Страница 5: ДБН В.2.2-Х-20ХХ. Будинки одноквартирні (32599)

Висота основних приміщень в господарських будівлях визначається технологією та габаритами обладнання. В місцях руку людей висота має бути не менше 2,1 м.

1. У сільських одноквартирних житлових будинках можливо передбачати вбудовано-прибудовані приміщення для індивідуальної трудової діяльності, що забезпечують сільськогосподарську діяльність (приготування кормів для тварин, лагодження засобів землеробства), обробку і реалізацію сільськогосподарської продукції (зберігання, консервування, пакування тощо), робочі місця для народних промислів (ткацтво, килимарство, вишивка, гончарство, ковальство, різьблення по дереву тощо), а також торговельних і обслуговуючих послуг, зазначених вище, дотримуючись відповідних нормативних вимог. Господарські та побутові приміщення, крім приміщень для утримання худоби та птиці, допускається розміщувати у цокольному та підвальному поверхах.
2. Дозволяється розміщення погреба (льоху) під господарськими будівлями, де не утримується худоба та птиця.
3. Вбудовані приміщення для розташування в них підприємств і закладів громадського призначення повинні проектуватися згідно з чинними будівельними нормами на які наведені посилання в ДБН В.2.2.-15. Загальна площа вбудованих, прибудованих або окремо розміщених приміщень для індивідуальної трудової діяльності, в тому числі для закладів громадського призначення не повинна перевищувати потреб в індивідуальній трудовій діяльності мешканців одноквартирного будинку.
4. У складі будинку або на присадибній ділянці (прибудовані і окремо розміщені) можуть будуватися будинки (приміщення тимчасового перебування для гостей мешканців будинку з окремими кухнями і санвузлами, або без кухонь. На гостьові будинки розповсюджуються всі вимоги щодо безпеки експлуатації, а але не є обов’язковою вимогою опалення протягом усього року.

Примітка. Дані норми не розповсюджуються на малі готелі, для яких здавання в оренду житла є провідною функцією.

1. МЕХАНІЧНИЙ ОПІР ТА СТІЙКІСТЬ КОНСТРУКЦІЙ
2. Основи і несучі конструкції будинку повинні бути запроектовані і зведені так, щоб в процесі його будівництва і експлуатації були забезпечені надійність та конструктивна безпека відповідно з вимогами ДБН В. 1.2-14.
3. Характеристичні навантаження, що виникають під час зведення та експлуатації будинків, поєднання навантажень, а також значення коефіцієнтів надійності по навантаженню повинні бути прийняті згідно ДБН В.1.2 -2 з урахуванням коефіцієнта надійності за відповідальністю по ГОСТ 27751. Повинні бути враховані також вказані в завданні на проектування додаткові вимоги замовника (наприклад, навантаження від печей, камінів, важких елементів навісного устаткування і так далі).

Прогини та переміщення при розрахунку конструкцій не повинні перевищувати граничних значень наведених у ДСТУ- Б B.1.2-3.

1. При розробленні конструктивних рішень житлових будинків, що зводяться у звичайних умовах будівництва, слід керуватися ДБН В.1.1-7, ДСТУ-Н Б B.1.1-27, ДБН В.2.1-10, ДБН В.2.6-98, ДБН В.2.6-161, ДБН В.2.6- 162, ДБН В.2.6-163.

В особливих умовах будівництва (сейсмічні райони, просідаючі ґрунти, підроблювані території, тощо) необхідно додатково керуватися, ДБН B.1.1-12, ДБН B.1.1-3-97, ДБН B.1.1-5.

Використані при проектуванні конструкцій методи розрахунку їх несучої спроможності і деформативності повинні відповідати вимогам ДСТУ-Н Б B.1.2-13 та нормативних документів, що діють, на конструкції з відповідних матеріалів.

1. Вибір типу та конструкції фундаментів , способу підготовки основ (за потреби) необхідно проводити на підставі інженерних вишукувань виконаних згідно ДБН А.2.1-1 та розділу 4 ДБН В.2.1-10.
2. Огороджувальні конструкції житлових будинків слід проектувати із застосуванням матеріалів, що задовольняють вимоги енергозбереження ДБН В.2.6-31 і пожежної безпеки згідно з ДБН B.1.1-7.
3. Дахи слід проектувати з організованим водостоком згідно з ДБН В 2.614.

На дахах житлових будинків слід передбачати огорожу згідно з 6.13 ДБН В.1.1-7 і ГОСТ 25772. Застосування безгорищних дахів (суміщених покриттів) допускається у покриттях мансард, терас у житлових будинках терасного типу та квартирних будинків з квартирами у двох рівнях на верхніх поверхах. Технічні рішення суміщених покриттів слід передбачати згідно з ДБН В.2.6-14.

Допускається передбачати неорганізоване водовідведення з дахів одно-, двоповерхових будинків при висоті карнизу будинку (від планувальної позначки) до 7м при обов’язковому влаштуванні козирків над входами та балконами верхнього поверху і виносі карнизу за площину стіни не менше ніж на 600мм.

8 ВИМОГИ ДО ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ

1. Вибір систем інженерного забезпечення одноквартирного будинку здійснює забудовник на етапі оформлення заявки на розробку проекту будівництва чи реконструкції, у відповідності з вимогами цих норм до різних типів будинків за містобудівною ознакою (міський, сільський, дачний, садовий тощо)
2. Інженерні системи одноквартирного будинку повинні монтуватися відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектній документації.
3. Обладнання та пристрої, що використовується в системах інженерного забезпечення одноквартирного будинку, повинні бути повної заводської готовності та мати заводські інструкції з установки та експлуатації.
4. Змонтовані системи належить випробовувати відповідно до діючих норм за видами систем та заводських інструкцій.
5. Обладнання систем інженерного забезпечення потрібно монтувати з забезпеченням можливості їх огляду, технічного обслуговування, ремонту, прочистки та у відповідності з вимогами СНиП 3.05.01.
6. Необхідно віддавати перевагу прихованому прокладанню мереж усередині приміщень (за винятком приміщень, до яких відсутні естетичні вимоги).

Вимоги до водопостачання та водовідведення

1. Системи водопостачання та водовідведення одноквартирного будинку потрібно проектувати у відповідності з вимогами СНиП 2.04.01 СНиП 2.04.02 СНиП 2.04.03СНиП 2.04.05 та інших чинних нормативних документів щодо проектування цих систем.
2. Одноквартирний будинок може приєднуватися до центральних (централізованих) мереж водопостачання та водовідведення, або оснащуватись

автономними (місцевим) господарсько-питним водопроводом, побутовою каналізацією та зливостоками відповідно до вимог СНиП 2.04.01.

1. Вбудовані у одноквартирні будинки приміщення громадського призначення повинні обладнуватися системами водопостачання і каналізації згідно з нормами проектування цих приміщень.
2. Одноквартирні будинки з центральними (централізованими) системами водопостачання (холодного та гарячого, чи тільки холодного) повинні містити на вводі: запірну арматуру, регулятори тиску, водолічильники, зворотні клапани та сітчасті фільтри. Рекомендується також передбачати місцеві системи доочищення води в середині будинку. Зовнішні ділянки вводів, які розміщуються вище глибини промерзання ґрунту, повинні бути захищені від промерзання.
3. Як джерело автономного (місцевого) водопостачання рекомендується використовувати підземні води. Перевагу слід віддавати водоносним горизонтам, захищеним водонепроникними породами.
4. Для забору води з джерела рекомендується влаштовувати вузькотрубчаті водозабірні свердловини, або шахтні колодязі. Допускається влаштування каптажів джерел та інших водозабірних споруд.
5. Конструкція водозабірних споруд повинна не допускати можливості потрапляння у водоносний горизонт, що експлуатується, чи у інші водоносні горизонти поверхневих забруднень. Вона також повинна виключати можливість з’єднання різних водоносних горизонтів.
6. В одноквартирних будинках, приєднаних до автономного (індивідуального) водозабору, систему водопостачання слід проектувати з мембранним пневмобаком, чи гідропневматичним баком і насосом, автоматично керованим щодо тиску в мережі. За обгрунтування допускається проектування систем з безнапірним баком. У цьому випадку час знаходження води у баці не повинен перевищувати трьох діб.
7. Допускається обладнувати одноквартирні будинки двома систем холодного водопостачання: питної якості та технічної. При цьому воду технічної якості допускається подавати тільки до змивних бачків унітазів.

10.16 Для будинків сезонного використання (дачних, садових тощо), а також житлових будинків у віддалених районах, при неможливості їх обладнання введенням водопроводу у будинок, допускається організовувати водопостачання від шахтних колодязів, водорозбірних колонок, бюветів, тощо без введенні водопроводу у будівлю. При цьому якість води, що подається повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171 та ДСанПіН 383-96.

1. При відсутності можливості підключення до центральної (централізованої) мережі гарячого водопостачання одноквартирні будинки, що проектуються з введенням водопроводу у будинок необхідно обладнувати автономною (місцевою) системою гарячого водопостачання. При цьому можуть використовуватися як ємнісні, так і проточні водонагрівачі. Перевагу слід надавати двоконтурним котлам. Застосування електричних проточних водонагрівачів допускається при погодженні з електропостачальною організацією. Допускається не обладнувати системою гарячого водопостачання будники сезонного використання (дачні, садові тощо).
2. Одноквартирні будинки, в яких не передбачено введення водопроводу у будинок, можуть бути обладнані неканалізованими вбиральнями (люфт- клозетами, біотуалетами і т. п.). При цьому приміщення вбиральні повинно мати природне освітлення та провітрювання. У ІІВ та ІІІВ кліматичних зонах неканалізовані вбиральні допускається розміщувати в опалюваній частині будинку зі входом через тамбур-шлюз глибиною не менше 1 м. У ІІІБ та IVB кліматичних зонах влаштування "люфт-клозетів" в опалюваній частині будинку не допускається.
3. Вигреби люфт-клозетів потрібно розташовувати біля заднього чи бічного фасаду з північного боку. Корисну місткість вигребу люфт-клозету потрібно визначати із розрахунку на одну особу: 0,5 м3 при очищенні один раз на рік; 0,25 м3 при очищенні два рази на рік. Дно та стінки вигребу люфт-

клозету потрібно проектувати герметичними. При цьому дно потрібно розташовувати не менше ніж на 0,5 м вище при їх найвищому рівні.

1. Одноквартирні будинки з центральними (централізованими) чи автономними системами водопостачання, що проектуються з введенням водопроводу у будинок, повинні бути обладнані центральним (централізованим) каналізуванням, або місцевими системами каналізування з місцевими каналізаційним очисними спорудами. Влаштування вигрібних ям для таких будинків не допускається.
2. Одноквартирні будинки з місцевими (автономними) системами каналізування рекомендується обладнувати комплектами очисних споруд повної заводської готовності (споруди з активним мулом, з біоплівкою, з комбінацією активного мулу та біоплівки, споруди фізико-хімічного очищення тощо), які дозволені для використанні на території України.
3. За наявності відповідних грунтів на присадибній ділянці допускається комплектувати очисні споруди септиками та спорудами для фільтрації з випуском очищуваних вод у грунт (фільтруючі колодязі, поля підземної фільтрації, тощо), або фільтраційними спорудами (фільтруючі касети, пісчано- гравійні фільтри, фільтруючі траншеї тощо) з випуском очищеної води у водойму, чи накопичувальний резервуар з дотриманням вимог СНиП 2.04.01.
4. При розташуванні на присадибній ділянці артезіанських свердловин, шахтних колодязів, септиків, фільтруючих колодязів, полів підземної фільтрації, площадок для компосту та інших споруд місцевого водопроводу та каналізації, необхідно дотримуватися відстаней від них до інших будівель та споруд, а також витримувати розміри санітарно-захисних зон, передбачених ДБН-360.
5. Одноквартирні будинки повинні бути оснащені водостоками для відведення дощових і талих вод з покрівель. Скидання відведених вод потрібно виконувати у дощоприймачі дощової каналізації, а при відсутності дощової каналізації, або неможливості скидання у дощоприймачі допускається скидання вод на поверхню землі, при цьому мають бути передбачені заходи захисту поверхні від розмивання.
6. При застосуванні автономних систем водопостачання, водовідведення та зливостоків потрібно передбачати можливість подальшого повного обладнання будинків центральними (централізованими) системами із додержанням санітарних норм за якістю та стандартами очищення води згідно з ДСанПіН 2.2.4-171 та ДСанПіН 383-96.

Вимоги до опалення, вентиляції, охолодження та кондиціонування

1. Систем опалення, вентиляції, охолодження та кондиціонування одноквартирних будинків потрібно проектувати відповідно до вимог СНиП

2.04.05 та інших чинних нормативних документів щодо проектування цих систем.

1. Одноквартирний будинок може приєднуватися до центральної (централізованої) системи теплопостачання (при її наявності) відповідно до ДБН В.2.5-39, або може обладнуватися місцевою (автономною) системою опалення. Місцева система може використовувати газові, рідкопаливні, чи твердопаливні теплогенератори (у тому числі опалювальні печі), теплові насоси, геліоколектори та інші дозволені чинними нормативними документами джерела теплової енергії. При проектуванні житла І категорії допускається згідно із завданням на проектування за відповідного техніко-економічного обгрунтування і за наявності дозволу електропостачальної організації застосовувати системи опалення з перетворенням електричної енергії в теплову, у тому числі передбачені ДБН В.2.5-24.
2. При приєднанні одноквартирного будинку до центральної (централізованої) мережі теплопостачання в будинку потрібно передбачати тепловий пункт. При відповідності тиску та температури теплоносія в центральній (централізованій) системі теплопостачання і температури та тиску теплоносія в системі теплопостачання будинку допускається передбачати тепловий пункт з підключенням по залежній схемі. В інших випадках необхідно передбачати підключення по незалежній схемі.
3. При влаштуванні місцевої (автономної) системи опалення, вона повинна відповідати вимогам СНиП ІІ-35 та виконуватися за робочою документацією, затвердженою у встановленому порядку. При використанні теплогенераторів на газовому паливі повинні дотримуватися вимоги ДБН В.2.5-20, ДСТУ Б В.2.5-33, ДСТУ-Н Б В.2.5-42, ДСТУ 4059, ДСТУ prEN 483, ДНАОП 0.00-1.20. При використанні теплових насосів - ДСТУ Б В.2.5-44. При цьому допускається використання теплових насосів з різними типами теплообмінників: «грунт-вода», «вода-вода», «повітря-вода», «повітря- повітря». При використанні геліоколекторів - ДСТУ-Н Б В.2.5-43; електричних кабельних систем опалення - ДБН В.2.5-24; конвекторів - ДСТУ Б В.2.5-3 та інших чинних нормативних документів. Рекомендується також влаштування комбінованих теплонасосно-сонячних систем теплопостачання.
4. При використанні твердопаливних теплогенераторів склад твердого палива, що передбачається в окремій будівлі, потрібно розміщувати на відстані не менше 6 м від стін будинку. При розміщенні складу твердого палива у вбудованому, чи прибудованому приміщенні, це приміщення повинно мати вихід безпосередньо назовні.
5. При використанні рідкопаливних теплогенераторів ємність для рідкого палива, розташована в приміщенні теплогенератора, повинна мати об’єм не більше 50 л.
6. При влаштуванні системи водяного опалення повинні виконуватись вимоги [1]. Не рекомендується передбачати системи водяного опалення для будинків сезонного перебування (дачні, садові).
7. При влаштуванні системи повітряного опалення її потрібно суміщувати з системою вентиляції з механічним спонуканням. При цьому повітряно- опалювальний агрегат потрібно розміщувати у підвалі будинку. При відсутності підвалу або неможливості розміщення там повітряно- опалювального агрегату, останній допускається розміщувати в одному з підсобних приміщень першого поверху, по можливості на рівновіддаленій відстані в плані від приміщень, що опалюються.