розширення води e, %, за таблицею Л.2 або рисунком Л.2;

Примітка. Застосовувані домішки, що знижують температуру кристалізації (замерзання) теплоносія, або подібні рідини впливають на об’ємне розширення теплоносія при нагріванні, а також на матеріал мембрани.

  • приріст об’єму води Ve, дм3, з використанням відносного розширення за максимальної температури теплоносія в системі:

= e VSyStem ;(Л.2)

e 100

  • резервний об’єм води VWR , дм3. До водомісткості розширювального бака, визначеного відповідно до об’ємного температурного розширення, слід додати мінімальний резервний об’єм води для компенсації можливих втрат води в системі. Розширювальні баки водомісткістю менше 15 дм3 повинні мати щонайменше 20 % свого об’єму для даного резерву. Розширювальні баки водомісткістю 15 дм3 та більше повинні мати запас для резервного об’єму, що складає не менше ніж 5 % від повної водомісткості системи VSyStem та становить не менше ніж 3 дм3;
  • гідростатичний тиск теплоносія PST, бар (105 Па);

Примітка. Зазвичай мембранні розширювальні баки для систем опалення постачають з початковим надлишковим тиском 0,5; 1,0 або 1,5 бар (1,5 х 105 Па).

б) повну водомісткість розширювального бака Vexpmin, дм3, розраховують за формулою:

Vexp,min = (Ve + VWR )А±1;(Л.3)

Pe ~ P0

в) щоб розширювальний бак мав змогу вмістити резервний об’єм води VWR у холодному стані системи, початковий тиск Pa,mjn (тиск заповнення системи) повинен бути:

Va,min і*1> -1<R4)

Vexp,min VWR

де Vexp mjn - водомісткість вибраного розширювального бака, дм3.

г) для запобіганняперевищенню робочого тиску теплоносіяРєзамаксимальногорозрахункового температурногоперерегулювання початковий тиск Pa,m^(тиск заповненнясистеми)пови

нен бути:

P ■ ^(Pe +1)(Л 5)

Pa,min " 1 + Ve(Pe +1).(Л5)

^^xp,min (P0 + 1)

о4

а>

■=Е

О

m

Максимальне розрахункове температурне перерегулювання t max ,°С

о;

і

і

(D

Q.

S

З

00

0

Q.

Ш

  1. О

0

  1. 5

in

Рисунок Л.2 - Графічна залежність відносного розширення води від максимального розрахункового температурного перерегулювання за температури заповнення 10 °С

Таблиця Л.2 - Відносне розширення води за різного максимального розрахункового

температурного перерегулювання (температура води, якою заповнюють, 10 °С за температури основного об’єму води 4 °С)

Максимальне розрахункове температурне перерегулювання tmax, °С

Відносне розширення води e, %

30

0,66

40

0,93

50

1,29

60

1,71

70

2,22

80

2,81

90

3,47

100

4,21

110

5,03

120

5,93

130

6,90

ВИМОГИ ДО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТЕПЛОВОГО ПУНКТУ ПРИ ЙОГО РОЗТАШУВАННІ ПІД ЖИТЛОВИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ (КІМНАТАМИ)

При розташуванні індивідуального теплового пункту (ІТП) під житловими приміщеннями (кімнатами) слід забезпечувати до ІТП щонайменше наступні додаткові заходи безпечної експлуатації та захисту від шумоутворення, а саме:

М.1 Швидкість теплоносія в трубопроводах ІТП не повинна перевищувати нормативних максимально допустимих швидкостей у системах опалення та внутрішнього теплопостачання для допустимого еквівалентного рівня шуму 25 дБА (згідно з додатком Р) робочий тиск не більше ніж 16 • 105 Па (16 бар), робоча температура теплоносія не більше ніж 100 °С;

М.2 Насос циркуляційний, циркуляційно-змішувальний, підвищувальний, підживлювальний тощо повинні бути з мокрим ротором, з частотою обертання не вище ніж 1450 об/хв та плавним пуском;

М.3 Насос, установлений у циркуляційному кільці зі змінним гідравлічним режимом, окрім підживлювального, повинен мати перетворювач частоти з фільтром електромагнітних завад класу не нижче A1/B згідно з ДСТУ CISPR 11 та категорію розташування С2 згідно з ДСТУ IEC 61800. Корпус перетворювача частоти, окрім комплектного з насосом, повинен мати клас захисту не нижче ніж IP54. Насос з комплектним перетворювачем частоти повинен мати клас захисту не нижче ніж IP44;

М.4 Для відкритих систем теплоспоживання перетворювач частоти повинен мати функцію компенсації витрати для автоматичного зниження заданого тиску при малій витраті. Перетворювач частоти повинен мати функцію запобігання утворенню гідроударів при заповненні трубопровідної системи. Рекомендується застосовувати перетворювач частоти з можливістю управління вищого рівня (диспетчеризації). Рекомендується застосовувати перетворювач частоти з функцією виявлення аварійної розгерметизації трубопровідної системи;

М.5 За необхідності (залежно від потужності насоса та рекомендацій виробника), насос слід приєднанувати до трубопроводів через віброізоляційні вставки;

М.6 Насос, установлюваний на фундамент або раму, повинен мати віброізоляційну підкладку (вставку) та закріплюватися через віброізоляційні шайби;

М.7 Електричні кабелі живлення електрообладнання слід застосовувати екранованими та заземленими;