Страница 9: ДБН В.2.2-Х-20ХХ. Будинки одноквартирні (32599)

Гаряче водопостачання повинно відповідати вимогам СанПиН 4723.

1. Для видалення стічних вод повинна бути передбачена система каналізації - централізована, локальна або індивідуальна, зокрема вигрібна, така, що поглинає або з санітарним індивідуальним біологічним очищенням.

Збір і видалення твердих побутових відходів і відходів від експлуатації приміщень суспільного призначення повинні бути організовані відповідно до правил експлуатації житлового фонду, прийнятих органів місцевого самоврядування.

Стічні води і тверді відходи повинні віддалятися без забруднення території і водоносних горизонтів.

11.17. Будинки повинні бути захищені від іонізуючого випромінювання радіонуклідів згідно з вимогами розділу 8 НРБУ із урахуванням ДБН В. 1.4-1.01 і ДБН В.1.4-2.01 та СанПіН 2.1.8/2.2.4.2489-09.

1. Ефективна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах, використовуваних у житлових будинках, що споруджуються та реконструюються, не повинна перевищувати 370 Бк/кг.

Середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону-222 у повітрі приміщень житлових будинків, що споруджуються і реконструюються,

-5

не повинна перевищувати 50 Бк/м , а у будинках, що експлуатуються, - 100 Бк/м3.

Потужність поглинутої в повітрі дози (ППД) гамма-випромінювання в приміщеннях житлових будинків, що вводяться в експлуатацію, не повинна перевищувати 73 пГр/с (30 мкР/год), а в тих, що експлуатуються, - 122 пГр/с (50 мкР/год.)

1. При будівництві будинків на ділянках, де, за даними інженерно- екологічних досліджень, є виділення грунтових газів (радону, метану, торина), повинні бути прийняті заходи по ізоляції підлог що контактують з грунтом і стін підвалів, щоб перешкодити проникненню грунтового газу з грунту в будинок, і інші заходи, сприяючі зниженню його концентрації відповідно до вимог НРБУ-97, СанПиН 2.1.8/2.2.4.2489-09 ..
2. При проектуванні житлових будинків слід передбачати (за завданнями замовників) комплекс спеціальної електротехнічної апаратури, призначеної для здійснення інженерно-технічних заходів щодо захисту будинків від гризунів.

При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних ґрат слід забезпечувати умови щодо захисту приміщень квартир від проникнення паразитуючих тварин і комах.

1. Для забезпечення вимог щодо екологічної безпеки життя і здоров’я слід застосовувати будівельні та оздоблювальні матеріали (у тому числі матеріали для виготовлення вбудованих меблів), які мають позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

12 . ВИМОГИ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

1. Будинок повинен бути запроектований і зведений так, щоб при виконанні встановлених вимог до внутрішнього мікроклімату приміщень і інших умов мешкання забезпечувалося ефективне і економне витрачання невідновлюваних енергетичних ресурсів при його експлуатації. Розділ проекту з енергоефективності необхідно виконувати згідно з ДБН В.2.6-31, ДБН В.2.2- 15, ДБН В.1.1-7, ДСТУ-Н Б А.2.2-5, ДСТУ Б В.2.6-33, ДСТУ Б В.2.6-34, ДСТУ Б В.2.6-35, ДСТУ Б В.2.6-36, СНиП 2.04.05 .
2. Дотримання вимог, що стосуються норм по енергозбереженню, оцінюють або по характеристиках основних елементів будинку - будівельних конструкцій і інженерних систем, або по комплексному показнику питомої витрати енергії на опалювання будинку згідно з ДБН В.2.6-31.
3. При оцінці енергоефективності будинку по характеристиках його будівельних конструкцій і інженерних систем вимоги даного ДБН вважаються виконаними, якщо дотримані наступні умови:

приведений опір теплопередачі і повітропроникність захищаючих конструкцій не нижче потрібних по ДБН В.2.6-31;

системи опалювання, вентиляція, кондиціонування повітря і гарячого водопостачання мають автоматичне або ручне регулювання;

інженерні системи будинку при централізованому постачанні оснащені приладами обліку теплової енергії, холодної і гарячої води, електроенергії і газу.

1. При оцінці енергоефективності будинку по комплексному показнику питомої витрати енергії на його опалювання вимоги справжнього зведення правил вважаються виконаними, якщо розрахункове значення питомої витрати енергії q для підтримки в будинку нормованих параметрів мікроклімату і якості

nreq

повітря не перевищує максимально допустимого нормативного значення qh , приведеного ДБН В.2.6-31.

При цьому інженерні системи будинку повинні мати автоматичне або ручне регулювання і при централізованому постачанні повинні бути оснащені приладами обліку витрати теплоти, холодної і гарячої води, електроенергії і

газу.

1. Розрахункове значення питомої витрати теплової енергії на опалювання запроектованого будинку q визначають як суму тепловтрат через захищаючі конструкції і з повітрям, що йде, через систему вентиляції за опалювальний період, віднесену до 1 м2 площі опалювальних приміщень будинку і числа градусо-діб опалювального періоду.
2. В цілях досягнення оптимальних техніко-економічних характеристик будинку і подальшого скорочення питомої витрати енергії на опалювання передбачають:

об'ємно-планувальні рішення будинки, що забезпечують поліпшення показників його компактності;

найбільш раціональну орієнтацію будинку і його приміщень по відношенню до країн світла з урахуванням переважаючих напрямів холодного вітру і потоків сонячної радіації;

застосування ефективного інженерного устаткування відповідного номенклатурного ряду з підвищеним ККД;

застосування енергозберігаючих джерел штучного освітлення; утилізацію теплоти повітря, що відходить, стічних вод, використання поновлюваних джерел сонячної енергії, вітру, тощо.

Якщо в результаті проведення вказаних заходів дотримання умов 9.4. забезпечується при менших значеннях опору теплопередачі захищаючих конструкцій, чим необхідні ДБН В.2.6-31, то допускається знижувати показники опору теплопередачі стін в порівнянні з потрібними.

1. Залежно від відношення максимально допустимого нормативного значення питомої витрати теплової енергії на опалювання будинку до

розрахункового (К= qmp/ q) будинок відносять до однієї з наступних категорій енергоефективності:

при До >1,25 - будинок високої енергоефективності; при К= 1,25-1,1 - будинок підвищеної енергоефективності; при К= 1,1—1,0 - будинок нормальної енергоефективності.

Категорію енергоефективності заносять в енергетичний паспорт будинку що розраховується відповідно ДСТУ-Н Б А.2.2-5 і остаточно за результатами вимірювань при введенні його в експлуатацію і уточнюють згодом за наслідками експлуатації і з урахуванням заходів, що проводяться, щодо енергозбереження. Енергетический паспорт не призначений для розрахунків за комунальні та інші послуги, що надаються власникові будинку.

Остаточні розрахунки виконуються за показниками лічильників. Враховуючі прогресивні тарифи які збільшуються з об’ємом споживання конкретного ресурсу припускається мати в одному будинку кілька альтернативних систем опалення.

1. При розробці інженерного забезпечення житлового будинку з метою енергозбереження допускається використання поновлюваних природних джерел енергії (сонячною, вітровою і теплові насоси тому подібне).
2. З метою досягнення оптимальних техніко-економічних характеристик житлового будинку і подальшого скорочення питомої витрати енергії на опалювання передбачають:

об'ємно-планувальні вирішення житлового будинку, що забезпечують поліпшення показників його компактності;

найбільш раціональну орієнтацію житлового будинку і його приміщень по відношенню до сторін світла з урахуванням переважаючих напрямів холодного вітру і потоків сонячної радіації;

застосування ефективного інженерного устаткування відповідного номенклатурного ряду з підвищеним ККД;

утилізацію тепла повітря, що відходить, стічних вод, використання поновлюваних джерел сонячної енергії, вітру і так далі

ДОДАТКИ.

ДОДАТОК А Перелік будинків і споруд що можуть розміщуватися на земельній ділянці одноквартирного будинку(довідковий)

ДОДАТОК Б Мінімальні площі приміщень одноквартирних житлових будинків (обвязковий)

ДОДАТОК В. Мінімальна ширіна приміщень будинків в залежності від еатегорій комфортності (довідковий)