Страница 22: ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (32593)

Б.2 Будівельний об’єкт - будинок, споруда або комплекс споруд у процесі зведення, ДБН А.2.2-3

Б.3 Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності у значенні, визначеному ст. 1 Закону України «Про охорону праці».

Б.4 Роботи верхолазні - роботи, які виконуються на висоті 5 м і вище від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, безпосередньо з елементів конструкцій або з монтажних пристосувань. При цьому основним засобом запобігання падінню працівника з висоти є запобіжний пояс, НПАОП 40.1-1.21

Б.5 Особа, яка працює на умовах цивільно-трудового договору - фізична особа, яка безпосередньо виконує роботу виключно згідно з умовами укладеної з ним трудової угоди (договору підряду) відповідно до Цивільного Кодексу України, при цьому усі ризики від виконання такої трудової функції несе сама фізична особа.

Б.6 Роботи на висоті - роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, перекриттів або робочого настилу, під час виконання яких працівник перебуває на відстані менше ніж 2 м від межі неогороджених перепадів по висоті. У разі наявності похилої* робочої поверхні (наприклад, під час виконання покрівельних робіт) зоною роботи на висоті є вся робоча поверхня (* похила поверхня - це поверхня, що має кут нахилу до горизонтальної площини 12° і більше), НПАОП 000-1.15-07; НПАОП 40.1-1.21-98.

Наступні терміни та визначення понять вживаються відповідно до законів України, Постанов Уряду та інших нормативно-правових актів:

Б.7 Замовник, підрядник, генеральний підрядник, субпідрядник, дозвільна документація, кошторисна документація, проектна документація - у значенні, визначеному «Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (Постанова КМУ від 01.08.2005 №668).

Б.8 Працівник, роботодавець (працедавець) - у значенні, визначеному Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», Законом України «Про охорону праці»

Б.9 Об’єкт підвищеної небезпеки, ризик - у значенні, визначеному Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», ДСТУ 2293.

Б.10 Будова, об’єкт будівництва, черга будівництва, проектні роботи, проектна документація - у значенні, визначеному ДБН А.2.2-3, ДБН А.3.1-5.

Б.11 Будівельне виробництво, комплексна безпека будівництва, моніторинг будови, підготовчий період, проектно-технологічна документація (ПТД), проект організації будівництва (ПОБ), проект виконання робіт (ПВР), фронт робіт - у значенні, визначеному ДБН А.3.1-5.

Б.12 Пожежна безпека - у значенні, визначеному ДСТУ 2272

Б.13 Забезпечення пожежної безпеки - у значенні, визначеному Законом України «Про пожежну безпеку».

Б.14 Техногенна безпека - у значенні, визначеному Законом України «Про правові засади цивільного захисту».

Б.15 Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов - у значенні, визначеному Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Б.16 Документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб’єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності - у значенні, визначеному Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Б.17 Промислова безпека, небезпека, безпечні умови праці, вимоги безпеки, небезпечний (виробничий) фактор, шкідливий (виробничий) фактор, умови праці, виробниче приміщення, робоча зона, небезпечна зона, робоче місце, професійний добір, медичний огляд, засіб індивідуального захисту (працівника), засіб колективного захисту (працівника) - у значенні, визначеному ДСТУ 2293.

Б.18 Постачальник, виробник, сертифікат відповідності, нормативний документ, система якості, технічний регламент - у значенні, визначеному Законом України «Про підтвердження відповідності».

Б.19 Випробування, граничний строк експлуатації, організаційно-методичні документи, спеціалізована організація, технічний огляд, технічний стан устатковання, уповноважена організація - у значенні, визначеному Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (Постанова КМУ від 26.05. 2004 № 687).

Б.20 Важкодоступний простір, замкнений простір, особа, відповідальна за електрогосподарство, підприємство, спеціальна підготовка, стажування, дублювання, інструктаж, технічна експлуатація - у значенні, визначеному Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів (наказ Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258).

Б.21 Наряд-допуск, інструкція з експлуатації - у значенні, визначеному НПАОП 40.1-1.21, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (наказ Міністерства палива та енергетики України від 14.02. 2007 № 71).

СКЛАД І ЗМІСТ ОСНОВНИХ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ІЗ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ У БУДІВНИЦТВІ

В.1 Проектно-технологічна документація (ПТД) згідно з ДБН А.3.1-5 містить проекти організації будівництва (ПОБ) та проекти виконання робіт (ПВР).

ПОБ повинен містити ситуаційні рішення з організації і функціонування будівельного майданчика.

ПВР повинен містити конкретні проектні рішення із забезпечення безпеки праці, які визначають технічні засоби і методи робіт і забезпечують виконання нормативних вимог безпеки праці.

Не допускається заміняти проектні рішення витягами з норм і правил безпеки праці, які рекомендується зазначати тільки як обґрунтування для розробки відповідних рішень.

В.2 Вихідними даними для розроблення проектної документації з безпеки праці є:

• вимоги законодавчих, нормативних документів з безпеки праці;
• типові рішення із забезпечення виконання вимог безпеки праці;
• довідники, посібники, каталоги засобів захисту працюючих;
• методичні документи із запобігання травматизму, опрацьовані, зокрема, на основі досвіду зведення будівельних об’єктів;
• інструкції заводів-виробників будівельних матеріалів і виробів із забезпечення безпеки праці в процесі їх застосування;
• інструкції заводів-виробників машин і устатковання, що застосовуються під час виконання робіт.

В.3 Під час розроблення проектної документації з організації будівельних майданчиків, ділянок робіт, робочих місць необхідно виявляти небезпечні виробничі фактори, визначати і зазначати в проектно-технологічній документації зони їх дії.

В.4 У проекті виконання робіт необхідно зазначити заходи з:

• додержання технології монтажу конструкцій та обладнання;
• зменшення обсягів та трудомісткості робіт, які виконуються в умовах виробничої небезпеки;
• безпечного розміщення машин і механізмів;
• організації робочих місць із використанням технічних засобів безпеки.

Крім цього повинні бути зазначені:

• номенклатура та необхідна кількість пристроїв, пристосувань та засобів індивідуального та колективного захисту працівників;
• засоби освітлення будівельного майданчика, робочих місць, проходів та проїздів, а також засоби сигналізації та зв’язку;
• вимоги до санітарно-побутового обслуговування працівників.

В.5 Вимоги з безпеки праці повинні ураховуватись і бути зазначені у календарному плані виконання робіт, будівельному генеральному плані об’єкта (БГП) і у технологічних картах (організаційно-технологічних схемах) на виконання робіт, пояснювальній записці.

В.6 Організаційні заходи із забезпечення безпеки виконання робіт повинні містити:

• визначення робіт, які виконуються за нарядами-допусками;
• спільні заходи генпідрядника (субпідрядника, підрядника) та замовника на виконання робіт на території діючих підприємств або поблизу будівель та комунікацій;
• спільні заходи генпідрядника та субпідрядника (підрядника) із забезпечення безпеки виконання сумісних робіт.

В.7 Під час опрацювання календарного плану виконання робіт необхідно передбачати таку послідовність виконання робіт, щоб кожна із робіт, що виконується, не була джерелом виробничої небезпеки для працівників, що виконують роботи одночасно, або будуть виконувати наступні роботи.

Строки виконання робіт і потребу в трудових ресурсах необхідно визначати з потреби забезпечення безпечного ведення робіт і часу на виконання заходів для безпечного виконання робіт (тимчасове кріплення елементів будівельних конструкцій у проектному положенні, улаштування укосів або кріплення стін виїмок у ґрунті, улаштування тимчасових захисних огорож під час виконання робіт на висоті тощо).

У разі одночасного виконання робіт кількома організаціями на одному будівельному майданчику (будівлі) строки і місця їх виконання (як у плані, так і по вертикалі) необхідно погоджувати під час розроблення календарного плану.

В.8 Під час опрацювання будівельного генерального плану необхідно визначити небезпечні зони поблизу місць переміщення вантажів підйомно-транспортним устаткованням, будівлі або споруди, що будується, повітряних ліній електропередачі, а також місць зберігання вибухонебезпечних та горючих матеріалів, шкідливих речовин тощо.

На БГП також необхідно позначити місця розміщення санітарно-побутових приміщень, автомобільних та пішохідних доріг, що визначають з урахуванням небезпечних зон, джерел освітлення, огорож території будівельного майданчика.

Будівельний майданчик і ділянки, що огороджуються всередині майданчика, повинні бути забезпечені не менше ніж двома в’їздами-виїздами (виняток - будівництво об’єктів в умовах ущільненої забудови). Разом з тим ширина воріт для проїзду автомобілів повинна бути не менше ніж 4,5 м, а для залізничного транспорту - 4,9 м (якщо немає інших обмежень, то ширина воріт для автомобільного транспорту може визначатись за спрощеною схемою - ширина транспортного засобу плюс 1,5 м).

В.9 Автомобільні та пішохідні дороги необхідно, за можливості, розташовувати за межами небезпечних зон. У разі, якщо вони розташовані у зоні переміщення вантажів краном, вони повинні бути огороджені огорожею з попереджувальними написами та дорожніми знаками про в’їзд у небезпечну зону.

Автомобільні дороги повинні проектуватись кільцевими; за потреби необхідно передбачити петльові об’їзди або майданчики для розвороту транспортних засобів розміром не менше ніж 12 м х 12 м (наприклад, на тупикових дорогах).

Максимальна відстань внутрішньомайданчикових автомобільних доріг від будівель повинна бути не більше ніж 25 м і забезпечувати вільний під’їзд до будівель та місць складування матеріалів, конструкцій, обладнання.

Ширина проїзної частини автомобільних внутрішньомайданчикових доріг повинна становити

1. м за однобічного руху і 6,0 м - двобічного; для транзитних доріг - відповідно 4,5 м і 8,0 м.

Радіуси закруглення внутрішньомайданчикових автомобільних доріг повинні бути не менше ніж 12 м; під час перевезення довгомірних конструкцій - 30,0 м.

Якщо ширина будівель більше ніж 18 м, проїзди повинні бути з обох поздовжніх сторін, якщо ширина більше ніж 100 м, - з усіх сторін.

В.10 Санітарно-побутові та виробничі приміщення, майданчики для відпочинку працівників, автомобільні та пішохідні дороги необхідно розташовувати за межами небезпечних зон, а об’єкти, що виділяють пил, шкідливі пари, гази, - на відстані не менше ніж 50 м з підвітряної сторони переважаючого напрямку.

Входи в побутові приміщення з боку залізничних колій необхідно влаштовувати з урахуванням розташування всієї залізничної колії на відстані не менше ніж 7,0 м від зовнішньої стіни будинку.

В.11 Освітлення будівельного майданчика та ділянок, де виконуються роботи, проектується відповідно до вимог проектування електричного освітлення будівельних майданчиків. Крім того, повинно бути передбачено робоче, сигнальне, евакуаційне та аварійне освітлення. Розрахунок освітлення зазначається у пояснювальній записці згідно з ДБН В.2.5-28 та ГОСТ 12.1.046.

В.12 Огорожа території будівельного майданчика і ділянок виконання робіт повинна відповідати вимогам ГОСТ 23407, а також специфіці будівельно-монтажних робіт.

В.13 Для запобігання впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів, шкідливих речовин у повітрі робочої зони тощо необхідно:

• визначати ділянки робіт, на яких можливий вплив шкідливих виробничих факторів, що зумовлені визначеною технологією та умовами виконання робіт;
• забезпечити працюючих відповідними засобами безпеки;
• передбачати, за необхідності, спеціальні заходи з очищення від шкідливих речовин технологічних стоків та викидів, а також зберігання небезпечних та шкідливих речовин;
• передбачати необхідні заходи захисту під час використання приладів, що містять радіоактивні ізотопи і є джерелами іонізуючих випромінювань, а також під час застосування лазерів.

В.14 Для запобігання падінню конструкцій, виробів чи матеріалів із висоти під час переміщення їх краном або у разі втрати стійкості під час монтажу чи складування в проекті необхідно зазначати:

• засоби контейнеризації і тару для переміщення штучних і сипких матеріалів, бетону та розчину з урахуванням характеру вантажу, що переміщується, і зручності подавання його до місця робіт;
• вантажозахоплювальні пристрої (вантажні стропи, траверси, монтажні захвати) з урахуванням маси та габаритів вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;
• способи стропування, що забезпечують подачу елементів під час складування та монтажу у проектному або близькому до проектного положенні;
• пристосування (піраміди, касети) для стійкого зберігання елементів конструкцій;
• порядок і способи складування виробів, матеріалів, обладнання;
• способи остаточного закріплення конструкцій;
• способи тимчасового закріплення елементів, що розбираються, під час демонтажу конструкцій будинків і споруд;
• способи видалення відходів будівельних матеріалів і сміття;
• необхідність улаштування захисних перекриттів (настилів), суцільних козирків, огорож під час виконання будівельно-монтажних робіт по одній вертикалі.